Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №910/5647/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/5647/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б., Власова Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Савватс" - Ігнатьєв О.Р. (ордер ВІ №1398480 від 20.05.2026), Воробйов О.В., адвокат (ордер АА №1719286 від 04.06.2026)

відповідача - акціонерного товариства "Київгаз" - Мельник О.В., адвокат (довіреність від 16.12.2025 №Д-93/25,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Київгаз" (далі - АТ "Київгаз")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026(головуючий суддя: Шаратов Ю.А., судді: Скрипка І.М. і Бестаченко О.Л.)

у справі № 910/5647/25

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Савватс" (далі - ТОВ "Савватс")

до АТ "Київгаз"

про скасування рішення.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.05.2026 № 32.2-01/689 у зв`язку з відпусткою судді Власова Ю.Л. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/5647/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.07.2026 № 32.2-01/1240 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/5647/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М., Власов Ю.Л.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.09.2026 № 32.2-01/1645 у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/5647/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б., Власов Ю.Л.

За результатами розгляду касаційної скарг Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Савватс" звернулося до суду з позовом до АТ "Київгаз" про скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" про задоволення акта про порушення від 06.12.2024 № 0358 та донарахування ТОВ "Савватс" об`єму газу в обсязі 773 643,25 куб.м на суму 13 671 018,92 грн.

Позов обґрунтовано з посиланнями на порушення відповідачем умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), вимог пункту 1 глави 5 розділу ХІ та пункту 11 глави 5 розділу Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).

Господарський суд міста Києва рішенням від 03.09.2025 (суддя Літвінова М.Є.) в позові відмовив.

За висновком суду першої інстанції, виходячи з того, що пропуск строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до виду порушень, передбачених пунктом 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, відповідач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та не забезпечив покладені на нього чинним законодавством та договором розподілу обов`язки, відтак зобов`язаний сплатити позивачу компенсацію вартості необлікованого об`єму природного газу згідно з Кодексом ГРМ.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.03.2026: зазначене рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 скасував; прийняв нове рішення, яким позов задовольнив; скасував рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" про задоволення акта про порушення від 06.12.2024 № 0358 та донарахування ТОВ "Савватс" об`єму газу в обсязі 773 643,25 куб.м на суму 13 671 018,92 грн.

Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що пропуск споживачем строку періодичної повірки засобів вимірювальної техніки не є безумовною підставою для перерахунку об`єму спожитого природного газу за граничними нормами (пункт 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ). При цьому, за умови відсутності механічних пошкоджень лічильника, відсутності ознак несанкціонованого втручання в його роботу та, що є ключовим, за наявності справного коректора (обчислювача) об`єму газу, який не фіксував роботу системи в позаштатному режимі, фактичні дані такого обчислювача є достовірними.

Апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів несправності обчислювача (коректора) об`єму газу, а тому, формальна невідповідність ЗВТ нормативним документам у сфері метрології через пропуск строку повірки не нівелює фактів реального обліку газу та не є підставою оператору ГРМ ігнорувати показники справного коректора заради застосування граничних об`ємів.

Окрім того, апеляційний суд зазначив, що всупереч пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ оскаржуване рішення комісії АТ "Київгаз" прийняте без участі представника регулятора (НКРЕКП) та представника метрологічної організації, а склад комісії відповідача не відповідав визначеним кваліфікаційним вимогам.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, АТ "Київгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій:

1) обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме: пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, від 12.02.2025 у справі № 910/4492/22, від 05.09.2024 у справі № 904/428/23, від 02.11.2022 у справі № 260/2484/21, від 11.04.2024 у справі № 910/4481/18, від 26.02.2025 у справі № 910/9745/22, від 11.03.2026 у справі № 542/881/19, від 08.07.2021 у справі № 922/3174/19, від 04.12.2029 у справі № 917/1739/17, від 02.10.2020 у справі № 911/19/19;

2) обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 41 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 4 глави 1 розділу І, пункту 11 та абзацу другого пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, пункту 5 глави 1 розділу І та пунктів 9, 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах;

3) обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ТОВ "Савватс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, непідтвердженність підстав касаційного оскарження, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "Київгаз" є оператором газорозподільної системи (оператор ГРМ) - суб`єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу. Взаємовідносини оператора ГРМ із суб`єктами ринку природного газу, а також засади функціонування газорозподільних систем визначаються Кодексом ГРМ.

ТОВ "Савватс" підписало заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою приєдналось до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.

Згідно з підписаною заявою-приєднанням, із ТОВ "Савватс" укладений договір розподілу природного газу № 222114 (для споживача, що не є побутовим; далі - Договір) по об`єкту ТОВ "Савватс" за адресою: м. Київ, провулок Охотський (Корчувате), 1. ТОВ "Савватс" як суб`єкту ринку природного газу присвоєний персональний ЕІС-код 56XO0000G8HD9001.

Так, за умовами Договору:

- цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1);

- умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (пункт 1.2);

- цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3);

- за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (пункти 2.1, 2.2);

- при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем (пункт 2.3);

- складений сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною цього договору (пункт 12.7).

На об`єкті ТОВ "Савватс" встановлено газове обладнання у складі: котел газовий "LOGANO G-515" 510 кВт - 1 шт. номінальною потужністю 58,48 куб.м /год., котел газовий "LOGANO G-234" 55 кВт - 1 шт. номінальною потужністю 7,00 куб.м/год. та встановлений комерційний вузол обліку газу у складі ЗВТ: лічильник газу GMS-G40 зав.№ 104468, строк повірки - не рідше одного разу у 2 роки; коректор (обчислювач) об`єму газу "Універсал" зав.№ 991, строк повірки - не рідше одного разу у 2 роки; перетворювач (датчик) тиску МИДА-ДА, зав.№ 05310008, строк повірки - не рідше одного разу на рік; перетворювач (датчик) температури ПВТ-01, зав.№ 4683, строк повірки - не рідше одного разу на рік.

Відповідно до підписаного ТОВ "Савватс" акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, на балансі та в експлуатаційній відповідальності позивача знаходяться усі внутрішньобудинкові газопроводи і газове обладнання, газовий лічильник та інші законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки у складі комерційного ВОГ.

За результатами перевірки комерційного ВОГ на об`єкті споживача 23.01.2023 складений та підписаний акт № Ч38/23 контрольного огляду вузла обліку газу про те, що у складі комерційного ВОГ встановлено та опломбовано:

- лічильник газу GMS-G40 зав.№ 104468 (дата повірки 21.07.2021);

- коректор (обчислювач) об`єму газу "Універсал" зав.№ 991 (дата повірки 29.07.2020);

- перетворювач (датчик) тиску МИДА-ДА зав.№ 05310008 (дата повірки 04.08.2021);

- перетворювач (датчик) температури ПВТ-01 зав.№ 4683 (дата повірки 04.08.2021).

Комерційний облік обсягів фактичного споживання природного газу на об`єкті здійснюється по комерційному ВОГ споживача.

Протягом періоду з липня 2023 року до грудня 2024 року включно сторони підписували акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу без жодних зауважень. Розрахунки проводилися на підставі показників комерційного ВОГ, встановленого в ТОВ "Савватс", а АТ "Київгаз" у цей період не ставило під сумнів достовірність даних цього вузла обліку: від 31.07.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.08.2023 на суму 1 047,36 грн; від 30.09.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.10.2023 на суму 1 047,36 грн; від 30.11.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.12.2023 на суму 1 047,36 грн; від 31.01.2024 на суму 203,62 грн; від 29.02.2024 на суму 203,62 грн; від 31.03.2024 на суму 203,62 грн; від 30.04.2024 на суму 203,62 грн; від 31.05.2024 на суму 203,62 грн; від 30.06.2024 на суму 203,62 грн; від 31.07.2024 на суму 203,62 грн; від 31.08.2024 на суму 203,62 грн; від 30.09.2024 на суму 203,62 грн; від 31.10.2024 на суму 203,62 грн; від 30.11.2024 на суму 203,62 грн; від 31.12.2024 на суму 203,62 грн.

Уповноважених представників АТ "Киїівгаз" 26.12.2023 не допущено на об`єкт споживача до встановленого газового обладнання та комерційного ВОГ для їх обстеження та перевірки, шо підтверджується актами про порушення № 1572 та № Ч471 контрольного огляду вузла обліку газу.

Надалі, АТ "Київгаз" скерувало ТОВ "Савватс" акти про порушення № 1572 від 26.12.2023 та № Ч471 контрольного огляду вузла обліку газу від 26.12.2023 із супровідним листом від 27.12.2023 № 5037/28, повідомивши про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду складеного акту про порушення від 26.12.2023.

Рішенням комісії від 11.01.2024 № 33/11-1/1572 задоволено акт про порушення № 1572 від 26.12.2023 в повному обсязі.

У період з 26.12.2023 до 03.12.2024 ТОВ "Савватс" не зверталося до АТ Київгаз"" із письмовою заявою щодо проведення контрольного огляду комерційного ВОГ на території об`єкта споживача та/або розпломбування ЗВТ у складі ВОГ для проведення періодичної повірки.

На об`єкті ТОВ "Савватс" 03.12.2024 відбулася пожежа, у зв`язку із цим було припинено розподіл природного газу, що підтверджується актом про відключення газу.

ТОВ "Савватс" 04.12.2024 звернулося до АТ "Київгаз" із листом № 640, в якому просило відновити газопостачання.

За результатами перевірки комерційного ВОГ на об`єкті ТОВ "Савватс" 06.12.2024 встановлено пропуск з вини споживача строків чергової повірки усіх 3ВТ у складі комерційного ВОГ: лічильника газу GMS-G40 зав.№ 104468 (дата повірки 21.07.2021, наступна періодична повірка не пізніше 21.07.2023), коректора (обчислювача) об`єму газу "Універсал" зав.№ 991 (дата повірки 29.07.2020, наступна періодична повірка не пізніше 04.06.2023), перетворювача (датчика) тиску МИДА-ДА зав.№ 05310008 (дата повірки 04.08.2021, наступна періодична повірка не пізніше 04.06.2023), перетворювача (датчика) температури ПВТ-01 зав.№ 4683 (дата повірки 04.08.2021, наступна періодична повірка не пізніше 04.06.2023).

Представники АТ "Київгаз" 06.12.2024 склали акт про порушення № 0358 на об`єкті ТОВ "Савватс" щодо порушення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (пп. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ). Враховуючи виявлені порушення, споживачу необхідно провести повірку ЗВТ та з`явитись на засідання комісії оператора ГРМ 16.01.2025 о 10:25 год. Акт підписано директором ТОВ "Савватс" без претензій та будь-яких зауважень.

Окрім того, на об`єкті ТОВ "Савватс" 06.12.2024 складено акт № C0612/2 контрольного огляду вузла обліку газу, який є невід`ємною частиною акта про порушення № 0358, згідно з яким розпломбовано усі ЗВТ для їх демонтажу на чергову повірку.

У матеріалах справи наявна довідка від 10.12.2024 № 39-1-3/01513-20241210 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки, згідно з якою, за результатом повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (лічильник газу роторний GMS-G40-40 зав.№ 104468) не відповідає вимогам пункту 11.5 ДСТУ 9034:2020 "Лічильники газу роторні. Методика повірки", відносна похибка перевищує допустимі значення. Довідка від 10.12.2024 видана ДП "Укрметртестстандарт".

На адресу АТ "Київгаз" 09.12.2024 від представника споживача надійшов гарантійний лист від 06.12.2024 вих. № 644, в якому директор просив оператора ГРМ відновити газопостачання, гарантувавши усунути всі порушення та з`явитись на засідання комісії з розгляду акта від 06.12.2024 № 0358.

Головний бухгалтер ТОВ "Савватс" 11.12.2024 звернувся до АТ "Київгаз" із письмовою заявою, в якій визнав повністю порушення, які передбачені пп. 4 п. 2 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, та зобов`язався оплатити донарахування.

Рішенням № 6/16-1/0358 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення від 16.01.2025 задоволено в повному обсязі акт від 06.12.2024 № 0358.

АТ "Київгаз" 16.01.2025 склало акт-розрахунок № 6/16-1/0358 щодо вартості необлікованого обсягу природного газу за період з 07:00 год. 22.07.2023 до 07:00 год. 03.12.2024, який склав 773 643,25 куб.м на загальну суму 13 671 018,92 грн (з ПДВ).

АТ "Київгаз" виставило ТОВ "Савватс" рахунок на оплату від 16.01.2025 № 6/16-1/0358 на суму 13 671 018,92 грн та скерувало лист від 27.01.2025 № 370/28 щодо оплати рахунку та претензію від 27.02.2025 № 900/09-3 про сплату заборгованості в розмірі 13 671 018.92 грн, проте позивач зазначену суму заборгованості не погасив.

Судами також з`ясовано, що:

- рішення від 16.01.2025 № 6/16-1/0358 ухвалено комісією АТ "Київгаз" у складі голови, його заступника, трьох членів та секретаря;

- АТ "Київгаз 08.09.2023 зверталося із листами №№ 3371/28, 3359/28 до ДП "Укрметртестстандарт" і Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області, в яких запропонувало адресатам направити своїх уповноважених представників для участі на постійній основі у складі комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ;

- ДП "Укрметртестстандарт" листом від 21.09.2023 № 39-21/110 повідомило АТ "Київгаз" про відмову від участі представника підприємства на постійній основі у складі комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ. Управління НКРЕКП у м. Києві та Київської області не надало офіційної письмової відповіді на лист АТ "Київгаз" від 08.09.2023 № 3371/28;

- наказом АТ "Київгаз" від 18.12.2023 № 249 створено на постійній основі комісію з розгляду актів про порушення та затверджено остаточний склад комісії без уповноважених представників метрологічної служби та територіального органу Регулятора. Надалі, наказом від 07.10.2024 № 202 внесено зміни до наказу АТ "Київгаз" від 18.12.2023 № 249 "Про створення комісії з розгляду актів про порушення";

- листом НКРЕКП від 29.01.2025 підтверджено те, що у разі відсутності представника Регулятора створена комісія з експертизи засобів вимірювальної техніки та пломб, а також, комісія з розгляду актів про порушення є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

За встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема, є використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку.

Відповідно до норм чинного законодавства та умов Договору, позивач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Ураховуючи спеціальне регулювання в умовах воєнного стану постановами Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану" та від 07.04.2023 № 440 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану" повірка ЗВТ, строк повірки яких закінчився у період дії воєнного стану, забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду. Враховуючи закінчення опалювального сезону 2022/2023 років у місті Києві 08.04.2023, строк подання на повірку лічильників становив не пізніше 21.07.2023, а вимірювальних приладів - не пізніше 04.06.2023.

Позивач не звертався до відповідача у встановленому порядку та строки із заявою про направлення представників оператора ГРМ для розпломбування вузла обліку газу та 3ВТ у складі ВОГ для проведення їх періодичної повірки.

Пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до виду порушень, передбачених пунктом 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.

Оскільки позивач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та не забезпечив покладені на нього чинним законодавством та Договором обов`язки, він зобов`язаний сплати відповідачу компенсацію вартості необлікованого об`єму природного газу згідно з Кодексом ГРМ.

При цьому, суд першої інстанції виснував повноважність складу постійно діючої комісії АТ "Київгаз", що ухвалила оскаржуване рішення про донарахування.

Апеляційний суд дійшов протилежних висновків, про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що згідно з актом-розрахунком № 6/16-1/0358 від 16.01.2025 відповідач здійснив нарахування позивачу витрат природного газу у загальному обсязі 773 643,25 куб.м (за період із 07:00 год. 22.07.2023 до 07:00 год. 03.12.2024) як донарахований обсяг необлікованого споживання, який істотно перевищує середні показники використання природного газу позивачем.

Суд апеляційної інстанції посилався на те, що на підставі підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ при складанні акта-розрахунку враховується таке: розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) обсяг природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається оператором ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, протягом періоду необлікованого природного газу.

Проте, під час судового засідання апеляційного суду представник відповідача не зміг надати чітких та змістовних пояснень щодо механізму та алгоритму розрахунку обсягу донарахованого природного газу, зазначеного в акті-розрахунку, в якому вказано про застосування власних цін закупівлі газу.

Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, для визначення вартості необлікованого обсягу газу має застосовуватися виключно середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання Оператора ГТС за відповідний період.

Тобто, відповідно до положень Кодексу ГТС, вартість необлікованого обсягу природного газу повинна базуватися на об`єктивному ринковому показнику, а саме на середньоарифметичному значенні маржинальної ціни придбання, визначеної оператором ГРМ за відповідний період.

У свою чергу, відповідно до позиції позивача, обсяг газу, який донараховано відповідачем (48 352,70 куб.м щомісяця), фізично не міг бути спожитий позивачем. З огляду на підписані сторонами акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу, фактичне споживання на об`єкті протягом всього періоду залишалося стабільним та не відповідало нарахованим обсягам.

Апеляційний суд із посиланням на висновки Верховного Суду ОП КГС ВС, викладені у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, а також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 904/411/21, зазначив, що

- саме лише пропущення споживачем строку періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) не є безумовною підставою для перерахунку об`єму спожитого природного газу за граничними нормами (пункт 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ);

- за умови відсутності механічних пошкоджень лічильника, відсутності ознак несанкціонованого втручання в його роботу та, що є ключовим, за наявності справного коректора (обчислювача) об`єму газу, який не фіксував роботу системи в позаштатному режимі, фактичні дані такого обчислювача є достовірними;

- матеріали справи не містять доказів несправності обчислювача (коректора) об`єму газу;

- формальна невідповідність ЗВТ нормативним документам у сфері метрології через пропуск строку повірки не нівелює фактів реального обліку газу та не є підставою для АТ "Київгаз" ігнорувати показники справного коректора заради застосування граничних об`ємів.

Окрім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що відповідно до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Пунктом 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом оператора ГРМ. За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.

Окрім того, за висновком апеляційного суду, рішення постійно діючої комісії АТ "Київгаз" з розгляду актів про порушення № 6/16-1/0358 від 16.01.2025, всупереч пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, прийнято без участі представника Регулятора (НКРЕКП) та представника метрологічної організації. На момент проведення засідання 06.12.2024 АТ "Київгаз" не отримало офіційних відмов від зазначених органів щодо участі у розгляді Акта про порушення.

За наслідками апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виснував необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення засідання постійно діючої комісії АТ "Київгаз" з розгляду актів про порушення № 6/16-1/0358 від 16.01.2025 та наявність підстав для задоволення позову.

АТ "Київгаз" не погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції з підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, зокрема, про:

- неправильне застосування апеляційним судом норми пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС без урахування низки висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах;

- відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 41 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 4 глави 1 розділу І, пункту 11 та абзацу другого пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, пункту 5 глави 1 розділу І та пунктів 9, 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у подібних правовідносинах;

- порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору внаслідок: не дослідження зібраних у справі доказів; необґрунтованого відхилення клопотання учасника справи про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; встановлення обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Узагальнено позиція скаржника зводиться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо:

- відсутності підстав для здійснення перерахунку позивачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ;

- недоведеності правильності розрахунку вартості такого донарахування;

- неповноважності комісії відповідача, яка прийняла оскаржуване рішення про спірне донарахування.

Надаючи оцінку цим доводам скаржника у логічному взаємозв`язку Верховний Суд виходить з такого.

За приписами частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГРМ та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор ГРМ зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГРМ вартість послуг розподілу природного газу.

За приписами пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ:

- вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством;

- комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках;

- коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;

- лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається у точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

У абзаці 1 пункту 1 глави. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ встановлено, що визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Пунктом 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Відповідно до пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

За приписами пункту 2 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування.

Пунктом 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.

У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини Оператора ГРМ (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників споживача) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується з урахуванням фактичних даних ЗВТ по якому пропущений термін повірки.

Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", згідно з яким законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Отже, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги зазначив про те, що:

- відповідач здійснив донарахування позивачу об`ємів та обсягів газу, які істотно перевищують середні показники використання природного газу позивачем;

- саме лише пропущення споживачем строку періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) не є безумовною підставою для перерахунку об`єму спожитого природного газу за граничними нормами (пункт 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС);

- за умови відсутності механічних пошкоджень лічильника, відсутності ознак несанкціонованого втручання в його роботу та, що є ключовим, за наявності справного коректора (обчислювача) об`єму газу, який не фіксував роботу системи в позаштатному режимі, фактичні дані такого обчислювача є достовірними;

- формальна невідповідність ЗВТ нормативним документам у сфері метрології через пропуск строку повірки не нівелює фактів реального обліку газу та не є підставою Оператору ГРМ ігнорувати показники справного коректора заради застосування граничних об`ємів. Матеріали справи не містять доказів несправності обчислювача (коректора) об`єму газу.

Водночас Суд вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на таке.

Пунктом 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку). При порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об`єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також у ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу; лічильник газу засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. Коректор для газового лічильника відіграє роль температурного компенсатора. Газ, що проходить через вимірювальні камери газового лічильника в залежності від навколишнього середовища має різну температурну складову, і відповідно, різний обсяг. Коректор сприяє приведенню робочого об`єму газу до стандартних умов, які прописані, як допустимі та, відповідно, коректор для газового лічильника не може сам по собі здійснювати вимірювання об`єму спожитого газу.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що обсяг газу, який донараховано АТ "Київгаз" (48 352,70 м3 щомісяця), фізично не міг бути спожитий позивачем, з огляду на підписані сторонами акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу та фактичне споживання на об`єкті яке протягом всього періоду залишалося стабільним є неправильними, адже суд здійснив такий висновок, без з`ясування дійсного змісту порушення за яке було нараховано об`єм спожитого газу, приписів підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРМ, акта-розрахунку №6/16-1/0358 .

Крім того, у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (на яку посилається скаржник), аналізуючи положення абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х, пункту 3 глави 2 та пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зробив висновок про те, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Зазначені висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що для цілей визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, Кодекс ГРС розмежовує несправність лічильника, що сталася внаслідок його пошкодження, та несправність лічильника, що сталася внаслідок позаштатного режиму роботи.

Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення «не з вини споживача», хоча споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ охоплює ситуації, які споживач може виявити.

Пункт 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ не описує виявлення непридатності до застосування внаслідок невідповідності його метрологічних характеристик, тобто дефект лічильника, який міг з часом проявитись і який не пов`язаний з його пошкодженням або позаштатним режимом роботи. Такі дефекти споживач за звичайних умов не може виявити. Для їх запобігання лічильники газу підлягають зокрема, періодичній повірці.

Верховний Суд звертає увагу на те, що правову позицію в постанові Верховного Суду у справі № № 906/962/18 було уточнено, відповідно до пункту 117 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, в частині твердження (на яке також посилається скаржник у своїй касаційній скарзі), що: "за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС".

Також у постанові від 18.11.2022 у справі №914/993/21 зазначено, зокрема, про те, що виходячи з технічного функціоналу коректора об`єму газу, наданого в Кодексі (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм газу.

Саме тому об`єднана палата відхилила доводи про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об`єму газу та вказала підстави для уточнення висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзац 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС шляхом доповнення таким висновком:

"За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ.

Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз.9 п.6 гл.6 розд.X, пп.1 п.4 гл.4 розд.XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають".

Проте суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки в цих постановах виокремив з них окремі частини та не в повній мірі дослідив обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду цієї справи, зокрема, щодо придатності до використання та необхідності ремонту лічильника, а також правильності обліку лічильником об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про достовірність та достатність даних обчислювача (коректора) об`єму газу та доведеність його справності.

Згідно з частинами першою-третьою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

В рішенні Європейського суду з прав людини "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позицію є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Краска проти Швейцарії" від 19.04.1993 ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Верховний Суд зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч наведеному, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не досліджено належним чином підстави притягнення позивача до відповідальності, справність засобів обліку природного газу, механізм та алгоритм розрахунку обсягу донарахованого природного газу визначеного кодексом ГРМ у спірних правовідносинах, порядок та механізм визначення маржинальної ціни продажу.

В контексті доводів касаційної скарги та встановлених судами обставин справи Суд зазначає про передчасність висновків суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову ТОВ "Савватс" про скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" про задоволення акта про порушення від 06.12.2024 № 0358 та донарахування ТОВ "Савватс" об`єму газу в обсязі 773 643,25 куб.м на суму 13 671 018,92 грн.

Також суд апеляційної інстанції в силу наданих йому повноважень передбачених статтею 269 ГПК України самостійно не перевірив чи відповідав склад комісії з розгляду актів про порушення вимогам пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права (зокрема, статей 86, 236, 237 та 269 ГПК України), що мало своїм наслідком неповне з`ясування обставин цієї справи, ураховуючи предмет і підстави первісного позову, доводи та докази.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій таким вимогам закону не відповідає.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної постанови не були дотримані.

З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

Оскільки вказані доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України частково підтвердились, внаслідок чого справа підлягає направленню на новий розгляд, то Верховний Суд не надає оцінку решті доводів скаржника.

Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Отже, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції порушив норми права, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, які є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі при вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності; межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а справа у цій частині - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вважає частково не прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.

Порушення судами попередніх інстанцій норм права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати в оскаржуваній частині, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, ураховуючи, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм права.

Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та передає справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу цього судового збору.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/5647/25 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/5647/25 скасувати.

3. Справу № 910/5647/25 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Ю. Власов