Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №910/3367/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/3367/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 (головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Коротун О. М.)

про зупинення провадження

у справі № 910/3367/25

за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1) Північного офісу Державної аудиторської служби України і 2) Відділу освіти Сквирської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

1. Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач-1), Відділу освіти Сквирської міської ради (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі - відповідач, ТОВ «Укр Газ Ресурс») про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, залишено без розгляду. Позов прокурора в інтересах держави в особі Відділу освіти Сквирської міської ради задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди від 15.08.2022 № 1, від 19.09.2022 № 2, від 31.10.2022 № 4, які укладені між Відділом освіти Сквирської міської ради та ТОВ «Укр Газ Ресурс». Стягнуто з ТОВ «Укр Газ Ресурс» на користь Відділу освіти Сквирської міської ради 223 926,73 грн основної заборгованості.

3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Укр Газ Ресурс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 клопотання ТОВ «Укр Газ Ресурс» про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами.

5. Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України ухвалою від 06.05.2026 відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами.

6. Оскільки предметом позовних вимог у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод від 15.08.2022 № 1, від 19.09.2022 № 2, від 31.10.2022 № 4, - до договору на постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2022 № 7 та стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у сумі 223926,73 грн, у зв`язку з тим, що зазначені додаткові угоди суперечать вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тому з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у цій справі.

Касаційна скарга

7. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Прокурор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

8. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

9. Обґрунтовуючи подану касаційну скаргу, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а саме: статті 236, пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та неправомірного зупинення апеляційного провадження.

Позиція інших учасників справи

10. У межах встановленого Верховним Судом строку відповідач - ТОВ «Укр Газ Ресурс», подав відзив на касаційну скаргу прокурора, у яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

11. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що у межах даної справи № 910/3367/25 суд повинен перевірити наявність або відсутність порушення сторонами приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні оскаржуваних додаткових угод до договору про закупівлю. Водночас саме конституційність цієї норми наразі є предметом безпосереднього розгляду Конституційним Судом України, а отже, без встановлення саме Конституційним Судом України допустимих меж та конституційного змісту відповідного правового регулювання, господарський суд об`єктивно позбавлений можливості належним чином вирішити питання щодо наявності чи відсутності порушення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону з боку відповідача, а тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається у порядку конституційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції

12. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13. Дослідивши наведені у касаційній скарзі прокурора доводи та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з огляду на таке.

14. За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

15. Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться також у частині першій статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

16. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

17. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

18. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

19. За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

20. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Водночас суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

21. Положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є ідентичними положеннями пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі №800/235/17 (провадження №11-271сап18) сформулювала висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у питанні зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження. Скасовуючи ухвалу про зупинення провадження як передчасну, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суд повинен мотивувати зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції та предметом спору, конкретизувати, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, та зазначити, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила абсолютної заборони зупиняти провадження до ухвалення рішення Конституційним Судом України, однак визначила обов`язковий стандарт обґрунтування такого зупинення, за яким сам лише факт розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню у справі, не є достатнім.

23. Розвиваючи наведений підхід, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.12.2019 у справі № 826/25204/15 сформулювала висновок щодо застосування тотожної норми пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, за яким: під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи (пункт 35 постанови); зупинення провадження з підстав неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акта, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи, тоді як в інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акта не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України (пункт 37 постанови); вирішуючи питання щодо зупинення провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі (пункт 38 постанови).

24. В ухвалі від 18.08.2026 (частина четверта статті 300 ГПК України) про повернення справи № 910/11553/25 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) підтримала наведений підхід Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який з огляду на тотожність зазначених норм процесуального права є релевантним для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. Об`єднана палата зазначила, що за цим підходом практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп/1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

25. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

26. Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд із посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України виходив з того, що в даному випадку об`єктивно неможливо продовжувати розгляд даної справи до вирішення конституційної скарги ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

27. Разом з тим, суд апеляційної інстанції всупереч наведеним вище вимогам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду, зупиняючи апеляційне провадження у даній справі, не мотивував зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції та предметом спору, не конкретизував, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, та не зазначив, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

28. Наведене свідчить, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів пункту 5 частин першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

29. Судом апеляційної інстанції не спростовано того факту, що встановлені у цій справі обставини та зібрані докази дозволяють суду належним чином оцінити доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також вирішити питання про наявність або відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

30. З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

31. Доводи відзиву відповідача на касаційну скаргу не спростовують підтверджену викладеним вище у цій постанові помилковість правозастосування здійсненого апеляційним господарським судом та неврахування ним зазначених висновків Верховного Суду, а тому не можуть бути підставою для залишення без змін оскарженої ухвали.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Згідно із частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

33. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

34. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

35. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу № 910/3367/25 передати для продовження розгляду до апеляційного господарського суду.

Розподіл судових витрат

36. Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 у справі № 910/3367/25 скасувати.

3. Справу № 910/3367/25 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил