Суд: Господарський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №916/2054/24
Суддя: Гут С.Ф.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2054/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до відповідача: Акціонерного товариства "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" про стягнення 184735,15 грн заборгованості,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Марченко Н.І.,
від відповідача: Кізім Т.О.,
зазначає наступне:
Використовуючи підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Дочірнє підприємство "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (надалі - ДП "ПРОФІТ ХАБ", Позивач) у травні 2024 року звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (надалі - АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО", Відповідач) надлишково сплаченої суми 184735,15 грн.
Окрім заявлених до стягнення 184735,15 грн, ДП "ПРОФІТ ХАБ" просить стягнути 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 позовній заяві ДП "ПРОФІТ ХАБ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2054/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 14.05.2024 прийнято позовну заяву ДП "ПРОФІТ ХАБ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2054/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 13 червня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 відкладено розгляд справи на 02 липня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2024 відкладено розгляд справи на 16 липня 2024 року.
Призначене на 02.07.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2024 призначено розгляд справи на 03 вересня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 відкладено розгляд справи на 31 жовтня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 серпня 2026 року.
Призначене на 25.08.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної обороним у місті Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2026 призначено судове засідання на 10 вересня 2026 року.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, рівності учасників справи перед законом та судом, задля надання учасникам справи можливості реалізувати наявні процесуальні права на викладення позиції у справі, судом розглянуто справу в межах розумного строку. Окрім того, судом враховано факт оголошення повітряної тривоги, що унеможливлювало проведення засідання.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника ДП "ПРОФІТ ХАБ" у призначених судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідним клопотанням.
В процесі розгляду справи представник ДП "ПРОФІТ ХАБ" підтримував заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" натомість заперечував проти задоволення позову та заявлених позовних вимог.
В процесі розгляду справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДП "ПРОФІТ ХАБ" до відповідача: АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" про стягнення 184735,15 грн заборгованості, 10 вересня 2026 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15 вересня 2026 року.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень сторін:
ДП "ПРОФІТ ХАБ" зазначає про наявність укладеного 10.02.2021 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1111144 із АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО", в межах якого упродовж лютого - липня 2022 року отримано рахунки на оплату загальною вартістю 554958,06 грн за послуги з розподілу 429199 кВт/год електричної енергії.
Отримані рахунки оплачено упродовж квітня-вересня 2022 року.
Поряд із наведеним, після отримання АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" даних про фактичні покази приладів обліку у споживачів ДП "ПРОФІТ ХАБ" за період лютого - липня 2022 року, першим здійснено перерахування та зменшено обсяги розподіленої електричної енергії на 128158 кВт/год (що дорівнює 184735,15 грн).
Відтак, ДП "ПРОФІТ ХАБ" наголошує на внесенні коштів у розмірі, більшому аніж необхідно, котрі і вимагало повернути АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" шляхом надсилання відповідної претензії, однак остання залишилась проігнорованою, що і стало підставою звернення з позовом до суду задля примусового стягнення надлишково сплаченої суми 184735,15 грн.
Представляючи відзив на позову заяву АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" просить відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати при ухваленні рішення у справі, посилається на наступне:
не заперечує факту існування зобов`язань на підставі укладеного 10.02.2021 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1111144;
зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації частина херсонської області опинилась в окупації. Міністерством енергетики України прийнято 13.04.2022 № 148 наказ стосовно визначення розрахунку обсягів споживання електричної енергії споживачами на тимчасово окупованих територіях та на територіях, на яких ведуться бойові дії;
після деокупації території Херсонської області та відновлення доступу до об`єктів споживачів проводяться оновлення даних комерційного обліку, відтак відсутні підстави вважати сплачені ДП "ПРОФІТ ХАБ" кошти переплатою;
ДП "ПРОФІТ ХАБ" мало передбачене укладеним договором право на складання актів, у разі наявності, на його думку, порушень умов договору, між тим відповідне право не реалізовано;
Представляючи відповідь на відзив ДП "ПРОФІТ ХАБ" наголошує на тому, що оплати здійснювали на підставі виставлених АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" рахунків. Отримані акти коригування містять визначення розміру переплати за кожний із спірних періодів. Відповідачем проігноровано претензію про повернення надлишком сплачених коштів, що надає право звертатись із позовом до суду для стягнення в примусового порядку.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
10 лютого 2021 року між АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (Оператор системи) та ДП "ПРОФІТ ХАБ" (Постачальник) укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (переді) електричної енергії (Договір), умови пункту 1.1 якого передбачають, що цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника (Постачальник) як послуги Оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього договору.
Умови Договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (ПРРЕЕ).
Далі за текстом цього Договору Оператор системи та Постачальник іменуються - Сторона, а разом - Сторони (пункт 1.2).
Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді.
Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів (пункт 2.1).
Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів Постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, та інших послуг Оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього Договору (пункт 2.2).
Ціна послуг з розподілу (передачі) визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії), затвердженим Регулятором.
Ціна інших послуг визначається згідно з калькуляціями, розрахованими на підставі Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних, мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов`язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої Регулятором (пункт 3.1)
Вартість договору складає вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за сукупністю споживачів Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбає Постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором (пункт 3.2).
Розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць (пункт 3.3).
Оплата (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами (пункт 3.4).
Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Постачальником на поточний рахунок Оператора системи (пункт 3.5).
У разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигаду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.
У разі відмови Сторони, що здійснила порушення, від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. Якщо акт на місці складення підписали не менше 3 уповноважених представників Сторони, що складала акт, такий акт вважається дійсним (пункт 6.8).
Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Постачальника до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання (пункт 9.1).
Цей Договір може бути розірвано і в інший строк за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (пункт 9.2).
Представлена копія Договору містить залишені представниками Сторін підписи та скріплена печатками контрагентів, а також реквізити банківських рахунків обох Сторін.
Додатком № 1 до Договору «Порядок розрахунків» погоджено, що обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно (пункт 1).
Постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання, яким за вибором споживачів згідно з договорами про постачання електричної енергії, укладеними між цими споживачами та Постачальником, оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує Постачальник. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді (пункт 2.1).
Сума попередньої оплати з розподілу електричної енергії Оператору системи визначається на підставі визначених у Повідомленні про заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії України обсягів купівлі електричної енергії споживачами Постачальника та затверджених Регулятором для Оператора системи тарифів па послуги з розподілу електричної енергії та відповідних класах напруги. На суму попередньої оплати нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (пункт 4).
Постачальник зобов`язаний до 18 числа, (включно) місяця, що передує розрахунковому періоду, надати Оператору системи підписані уповноваженою особою Постачальника повідомлення про обсяг заявленого місячного споживання електричної енергії по класам напруги споживачів (пункт 4.1).
Постачальник до 1-го числа місяця розрахункового періоду здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати у розмірі 100 % замовленого обсягу купівлі електричної енергії, який визначено згідно з п.4 цього Додатку 1 до Договору, на поточний рахунок Оператора системи. Датою здійснення оплата за виставленими Оператором системи Постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи (пункт 5).
Після закінчення розрахункового періоду. Оператор системи до 5-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює, підписує та надсилає Постачальнику Акт виконаних робіт з розподілу електричної енергії та рахунок на остаточну оплату з урахуванням проведеної передоплати.
Строк оплати рахунків, становить 5 робочих днів з дня їх отримання.
Датою отримання рахунку Постачальником, вважаються дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово (пункт 7).
Спірні питання, які виникають між відповідними учасниками роздрібного ринку щодо проведення розрахунків за електричну енергію, надані послуги Оператора системи вирішуються сторонами в установленому законодавством порядку, у тому числі шляхом переговорів або в судовому порядку (пункт 9).
Додатком № 2 до Договору «Порядок інформаційної взаємодії при здійсненні процедур припинення та відновлення розподілу електричної енергії Споживачам» передбачено, що для відправлення звернень Сторони визначили наступні основні та резервні Email адреси відповідальній осіб: Постачальник: основна: profithab@gmail.com; ОСР: основна kanc@co.ksoe.com.ua, резервна elena.levitskaya@co.ksoe.com.ua (пункт 2).
Відповідно до даного Порядку Отримувач повідомлень падає Відправнику потвердження їх отримання засобами електронної пошти. Датою отриманім відправлень вважається дата отримання електронного повідомлення відповідальною особою. Всі електронні повідомлення дублюються у паперовому вигляді і направляються поштовим відправленням. Всі повідомлення та реєстри якими сторони обмінюються між собою повинні мати наскрізну нумерацію для їх ідентифікації. У разі розбіжностей, паперовий формат документу є визначальним (пункт 3).
Уразі відсутності можливості зафіксувати покази засобів обліку при здійсненні відключення електроустановок споживача, працівниками Оператора системи оформлюється відповідний Акт про не допуск; відповідно до положень п. 1.7 Розділу X Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККО). У такому випадку фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії по Споживачу за розрахунковий місяць визначається Оператором системи розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Середньодобове споживання визначається, виходячи з даних про покази лічильника, зафіксовані між двома послідовними зчитуваннями показів, та кількості днів між цими зчитуваннями, згідно з п. 6.4 Розділу ХПІ ККО (пункт 4.11).
Не пізніше 5го робочого дня наступного місяця ОСР надсилає Постачальнику на електронну адресу (в форматі PDF) підписані кошториси витрат, рахунки та Акти приймання-передачі виконаних робіт за місяць, що минув. В цей же день на адресу Постачальника поштовим відправленням направляються по два примірники оригіналів зазначених документів у паперовому вигляді (пункт 8).
Постачальник після отримання Актів приймання-передачі виконаних, робіт в електронному вигляді зобов`язаний підписати їх протягом двох робочих днів та направити електронною поштою Оператору системи (в форматі PDF). Після отримання оригіналів Актів у паперовому вигляді Постачальник повертає один примірник оригіналу з підписом та печаткою поштовим відправленням, не пізніше 10 числа (пункт 9).
10 лютого 2022 року між АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (Оператор системи) та ДП "ПРОФІТ ХАБ" (Постачальник) укладено Додаткову угоду до Договору, якою Сторони погодили продовжити строк дії Договору № 1111144 від 10.02.2021 електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до 31 грудня 2024 року.
28 лютого 2022 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" як Оператором системи складено акт прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 року, відповідно до якого надано ДП "ПРОФІТ ХАБ" як Постачальнику послуги з розподілу електричної енергії обсягом 136340 кВт/год та вартістю 196529,20 грн з ПДВ.
Представлено рахунок від 09 березня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.02.2022 складає -63727,56 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 196529,20 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за лютий 132801,64 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
31 березня 2022 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" як Оператором системи складено акт прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року, відповідно до якого надано ДП "ПРОФІТ ХАБ" як Постачальнику послуги з розподілу електричної енергії обсягом 73089 кВт/год та вартістю 105355,16 грн з ПДВ.
Представлено рахунок від 04 квітня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.03.2022 складає 132801,64 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 105355,16 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за травень 238156,80 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
28 квітня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 132801,64 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії 2 класу згідно публічного договору електропостачальника.
30 квітня 2022 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" як Оператором системи складено акт прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року, відповідно до якого надано ДП "ПРОФІТ ХАБ" як Постачальнику послуги з розподілу електричної енергії обсягом 26086 кВт/год та вартістю 37602,02 грн з ПДВ.
Представлено рахунок від 10 травня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.04.2022 складає 238156,80 грн з ПДВ, сплачено у поточному періоді 132801,64 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 37602,02 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за травень 142957,18 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
16 травня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 37608,82 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії 2 класу згідно публічного договору електропостачальника.
25 травня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 32000,50 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії 2 класу згідно публічного договору електропостачальника.
26 травня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 74000,00 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії 2 класу згідно публічного договору електропостачальника.
30 травня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 36200,00 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії 2 класу згідно публічного договору електропостачальника.
31 травня 2022 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" як Оператором системи складено акт прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 року, відповідно до якого надано ДП "ПРОФІТ ХАБ" як Постачальнику послуги з розподілу електричної енергії обсягом 58912 кВт/год та вартістю 84919,52 грн з ПДВ.
Представлено рахунок від 07 червня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.05.2022 складає 142957,18 грн з ПДВ, сплачено у поточному періоді 229956,42 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 84919,52 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за травень -2079,72 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
15 червня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 48200,00 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії мережами АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" згідно публічного договору електропостачальника.
Представлено рахунок від 08 липня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.06.2022 складає -2079,72 грн з ПДВ, сплачено у поточному періоді 48200,00 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 143075,39 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за червень 92795,67 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
27 липня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 93000,00 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії мережами АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" згідно публічного договору електропостачальника.
31 липня 2022 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" як Оператором системи складено акт прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 року, відповідно до якого надано ДП "ПРОФІТ ХАБ" як Постачальнику послуги з розподілу електричної енергії обсягом 35435 кВт/год та вартістю 42565,23 грн з ПДВ.
Представлено рахунок від 08 серпня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.07.2022 складає 92795,67 грн з ПДВ, сплачено у поточному періоді 93000,00 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 51078,28 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за червень 50783,95 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
12 серпня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 51000,00 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії мережами АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" згідно публічного договору електропостачальника.
29 вересня 2022 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" переказано АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" 50146,10 грн із призначенням платежу оплата за розподіл електроенергії мережами АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" згідно публічного договору електропостачальника.
Представлено рахунок від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 01.11.2023 складає -50272,15 грн з ПДВ, сплачено у поточному періоді 0 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 0 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за грудень -50272,15 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
Представлено рахунок від 31 грудня 2022 року, відповідно до якого залишок станом на 09.01.2023 складає -50272,15 грн з ПДВ, сплачено у поточному періоді 0 грн з ПДВ, АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" розподіллено електричної енергії у поточному періоді на суму 0 грн з ПДВ, остаточний розрахунок за грудень -50272,15 грн з ПДВ (Споживачем визначено ДП "ПРОФІТ ХАБ").
28 лютого 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 від 31.05.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 обсяг 58912 кВт/год, вартістю 84919,52 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 57702 кВт/год, вартістю 83175,34 грн з ПДВ; на зменшення -1210 кВт/год, вартістю 1744,18 грн з ПДВ.
28 лютого 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 від 30.06.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 обсяг 99257 кВт/год, вартістю 143075,39 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 93536 кВт/год, вартістю 139153,17 грн з ПДВ; на зменшення -2721 кВт/год, вартістю 3922,22 грн з ПДВ.
28 лютого 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 від 31.07.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 обсяг 35435 кВт/год, вартістю 51078,28 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 32286 кВт/год, вартістю 46539,11 грн з ПДВ; на зменшення -3149 кВт/год, вартістю 4539,17 грн з ПДВ.
31 березня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 від 30.06.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 обсяг 99257 кВт/год, вартістю 143075,39 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 67854 кВт/год, вартістю 97808,09 грн з ПДВ; на зменшення -28682 кВт/год, вартістю 41344,08 грн з ПДВ.
31 березня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 від 31.07.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 обсяг 35435 кВт/год, вартістю 51078,28 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 32142 кВт/год, вартістю 46331,55 грн з ПДВ; на зменшення -144 кВт/год, вартістю 207,56 грн з ПДВ.
30 квітня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 від 28.02.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 обсяг 136340 кВт/год, вартістю 196529,20 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 132037 кВт/год, вартістю 190326,58 грн з ПДВ; на зменшення -4303 кВт/год, вартістю 6202,62 грн з ПДВ.
30 квітня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 обсяг 73089 кВт/год, вартістю 105355,16 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 68706 кВт/год, вартістю 99037,22 грн з ПДВ; на зменшення -4383 кВт/год, вартістю 6317,94 грн з ПДВ.
30 квітня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 від 30.04.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 обсяг 26086 кВт/год, вартістю 37602,02 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 26405 кВт/год, вартістю 38061,85 грн з ПДВ; на збільшення 319 кВт/год, вартістю 459,83 грн з ПДВ.
30 квітня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 від 31.05.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 обсяг 57702 кВт/год, вартістю 83175,34 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 52707 кВт/год, вартістю 75975,22 грн з ПДВ; на зменшення -4995 кВт/год, вартістю 7200,12 грн з ПДВ.
30 квітня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 від 30.06.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 обсяг 67854 кВт/год, вартістю 97809,09 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 61430 кВт/год, вартістю 88549,12 грн з ПДВ; на зменшення -6424 кВт/год, вартістю 9259,97 грн з ПДВ.
30 квітня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 від 31.07.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 обсяг 32142 кВт/год, вартістю 46331,55 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 32471 кВт/год, вартістю 46805,79 грн з ПДВ; на збільшення 329 кВт/год, вартістю 472,24 грн з ПДВ.
31 травня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 від 31.05.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 обсяг 52707 кВт/год, вартістю 75975,22 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 35258 кВт/год, вартістю 50823,11 грн з ПДВ; на зменшення -17449 кВт/год, вартістю 25152,11 грн з ПДВ.
31 травня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 від 30.06.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 обсяг 61430 кВт/год, вартістю 88549,12 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 43097 кВт/год, вартістю 62122,76 грн з ПДВ; на зменшення -18333 кВт/год, вартістю 26426,36 грн з ПДВ.
30 червня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 від 28.02.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2022 обсяг 132037 кВт/год, вартістю 190326,58 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 110916 кВт/год, вартістю 159881,42 грн з ПДВ; на зменшення -21121 кВт/год, вартістю 30445,16 грн з ПДВ.
30 червня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 від 31.03.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 обсяг 68706 кВт/год, вартістю 99037,22 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 47338 кВт/год, вартістю 68236,02 грн з ПДВ; на зменшення -21368 кВт/год, вартістю 30801,20 грн з ПДВ.
30 червня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 від 30.04.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 обсяг 26405 кВт/год, вартістю 38061,85 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 27751 кВт/год, вартістю 40002,06 грн з ПДВ; на збільшення 1346 кВт/год, вартістю 1940,21 грн з ПДВ.
30 червня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 від 31.05.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 обсяг 35258 кВт/год, вартістю 50823,11 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 36650 кВт/год, вартістю 52829,63 грн з ПДВ; на збільшення 1392 кВт/год, вартістю 2006,52 грн з ПДВ.
30 червня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 від 30.06.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2022 обсяг 43097 кВт/год, вартістю 62122,76 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 44443 кВт/год, вартістю 64062,97 грн з ПДВ; на збільшення 1346 кВт/год, вартістю 1940,21 грн з ПДВ.
30 червня 2023 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено акт-коригування до акту прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 від 30.07.2022 згідно з Договором, в якому зазначено наступне: за даними акту прийму-передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 обсяг 32471 кВт/год, вартістю 46805,79 грн з ПДВ; за фактичними даними комерційного обліку 33863 кВт/год, вартістю 48812,31 грн з ПДВ; на збільшення 1392 кВт/год, вартістю 2006,52 грн з ПДВ.
29 лютого 2024 року АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" складено відповідь на запит ДП "ПРОФІТ ХАБ" від 13.11.2023 щодо повернення надлишково сплачених коштів за розподіл електричної енергії в сумі 235007,31 грн, в якій посилається на введений воєнний стан, втрату Відповідачем доступу до первинної документації у зв`язку із тимчасовою окупацією російською федерацією міста Херсону, повідомляє про відсутність можливості підтвердити суму надлишково сплачених коштів за розподіл електричної енергії у розмірі 235007,31 грн.
07 березня 2024 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" складено до АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" претензію, в якій посилаючись на укладений Договорів, в межах якого упродовж лютого - липня 2022 року отримано рахунки на оплату загальною вартістю 554958,06 грн за послуги з розподілу 429199 кВт/год електричної енергії, зазначає про їх оплату у повному обсязі.
Поряд із наведеним, після отримання АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" даних про фактичні покази приладів обліку у споживачів ДП "ПРОФІТ ХАБ" за період лютого - липня 2022 року, першим здійснено перерахування та зменшено обсяги розподіленої електричної енергії на 128158 кВт/год (що дорівнює 184735,15 грн).
Просить повернути надлишково сплачені кошти задля уникнення звернення із позовом до суду.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15, постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №489/742/20, від 21.02.2024 у справі № 918/1130/22.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.
Поряд з цим, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила таке: "6.56. У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу "jura novit curia".
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, виклала правову позицію такого змісту: "32. Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи [від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 83), від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (пункт 7.43), від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 101), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 8.1)].
Зазначення позивачем конкретних приписів для обґрунтування позову не є визначальним для вирішення судом питання про те, які приписи слід застосувати, вирішуючи спір [див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (пункт 85)]. З`ясувавши під час розгляду справи, що позивач або інший учасник справи для обґрунтування вимог або заперечень вказує інші нормативні приписи, ніж ті, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює юридичну кваліфікацію останніх і застосовує для ухвалення рішення ті нормативні приписи, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини [та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (пункт 85)].
Саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову) [див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (пункт 86)]".
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Предметом позову ДП "ПРОФІТ ХАБ" визначено стягнення надлишково сплачених коштів за надані АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" послуги упродовж лютого-липня 2022 року з розподілу електричної енергії.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває до теперішнього часу.
Місцезнаходженням Відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як упродовж спірного періоду, так і нині є місто Херсон Херсонської області.
Відповідно до ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Виходячи зі змісту ст. 2 Закону №1207-VII, метою цього закону є визначення статусу території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії рф, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно з п.п.1,3 ч.1 ст.3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).
Частиною 2 ст. 13 Закону №1207-VII передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
З 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, Херсонська міська територіальна громада з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в тимчасовій окупації (розділ ІІ Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України).
20.03.2025 набув чинності Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно з яким Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією території України територій у період з 01.03.2022 по 11.11.2022.
У відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" правовий статус тимчасово окупованої території рф в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23).
У постанові у справі №908/1162/23, Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень ст.с13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Таким чином, Відповідач знаходився на території, яка, згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, датою початку тимчасової окупації є 01.03.2022, датою завершення тимчасової окупації є 11.11.2022.
З урахуванням наведеного, здійснення між ДП "ПРОФІТ ХАБ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" господарської діяльності в період перебування м. Херсон Херсонської області в тимчасовій окупації та, відповідно, звернення з вимогами про стягнення заборгованості за березень - липень 2022 року, не відповідає вимогами ч. 2 ст. 13 Закону №1207-VII.
Окремо суд звертає увагу на приписи ч.6 статті 13 Закону №1207-VII, котра передбачає, що переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.
Як зазначалось, місцезнаходженням Відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як упродовж спірного періоду, так і нині є місто Херсон Херсонської області.
Відповідно ж до представлених платіжних доручень ДП "ПРОФІТ ХАБ" здійснено переказ коштів АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" упродовж квітня - вересня 2022 року, між тим Херсонська міська територіальна громада упродовж 01 березня - 11 листопада 2022 року перебувала в тимчасовій окупації російської федерації, відтак суд доходить до висновку про наявність встановленої законотворцем заборони на переказ коштів юридичним особам за надані послуг на тимчасово окуповану територію, що, на думку суду, свідчить про відсутність у особи, що переказала кошти, правових підстав вимагати їх повернення.
Відтак, враховуючи викладене вище, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки: здійснення між ДП "ПРОФІТ ХАБ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" господарської діяльності в період перебування м. Херсон Херсонської області в тимчасовій окупації та, відповідно, звернення з вимогами про стягнення заборгованості за березень - липень 2022 року, не відповідає вимогами ч. 2 ст. 13 Закону №1207-VII; наявна встановлено законотворцем заборона на переказ коштів юридичним особам за надані послуг на тимчасово окуповану територію.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,145,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до відповідача: Акціонерного товариства "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" про стягнення 184735,15 грн заборгованості відмовити.
Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Дочірнє підприємство "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 15 вересня 2026 р.
Суддя С.Ф. Гут
Оригінал: reyestr.court.gov.ua