Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №216/5752/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5752/26

провадження 2/216/4372/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "ІДЕЯ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 09.06.2026 року в розмірі 135025,46 грн, з яких: 99000,00 грн — прострочений борг за кредитом, та 36025,46 грн - прострочені проценти. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.09.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , на підставі Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, було укладено Угоду № С-408-021299427-25-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (надалі – Кредитний договір). Відповідно до умов вказаної Угоди відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 у межах ліміту відновлювальної кредитної лінії у розмірі 99000,00 грн.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за Кредитним договором. Проте відповідач належним чином та у встановлені строки грошові кошти не повертав, щомісячні мінімальні платежі для погашення заборгованості, процентів та комісій не вносив. Останній платіж відповідачем було здійснено 31.10.2025 року, після чого будь-яких коштів на рахунок погашення кредиту не надходило.

02.04.2026 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань. Вказана вимога була отримана відповідачем, проте залишена без реагування та виконання. Оскільки в добровільному порядку заборгованість відповідачем повернута не була, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У позовній заяві представник позивача Гук М.І. просила суд проводити розгляд справи за відсутності представника АТ «Ідея Банк» за наявними в матеріалах справи доказами. Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Судові повістки відповідачу надсилалися за адресою його реєстрації. Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав, однак подав до суду заяву від 16 вересня 2026 року, в якій просив слухати справу без його участі та просив здійснити перерахунок заборгованості, оскільки вважає її неправомірно завищеною.

З урахуванням неявки в судове засідання учасників справи (їх представників) суд вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значение для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Ідея Банк» підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 шляхом підписання відповідної заяви акцептував Публічну пропозицію АТ «Ідея Банк» про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) та підписав Угоду № С-408-021299427-25-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.

Згідно з умовами цієї Угоди відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановлено відновлювальну кредитну лінію з лімітом у розмірі 99000,00 грн. Пунктом 4.3.1 Угоди передбачено, що процентна ставка за користування Кредитом становить 24,00% річних. Разом з цим, цим же пунктом передбачено нарахування додатково 48% річних комісії за обслуговування кредитної заборгованості станом на кінець розрахункового періоду. Пунктом 4.3.2 Угоди визначено, що процентна ставка на прострочену суму кредиту становить 72% річних.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи, зокрема випискою по рахунку відповідача, підтверджується, що ОСОБА_1 скористався кредитними коштами, внаслідок чого станом на 09.06.2026 року утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 99000,00 грн. Даний факт відповідачем не оспорений, доказів погашення суду не надано. Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 99000,00 грн є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення прострочених процентів та комісій в розмірі 36025,46 грн, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення суму 36025,46 грн, яка у позовній заяві загально пойменована як «прострочені проценти». Проте, як вбачається зі змісту п. 4.3.1 та п. 4.3.2 укладеної між сторонами Угоди, вказана сума розрахована позивачем із завуальованим змішуванням базових відсотків, штрафних санкцій та щомісячної комісії у розмірі 48% річних.

Оцінюючи законність нарахування щомісячної комісії за користування кредитними коштами понад поточний розрахунковий період у розмірі 48% річних, суд керується нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та сталою практикою Верховного Суду. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21 від 13.07.2022 року) у спорі за позовом цього ж кредитора — АТ «Ідея Банк», встановлення у договорі споживчого кредиту щомісячної комісії за обслуговування заборгованості, яка розраховується у відсотках від суми боргу, є незаконним. Споживач має право безоплатно отримувати інформацію про стан свого рахунку один раз на місяць, а тому нарахування комісії за супутні дії банку, що ведуться на власну користь кредитора, є протиправним.

Оскільки АТ «Ідея Банк» не довів надання жодних окремих платних послуг відповідачу за вказану комісію, умови п. 4.3.1 Угоди в частині нарахування додаткових 48% річних комісії є нікчемними.

Окрім цього, суд наголошує на необхідності суворого дотримання спеціальних норм законодавства про захист прав споживачів у сфері кредитування під час дії воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який є чинним на момент розгляду даної справи.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії банківського та інших секторів фінансових послуг під час дії воєнного стану» Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 6-1.

Згідно з імперативними вимогами пункту 6-1 Закону України «Про споживче кредитування», у період дії воєнного стану в Україні та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування, у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Споживач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших суміжних платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язань.

Встановлена позивачем у п. 4.3.2 Угоди процентна ставка на прострочену суму кредиту у розмірі 72% річних за своєю правовою природою у частині, що перевищує базову ставку, є штрафною санкцією (підвищеною мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання), нарахування та стягнення якої в силу дії мораторію воєнного стану прямо заборонено законом.

Згідно з вимогами статей 12, 89, 263, 264 ЦПК України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, а суд зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно дослідити наявні у справі докази та дати їм належну правову оцінку.

Правосуддя за своєю суттю повинно базуватися на принципі об`єктивізму та прагненні суду ухвалити таке рішення, яке б не просто формально вирішувало процесуальний спір, а повністю, остаточно та ефективно захищало законні права та інтереси обох сторін кредитного правовідношення. Судове рішення має бути сформоване у такий спосіб, щоб повністю вичерпувалася необхідність позивача в майбутньому знову звертатися до суду з аналогічними позовними вимогами чи з вимогами про стягнення будь-яких інших завуальованих складових цієї ж заборгованості за цей же період.

Суд наголошує, що обов`язок доведення розміру заборгованості покладається на позивача, і суд не вправі з власної ініціативи створювати нові, не пов`язані з матеріалами справи методики нарахування боргу. Разом з тим, суд не може усунутися від виконання функцій правосуддя та задовольнити очевидно протиправні нарахування позивача лише через пасивну процесуальну поведінку відповідача. Повне заперечення права банку на отримання відсотків змусило б позивача повторно звертатися до суду з новим позовом, що призвело б до штучного затягування спору, додаткових фінансових витрат сторін та прямо суперечило б принципу процесуальної ефективності та правової визначеності.

У даній справі матеріали містять первинні фінансові документи, надані самим позивачем, а саме: довідку-розрахунок заборгованості та виписку з поточного рахунку відповідача за період з 31.10.2025 року по 09.06.2026 року. З вказаних документів судом достовірно констатовано чітку кількість днів прострочення виконання зобов`язання (221 день) та сталу, незмінну суму невиконаного основного зобов`язання (99000,00 грн), яка залишалася фіксованою протягом усього зазначеного періоду. Крім того, матеріали справи містять погоджену сторонами у п. 4.3.1 Угоди базову відсоткову ставку у розмірі 24% річних, яка є невід`ємною платою за правомірне користування кредитними коштами.

Керуючись принципом об`єктивності та базуючись виключно на наданих позивачем первинних доказах, суд вважає за необхідне остаточно врегулювати фінансовий спір та встановити точний розмір законних відсотків, на які позивач має беззаперечне право за законом та договором. Розрахунок суми відсотків за базовою договірною ставкою (24% річних) від сталої суми боргу (99000,00 грн) за підтверджений випискою період (221 день) здійснюється за формулою:

Сума відсотків = 99000,00 х 24% х 221день = 14371,07грн.

365

Натомість решта суми процентів та комісій у розмірі 21654,39 грн (36025,46 грн заявлених позивачем мінус 14371,07 грн законних відсотків), що нарахована банком під виглядом 48% комісії та підвищеної простроченої ставки, визнається судом повністю протиправною та не підлягає стягненню через суперечність імперативним нормам пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Таке рішення суду повністю вичерпує кредитний спір між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 за вказаний період, оскільки воно забезпечує право позивача на отримання законної плати за користування грошима, повністю захищає відповідача-споживача від протиправного фінансового тиску та унеможливлює виникнення будь-яких нових судових спорів між цими ж сторонами з приводу цієї заборгованості.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 99000,00 грн та сума законних відсотків у розмірі 14371,07 грн, а всього – 113371,07 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову (на 83,9627% від первісної ціни позову у 135025,46 грн), судові витрати по сплаті судового збору підлягають пропорційному стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2235 (дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн 42 коп.

На підставі ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст. 4, 13, 141, 247, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш І В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Угодою № С-408-021299427-25-980 від 08.09.2025 року у загальному розмірі 113371 (сто тринадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 07 коп., яка складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) - 99000,00 грн; заборгованості за нарахованими відсотками - 14371,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору в пропорційному розмірі 2235 (дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн 42 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: 79008, Львівська область, м. Львів, вулиця Валова, будинок 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено та підписано 16 вересня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК