Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №1-1048/11 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 1-1048/11

провадження № 51-1168 впс 18

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 розглянув клопотання підсудного ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи № 1-1048/11 щодо нього та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 із Хортицького районного суду м. Запоріжжя до суду іншої області та

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло клопотання підсудного ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи № 1-1048/11 щодо нього та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 із Хортицького районного суду м. Запоріжжя до суду іншої області для розгляду.

Підсудний ОСОБА_2 обгрунтовує своє клопотання тим, що вказана кримінальна справа надійшла до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя для розгляду у порядку КПК України 1960 року ще у березні 2011 року. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2020 року, відповідно до норм ст. 34 КПК України 2012 року, було задоволено подання вказаного районного суду та направлено справу до Хортицького районного суду м. Запоріжжя для розгляду через неможливість утворити складу суду для судового розгляду. Проте остаточного судового рішення по суті обвинувачення станом на 11 вересня 2026 року не прийнято. У Хортицькому районному суді м. Запоріжжя склад суду неодноразово змінювався, а вирішення проміжних питань щодо відводів, складу суду, підсудності та інших процесуальних питань продовжується. При цьому ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2026 року йому було відмовлено у задоволенні заяви про відвід колегії суддів цього суду. Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні "Alengos and Others v. Ukraine"від 02 квітня 2026 року щодо його заяви № 23310/25 встановив порушення п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку із надмірною тривалістю справи та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту. В подальшому 01 вересня 2026 року ним було подано до Запорізького апеляційного суду клопотання про передачу даної справи до іншого суду та про перевірку предметної її підсудності Вищому антикорупційному суду. Листом вказаного апеляційного суду від 11 вересня 2026 року повідомлено, що станом на 11 вересня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду з питанням про передачу справи до іншого суду не звертався.

Тому підсудний ОСОБА_2 просить Верховний Суд перевірити, чи існує на даний час законний і стабільний складу суду для розгляду вказаної справи Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, а у разі його відсутності на підставі приписів ч. 5 ст. 57, ст. 38 КПК України 1960 року або ч. 3 ст. 34 КПК України 2012 року передати справу до суду іншої області для розгляду. Крім того, підсудний просить вирішити питання про можливість застосування п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року для можливості передачі вказаної справи до Вищого антикорупційного суду, як альтернативу.

Вивчивши наявні матеріали, та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.

Із системного аналізу норм КПК України 1960 року випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.

Як убачається зі змісту клопотання, як на підставу для передачі справи до суду іншої області, підсудний ОСОБА_2 вказує на порушення Хортицьким районним судом м. Запоріжжя розумних строків розгляду кримінальної справищодо нього. Тому він просить направити її із вказаного районного суду до суду іншої області для розгляду, або, як альтернативу, до Вищого антикорупційного суду.

При цьому саме собі порушення строків розгляду кримінальної справи не є підставою для передачі кримінальної справи з одного суду до іншого в порядку ст. 38 КПК України 1960 року.

Тому, як убачається із клопотання, підозрюваний ОСОБА_2 у ньому не наводить жодних з підстав, передбачених ст. 38 КПК України 1960 року, для передачі даної справи з Хортицького районного суду м. Запоріжжя до суду іншої області.

При цьому передача вказаної кримінальної справи до Вищого антикорупційного суду України не передбачена нормами ст. 38 КПК 1960 року.

Крім того, відповідно до ст. 42 КПК України 1960 року спори про підсудність між судами не допускаються. Кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38-41 цього Кодексу, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду.

З огляду на викладене, клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи № 1-1048/11 щодо нього та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 із Хортицького районного суду м. Запоріжжя до суду іншої області, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 38 КПК України 1960 року,

ухвалив:

Клопотання підсудного ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи № 1-1048/11 щодо нього та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 із Хортицького районного суду м. Запоріжжя до суду іншої області залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Голова Касаційного кримінального суду ОСОБА_1