Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №953/11757/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11757/26

Провадження № 1-кп/953/974/26

В И Р О К

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000850 від 27.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харкові, громадянин України, із середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , неодружений, на утриманні неповнолітня дитина ОСОБА_6 , 2009 року народження, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз

19 лютого 2020 року вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, 18 вересня 2024 року на підставі ст. 81 КК України був звільнений умовно-достроково, не відбутий термін 11 місяців 23 дні,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 5 ст. 407, КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира другого розвідувального відділення розвідувального взводу 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні молодшого сержанта, знаходячись у відпустці наданої для реабілітації за станом здоров`я терміном, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30 липня 2022 року, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, без поважних причин, 12 червня 2026 року не з`явився вчасно на службу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд до моменту затримання правоохоронними органами на території Київського районну м. Харкова, за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

Окрім того, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 27.06.2026, за невстановлених обставин діючи умисно в порушення вимог передбачених п. 2, п. 9, п. 10 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), та п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (зі змінами) та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із вогнепальною зброєю та боєприпасами за невстановлених обставин шляхом привласнення знайденого, придбав та почав незаконно носити, та зберігати бойову нарізну вогнепальну зброю - пістолет системи Макарова (ПМ) калібру 9 мм, заводський номер НОМЕР_2 , а також боєприпаси до нього - патрони в кількості не менше 4 штук калібру 9x18 мм.

В подальшому, незаконні дії ОСОБА_4 , викриті правоохоронними органами під час проведення слідчої (розшукової) дії огляду місця події 27.06.2026 за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 8-А, в ході якого виявлено та вилучено бойову нарізну вогнепальну зброю - пістолет системи Макарова (ПМ) калібру 9 мм, заводський номер НОМЕР_2 , а також боєприпаси до нього - патрони в кількості 3 штуки калібру 9x18 мм.

Окрім того, 27 червня 2026 року, в період часу з 16.40 год. до 16.50 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі будинку №113 по вул. Гвардійців-Широнинців у м. Харкові, разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та реалізуючи його, підійшов до групи малолітніх осіб, серед яких перебували малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стояли біля 1-го під`їзду зазначеного будинку, де ОСОБА_4 , безпричинно став висловлюватися на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нецензурними словами, чим грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства. Не отримавши реакції з боку малолітніх осіб, які продовжили стояти на місці та спілкуватися між собою, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відійшли у напрямку будинку №113 по тій же вулиці.

Приблизно через 5 хвилин, близько 16.50 год. того ж дня, малолітній ОСОБА_8 разом з малолітнім ОСОБА_9 , прямуючи до джерела питної води, розташованого в кінці будинку №113 по вул. Гвардійців- Широнинців у м. Харкові, підійшовши до під`їзду №1 зазначеного будинку, побачили ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . У цей час ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства діючи з особливою зухвалістю та нехтуючи загальноприйнятими нормами і правилами поведінки, повторно став висловлюватися нецензурними словами у бік малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після чого, висловившись нецензурними словами, дістав зі своєї наплічної сумки чорного кольору пістолет, який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом моделі «ПМ» калібру 9 мм (9x18 ПМ), заводські серія НОМЕР_2 , споряджений патронами, які є боєприпасами - пістолетними патронами калібру 9x18 ПМ, що призначені для стрільби з пістолетів системи Макарова, та умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, здійснив з нього один постріл в гору, після чого направив пістолет в сторону малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та повторно висловився в їх адресу нецензурними словами.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, визнав. Підтвердив, що наведені в обвинуваченні всі обставини вчинення злочинів встановлено, а також наведено у обвинувальних актах вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Вважає можливим обмежитись його допитом та застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення йому цілком зрозуміле, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень.

Прокурор ОСОБА_10 підтримав обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України. Просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч.3 ст.349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_5 не заперечувала щодо здійснення розгляду із врахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальних актах, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 .

Отже, суд вважає обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 : за першим епізодом за ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану; за другим епізодом за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за третім епізодом за ч. 4 ст. 296 КК України, тобто хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до відомостей службової характеристики за місцем служби ОСОБА_4 зарекомендував себе з незадовільної сторони.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, наявність обставини, що пом`якшує покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, дані про особу обвинуваченого, який притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, але на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а тому, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно призначити покарання за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції, передбачених відповідними статтями.

При визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 застосуванню підлягає ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень.

Будь-яких законних підстав для пом`якшення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, в тому числі призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, судом не встановлено, оскільки матеріали цього кримінального провадження не містять пом`якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_4 , що після набрання вироком законної сили він не позбавлений процесуальної можливості звернутись до суду першої інстанції за місцем відбування покарання з клопотанням в порядку, передбаченому ст.537-539 КПК України, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби на підставі ст.81-1 КК України.

В ході досудового розслідування до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 27.06.2026 (час фактичного затримання) за ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Зважаючи на встановлені обставини та вид покарання, який призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили в разі закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або до ухвалення рішення апеляційної інстанції, у разі подання апеляційної скарги на вирок суду, якщо його не скасовано, але не довше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.

Питання про речові докази, необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.

У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.

Отже, враховуючи введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки, державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави Збройним Силам України, суд вважає, що самозарядний пістолет Макарова «ПМ», калібру 9 мм, заводська серія/номер « НОМЕР_2 » підлягає конфіскації та передачі Збройним Силам України.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). У разі ухвалення вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 5 ст. 407 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 3 місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період із 27.06.2026 (час фактичного затримання) по день набрання даним вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили в разі закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або до ухвалення рішення апеляційної інстанції, у разі подання апеляційної скарги на вирок суду, якщо його не скасовано, але не довше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта за проведення судової експертизи № СЕ-19/121-26/19642-БЛ у розмірі 1925,44 грн; за проведення судової експертизи № СЕ-19/121-26/19687-ФХВР від 08.05.2026 у розмірі 4813,60 грн - стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

самозарядний пістолет Макарова «ПМ», калібру 9 мм, заводська серія/номер « НОМЕР_2 » - у порядку, передбаченому п.3 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати і передати Міністерству оборони України для потреб оборони України;

3 гільзи 9 мм – знищити;

ніж сувенірний – повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1