Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №641/2102/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/269/2026 Справа № 641/2102/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Богдан М.В.,

за участю секретаря судових засідань – Ананко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Павлова В`ячеслава Ігоровича про стягнення судових витрат в порядку ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 29 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задоволено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.03.2025, по день закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 23 річного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

04 серпня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Павлова В.І. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просить вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, що складається з надання професійної правничої допомоги у розмірі 30000 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача - адвокат Павлов В.І. зазначив, що 15 грудня 2025 року позивачка уклала договір із адвокатом Павловим В.І. про надання правничої допомоги № 1512/25, предметом якого є представництво інтересів позивачки в суді по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини з усіма правами наданими ЦПК України без обмежень. Відповідно до п. 4.2.1. договору про надання правничої допомоги № 1512/25 від 15.12.2025 року сторони дійшли згоди, що вартість правничої допомоги в суді першої інстанції становить 30 000,00 грн. Тобто розмір вартості правничої допомоги за вказаним договором не залежить від обсягу та часу надання правничої допомоги. Між ОСОБА_1 та адвокатом 03.08.2026 року підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого відповідач прийняв надані адвокатом послуги загальною вартістю 30 000,00 грн. Рішення суду прийнято 29.07.2026 року, при цьому позивач у заявах по суті зазначав орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у 20 000 грн. на що заперечень з боку відповідача не надходило.

04 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Шинкарьова С.А. надійшли заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких представник посилався на те, що заявник не надав жодних обґрунтувань та доказів того, чому витрати зросли на 10 000,00 грн і чому позивач не міг передбачити такі витрати під час подання позову/заяв по суті. До заяви додано лише Договір про надання правничої допомоги № 1512/25 від 15.12.2025 р. та Акт приймання-передачі наданих послуг від 03.08.2026 р. У матеріалах заяви відсутні будь-які банківські докази (квитанції, платіжні інструкції, меморіальні ордери, виписки з банківського рахунку), які б підтверджували фактичний перерахунок коштів ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок адвоката Павлова В.І. Заявлений розмір гонорару у 30 000,00 грн значно перевищує середньозважену вартість аналогічних послуг у регіоні та порушує принцип розумності та справедливості. Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 29.07.2026 року на теперішній час не набрало законної сили. Відповідач не погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції та готує апеляційну скаргу у визначений законом строк. Оскільки висновки суду по суті спору будуть предметом перегляду судом апеляційної інстанції, питання остаточного розподілу судових витрат є передчасним.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, представництво позивача ОСОБА_1 у суді здійснював адвокат Павлов В.І. на підставі договору про надання правової допомоги № 1512/25 від 15 грудня 2025 року.

Згідно акту приймання передачі наданих послуг від 03 серпня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 1512/25 від 15.12.2025 року вартість правової допомоги наданої адвокатом складає 30000 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 договору про надання правничої допомоги № 1512/25 від 15.12.2025 року сторони дійшли згоди, що вартість правничої допомоги в суді першої інстанції становить 30000 грн.

Згідно умов п. 4.3.1. вартість правничої допомоги, зазначеної в п. 4.2.1. сплачується клієнтом у десятиденний термін з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та інші документи, що свідчать про обсяг правничої допомоги.

При цьому, Верховний Суд чітко зазначив, що відсутність документа, який підтверджує повну або часткову сплату клієнтом коштів адвокату (квитанції, платіжного доручення), не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат.

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду ВС від 31 січня 2025 року у справі № 758/5917/21, де зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу судом незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено в майбутньому за умовами укладеного договору. Критерієм відшкодування є документальне підтвердження саме зобов`язання понести ці витрати у зв`язку з розглядом справи.

З огляду на те, що умовами Договору № 1512/25 про надання правничої допомоги 15.12.2025 року передбачено остаточний розрахунок за надану правничу допомогу протягом 10 днів з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції, відсутність квитанції про оплату на момент розгляду справи повністю узгоджується з процесуальним законом та практикою Верховного Суду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Відповідно до вимог діючого законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником позивача сума є неспівмірною.

Враховуючи викладене й те, що рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 29 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання– задоволені, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства – відмовлено, а заявлений представником позивача – адвокатом Павловим В.І. розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на заперечення представника відповідача – адвоката Шинкарьова С.А., підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 6 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Павлова В`ячеслава Ігоровича про стягнення судових витрат в порядку ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя М.В.Богдан