Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №646/11155/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/11155/26

№ провадження 1-кп/646/1351/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026221140000749 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянки України, незаміжньої, освіта середня спеціальна, працює КП «Благоустрій Слобідського філіалу № 4», в силу ст. 89 КК України судимості не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022», скоїв кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, 18.05.2026 в період часу з 12:00 до 12:05, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 перебувала у приміщенні торгового місця (кіоску) №15, розташованого за адресою: місто Харків, Основ`янський район, вулиця Одеська, будинок 49 А, де ФОП « ОСОБА_5 » здійснює свою підприємницьку діяльність, ОСОБА_4 побачила на підлозі під столом картонну коробку, в якій знаходились грошові кошти. В цей час у ОСОБА_4 виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого вона, розуміючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного особистого збагачення, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю продавця ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу взяла з під стола з картонної коробки грошові кошти в розмірі 17201,50 гривень, належні ФОП « ОСОБА_5 », після чого направилась до виходу з торгового кіоску №15 та покинула місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ФОП « ОСОБА_5 » матеріальну шкоду на суму 17201,50 гривень.

Крім того, 27.06.2026 о 12:42 год. ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні торгівельного залу, в якому здійснюється продаж квітів, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де ФОП « ОСОБА_7 » здійснює свою підприємницьку діяльність, підійшла до комоду сірого кольору, відкрила верхню шухляду та побачила грошові кошти. В цей час у ОСОБА_4 виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого вона, розуміючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного особистого збагачення, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю продавця ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу дістала з шухляди комоду грошові кошти в розмірі 4 500 гривень, належні ФОП « ОСОБА_7 », після чого направилась до виходу з торгівельного павільйону та покинула місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ФОП « ОСОБА_7 » матеріальну шкоду на суму 4500 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнала повністю та пояснила, що дійсно у травні 2026 р. в денний час доби вона, перебуваючи на ринку по вулиці Одеська у м. Харкові, зайшла до кіоску, де побачила в картонній коробці гроші. Скориставшись відсутністю продавця, вина викрала кошти в розмірі 17201,50 гривень, витратив їх на свої потреби. Також у червні 2026 р. в денний час доби вона зайшла до кіоску по вулиці Одеська у м. Харкові, де побачила в шухляді гроші. Скориставшись відсутністю продавця, вина викрала кошти в розмірі 4 500 гривень. У скоєному щиро кається.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченої ОСОБА_4 , а також роз`яснив, що в даному випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, а за 2 епізодом, крім того, повторно, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також особу винної.

Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , належить до тяжкого злочину.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд у справі не вбачає.

Обвинувачена ОСОБА_4 працює, в силу ст. 89 КК України судимості не має, не перебуває на обліку психоневрологічному та наркологічному диспансерах, незаміжня.

Виходячи з мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної. Тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції статті, при цьому суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливо без ізоляції її від суспільства, звільнивши від відбуття покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, що повною мірою відповідатиме скоєному, достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено, судові витрати відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробувальним строком на 2 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази – робочий зошит, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , вважати повернутими останній, 1 змив з шухляди – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1