Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №212/11808/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11808/25

2/212/820/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання – Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У провадження суду надійшла вказана позовна заяву, в обгрунтування якої вказано, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадкування від 26 вересня 2023 року належить 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Відповідачу на праві спільної часткової власності належить 1/3 частка вищевказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 вересня 2023 року. Відповідач є онукою позивача, донькою його доньки ОСОБА_3 , яка відмовилась від своєї частки у спадщини на її користь. Відповідач взагалі ніколи не проживала у вказаній квартирі, не сплачувала комунальні платежі, не користувалась квартирою. У квартирі мешкають онука ОСОБА_4 та її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Позивач бажає користуватись та розпоряджатись на власний розсуд спільною квартирою і неодноразово звертався до відповідача щодо оформлення договору купівлі-продажу 1/3 частки квартири, однак остання або не відповідала на телефонні дзвінки або безпідставно відмовлялась від продажу, а тому позивач змушений звернутися до суду. Вважає, що 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу є незначною. Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач має зареєстроване право спільної часткової власності на частку трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , де фактично і мешкає, у зв`язку із чим припинення права власності на 1/3 частину квартири не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника. Враховуючи викладене, просить припинити право спільної часткової власності відповідача на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , визнати за позивачем право власності на 1/3 частину вказаної квартири та стягнути з позивача на користь відповідача вартість 1/3 частини квартири.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року по вказаній цивільній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача – адвокат Дербін Д.О. надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи у її відсутність не надходило.

Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26 вересня 2023 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник Оленою Віталіївною за № 762, спадкоємцями майна ОСОБА_7 є її чоловік ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2 . Частка у спадщині ОСОБА_2 становить 1/3 частки однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки квартири видано ОСОБА_1 (а.с.14, 33).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 348252434 від 27 вересня 2023 року, ОСОБА_1 є власником 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 26 вересня 2023 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник Оленою Віталіївною за № 762 (а.с.13).

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади № 7756 від 19 травня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (а.с.25).

Відповідно до Акту № б/н від 20 травня 2025 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_4 та посвідченого головою ОСББ “Кропивницького 62”, ОСОБА_2 не зареєстрована та ніколи не проживала та не проживає на сьогоднішній день за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.24).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 446164034 від 03 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 є власником: 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 26 вересня 2023 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник Оленою Віталіївною за № 765 та частини квартири за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24 січня 2008 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Ніною Володимирівною за № 614 (а.с.26-27).

Відповідно до Звіту про оцінку нерухомого майна від 20 травня 2025 року, складеного ПП “Юркомінвест”, ринкова вартість однокімнатної квартири загальною площею 32,5 кв.м. житловою площею 17,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 становить 441 000 гривень без ПДВ, ринкова вартість 1/3 частки об`єкта оцінки становить 147 000 гривень (а.с.28-38).

Згідно Висновку судового експерта Ткаленко Оксани Миколаївни № 04/26 від 10 квітня 2026 року за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, ринкова вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м. станом на час огляду 17 березня 2026 року, визначена порівняльним підходом складає 405 113 гривень. Оскільки квартира знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, має фіксовану загальну площу, має конструктивні і планувальні обмеження, які унеможливлюють облаштування окремих ізольованих, як мінімум однокімнатних, квартир з окремими входами/виходами у відповідності до вимог нормативних документів, у квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., виділення в натурі 1/3 частки є технічно неможливим.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1-2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч.1 ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Частиною 1-2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Частиною 1-2 статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд України у постанові від 13.01.2016 року у справі №6-2925цс15 вказував, що у справі за позовом одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачеві частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі; чи сплачують інші співвласники, які володіють та користуються майном, матеріальну компенсацію позивачеві за таке володіння та користування відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію у рахунок визнання за ними права власності на спільне майно, та чи не становитиме це для них надмірний тягар. У цій справі також було заявлено вимогу про визнання права власності.

Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року у справі № 394/143/23 (провадження № 61-4492св24) зробив висновок, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності. Істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується у кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

За умови доведення наявності підстав, передбачених частинами 1 та 2 ст.365 ЦК України, для припинення права на частку в спільному майні право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки (Постанова Верховного Суду від 09 вересня 2024 року № 671/1543/21, провадження № 61-18278сво23.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач є власником 2/3 частин однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідач є власником 1/3 частини вказаної квартири, яка є об`єктом спільної часткової власності сторін. Загальна площа однокімнатної квартири становить згідно технічних характеристик 32,5 кв.м, а отже позивачу належить 21,6 кв.м і відповідачу 10,8 кв.м загальної площі у відповідній квартирі.

Експертним висновком підтверджено, що належна на праві власності відповідачу 1/3 частка спірної квартири не може бути виділена в натурі, оскільки однокімнатна квартира є неподільною річчю у розумінні положень чинного законодавства, при цьому відповідач у спірній квартирі протягом тривалого часу не проживає, участі в її утриманні та сплаті комунальних послуг не бере, при цьому, має у власності частину іншої квартири за адресою: АДРЕСА_5 , де зареєстрована на теперішній час, а тому припинення її права власності на 1/3 частину квартири не призведе до позбавлення її єдиного житла та не спричинить істотної шкоди її законним інтересам.

Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву, не надано доказів користування спірною квартирою, участі в її утриманні, а також доказів того, що припинення права власності на частку завдасть їй істотної шкоди.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність передбачених ст.365 ЦК України підстав для припинення права власності відповідача на 1/3 частину спірної квартири з компенсацією їй її вартості, внесеної позивачем на депозитний рахунок суду та визнання за позивачем права власності на вказану часку, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Оскільки, згідно позовної заяви позивач не просить стягнути на його користь судові витрати, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності та визнання права власності – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/3 частку однокімнатної квартири загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку однокімнатної квартири загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Виплатити ОСОБА_2 вартість 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі 135037 (сто тридцять п`ять тисяч тридцять сім) гривень 67 копійок, які були внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок ДКС України у м. Києві №UA158201720355229002000017442, отримувач Покровський районний суд м. Кривого Рогу, згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 21.05.2026 року код квитанції 8415-8597-9425-7887 (оригінал знаходиться у справі аркуш 122).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 16 вересня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко