Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №927/673/26 — Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

15 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/673/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Прилуцький технічний фаховий коледж,

вул. Київська, буд. 178, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 00729149,

до відповідача: Фізична особа-підприємець Козоріз Наталя Леонідівна, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 108 304,93 грн

без повідомлення (виклику) сторін;

Обставини справи:

09.07.26, Прилуцький технічний фаховий коледж звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця Козоріз Наталії Леонідівни 108 304,93 грн заборгованості, в тому числі: 63 063,81 грн орендної плати, 36740,70 грн пені, 7608,63 грн податку на землю та 891,79 грн відшкодування за електроенергію.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором №13/33-21 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.07.21.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.26 справу №927/673/26 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 14.07.26 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.26 направлена позивачу до його електронного кабінета в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідкою про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 15.07.26 04:04.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.26 направлена відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією на його реєстраційну адресу (вул. Дачна, буд. 4, м. Прилуки, 17500, РНОКПП НОМЕР_1 ), повернулась до суду з відміткою поштового відділення “одержувач відсутній за вказаною адресою”.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач не позбавлений права та можливості ознайомитися з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги викладене вище, факт надсилання судом ухвали про відкриття провадження у справі на адресу, зазначену у позовній заяві та адресу, зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі, та повернення ухвали з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про наявне позовне провадження у справі №927/673/26.

Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 26.06.26.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), Фізичною особою – підприємцем Козоріз Наталя Леонідівна (орендар) та Прилуцьким технічний фаховим коледжем (балансоутримувач) укладено Договір № 13/33-21 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі – Договір оренди).

Відповідно до п.1.1., 1.2. незмінюваних умов Договору оренди орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов – нежитлові приміщення загальною площею 316,7 кв.м в підвалі та першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку № 2, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 180-а, що перебуває на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.

Майно передається в оренду для використання згідно з п. 7 Умов.

За умовами п. 2.1., 2.2. незмінюваних умов Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням договору.

Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у п. 6.2. Умов.

Пунктами 3.1., 3.3., 3.4. незмінюваних умов Договору оренди орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди – для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом п?яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

За умовами п. 9.1. (1) змінюваних умов Договору оренди місячна орендна плата, визначена за результатами проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-05-24-000039-1 від 15.06.2021 складає 4650,00 грн без податку на додану вартість.

За умовами п. 16 змінюваних умов Договору оренди співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 50% суми орендної плати; державному бюджету 50% суми орендної плати.

Згідно з п.3.7., 3.8. незмінюваних умов Договору Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендарем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові та інші витрати, пов?язані з поданням позову.

На суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 4.1. незмінюваних умов Договору у разі припинення договору орендар зобов?язаний звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належним орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності).

Пунктами 11.1., 11.4. незмінюваних умов Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов?язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з законом та договором.

Стягнення заборгованості з орендної плати, пені (за наявності), передбачених договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 12.1. (1) незмінюваних умов Договору оренди Договір укладено на строк, визначений у п.12 Умов. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення договору.

Строк договору: 5 років з дати набрання чинності Договором (п. 12.1. змінюваних умов Договору оренди).

Пунктом 12.6.7. незмінюваних умов Договору оренди передбачено, що договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

15.07.2023 на виконання умов Договору оренди балансоутримувачем та орендарем підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності – нежитлові приміщення загальною площею 316,7 кв.м в підвалі та першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку № 2, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 180-а, що перебуває на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 06.07.26 має заборгованість перед балансоутримувачем за Договором № 13/33-21 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності у розмірі 108 304,93 грн, в тому числі 63 063,81 грн орендної плати, 36740,70 грн пені та 7608,63 грн податку на землю.

Судом встановлено, що Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях зверталось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Козоріз Наталії Леонідівни, в якому просило суд:

-розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021 № 13/33-21, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Фізичною особою-підприємцем Козоріз Наталею Леонідівною та Прилуцьким технічним фаховим коледжем;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Козоріз Наталя Леонідівна 10 742,42 грн та 659,07 грн пені;

-зобов`язати Фізичну особу-підприємця Козоріз Наталя Леонідівна повернути державне нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 316,7 кв.м. в підвалі та на першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку № 2, розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 180-а на користь балансоутримувача – Прилуцького технічного фахового коледжу шляхом підписання акту повернення з оренди орендованого Майна.

Ухвалою суду від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Прилуцький технічний фаховий коледж, встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2026 року у справі №927/1230/25 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Козоріз Наталії Леонідівни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до державного бюджету України 10742,42 грн заборгованості з орендної плати та 659,07 грн пені; розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021 № 13/33-21, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325), Фізичною особою-підприємцем Козоріз Наталею Леонідівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Прилуцьким технічним фаховим коледжем (код ЄДРПОУ 00729149); зобов`язано Фізичну особу-підприємця Козоріз Наталю Леонідівну повернути державне нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 316,7 кв.м. в підвалі та на першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку № 2, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 180-а на користь балансоутримувача – Прилуцького технічного фахового коледжу (вул. Київська, 178, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 00729149) шляхом підписання акту повернення з оренди орендованого Майна; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Козоріз Наталі Леонідівни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до державного бюджету України судовий збір в розмірі 7267,20 грн.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2026 року у справі №927/1230/25 набрало законної сили 05.06.26.

Згідно з п. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Постановляючи рішення Господарський суд Чернігівської області зазначив, зокрема, про те, що: «Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем обліковувалась заборгованість зі сплати орендної плати за Договором понад три місяці, тому враховуючи приписи ст. 782 Цивільного кодексу України та умови п. 12.7.1. Договору, суд доходить висновку правомірність вимог позивача та задоволення позову в частині розірвання Договору №13/33-21 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021».

Частиною 4 ст.75 ГПК України врегульовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вказує позивач, 09.06.26 між Балансоутримувачем та Орендарем був підписаний екземпляр Акту повернення з оренди орендованого майна та направлено на адресу Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області. Матеріали справи акту повернення з оренди орендованого майна не містять.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача на користь балансоутримуваача заборгованість з орендної плати 63 063,81 грн, 36 740,70 грн пені, 7608,63 грн податку на землю, 891,79 грн відшкодування за електроенергію.

За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1,3 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1,3 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Виходячи з приписів Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) оренда – речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар – фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець – юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч.4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавцем), Фізичною особою-підприємцем Козоріз Наталією Леонідівною (орендарем) та Прилуцьким агротехнічним коледжем (балансоутримувачем) Договору №13/33-21 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021.

За наданим позивачем розрахунком орендної плати, за відповідачем обліковується заборгованість за Договором зі сплати орендної плати на користь балансоутримувача (50%) в загальному розмірі 63 063,81 грн за період з 15.07.21 по 04.06.26 р.р.

Матеріали справи не містять доказів надання (направлення) балансоутримувачем орендарю рахунків на оплату орендної плати, проте відсутність доказів надання рахунків відповідачу не змінює обов`язок і строк виконання такого грошового зобов`язання.

Разом з тим судом враховано, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а значить не звільняє від обов`язку оплатити поставлений товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Оскільки відповідач у порушення п. 3.3. незмінюваних умов Договору, взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив у визначений Договором строк орендну плату, правомірність нарахування орендної плати не спростував, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 63 063,81 грн орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у п. 3.8. незмінюваних умов Договору оренди погодили, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

За період прострочення сплати орендної плати з 15.07.2021 по 04.06.26 позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 36 740,70 грн, відповідно до поданого розрахунку.

Судом здійснена перевірка розрахунку пені позивача та встановлено, що ним правильно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметичний розрахунок здійснений правильно, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання договірного зобов`язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 36 740,70 грн за період прострочення з 15.07.2021 по 04.06.26 є правомірною.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів, оплати податку на землю та оплати витрат на відшкодування електроенергії за спірний період, що також не було спростовано відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача 63 063,81 грн орендної плати, 36740,70 грн пені, 7608,63 грн податку на землю та 891,79 грн відшкодування за електроенергію, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козоріз Наталії Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Прилуцького технічного фахового коледжа (вул. Київська, буд. 178, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 00729149, р/р 668201720314231003203014209, Державна казначейська служба України м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 00729149, МФО 820172, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) код бюджетної класифікації 25010300) 63 063,81 грн орендної плати, 36 740,70 грн пені, 7608,63 грн податку на землю, 891,79 грн відшкодування за електроенергію та 3328 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.