Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №914/2215/26 — Господарський суд Львівської області

Суд: Господарський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №914/2215/26

Суддя: Бортник О.Ю.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 Справа № 914/2215/26

Господарським судом Львівської області у складі судді Бортник О.Ю в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін розглянуто справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Місто Комфорту», м. Пустомити,

про стягнення 5368,68 грн.

Учасники справи в судове засідання не викликались, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Місто Комфорту», м. Пустомити, 4571,71 грн. заборгованості, 55,61 грн. трьох процентів річних, 185,24 грн. інфляційних та 556,12 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що у зв`язку з відсутністю точок відповідача у Реєстрі споживачів іншого постачальника, відповідача на інформаційній платформі Оператора ГТС автоматично зареєстровано в Реєстрі постачальників «останньої надії» позивача.

Позивач з 02 листопада 2025 р. розпочав постачання природного газу на користь відповідача, про що повідомив його листом від 03.11.2025 р.

Між сторонами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 329, п. 1 розд. VІ «Правила для постачальника останньої надії» Правил № 2496 та Постанови № 2501 укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Позивач надіслав відповідачу рахунок № 2315 від 09.01.2026 р. на оплату поставленого у грудні 2025 р. природного газу, а також послуг з його транспортування.

Відповідач вказаний рахунок у строки, встановлені п. 4.4. Договору, не оплатив.

Обсяги поставленого відповідачу природного газу підтверджуються даними інформаційної платформи Оператора ГТС.

Вимогу позивача за № 119/2.4.2.-9414-2026 р. від 09.02.2026 р. про сплату заборгованості відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних додатково обґрунтовано п. 4.5. Договору та ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів, які б спростовували позовні вимоги, не подав, проти задоволення позову не заперечив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які свідчать про порушення відповідачем права позивача на своєчасну та повну оплату поставленого йому природного газу та наданих послуг з транспортування цього природного газу до внутрішньої точки виходу з ГТС. До предмета доказування відповідача належить доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з п. 26 ч. 1, ст. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

У разі, якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу припинено або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців після його припинення або скасування постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2023 року №793-р «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» позивача без проведення конкурсу визначено постачальником «останньої надії» на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1382/27827 (далі – Правила № 2496) передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу, за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, який визначено на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1387/27832 (далі – Постанова № 2501), затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператором газотранспортної системи є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 грудня 2019 року № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490).

Згідно з п. 5 гл. 1 розд. І Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2493, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1378/27823 (далі – Кодекс ГТС) інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується Оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

В силу п. 5 гл. 3 розділу IV «Умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи» Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті інформацію, передбачену цим Кодексом.

Пунктом 2 гл. 3 розділу IV «Умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи» Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

У п. 2 гл. 5 розділу IV «Умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи» Кодексу ГТС вказано, що оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів).

Відповідно до п. 2 гл. 7 розділу XII «Обмін інформацією про подачі та відбори природного газу замовника послуг транспортування природного газу та визначення алокацій» у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/ споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

У матеріалах справи немає та відповідачем суду не надано доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що у зв`язку з відсутністю у Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС точок відповідача, його автоматично зареєстровано в Реєстрі постачальників «останньої надії».

Реєстрація відповідача в Реєстрі постачальників «останньої надії» підтверджується Інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів «останньої надії» № Ф10-0000000000 від 03 листопада 2025 року, форма № 10-0000000000 (а.с. 12), Повідомленням відповідача від 03.11.2025 р. про те, що з 02.11.2025 р. постачальником для забезпечення потреб організації ж позивач, як постачальник останньої надії (а.с. 13), листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490) №ТОВВИХ-26-10987 від 01 червня 2026 року Додатками № №1-22 до (а.с. 19-43).

Листом №ТОВВИХ-26-10987 від 01 червня 2026 року з Додатками до нього також підтверджується той факт, що споживачі з ЕІС-кодами: 56XM22G262515844, 56XM22G26251587Z, 56XM22G26251588X, 56XM22G262515909, 56XM22G262515917, 56XM22G262515925, 56XM22G26251598U, 56XM22G26251600W, 56XM22G26251602S, 56XM22G26251606K, 56XM22G26251607I, 56XM22G26251609E, 56XM22G26251610T, 56XM22G26251616H, 56XM22G26251619B, 56XM22G26251623K, 56XM22G262516298, 56XM22G26251630N, 56XM22G26251631L, 56XM22G26251634F, 56XM22G26251635D, 56XM22G26251636B закріплені в Реєстрі споживачів постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

З Інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів «останньої надії» № Ф10-0000000000 від 03 листопада 2025 року з Додатками вбачається, що вказані вище ЕІС-коди споживачів присвоєно, вони використовуються та закріплені за відповідачем у справі (22 квартири у будинку № 69 А по вул. Героїв УПА в м. Сокалі).

Позивач на виконання вимог Закону України «Про ринок природного газу» повідомив відповідача листом №119/4.1.3-82956-2025 від 03 листопада 2025 року (а.с. 13) про те, що він розпочав постачати йому природний газ як постачальник «останньої надії». Факт надіслання цього листа Відповідачу підтверджується Списком №03.11.25-7 Інфолист ПОН 2-3.11 і ОРГМ від 03 листопада 2025 року та Фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 03 листопада 2025 року (а.с. 13-14).

Наявні у матеріалах справи паперові копії Витягів з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з вказаними вище ЕІС-кодами (а.с. 22-43) підтверджують факт споживання 159,98 м куб. природного газу споживачем з ЕІС-кодом 56XM22G26251610T у період з 23.12.2025 р. до 31.12.2025 р.

Відповідно до п. 1.3., 2.1., 4.1.-4.4. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який опубліковано на офіційному веб-сайті позивача (https://gas.ua/uk/business/news/postachalnik-ostannoyi-nadiyi-pon-b), цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник (позивач) зобов`язується постачати природний газ Споживачу (відповідачу) в необхідних для цього об`ємах (обсягах), а Споживач (відповідач) зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику (позивачу) вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою позивачем на своєму сайті. Така ціна визначається позивачем відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником (позивачем) на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу відповідачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник (позивач) зобов`язаний надати Споживачу (відповідачу) рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Сторонами спосіб (поштою або за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо – якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач (відповідач) зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником (позивачем), до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до підпункту 5 п. 5.2. Договору на Споживача (відповідача) покладено обов`язок знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані Постачальнику (позивачу) у спосіб, визначений на веб-сайті Постачальника (позивача). Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п. 11.1. Типового Договору, цей договір він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника, відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.

Розірвання (припинення дії) вказаного Договору не звільняє відповідача від обов`язку сплатити заборгованість позивачу за спожитий природний газ.

Рахунок № 2315 від 09.01.2026 р. на оплату 0,15998 тис. м куб. спожитого природного газу та Акт № 24648 приймання-передачі цієї кількості природного газу (а.с. 44), на виконання вимог п. 4.3. Договору, позивач надіслав на юридичну адресу відповідача 13.01.2026 р. Вказане підтверджується Списком № 11.1.26-31 Акти ПОН, який засвідчено штемпелем поштового відділення та Фіскальним чеком АТ «Укрпошта» (а.с. 45-46).

Ціну спожитого відповідачем у грудні 2025 року природного газу позивачем визначено відповідно до вимог п. 4.1. Договору на підставі цін, які опубліковано на офіційному веб-сайті позивача (https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price).

У матеріалах справи немає та відповідачем суду не надано доказів виконання ним покладеного на нього п. 4.4. та підп. 1 п. 5.2. типового Договору обов`язку з оплати спожитого у грудні 2025 р. природного газу. Доказів підписання відповідачем скерованого йому позивачем Акту приймання-передачі природного газу № 24648 від 31 грудня 2025 р. у справі теж немає.

Вимогу позивача № 119/2.4.2-9414-2026 від 09.02.2026 р про сплату заборгованості (а.с. 46-49) відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день вирішення спору у справі судом у матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем спожитого природного газу та послуг з його транспортування.

За таких обставин, відповідач порушив право позивача на отримання повної та своєчасної оплати поставленого відповідачу у грудні 2025 р. природного газу, а також послуг з його транспортування. Таке право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення 4571,71 грн. заборгованості з відповідача на користь позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач у строк, встановлений п. 4.4. Типового договору, не оплатив поставлений позивачем природний газ та послуги з його транспортування, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 185,24 грн. інфляційних за березень-травень 2025 р., 55,61 грн. трьох процентів річних та 556,12 грн. пені за період з 03.02.2026 р. до 30.06.2026 р. є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню. Ці позовні вимоги відповідають приписам п. 4.5. Типового договору та ст.ст. 549, 611 та 625 ЦК України.

Вирішуючи спір у справі, суд, крім наведених вище правових норм, керується також тим, що відповідно до ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

В силу приписів ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Місто комфорту» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Лісневицька-Лугова, буд. 1, ЄДРПОУ 43630280) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Місто комфорту» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Лісневицька-Лугова, буд. 1, ЄДРПОУ 43630280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 4571,71 грн. заборгованості, 55,61 грн. трьох процентів річних, 185,24 грн. інфляційних, 556,12 грн. пені та 2662,4 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. На рішення Господарського суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Бортник О.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua