Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №613/2648/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Суд: Богодухівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №613/2648/25

Суддя: Сеник О. С.

Справа №613/2648/25 Провадження № 2/613/434/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Сеник О.С., за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П., прокурора Вохмінцевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/2648/25 за позовом Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Богодухівська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Богодухівської міської ради Харківської області матеріальну шкоду в сумі 159936,00 грн на розрахунковий рахунок місцевого бюджету (р/р UA438999980333109331000020587, назва рахунку: ГУК Харків обл./МТГ Богодух/24062100, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у провадженні сектору дізнання Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 42022222070000036 від 18.11.2022 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.249 КК України (незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду). Своїми діями щодо незаконного зайняття рибним добувним промислом за допомогою незаконних знарядь лову у заборонений період, та вилучення з природного водоймища водних живих біоресурсів – безхребетних (раків) у кількості 48 шт. ОСОБА_1 порушив вимоги ст.27 Закону України «Про тваринний світ», пунктів 3.1, 3.14, 4.5, 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999. Згідно з висновком комплексної інженерно-екологічної та економічної експертизи від 23.06.2023 № 10278/10279 розмір заподіяної шкоди склав 159936,00 грн.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03.12.2025 вказане кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, цивільний позов Богодухівської міської ради – залишено без розгляду.

Враховуючи викладене, з посиланням на ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ст.47, ч.ч.4, 5 ст.68, ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.1 ст.1166 ЦК України, беручи до уваги, що заподіяна шкода ОСОБА_1 не відшкодована, наполягає на наявності підстав для її стягнення в примусовому порядку на користь місцевого бюджету.

В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави зазначив, що в розумінні ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» такі підставі полягають у необхідності вирішення проблеми суспільного значення – відшкодування державі збитків, заподіяних злочином, яким порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища, а саме незаконним виловом раків. Богодухівська міська рада та Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області є органами державної влади, уповноваженими на захист державних інтересіві у спірних відносинах. Однак, на запит прокуратури щодо вжитих ними заходів для відшкодування заподіяної шкоди, вказані органи зазначили, що не звертались до суду з відповідними позовами, в найближчий час не планують цього робити, і не заперечують проти подання відповідного позову органами прокуратури.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 15.01.2026 прийнято позовну заяву Богодухівської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача Богодухівської міської ради в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник позивача Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у поданих до суду письмових поясненнях просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зазначив, що в силу ст.27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу дозволяється безоплатне любительське та спортивне рибальство на об`єктах загального користування у межах встановленого законодавством обсягу безоплатного вилову та за умови додержання встановлених правил рибальства. В інших випадках любительське і спортивне рибальство дозволяється на праві спеціального використання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ» встановлено перелік заборонених знарядь добування об`єктів тваринного світу.

Пунктом 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, заборонено лов водних живих ресурсів промисловими та іншими знаряддями лову, виготовленими з сіткоснастевих та інших матеріалів усіх видів і найменувань. Пунктом 4.5 зазначених Правил заборонено лов раків у нерестовий період, під час линьки та виношування ікри.

Наказом Управління № 72 від 05 серпня 2022 року встановлено строк заборони на лов річкових раків на період їх другої линьки у рибогосподарських водних об`єктах Харківської області з 15 серпня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

У порушення наведених норм відповідач здійснив незаконний вилов водних біоресурсів – раків, забороненими знаряддями лову – ятір та в заборонений період часу, чим заподіяв шкоди державі на суму 159936,00 грн.

Обчислення розміру шкоди здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 06.10.2021 № 1039.

З посиланням на ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.ст.47, 468, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.1 ст.1166 ЦК України стверджує, що оскільки порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства призвели до зменшення водних біоресурсів України, чим завдано шкоди державі, заподіяна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди прокурора, за відсутності заперечень позивачів, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Виходячи з положень ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Положеннями ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Законом України «Про тваринний світ» передбачено, що об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є, зокрема, безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення, чи повернуті незаконно вилучені (добуті) водні ресурси у середовище свого перебування, чи ні.

Такого висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 у справі № 541/307/17.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Пунктом 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 269/3562 (які були чинними станом на дату вчинення порушення природоохоронного законодавства – 05.09.2022) забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням, зокрема, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткостнастевих чи інших матеріалів усіх видів та найменувань.

Відповідно до п.4.5 зазначених Правил, лов усіх безхребетних дозволяється ручним збиранням, а раків – рако ловкою-«хапкою» з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою; розщіпом – не більше 5 снастей на ловця.

Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації.

Наказом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області № 72 від 05 серпня 2022 року встановлено строк заборони на лов річкових раків на період їх другої линьки у рибогосподарських водних об`єктах Харківської області з 15 серпня 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 004952 від 05.09.2022, складеним головним державним інспектором Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області Нестеренко В.В., 05.09.2022 о 16.00 год. ОСОБА_1 на ставку поблизу с. Шарівка Богодухівського району Харківської області ловив раків забороненими раколовками-ятерями в кількості 3 шт., та упіймав 48 раків у заборонений період лову раків, чим порушив п.4.5 Правил любительського та спортивного рибальства України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.85 КУпАП.

Протокол підписаний Максименком І.М. без зауважень та заперечень, у графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що ловив раків на ставку у с. Шарівка, та виловив 40 раків. Про те, що діє заборона на вилов раків, не знав.

Згідно з протоколом, описом-оцінкою знарядь лову та розпискою про прийняття на відповідальне зберігання вилученого майна, у ОСОБА_1 було вилучено 3 раколовки-ятері, та раки в кількості 48 шт. вагою 0,9 кг, які були залишені Максименку І.М. на відповідальне зберігання до рішення суду.

Постановою судді Богодухівського районного суду Харківської області від 04.11.2022 у справі № 613/851/22 справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП закрито. Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 направлено до Богодухівської окружної прокуратури Харківської області для забезпечення прийняття рішення в порядку ст.ст.214-216 КПК України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 23.10.2023, ОСОБА_1 добровільно видано дізнавачу Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області в присутності двох понятих ятері-раколовки у кількості 3 шт, довжиною 18 см, шириною 39 см, якими він 05.09.2022 здійснив ловлю раків у кількості 48 шт.

18.11.2022 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення № 42022222070000036 за ч.1 ст.249 КК України.

Зазначене кримінальне провадження № 42022222070000036 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.249 КК України було направлене до суду з обвинувальним актом.

Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 05 вересня 2022 року приблизно о 16 год. 00 хв., маючи умисел на незаконне зайняття рибним видобувним промислом, в період заборони на вилов раків у період їх линьки з 15 серпня по 30 вересня 2022 року включно, прибув на ділянку водоймища, розташованого за адресою : Харківська область, Богодухівський район, смт Шарівка по вул. Набережній з кадастровим номером 6320855700:00:003:0254, де в порушення вимог п.4.5 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, згідно з якими забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а саме в період заборони на лов річкових раків на період їх другої линьки з 15 серпня по 30 вересня 2022 року, що передбачено наказом управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області № 72 від 05 серпня 2022 року, встановив знаряддя лову «ятір» в кількості 3 шт, який, відповідно до п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства відноситься до заборонених знарядь лову.

Перебуваючи на місці встановлення заборонених знарядь лову (ятерів), діючи незаконно, умисно, без належних документів та дозволу на вилов цінних видів водних біоресурсів, для особистих потреб, витягнув з води вказані раколовки з упійманими у них раками, і таким чином здійснив незаконний вилов цінних видів водних безхребетних – раків, загальною кількістю 48 штук.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимог ст.27 Закону України Про тваринний світ», п.п.3.1, 3.14, 4.5, 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства.

Згідно з Додатком № 1 до постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011 умисні дії ОСОБА_1 заподіяли істотну шкоду державі в особі Богодухівської міської ради Харківської області, розмір якої, відповідно до висновку комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № 10278/10279 від 23 червня 2023 року, складає 159936,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, - незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

В рамках розгляду кримінального провадження Богодухівською міською радою Харківської області було подано цивільний позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди на суму 159936,00 грн.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03.12.2025 у справі № 613/4/24 за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, на підставі ст.49 КК України.

Кримінальне провадження № 420222222070000036 від 18.11.2022 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.249 КК України – закрито на підставі п.1 ч.2 ст.248 КПК України.

Цивільний позов Богодухівської міської ради Харківської області про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення – залишено без розгляду, роз`яснено право на звернення до суду з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, зокрема, додатком 1 – цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, згідно з яким затверджено розмір такси за 1 рака (крім широкопалого та товстопалого) – 196 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 004952 від 05.09.2022, складеним Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення водних біоресурсів – раків у кількості 48 штук складає 159936,00 грн, за таксою 3332 грн за 1 штуку.

Згідно з висновком комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 23.06.2023 № 10278/10279, проведеної експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертних ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса» в рамках кримінального провадження 420222222070000036, в обсязі наданих на дослідження документів розрахунок матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 (протокол № 004952 від 05.09.2022 про адміністративне правопорушення Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області), проведений відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209, арифметично підтверджується в сумі 159936,00 грн.

Внаслідок вилову ОСОБА_1 річкових раків у кількості 48 шт., що мало місце 05.09.2022 на ставку поблизу с. Шарівка Богодухівського району Харківської області, довкіллю (водному об`єкту) було заподіяно істотну шкоду за ознакою добування раків у заборонений період.

Згідно з висновком експертизи, розмір такси за 1 рака, який обчислюється на підставі постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011, становить 196 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17,00 грн), що складає 159936,00 грн (48*196*17=159936,00 грн).

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.08.2021 (справа №161/694/20), закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п.1 ч.2 ст.284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, 15 травня 2019 року, у справі № 617/609/15-к, 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, 10 червня 2021 року, у справі № 640/11750/17, 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, 27 травня 2021 року у справі № 577/977/19.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт заподіяння ОСОБА_1 шкоди порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, на суму 159936,00 грн.

Факт заподіяння шкоди та її розмір підтверджені висновком комплексної інженерно-екологічної та економічної експертизи, проведеної у рамках кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності (ст.49 КК України) не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, заподіяна шкода в сумі 159936,00 грн підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла – ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом «б» частини другої статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного Кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного Кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Таким чином, завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на користь Богодухівської міської ради Харківської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючисьст.ст.10-13,76-81,ч.1ст.223,ст.ст.259,263-265,280-283,354,355ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Богодухівської міської ради Харківської області матеріальну шкоду в сумі 159936,00 грн (сто п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок місцевого бюджету (р/р UA438999980333109331000020587, назва рахунку: ГУК Харків обл./МТГ Богодух/24062100, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Прокурор : Богодухівська окружна прокуратура Харківської області, адреса : 62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1.

Позивач: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області, адреса : 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 40850837.

Позивач : Богодухівська міська рада Харківської області, адреса : 62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.09.2026.

Суддя О.С. Сеник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua