Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №197/496/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 197/496/26

2/212/5969/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий Колектор” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Новий Колектор” (далі – ТОВ “Новий Колектор”) звернулось до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказали, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Споживчий кредит” (далі – ТОВ “Споживчий кредит”) та відповідачем укладено кредитний договір № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 14 днів. Сума кредиту та проценти сплачуються до 18 січня 2021 року. Відповідно до кредитного договору № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн., а відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 10 000 грн., що підтверджується копією чеку про електронний перерахунок коштів на рахунок позичальника, а отже кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Між ТОВ “Споживчий Центр” та ТОВ “Новий Колектор” укладено Договір факторингу № СЦ-110825-16 від 11 серпня 2025 року, за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом та інших, передбачених договором платежів. Станом на 06 березня 2026 року заборгованість відповідача перед новим кредитором становить 30000 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 10000 грн., заборгованість за відсотками – 20000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,20 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та витрати на відправлення копії позову з додатками відповідачу у розмірі 234,18 грн.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року цивільну справу за вказаним позовом надіслано до Покровського районного суду міста Кривого Рогу за територіальною підсудністю.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у АТ “ПУМБ” наступну інформацію, чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_3 за період з 05 січня 2021 року по 09 січня 2021 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі на адресу суду не надходило. Відзиву надано не було.

Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 січня 2021 року відповідач звернувся до ТОВ “Споживчий центр” із заявою, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою він ознайомився 05 січня 2021 року та просив надати йому кредит на наступних умовах: сума кредиту – 10 000 грн., строк на який надається кредит – 14 календарних днів з дати надання (первинний строк). Графік платежів - сума кредиту у розмірі 10 000 грн. та проценти у розмірі 2 800 грн. сплачуються до 18 січня 2021 року. Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати Процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума Процентів за договором досягне максимального розміру.

Максимальний розмір процентів за договором (сумарно Процентів "Економ" та Процентів "Стандарт") становить 20 000 грн. Після досягнення максимального розміру проценти не нараховуються. Фіксована процентна ставка "Економ" – 2 % за 1 (один) день/днів користування Кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. Фіксована процентна ставка "Стандарт" – 2,5 % за 1 (один) день/днів користування Кредитом, застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків.

05 січня 2021 року між ТОВ “Споживчий центр” та відповідачем укладено кредитний договір № 05.01.2021-100005850, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника Протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума Кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти, тип кредиту - фінансовий кредит, строк, на який надається кредит встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Відповідно до п.2.8, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 881,64% . Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 30 000 грн.

Відповідно до п.8.1, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора. Цей договір діє протягом одного року (ів).

Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту, де вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань клієнта: тип кредиту – фінансовий кредит, сума/ліміт кредиту – 10000 грн., строк кредитування – 14 днів, мета отримання кредиту – придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту – готівковим або безготівковим шляхом; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка – 881,64 % річних, тип процентної ставки – фіксована, загальні витрати за кредитом – 2800 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) – 30 000 грн., реальна річна процентна ставка – 881,64 % річних; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію тощо.

Згідно квитанції Fondy, на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у сумі 10000 грн. 05 січня 2021 року о 18.06 годині.

11 серпня 2025 року між ТОВ “Споживчий центр” та ТОВ “Новий Колектор” було укладено договір факторингу № СЦ-110825-16, згідно якого ТОВ “Новий Колектор” зобов`язується передати (сплатити) ТОВ “Споживчий центр” загальну ціну продажу в сумі, передбачені п.3.2 цього договору, а ТОВ “Споживчий центр” зобов`язується відступити ТОВ “Новий Колектор” права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. З дати відступлення права вимоги ТОВ “Споживчий центр” перестає бути стороною за кредитним договором, а ТОВ “Новий Колектор” стає виключним та єдиним кредитором за кредитним договором та набуває всіх прав за ним.

Згідно Акту приймання-передачі переліку № 1, що є Додатком № 1 до договору факторингу № СЦ-110825-16 від 11 серпня 2025 року, ТОВ “Споживчий центр” передав у паперовому, а також електронному вигляді, а ТОВ “Новий Колектор” прийняв Перелік № 1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору.

Факт оплати за договором факторингу № СЦ-110825-16 від 11 серпня 2025 року ТОВ “Новий Колектор” на користь ТОВ “Споживчий центр” підтверджується платіжними інструкціями.

Відповідно до Витягу з Переліку № 1, що є Додатком № 2 до договору факторингу № СЦ-110825-16 від 11 серпня 2025 року, ТОВ “Новий Колектор” набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року в сумі 30 000 грн., з яких: 10 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 000 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Згідно відповіді АТ “ПУМБ”, у банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена платіжна картка № НОМЕР_4 до рахунку НОМЕР_5 у гривні, яка отримана згідно заяви № 1001242993301 від 08 лютого 2019 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ “Споживчий центр” та відповідачем укладено кредитний договір № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором L4368, відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України “Про електронну комерцію”, а також підтвердженим факт відступлення ТОВ “Споживчий центр” позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за вказаним договором.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Так, згідно умов кредитного договору № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року строк на який надається кредит становить 14 календарних днів, з 05 січня 2021 року до 18 січня 2021 року, у той час як строк дії кредитного договору - 1 рік (п.8.1 договору).

При цьому, строк дії договору та строк користування кредитом не є тотожними поняттями і сам по собі факт дії договору протягом року не є підставою для автоматичного нарахування процентів після спливу погодженого сторонами строку кредитування.

Суд вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів продовження (пролонгації) строку користування кредитом після закінчення 14-денного строку, зокрема, сплати відповідачем процентів за весь попередній строк користування кредитом, а тому суд виходить із того, що погоджений сторонами строк користування кредитом становив 14 календарних днів.

За умовами кредитного договору розмір процентів за користування кредитом (фіксована процента ставка “Економ”) становить 2 % за день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 10 000 грн., а також підлягають частковому задоволенню заявлені вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в межах доведеного їх розміру та строку кредитування, що були узгоджені сторонами в сумі 2800 грн. (10 000 грн. * 2 % /100 * 14 днів), а всього 12800 грн. (10 000 грн. + 2800 грн.).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, укладеного з АО “Верітас Центр”; додаткову угоду № 4 від 14 серпня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, якою відбулась зміна найменування АО “Верітас Центр” на АО “Лекс Верітас”; додаткову угоду № 17 від 03 квітня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, за якою сторони виклали п.п.3.1 у наступній редакції: вартість послуг визначається наступним чином: 6000 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно; додаткову угоду № 19 від 16 квітня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, за якою сторони виклали п.п.1.2 у наступній редакції: виконавець зобов`язується скласти позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та передати їх замовнику для подачі в суд, а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно-позовної роботи. При цьому подання позовів відбувається виключно через систему “Електронний суд” замовника. Сторони погодили, що позовні заяви будуть підписані безпосередньо замовником; додаткову угоду № 34/1 від 31 грудня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, за якою, у зв`язку з продовженням співпраці сторони дійшли згоди внести зміни до договору № 07/24-НК від 02 липня 2024 року та викласти п.2.1 договору у наступній редакції: цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2026 року включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами свої зобов`язань за цим договором; звіт про виконану роботу відповідно до договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року, за яким АО “Лекс Верітас” надано позивачу наступні послуги: сформовано запит на складання розрахунків ціни позову та отримання переліку необхідних документів, складання позовної заяви, роздруківка позову з додатками, а також один примірник позову з додатками надано позивачу для відправлення відповідачу, замовлення сплати судового збору та проведення детальної консультації замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи до позову; платіжну інструкцію № 3720477715 від 27 квітня 2026 року про сплату ТОВ “Новий Колектор” на користь АО “Лекс Верітас” грошових коштів за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 .

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України стороні, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2560 грн., виходячи з розрахунку (12800 грн. * 6 000 грн. / 30 000 грн.).

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1135,96 грн., виходячи з розрахунку (12800 грн. * 2662,40 грн. / 30 000 грн.).

Також, пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг поштового зв`язку до позовної заяви додано: квитанцію № 2036724 від 27 квітня 2026 року поштової служби “Е-Пост” та опис вкладення на ім`я ОСОБА_1 , з яких вбачається, що позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України направлено на поштову адресу відповідача пакет документів, плата за пересилання документів становить 234,18 грн.

Оскільки надіслання позовної заяви з додатками відповідачу є обов`язком позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, то суд вважає, що витрати позивача на пересилання позивачу позовної заяви з додатками є процесуальними витратами, які відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача всього судові витрати на загальну суму 3930,14 грн. (2560 грн. + 1135,96 грн. + 234,18 грн.).

Керуючись ст.ст.6, 207, 252-258, 261, 267, 512, 514, 525-526, 530, 611, 626-629, 634, 639 ЦК України, ст.ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий Колектор” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий Колектор” заборгованість за кредитним договором № 05.01.2021-100005850 від 05 січня 2021 року у загальному розмірі 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий Колектор” судові витрати на загальну суму 3930 (три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 14 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Новий Колектор”, код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 16 вересня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко