Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №591/5961/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №591/5961/26

Провадження № 2/345/2906/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кардаш О.І., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку заочного спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Кукса К.О. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 564423835 від 08.03.2025 в розмірі 105 293,60 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, саме: судовий збір у розмірі 2662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Свої вимоги мотивує тим, що 08.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 564423835 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 17050,00 грн.(в подальшому відповідачка збільшила суму кредиту на суму до 35000,00 грн.) на свою банківську картку на умовах строковості, зворотності, платності, а також відповідач зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за його користування. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на його банківську карту, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Однак, відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

13.05.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/35, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору № 564423835 від 08.03.2025, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 105 293,60 грн., в тому числі: 35 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 68 193,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

08.03.2025 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 564423835. За умовами даного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 17 050,00 грн. .(в подальшому відповідачка збільшила суму кредиту на суму до 35000,00 грн.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах (а.с. 10-25).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідачки на вебсайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

13.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/35, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 50-53).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 13.05.2025 на виконання договору факторингу № МВ-ТП/35 до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 564423835 від 08.03.2025 (а.с. 53).

30.09.2025 між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 30/0925-01, за умовами якого ТзОВ «Таліон Плюс» зобов`язується передати в розпорядження ТзОВ «Юніт Капітал» за плату, а ТзОВ «Таліон Плюс» відступити ТзОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому для третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 57-60).

Згідно з витягом з Реєстру боржників №2 від 30.09.2025 на виконання договору факторингу до ТзОВ «Фінансова компанія «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 122 793,6 грн. (а.с.62,63).

Відповідно до довідок ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 17050,00 грн. та 17950,00 грн. згідно договору № 564423835 від 08.03.2025 (а.с. 73 зворот ,74).

Згідно з розрахунокм заборгованості за кредитним договором № 564423835 від 08.03.2025 станом на 30.09.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 122 450,60 грн. з яких прострочена заборгованість за сумую кредиту у розмірі 35 000 грн., 68 193,60 грн. – заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом, 2100,00 заборгованість за комісією, 17 500,00 грн. за боргваність за штрафними санкціями (а.с. 66-67).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 08.03.2025 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 564423835.

ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором № 564423835 від 08.03.2025 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, з якими він погодився, що підтвердив своїм підписом у виді одноразового ідентифікатора.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого розрахунку заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Договір, укладений між відповідачкем та первісним кредитором, договори факторингу та додаткові угоди до них, укладені між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс», між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Юніт Капітал» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Отже, ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 564423835 від 08.03.2025.

Враховуючи те, що ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачкем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого суд не встановив, а відповідач не надав, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТзОВ «Фінансова компанія ТзОВ «Юніт Капітал», суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 .

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору № 564423835 від 08.03.2025, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позовна заява ТзОВ «Юніт Капітал» є обґрунтованою, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 105 293,60 грн., оскільки позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляють.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати , пов`язані зі сплатою судового збору, що становить 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що заявлений їх розмір становить 7 000,00 грн, однак з огляду на характер спору, обсяг наданих послуг, складність справи та принципи розумності і співмірності, приходить висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи.

Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до суми 3000 грн., яка буде співмірною по відношенню до обставин, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України та яка відповідатиме характеру і обсягу узгодженими між сторонами і фактично наданими адвокатом послугами.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроована АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, 01133 м. Київ, вул. Л.Українки, 34 офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 564423835 від 08.03.2025, яка складає 105 293,60 грн., 2662,40 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат за надання професійно правничої допомоги.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: