Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №173/2240/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2240/26

Номер провадження2/173/1927/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтиккової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу мають двох дітей. Разом із тим позивач зазначає, що сімейні відносини між ними фактично припинилися. Вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та шлюбних відносин не підтримують. Взаєморозуміння і взаємоповага відсутні, примирення та відновлення сім`ї неможливі.

Провадження у справі відкрито 06.08.2026.

У судове засідання сторони не з`явилися, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Наведене положення національного законодавства відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та його розірвання.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, 07 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 2.

Подружжя має двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені: сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують. Намірів щодо відновлення сімейних відносин сторони не мають.

Спори про поділ майна при розірванні шлюбу між сторонами відсутні.

Наведені обставини свідчать про фактичний розпад сім`ї та відсутність між сторонами подружніх відносин. За таких обставин суд дійшов висновку, що збереження шлюбу не відповідає дійсній волі подружжя, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.

При цьому суд зауважує на тому, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим із подружжя власної гідності, поваги до себе.

Отже, встановивши фактичне припинення сімейних відносин між сторонами, відсутність спільного господарства, припинення подружніх стосунків та відсутність наміру відновлювати сімейні відносини, суд доходить висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. За таких обставин позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач просила після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263–265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 07 травня 2009 року виконкомом Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №2 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище - « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його текст.

Суддя: Є.В. Челюбєєв