Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №910/2270/26 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: банківської діяльності, з них

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №910/2270/26

Суддя: Случ О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/2270/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсіл»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 (суддя Шкурдова Л. М.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 (головуючий суддя Гаврилюк О. М., судді Сулім В. В., Шапран В. В.)

у справі № 910/2270/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсіл»

до 1) Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» і 2) Приватного акціонерного товариства «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій»

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог, оскаржуваних судових рішень

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсіл» (далі - ТОВ «Спецсіл») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» та Приватного акціонерного товариства «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій», в якому просило 1) визнати неправомірними дії відповідача-1 щодо передання відповідачу-2 відомостей для внесення інформації (запису) в кредитній історії позивача про наявність «договору із встановленим лімітом кредитування без визначеного графіку повернення» з заявленою «метою кредитування» - «поповнення поточних активів» і «датою початку дії угоди» - 28.07.2023; 2) зобов`язати відповідача-2 виключити з кредитної історії позивача інформацію про наявність «договору із встановленим лімітом кредитування без визначеного графіку повернення» з заявленою «метою кредитування» - «поповнення поточних активів» і «датою початку дії угоди» - 28.07.2023.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 у справі № 910/2270/26 зазначену позовну заяву було повернуто без розгляду.

3. Постановляючи цю ухвалу, місцевого господарського суду виходив, зокрема, з такого:

- подана позовна заява підписана електронним цифровим підписом Сизоненка Віктора Сергійовича, на підтвердження повноважень якого надано лише довіреність у порядку передоручення від 24.02.2026;

- з огляду на складність предмету спору та обсяг заявлених позовних вимог ця справа не є малозначною, а тому відсутні підстави для представництва позивача фізичною особою згідно з положеннями частини другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- жодного іншого документа на підтвердження повноважень Сизоненка Віктора Сергійовича, як представника ТОВ «Спецсіл», у відповідності до положень статей 56-58 ГПК України разом із позовною заявою до суду надано не було (доказів наявності повноважень діяти в порядку самопредставництва юридичної особи, або як адвоката);

- у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо Сизоненка Віктора Сергійовича, як особи, яка може вчиняти дії від імені ТОВ «Спецсіл»;

- у випадку наявності у Сизоненка Віктора Сергійовича статусу адвоката відповідними документами можуть бути ордер на представництво інтересів, договір про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України, у відповідності до положень статей 6, 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проте такі документи до суду не надавались.

4. За таких обставин, суд першої інстанції виснував, що позовну заяву ТОВ «Спецсіл» подано без підтвердження повноважень представника позивача - Сизоненка Віктора Сергійовича, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню заявникові.

5. Апеляційний господарський суд погодився із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на що постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 було залишено без змін.

Касаційна скарга

6. ТОВ «Спецсіл» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу № 910/2270/26 направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарг

7. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8. У поданій касаційній скарзі ТОВ «Спецсіл» зазначає, що у відповідності до статей 60, 164 ГПК України повноваження представника сторони та іншого учасника справи у тому числі, який має статус адвоката, можуть бути підтверджені довіреністю. При цьому згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 16.10.2025 у справі № 600/1029/25-а та від 12.03.2025 у справі № 146/775/24, сформована підсистемою «Електронний суд» довіреність є належним і достатнім документом, що підтверджує повноваження представника. У сторони справи та її представника немає можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме названа система формує його за відповідним алгоритмом і зразком. Тож розміщення відмітки про нотаріальне посвідчення на такій довіреності є неможливим.

9. Також ТОВ «Спецсіл» зауважує, що у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд може використовувати за власною ініціативою відомості з відкритих державних реєстрів. Заразом Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРАУ) є відкритим, у зв`язку з чим суд першої інстанції мав можливість переконатися у наявності у представника позивача статусу адвоката на підставі відомостей, що містяться у ньому.

10. Крім того, скаржник вважає, що у разі сумнівів щодо наявності у представника позивача статусу адвоката суд першої інстанції не був позбавлений можливості перевірити це після відкриття провадження у справі.

Позиція учасників справи

11. У встановлений Верховним Судом строк відповідачі своїм правом подати відзиви на касаційну скаргу ТОВ «Спецсіл» не скористались, відповідні відзиви не подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги позивача наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Спецсіл» підлягає задоволенню, з огляду на таке.

14. Із статті 55 Конституції України слідує, що кожному гарантується право на судовий захист.

15. За змістом частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

16. Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником.

17. Згідно з частиною четвертою статті 56 ГПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

18. Разом із тим у відповідності до частини першої статті 58 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.

19. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 60 ГПК України).

20. Як зазначено у частині першій статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

21. У цій справі подана до суду першої інстанції позовна заява була підписана електронним цифровим підписом Сизоненка Віктора Сергійовича, на підтвердження повноважень якого надано сформовану у підсистемі «Електронний суд» довіреність у порядку передоручення від 24.02.2026.

22. Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 16.10.2025 у справі № 600/1029/25-а, про яку йдеться у касаційній скарзі, електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

23. Отже, у даному випадку до позовної заяви ТОВ «Спецсіл» було додано докази підтвердження повноважень його представника Сизоненка Віктора Сергійовича - сформовану у підсистемі «Електронний суд» довіреність у порядку передоручення.

24. Суд першої інстанції пересвідчився, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо Сизоненка Віктора Сергійовича, як особи, яка може вчиняти дії від імені ТОВ «Спецсіл».

25. Натомість інформація щодо наявності у Сизоненка Віктора Сергійовича статусу адвоката місцевим господарським судом перевірена не була.

26. Заразом з 16.01.2013 у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26, був створений та почав функціонувати ЄРАУ.

27. Наразі чинний Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 22.08.2022 № 74.

28. Як зазначено у цьому Порядку, ЄРАУ - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на заняття адвокатською діяльністю, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, а також інші відомості, визначені законами України та актами Національної асоціації адвокатів України (пункт 1.1).

29. ЄРАУ ведеться та адмініструється з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності, а також накопичення, оброблення та надання офіційного визнання такої інформації (пункт 1.2).

30. Діяльність у сфері ведення ЄРАУ базується, зокрема, на відкритості, безоплатності та доступності даних ЄРАУ, крім випадків, визначених Законом та/або актами Національної асоціації адвокатів України (підпункт 1.3.9 пункту 1.3).

31. Звідси слідує, що інформація наявна у ЄРАУ є відкритим джерелом даних про персональний склад адвокатів України, тобто осіб, які набули статусу адвоката та отримали право на заняття адвокатською діяльністю.

32. При цьому, як правильно зазначає скаржник, можливість суду за власною ініціативою використовувати відомості з відкритих державних реєстрів підтверджується наведеним, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 924/971/23.

33. З огляду на наведене, Верховний Суд вбачає, що у цій справі суд першої інстанції не скористався процесуальною можливістю пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво, передчасно дійшов висновку про відсутність у представника позивача права на підписання позовної заяви і про наявність підстав для її повернення на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України, що призвело до порушення норм процесуального права.

34. В свою чергу суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін постановлену місцевим господарським судом ухвалу, цієї помилки не виправив.

35. Зазначене концептуально узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 06.06.2025 у справі № 320/13441/23 щодо правового регулювання схожої процесуальної ситуації.

36. Крім того, між іншим Верховний Суд звертає увагу і на те, що згідно із наведеними у постанові суду касаційної інстанції від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 висновками процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви. З огляду на положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до частини першої статті 174 ГПК України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків. У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

37. У цій справі до позовної заяви ТОВ «Спецсіл» було додано докази підтвердження повноважень його представника (сформовану у підсистемі «Електронний суд» довіреність у порядку передоручення), з огляду на що у разі наявності сумнівів щодо їх достовірності, достатності та належності суд першої інстанції мав діяти у відповідності із першим з вищенаведених випадків.

38. Отже, ураховуючи викладене, доводи касаційної скарги ТОВ «Спецсіл» про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

40. Згідно з положенням частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

41. За змістом частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

42. З огляду на все наведене, касаційна скарга ТОВ «Спецсіл» підлягає задоволенню, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справу № 910/2270/26 слід направити до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі (щодо цього Верховний Суд керується наведеним, зокрема, у постанові суду касаційної інстанції від 04.03.2026 у справі № 911/2102/25).

Розподіл судових витрат

43. Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за його результатами.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсіл» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2026 у справі № 910/2270/26 скасувати.

3. Справу № 910/2270/26 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил

Оригінал: reyestr.court.gov.ua