Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №953/9190/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9190/26

н/п 2/953/5013/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді – Шаренко С.Л.,

за участю: секретаря судових засідань – Мартиненко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

установив:

06 липня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку та грошового забезпечення, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дітей, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від шлюбних відносин з відповідачем мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 .

Вказує, що відповідач ОСОБА_2 з 20.06.2026 року не бере участі у вихованні та утриманні спільних дітей. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового і соціального розвитку дітей. Такий рівень не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивачка одна не може забезпечити дітям, тому батько-відповідач по справі ОСОБА_2 , який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу, грошового забезпечення), оскільки проходить військову службу у лавах ЗСУ та має стабільне грошове забезпечення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 позовну заяву передано для розгляду головуючій судді- Шаренко С.Л.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити. З метою підтвердження обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме – необхідності забезпечення належного рівня матеріального утримання дітей для їх всебічного, культурного та спортивного розвитку, надала суду докази, що підтверджують активний розвиток та потреби дітей у стабільному фінансовому забезпеченні: копії грамот, дипломів, документів про спортивні досягнення дітей, квитанції за товари, придбані для дітей.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про час, дату та місце повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Очеретько Р.М., в судовому засіданні з позовними вимогами погоджується та усвідомлюють необхідність здійснення утримання дітей. Запропонували укласти мирову угоду, щоб домовитися з позивачкою про конкретний порядок і розмір утримання дітей, замість того щоб суд визначав їх рішенням.

Позивачка проти врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди заперечувала. Свою позицію мотивувала тим, що у відповідача наявні заборгованості за іншими зобов`язаннями, у зв`язку з чим у неї відсутня впевненість у належному та своєчасному виконанні ним взятих на себе зобов`язань щодо утримання неповнолітніх дітей. Вона має обґрунтовані сумніви щодо добровільного та систематичного виконання ним умов запропонованої мирової угоди.

Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Даний факт підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.09.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №474706.

Від шлюбу сторони мають спільних дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначений факт підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.11.2021 та серії НОМЕР_3 від 06.11.2021 , виданих Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Київському та Харківському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актові записи за №482, №4688. Батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2,3 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XIIвід 27.02.1991 р. та яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно положень вказаної Конвенції кожна дитина має невід`ємне право на життя. Держава забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Згідно ч.1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст.183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 цієї статті). Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частиною 1 ст.191 Сімейного Кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При визначенні частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд вважає за необхідне зазначити, що визначений позивачкою розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, оскільки є необхідним та достатнім для забезпечення належних умов життя й гармонійного розвитку дитини.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 11/3 частини усіх видів заробітку та грошового забезпечення, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дітей, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264-265, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку та грошового забезпечення, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дітей, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 06.07.2026 і до досягнення дітей повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відомості про учасників справи:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя С.Л. Шаренко