Суд: Благовіщенський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №402/198/26
Суддя: Терновенко А. В.
Справа № 402/198/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Терновенко А.В.
секретаря судового засідання - Рудь Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Благовіщенське Кіровоградської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 05.03.2026 року звернулась в суд з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також просить стягнути з Відповідача судові витрати.
У позовній заяві вказала, що перебуває з Відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 09.09.2009 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 15.02.2026р. подружжя шлюбні відносини не підтримує, проживають окремо. Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.
Вказує на те, що ОСОБА_2 , являючись батьком дитини, нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати доньку до досягнення нею повноліття. При цьому, ОСОБА_2 на теперішній час є фізичною особою-підприємцем та сума його доходу дає реальну можливість виплачувати аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 15000 грн. щомісяця, що забезпечить належний рівень життя дитини відповідно до її віку і потреб.
Позивачка та її представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим що дитина перейшла до випускного класу , потрібні додаткові витрати на репетиторів та такі витрати є звичними для дитини. Зазначили , що батько в змозі сплачувати заявлену суму аліментів.
Відповідач та його представник заперечили проти позову, мотивуючи тим , що відповідач ,як батько надає грошові кошти доньці добровільно . Окрім цього зазначив , що надані позивачкою документи про його сукупний дохід вказують лише на те , що він займається підприємницькою діяльністю, однак сума вказана в податковому звіті є не чистим сукупним доходом і не може братись судом до уваги як дохід з якого визначається сума аліментів.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 09 вересня 2009 року, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).
В судовому засіданні була вислухана неповнолітня ОСОБА_3 ,на утримання якої мати намагається стягнути аліменти в примусовому порядку. Вона зазначила , що дійсно батько надавав їй матеріальну допомогу. Вона навчається в державному закладі і є на державному утриманні. Однак батько добровільно надавав їй кошти на різні потреби. Декільки місяців тому батько звинуватив її в тому, що вона без його дозволу взяла кошти з його будинку та перестав надавати їй кошти добровільно. Вона вважає , що поскільки проживає з матір"ю , аліменти мають стягуватись на користь матері. Сама вона зазначила, що на її потреби у місяць потрібно в межах 16000 грн.
Відповідач стверджує, що утримує дитину добровільно. Проте судом встановлено, що за кілька місяців до подачі позову він припинив надавати допомогу. Відповідно до ст. 180 СКУ, батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття. Факт припинення виплат свідчить про наявність спору. Сам по собі факт добровільної допомоги в минулому не є підставою для відмови у стягненні аліментів на майбутнє, якщо зараз згоди між батьками немає. При цьому батько намагається підмінити поняття «законодавчий обов`язок» поняттям «благодійність». Відповідно до ст. 180 СКУ, батько зобов`язаний утримувати дитину безумовно. Позиція батька («я допомагаю добровільно, тому суд не має права стягувати аліменти») є юридично неспроможною. Добровільність не може бути постійною загрозою. Звинувачення 16-річної доньки у викраденні грошей, яке збіглося за часом із припиненням виплат, свідчить про те, що батько використовує гроші як важіль тиску, покарання або маніпуляції.Закон захищає дитину від економічного насильства та психологічного тиску.Отримання аліментів через суд у твердій грошовій сумі звільнить дитину від необхідності "випрошувати" гроші у батька та залежати від його мінливого настрою чи безпідставних звинувачень. Держава через інститут суду перебирає на себе функцію контролю за виплатами, захищаючи дитину від особистих конфліктів із батьком.
Щодо розміру аліментів.Стаття 182 СКУ вказує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, а також навмисне підтримання колишнього рівня життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, у тому числі й щодо її матеріального забезпечення. Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом ст. 182 СК України розмір аліментів має бути співмірним з доходами платника, але водночас визначатися з урахуванням реальних, доведених потребах дитини.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем. Згідно з наданою податковою декларацією за 2025 рік, його дохід склав 3 540 587 грн.Разом з тим, відповідачем надано суду належним чином завірені копії первинних документів (зокрема, видаткових накладних), які підтверджують наявність постійних та суттєвих операційних витрат, пов`язаних із веденням бізнесу (закупівля товарів, сировини, оплата послуг).Суд зазначає, що задекларована ФОП сума відображає валовий оборот від підприємницької діяльності, а не чистий прибуток фізичної особи. З урахуванням наданих видаткових накладних, чистий особистий дохід відповідача, який залишається на його власне споживання, є суттєво меншим за обсяг задекларованої виручки, що враховується судом при оцінці його реального майнового стану.
Позивачка просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 грн щомісячно.Матеріалами справи, а саме довідкою ліцею від 17.04.2026 року №128 , достеменно встановлено, що неповнолітня дитина (16 років) навчається на умовах пансіону. Дитина проживає окремо від батьків на території закладу освіти та перебуває на повному державному утриманні, де безкоштовно забезпечується житлом у гуртожитку, повноцінним щоденним харчуванням та медичним наглядом за рахунок бюджетних коштів.Дана обставина є істотною в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 182 СК України. Оскільки базові життєві потреби дитини (житло, їжа, безпека) вже задовольняються за рахунок держави, обсяг щомісячних витрат матері, з якою зареєстроване місце проживання дитини, є мінімальним.
Позивачкою, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надано суду жодних доказів (калькуляції витрат, чеків, квитанцій), які б обгрунтовували необхідність витрачання на дитину саме 30000 грн щомісячно ( урахуванням , витрат , які несла також мати) в період її перебування на повному пансіоні.
Високий рівень доходу батька не може бути самостійною підставою для задоволення завищених вимог, якщо вони не підтверджені фактичними потребами дитини. Аліменти не можуть слугувати засобом збагачення або джерелом утримання самого позивача.
Суд дослідив надані відповідачем належним чином завірені копії банківських виписок про рух коштів, які свідчать, що до моменту виникнення судового спору батько регулярно та добровільно перераховував гроші безпосередньо на картковий рахунок доньки для її утримання. Це підтверджує сумлінну поведінку батька та відсутність умислу на ухилення від виконання батьківських обов`язків.У судовому засіданні відповідач усно заявив, що повністю визнає свій обов`язок щодо утримання дитини та вважає, що її додаткові потреби (поза межами державного утримання в ліцеї) будуть повністю закриті за умови, якщо кожна із сторін (і батько, і мати) надаватиме по 8000 грн щомісячно, та погодився на стягнення з нього вказаної суми.Суд погоджується з такими доводами відповідача, оскільки вони повністю відповідають закріпленому у ст. 141 СК України принципу рівності обов`язків батьків. За умови паритетної участі батьків загальний місячний бюджет 16-річної дитини на додаткові витрати (одяг, проїзд додому на вихідні, особисті кишенькові витрати) становитиме 16000 грн, що з надлишком покриває будь-які можливі потреби дитини, яка вже забезпечена житлом та харчуванням у ліцеї. За таких обставин, запропонована відповідачем сума у розмірі 8 000 грн є абсолютно справедливою, розумною, балансує інтереси сторін та значно перевищує встановлений законом мінімум.З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 000 грн щомісячно.
Судом також встановлено , що фактичні шлюбні відносини сторони припинили, проживають окремо, донька знходиться на утриманні матері .
Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Оскільки Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", то з Відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
У позовній заяві зазначено, що витрати на правову допомогу становлять 3000 грн., однак на підтвердження цього не надано жодного доказу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Керуючись ст.ст. 141, 206, 263-265, 268 ЦПК України; ст.ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду (з 05.03.2026 р.) та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в даній справі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Суддя Альона Терновенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua