Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №629/6943/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6943/26

Номер провадження 2-о/629/125/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у місті Лозова цивільну справу №629/6943/26 за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни, заінтересована особа:Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області у особі Лозівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни, заінтересована особа:Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області у особі Лозівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пермь, російська федерація, як на час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), так і на час набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року), до теперішнього часу.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 народився в м.Пермь, російської федерації. Його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 1973 році переїхали на постійне місце проживання до м.Лозова Харківської області, де він фактично проживає з дитячого віку. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 постійно проживав на території України на час проголошення незалежності України і на час набрання чинності ЗУ “Про громадянство України”. Зважаючи на те, що у 2001 році заявником було втрачено паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року та військовий квиток, він звернувся для оформлення паспорта громадянина України, однак за результатами проведеної перевірки йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю документального підтвердження його постійного місця проживання на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року. З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою судді було відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження, надано час заінтересованій особі для надання пояснень у справі.

20.08.2026 року на адресу суду надійшли письмові заперечення представника Головного управління ДМС України в Харківській області Калінової А.М., в яких вона вказала, що заявником не вказано мету встановлення факту, певні періоди проживання на території України не підтверджені. Зважаючи на вищевказане, представник просила відмовити у задоволенні заявленої вимоги.

Заявник у судове засідання не з`явився, однак з`явилася його представник, яка заявлені вимоги підтримала повністю, вказувала, що заявник безперервно мешкав на території України, просила вимогу щодо встановлення факту задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Представник Головного управління ДМС України в Харківській області Калінова А.М. у судове засідання з`явилася, вказала, що перевірила інформацію щодо постійного проживання заявника на території України. Зазначила, що проживання заявника на території України підтверджується, заперечень проти задоволення заяви немає, справу просила вирішити на розсуд суду.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Пермь, російської федерації, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - у 1973 році переїхали на постійне місце проживання до м. Лозова, Харківської області, де він фактично проживає з дитячого віку.

Вищевикладене не оспорюється учасниками справи.

3 01 вересня 1976 року ОСОБА_4 навчався у середній школі №3 м. Лозова, Харківської області а згодом продовжив навчання у середній школі № 1 м. Лозова, Харківської області, де навчався до закінчення 8 класу.

У період з 01 вересня 1984 року по 17 липня 1987 року навчався у СПТУ № 36 м.Лозова. Харківської області, що підтверджується дипломом про закінчення навчального закладу.

З 29 липня 1987 року працював в Лозівському ковальсько-механічному заводі, що підтверджується записами у трудовій книжці(а.с.13-17).

З 04 січня 1988 року по 18 березня 1988 року проходив навчання у Лозівському СТК ДОСААФ за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії «А», про що видано свідоцтво НОМЕР_2 від 22 березня 1988 року(а.с.19-20).

У період з 17 листопада 1988 року по 11 грудня 1990 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії, що підтверджувалося військовим квитком серії НОМЕР_3 .

3 21 січня 1991 року по 22 серпня 1991 року працював вантажником у відділі №2 військової частини № НОМЕР_4 .

З 01 вересня 1991 року по 20 травня 1992 року навчався у СПТУ № 16 м. Люботин Харківської області, де здобув професію провідника пасажирських вагонів (поїздів далекого сполучення), що підтверджується копією диплому № НОМЕР_5 , реєстраційний №2160(а.с.21).

ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , від якого народилася донька - ОСОБА_6 , 1990 року народження. У 1992 році шлюб було розірвано.

Після розірвання шлюбу у 1992 році ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 . У цьому шлюбі народився син - ОСОБА_8 , 1993 року народження. Вище вказане підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу(а.с.18).

12 серпня 1998 року ОСОБА_1 було присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , що підтверджується копією довідки(а.с.12).

ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. У 2001 році зазначений паспорт разом із військовим квитком було втрачено.

Після втрати паспорта ОСОБА_1 звернувся до органів ДМС для оформлення паспорта громадянина України, однак, за результатами проведеної перевірки йому було відмовлено в оформленні паспорта у зв?язку з відсутністю документального підтвердження його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року(а.с.10).

В ході розгляду справи, представником заявника було долучено також копії витягів з наказів та довідки, відповідно до яких на даний час ОСОБА_1 проходить військову службу в в/ч НОМЕР_7 в АДРЕСА_1 .

Так, з урахуванням вище наведеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою підтвердження громадянства України та подальшого вирішення питання отримання паспорту громадянина України.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить

виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України»).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Згідно із пунктом 8 Порядку провадження за заявами й поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон і не мають в паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року, зокрема: осіб, які станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту; в) осіб, які станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в дитячих будинках, загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до п.10 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має в паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає зокрема: судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України станом на 13 листопада 1991 року.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498 св 20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116 св 20), від 02 червня 2021 року у справі №125/1472/19 (провадження № 61-8866 св 20).

Так, надані до суду документи належним чином підтверджують, що ОСОБА_1 на час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), і на час набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) до теперішнього часу постійно проживав на території України.

Крім того, після перевірки інформації, представник заінтересованої особи вказала, що заперечень проти заявленої вимоги немає.

За вищевикладених обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленої вимоги та вважає за можливе задовольнити заяву.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 212, 213, 215, 256, 259 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни, заінтересована особа:Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області у особі Лозівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити факту постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пермь, російська федерація, на час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), і на час набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року), до теперішнього часу.

Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15.09.2026 року.

Інформація про сторони:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області у особі Лозівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області, код ЄДРПОУ 37764460, адреса: вул.Привокзальна, 30/1, м.Лозова, Харківська область, індекс 64602.

Суддя Т.О. Каращук