Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №916/2882/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2882/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу №916/2882/26 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ-"ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ" (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 13 ЄДРПОУ 34628391), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» (65091, м. Одеса, вул. Сєрова, 48, код ЄДРПОУ 43861993) про стягнення 5 901,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, третьої особи та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 21.05.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (землекористувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» (сервіитуарій) було укладено договір про встановлення земельного сервітуту, за яким землекористувач надає сервітуарію невиключне право обмеженого користування частиною земельної ділянки, яка розташована на дільниці Пост 24 км – станція Промислова в межах Южненської територіальної громади, смт. Нові Біляри Одеського (Лиманського) району Одеської області, з метою будівництва, експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії (згідно з пунктом «з» - інші земельні сервітути» ст. 99 Земельного кодексу України). Відповідно до п.п. 1.2., 2.4.1. договору від 21.05.2024 сервітут встановлюється на земельну ділянку площею 0,0633 га відповідно до плану меж земельного сервітуту, який є невід`ємною частиною цього договору. Сервітуарій зобов`язаний провести державну реєстрацію договору відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 100 Земельного кодексу України та ст. 402 Цивільного кодексу України протягом 14 календарних днів після його підписання своїми силами та за власний рахунок, а також провести відповідні дії щодо реєстрації у випадку продовження строку дії цього договору. Таким чином, сервітуарій зобов`язаний провести державну реєстрацію договору від 21.05.2024 у строк до 04.06.2024. Між тим, згідно витягу з Державного реєстру речових прав датою державної реєстрації речового права на підставі договору про встановлення сервітуту від 21.05.2024 є 21.06.2024.

На підставі викладеного, в порушення умов п. 2.4.1. договору від 21.05.2024 та на виконання п. 4.4. договору від 21.05.2024 позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі місячної плати за користування земельною ділянкою, який згідно п. 3.1. договору від 21.05.2024 складає 5 901, 71 грн в т.ч. ПДВ.

У відзиві від 31.07.2026 за вх.№ 26673/26 відповідач вказав про те, що відповідач не є суб`єктом, уповноваженим на розроблення документації із землеустрою, ведення Державного земельного кадастру чи державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим, для виконання зазначеного обов`язку відповідач ще 05.02.2024, тобто до укладення договору від 21.05.2024, уклав з спеціалізованою організацією – ТОВ «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» договір № 0502/24/1-ТД на виконання землевпорядних робіт, предметом якого є, серед іншого, розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, внесення даних технічної документації до Державного земельного кадастру та подальша реєстрація відповідного речового права. Відтак, відповідач стверджує, що проведення державної реєстрації договору від 21.05.2024 у строк до 04.06.2024 було об`єктивно неможливим з огляду на встановлені законодавством України строки виконання послідовних процедур, необхідних для такої реєстрації

Крім того, необхідною передумовою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та подальшої державної реєстрації права сервітуту було погодження підготовленої ТОВ «ЛМКГ» технічної документації із землеустрою власником (користувачем) земельної ділянки, тобто самим позивачем. Таке погодження надано Регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» листом від 04.06.2024 № НКМ-04/69 «Про погодження технічної документації із землеустрою» – тобто саме в останній день встановленого п. 2.4.1 договору від 21.05.2024 сервітуту строку для реєстрації.

Отже, на момент отримання погодження від позивача, а саме 04.06.2024, строк для державної реєстрації Договору сервітуту фактично уже спливав, а з урахуванням наведених вище встановлених законом строків, а саме 14 календарних днів на внесення відомостей до Державного земельного кадастру та до 5 робочих днів на державну реєстрацію права, завершення реєстраційних процедур протягом дня, що залишався, було об`єктивно неможливим незалежно від дій чи бездіяльності відповідача або ТОВ «ЛМКГ». Фактична дата державної реєстрації права сервітуту – 21.06.2024 – цілком узгоджується із зазначеними законодавчо встановленими строками, обчисленими від дати надання позивачем погодження, що додатково підтверджує відсутність у відповідача та ТОВ «ЛМКГ» можливості завершити реєстрацію раніше. Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

04.08.2026 за вх.№ 27000/26 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній відмітив про те, що при укладенні договору від 21.05.2024 сторонами у п. 4.4. договору було погоджено, що у разі порушення сервітуарієм п. 2.4.1 договору сервітуарій сплачує землекористувачу штраф у розмірі місячної плати за користування земельною ділянкою. Отже, підписуючи договір від 21.05.2024 сторони погодилися з передбаченими у договорі умовами в тому числі щодо строків реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту та відповідальності за порушення таких строків, і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах. Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства, відповідна умова договору від 21.05.2024, зазначена у п. 4.4. та п. 2.4.1. цього правочину, є обов`язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України. За таких обставин, враховуючи, погоджені сторонами умови договору, які є обов`язковими в силу ст. 629 ЦК України та порушення відповідачем строку реєстрації договору від 21.05.2024 про встановлення земельного сервітуту, позивач вважає, що заявлені ним позовні вимоги щодо стягнення штрафу є обґрунтованими.

Щодо посилання Відповідача на мінімальний строк проходження процедур необхідних для реєстрації договору земельного сервітуту, позивач зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про, сервітут, який поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру державним реєстратором протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації відповідної заяви. Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. Таким чином, зазначеними нормами законодавства встановлений не мінімальний, а максимальний строк необхідний для проходження процедур необхідних для реєстрації договору земельного сервітуту. Отже, реєстрація договору земельного сервітуту може бути здійснена в строк передбачений договором.

Крім того, позивач відмічає про те, що погодження позивачем технічної документації в останній день встановленого п. 2.4.1 договору від 21.05.2024 строку для реєстрації стало наслідком пізнього надсилання такої документації на погодження, фактично за 1 робочий день до закінчення такого строку, враховуючи вихідні дні.

11.08.2026 за вх.№ 27542/26 до суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких остання зазначила, що 05.02.2024 між нею та ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» було укладено договір № 0502/24/-ТД, за умовами якого третя особа як виконавець зобов`язалася виконати комплекс робіт із землеустрою, зокрема розробити технічну документацію щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру та забезпечити подальшу державну реєстрацію речового права замовника, а також розробити документацію для укладення договору компенсації щодо частини земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні АТ «Українська залізниця». На виконання договору третя особа отримала від замовника проект із зазначенням місця розташування земельного сервітуту, на підставі якого підготувала кадастровий план та каталог координат, що були передані замовнику на узгодження, а після такого узгодження — направлені до АТ «Українська залізниця» для погодження та оформлення договору сервітуту. У зв`язку з тим, що погодження з боку АТ «Українська залізниця» не було отримано у первісно визначений строк, сторони 11.03.2024 уклали додаткову угоду № 1, якою продовжили строк виконання робіт до 120 календарних днів з моменту сплати авансу, але не більше шести місяців з дати укладення договору. Третя особа вказує, що 21.05.2024 від АТ «Українська залізниця» було отримано погоджений та підписаний договір сервітуту, після чого 31.05.2024 нею було повністю розроблено технічну документацію та направлено її АТ «Українська залізниця» на затвердження. Листом від 04.06.2024 № НКМ-04/69 АТ «Українська залізниця» повідомило про погодження відповідної технічної документації із землеустрою. Надалі, за твердженням третьої особи, нею було внесено відомості про земельний сервітут до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав, після чого складено акт приймання-передачі виконаних робіт, а виготовлену та отриману в процесі виконання договору документацію передано замовнику — ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ». Таким чином, позиція третьої особи фактично зводиться до того, що передбачені договором роботи були нею виконані у повному обсязі, їх результат був погоджений АТ «Українська залізниця», відповідні відомості внесені до державних реєстрів, а результат робіт переданий замовнику.

Ухвалою суду від 17.07.2026 було відкрито провадження у справі №916/2882/26 та постановлено розглядати справу №916/2882/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 03.08.2026 задоволено заяву ТОВ «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» від 31.07.2026 за вх.№ 26675/26 про залучення третьої особи до участі у справі №916/2882/26 та залучено до участі у справі №916/2882/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» (65091, м. Одеса, вул. Сєрова, 48, код ЄДРПОУ 43861993).

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

21.05.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Землекористувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» (Сервіитуарій) був укладений договір про встановлення земельного сервітуту, за умовами якого Землекористувач надає Сервітуарію невиключне право обмеженого користування частиною земельної ділянки, яка розташована на дільниці Пост 24 км – станція Промислова в межах Южненської територіальної громади, смт. Нові Біляри Одеського (Лиманського) району Одеської області, з метою будівництва, експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії (згідно з пунктом «з» - інші земельні сервітути» статті 99 Земельного кодексу України). Сервітут встановлюється на земельну ділянку площею 0,0633 га відповідно до плану меж земельного сервітуту, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Згідно п. 2.4.1 Договору від 21.05.2024 Сервітуарій зобов`язаний провести державну реєстрацію Договору відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 100 Земельного кодексу України та ст. 402 Цивільного кодексу України протягом 14 календарних днів після його підписання своїми силами та за власний рахунок, а також провести відповідні дії щодо реєстрації у випадку продовження строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 21.05.2024 сторони домовилися, що Сервітуарій сплачує плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі в розмірі 5 901,71 грн (п`ять тисяч дев`ятсот одна гривня сімдесят одна копійка), в т.ч. ПДВ, на місяць.

Пунктом 4.4. Договору від 21.05.2024 передбачено, що у разі порушення Сервітуарієм пункту 2.4.1 Договору Сервітуарій сплачує Землекористувачу штраф у розмірі місячної плати за користування земельною ділянкою.

Цей Договір набирає чинності з дати його державної реєстрації та діє протягом 5 (п`яти) років (Договору від 21.05.2024).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 384282981 від 25.06.2024 датою державної реєстрації речового права на підставі договору про встановлення сервітуту від 21.05.2024 є 21.06.2024.

В матеріалах справи наявний рахунок №35/191 від 20.02.2026 на суму 5 901, 71 грн штрафу на виконання п. 4.4. Договору від 21.05.2024.

Листом від 27.02.2026 № 10 ТОВ «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» звернулося до регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», зазначивши, що 21.05.2024 між сторонами укладено два договори про встановлення земельного сервітуту, а підприємство належним чином користується земельними ділянками та своєчасно сплачує платежі за їх користування. Водночас на електронну адресу товариства надійшли рахунки № 35/191 від 20.02.2026 на суму 5 901,71 грн та № 36/191 від 20.02.2026 на суму 114 006,54 грн із призначенням «штраф», у зв`язку з чим відповідач просив надати роз`яснення щодо причин та правомірності їх виставлення.

У відповідь АТ «Укрзалізниця» повідомило, що відповідно до п. 2.4.1 договорів ТОВ «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» було зобов`язане провести їх державну реєстрацію протягом 14 календарних днів після підписання, а згідно з п. 4.4 договорів порушення цього обов`язку тягне сплату штрафу в розмірі місячної плати за користування земельною ділянкою. Оскільки договори було укладено 21.05.2024, а їх державну реєстрацію проведено 21.06.2024, АТ «Укрзалізниця» вважало це порушенням установленого договором строку та зазначило, що рахунки № 35/191 і № 36/191 виставлено саме для сплати відповідних штрафних санкцій.

Листом від 20.03.2026 № 15, наданим у відповідь на лист АТ «Укрзалізниця» № НКМ-04/131 від 03.03.2026, ТОВ «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» заперечило наявність підстав для стягнення штрафних санкцій. Товариство зазначило, що державну реєстрацію договорів було проведено 21.06.2024 у найкоротший об`єктивно необхідний строк, враховуючи строки здійснення реєстраційних дій та отримання витягів, а також обставини воєнного стану і повітряних тривог, які ускладнювали роботу підприємств, установ та державних реєстрів. Крім того, товариство послалося на сплив спеціальної однорічної позовної давності, передбаченої для вимог про стягнення неустойки, та у зв`язку з цим вважало відсутніми підстави для стягнення штрафів за п. 4.4 договорів.

05.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» було укладено Договір № 0502/24/-ТД, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець виконує комплекс робіт із: землеустрою, розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт. Нові Білярі, кадастровий номер 5122755400:01:001:0137, яка знаходиться у постійному користування у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"; внесення даних технічної документації щодо сервітуту до Державного ного кадастру та подальшої реєстрації речового права Замовника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; розроблення технічної документації для подальшого укладання договору компенсації на частину земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", Державний акт серія - ОД № 000203 від 26.11.1998.

31.05.2024 ТОВ «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» була розроблена технічна документація, яка листом № 3105/24/1 від 31.05.2024 була направлена до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на затвердження.

04.06.2024 листом №НКМ-04/69 АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" повідомило ТОВ «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» про погодження технічної документації із землеустрою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмову у їх задоовленні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.ч. 1, 2 ст. 402, ч.ч. 1-3 ст. 403 ЦК України).

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 253, 256 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку; у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Згідно з приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище, 21.05.2024 між АТ «Українська залізниця» (землекористувач) та ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» (сервіитуарій) було укладено договір про встановлення земельного сервітуту, за яким землекористувач надає сервітуарію невиключне право обмеженого користування частиною земельної ділянки, яка розташована на дільниці Пост 24 км – станція Промислова в межах Южненської територіальної громади, смт. Нові Біляри Одеського (Лиманського) району Одеської області, з метою будівництва, експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії (згідно з пунктом «з» - інші земельні сервітути» ст. 99 Земельного кодексу України. Відповідно до пункту 2.4.1 договору від 21.05.2024 відповідач, як сервітуарій, взяв на себе обов`язок провести державну реєстрацію договору відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 100 ЗК України та ст. 402 ЦК України протягом 14 календарних днів після його підписання своїми силами та за власний рахунок. Таким чином, сторони у договорі від 21.05.2024 погодили не лише обов`язок відповідача забезпечити державну реєстрацію відповідного речового права, але й конкретний строк виконання такого обов`язку та поклали організацію здійснення необхідних для цього дій саме на відповідача. Враховуючи положення ст. 253 ЦК України щодо початку перебігу строку з наступного дня після відповідної календарної дати, чотирнадцятиденний строк, передбачений п. 2.4.1 договору від 21.05.2024, розпочався 22.05.2024 та закінчився 04.06.2024.

Разом із тим, як встановлено судом на підставі витягу з Державного реєстру речових прав №384282981 від 25.06.2024, державну реєстрацію речового права на підставі договору від 21.05.2024 проведено лише 21.06.2024. Таким чином, визначений сторонами у договорі від 21.05.2024 строк виконання зобов`язання відповідачем дотриманий не був.

Водночас, п. 4.4 договору від 21.05.2024 сторони прямо передбачили, що у разі порушення сервітуарієм пункту 2.4.1 Договору останній сплачує землекористувачу штраф у розмірі місячної плати за користування земельною ділянкою. Згідно п. 3.1 договору від 21.05.2024 розмір такої місячної плати становить 5 901,71 грн, у тому числі ПДВ. Таким чином, з огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем погодженого сторонами строку державної реєстрації договору, передбачена пунктом 4.4 договору підстава для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу настала.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача про об`єктивну неможливість проведення державної реєстрації у визначений договором від 21.05.2024 строк у зв`язку з необхідністю попереднього розроблення технічної документації із землеустрою, внесення відомостей до Державного земельного кадастру та здійснення державної реєстрації речового права. Так, посилання відповідача на законодавчо встановлені строки здійснення відповідних реєстраційних процедур саме по собі не свідчить про неможливість виконання ним взятого на себе договірного зобов`язання. Встановлені законодавством строки у чотирнадцять днів для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та до п`яти робочих днів для державної реєстрації речових прав визначають граничний строк здійснення відповідних дій уповноваженими суб`єктами та не означають, що такі дії в кожному випадку обов`язково повинні тривати протягом усього зазначеного періоду. Суд також не приймає доводи відповідача про те, що прострочення виконання зобов`язання було зумовлене діями самого позивача, який погодив технічну документацію із землеустрою лише 04.06.2024. Як свідчать наявні матеріали справи, відповідна технічна документація була розроблена ТОВ «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» 31.05.2024 та саме цього дня направлена АТ «Українська залізниця» на затвердження, тоді як уже 04.06.2024 позивач повідомив про її погодження. Таким чином, матеріалами справи не підтверджується бездіяльність позивача або необґрунтоване зволікання з погодженням технічної документації. При цьому, обов`язок організувати та забезпечити своєчасне проведення всього комплексу дій, необхідних для державної реєстрації договору від 21.05.2024, відповідно до п. 2.4.1 покладався саме на відповідача, який зобов`язався здійснити державну реєстрацію своїми силами та за власний рахунок. Залучення відповідачем для виконання відповідних робіт третьої особи не змінює змісту зобов`язання перед позивачем та не перекладає ризик несвоєчасного виконання такого зобов`язання на останнього.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем п. 2.4.1 договору від 21.05.2024, тоді як відповідачем не доведено обставин, які б спростовували наявність такого порушення або виключали передбачену договором відповідальність. З огляду на викладене та враховуючи, що п. 4.4 договору від 21.05.2024 сторони погодили наслідком порушення строку державної реєстрації сплату штрафу в розмірі місячної плати за користування земельною ділянкою, яка згідно з п. 3.1 договору від 21.05.2024 становить 5 901,71 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» та наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ – «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ» штрафу у розмірі 5 901,71 грн у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 662,40грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ-"ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ" (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 13 ЄДРПОУ 34628391), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТІНГ ГРУП» (65091, м. Одеса, вул. Сєрова, 48, код ЄДРПОУ 43861993) про стягнення 5 901,71 грн.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ-"ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ" (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 13 ЄДРПОУ 34628391) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 5 901 (п`ять тисяч дев`ятсот одну) грн 71 коп штрафу, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.09.2026.

Суддя І.А. Малярчук