Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №350/249/25 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/249/25

Номер провадження 1-кп/350/99/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року селище Рожнятівї

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025091220000005, розпочатому 07.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, з вищою освітою, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, є доглядальником особи з інвалідністю 1 групи, засуджений вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.10.2025 за ст. 286 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

установив:

Обвинувачений ОСОБА_3 таємно, повторно викрав чуже майно (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

В кінці грудня 2024 року в обвинуваченого ОСОБА_3 виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна, а саме одягу та взуття замовленого в інтернет-магазинах.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , 20 грудня 2024 року на сайті інтернет-магазину взуття ФОП ОСОБА_6 м.Харків замовив пару чоловічих зимових черевиків “DAVSHOES”, артикул DS801/1 вартістю 3317 гривень з доставкою її у відділення №1 Брошнів-Осада, ТОВ “Нова Пошта”, що в селищі Брошнів-Осада по вул.22 Січня, 75 та з умовою післяплати при отриманні замовлення у відділенні пошти.

Після отримання повідомлення про прибуття товару у відділення ТОВ “Нової Пошти”, ОСОБА_3 , 24.12.2024 року прибув у відділення №1 Брошнів-Осада, ТОВ “Нова Пошта” де отримавши замовлену ним пару черевиків, з якою пішов у примірочну, що знаходиться у приміщенні даного відділення пошти та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає викрав вищевказану пару черевиків замінивши їх в картонній коробці на свої старі черевики, після чого передав коробку з старими черевиками назад працівникові відділення пошти з відмовою отримання товару без оплати.

Після чого останній покинув місце вчинення злочину розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 на суму 3317 гривень .

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 маючи умисел на повторне вчинення крадіжки чужого майна, в кінці грудня 2024 року на сайті інтернет-магазину “R&B Leather” замовив шкіряну чоловічу куртку моделі RL2BB вартістю 15097 гривень з доставкою її від ФОП ОСОБА_7 у відділення №1 Брошнів-Осада, ТОВ “Нова Пошта”, що в селищі Брошнів-Осада по вул.22 Січня, 75 з умовою післяплати при отриманні замовлення у відділенні пошти.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , після отримання повідомлення про прибуття товару у відділення ТОВ “Нової Пошти” 29.12.2024 прибув у відділення №1 Брошнів-Осада, ТОВ “Нова Пошта” де отримавши замовлену ним куртку пішов з нею у примірочну, що знаходиться у приміщенні даного відділення пошти та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає повторно викрав вищевказану куртку замінивши її в картонній коробці на дві свої старі полотняні куртки, після чого передав коробку з старими куртками назад працівникові відділення пошти з відмовою отримання товару без оплати.

Обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну суму на загальну суму 15097 гривень, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 24.12.2024 у відділенні №1 Брошнів-Осада, ТОВ "Нова Пошта” забрав замовлену ним пару черевиків, а 29.12.2024 у відділенні №1 Брошнів-Осада, ТОВ "Нова Пошта" не оплатив за куртку. На даний час відшкодував заподіяну правопорушенням шкоду. У скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Погоджується на розгляд провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи, кваліфікацію діяння ніким не оспорюється. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

На підставі вищенаведеного суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши характеризуючі його дані прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні при обставинах викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Пом`якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого є повне визнання своєї вини та щире каяття.

За змістом ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням має бути мотивованим.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції інкримінованого йому злочину, який відноситься до категорії тяжких, однак, враховуючи вище перелічені пом`якшуючі покарання обставини, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за можливе та доцільне застосувати до призначеного покарання положення ст. 75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також судом встановлено, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України до ухвалення щодо нього вироку Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 22 жовтня 2025 року, яким його засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, яке вчинив 03.06.2025 за вчинення якого йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки. За таких обставин покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити із застосуванням частини четвертої статті 70, статей 75, 76 Кримінального кодексу України.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17 кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 Кримінального кодексу України, не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених статтею 75 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що обвинувачений кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 4 КК України вчинив до ухвалення щодо нього вироку Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 22 жовтня 2025 року, яким його засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та відповідно йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки, то покарання йому слід призначити із застосуванням частини четвертої статті 70, статей 75, 76 Кримінального кодексу України.

Оскільки суд приходить до висновку про можливість застосування до призначеного покарання ст. 75 КК України, тобто вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, перебіг якого починається з моменту проголошення вироку, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний відносно обвинуваченого, слід скасувати.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 витрати пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні в розмірі 3183,6 гривні на користь держави.

Цивільного позову не заявлено.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-369, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 ( п`ять) років.

На підставі частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2025 року, яким його засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та відповідно йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, більш суворим покаранням призначеним за цим вироком ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання скасувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 3183,6 гривні за проведення судових експертиз.

Речові докази - пару зимових черевиків "DAVSHOES" куртку "R&B Leather”, дві куртки повернути власникам, а картонну коробку знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: