Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №395/1112/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1112/26 Провадження № 2/395/670/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 278721 від 14.03.2025 року.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 278721 від 14.03.2025 року у розмірі 15184,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5184,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 2000,00 грн. - послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору. Крім того, позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 14.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 278721 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від «19» грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

До початку розгляду справи по суті представник позивача адвокат Пархомчук С.В. подав заяву про розподіл/ відшкодування/ компенсацію судових витрат, сформовану в системі «Електронний суд» 09.07.2026 року, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн. та зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просив суд у разі розгляду справи в загальному позовному провадженні - здійснити розгляд за відсутності представника позивача, а в разі неявки відповідача - ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Згідно до ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень (відзиву) не надіслав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через оголошення, які розміщені на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 року, від 16.07.2026 року, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслала.

Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України відповідач про час та місце розгляду у справі повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом установлено, що 14.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 278721 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 8000,00 грн., Дата надання кредиту: 14.03.2025 року, Строк кредиту : 90 днів, Валюта кредиту: UAH, Відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 15184,00 грн., яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 8000,00 грн.; Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 5184,00 грн. Послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 2000,00 грн.

Умовами кредитного договору сторони погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно.

Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно норм кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

На підтвердження видачі Первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 14.03.2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 8000,00 грн., за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів. Умовами Договору передбачено що Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач на адресу ОСОБА_1 направляв вимогу про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена ОСОБА_1 без виконання.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від «19» грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1806 від 22.04.2026 року.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі, тобто у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, копію акту про отримання правової допомоги від 07.07.2026 року, копію рахунку № 07.07.2026-35 від 07.07.2026 року та платіжну інструкцію № 4680 від 07.07.2026 року.

Згідно з договором № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, його укладено між ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за професійну правову допомогу у загальній сумі 15500,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-280, 281, 282 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 633, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 43561872, заборгованість за кредитним договором № 278721 від 14.03.2025 року в розмірі 15184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, сплачену суму судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на понесену правову допомогу у розмірі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, а всього стягнути 33346 (тридцять три тисячі триста сорок шість) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2026 року.