Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №344/15718/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15718/26

Провадження № 2/344/7455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Півень Олександр Миколайович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась у серпні 2026 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивувала тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі з 18 липня 2008 року. Під час перебування у шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають за межами України, а саме у Сполучених Штатах Америки. Протягом останнього часу стосунки між подружжям розладились, спільне життя у них не склалося. Погляди на життя виявились зовсім протилежними. Позивач та відповідач є зовсім різними людьми і тому в їхніх інтересах необхідно розірвати шлюб. На думку позивача, подальше збереження шлюбу є неможливим, подальшого сенсу відновлювати сімейні відносини немає. На даний час, позивач та відповідач сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Спроби примиритися між подружжям свого результату не принесли, останнє спілкування з відповідачем виявилися безрезультатними, сімейні стосунки не відновилися, шлюб остаточно припинив своє існування. Просить, шлюб розірвати.

Ухвалою до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого (повторно) 22 травня 2026 року, сторони зареєстрували шлюб 18 липня 2008 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стару реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №937.

В шлюбі народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження від 29 березня 2019 року.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Позивач підтвердила поданою заявою, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім`ї, сторони миритись не бажають, шлюб їх існує формально, а тому зберігати його не доцільно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 206, 263-265, 268, Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Півень Олександр Миколайович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 липня 2008 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №937.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 вересня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА