Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №910/1539/21 (910/7398/26) — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/1539/21 (910/7398/26)

За позовом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська,12, ідентифікаційний номер 42475311)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська,6, ідентифікаційний код 41449165)

про стягнення 35700,0грн.

в межах справи №910/1539/21

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (ідентифікаційний код 41449165)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті".

17.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" про стягнення 35700,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про прийняття справи до розгляду доставлена до електронного кабінету позивача 18.06.2026 о 20:39 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 19.06.2026.

Також, дана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 18.06.2026 о 20:43 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 19.06.2026.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства культури і туризму України від 15 квітня 2008 року № 424/1/16-08 Будинок готелю Військово-Микільського монастиря, розташований на вул. Івана Мазепи, 11 у м. Києві, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 448-Кв).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником пам`ятки місцевого значення, розташованої на вул. Івана Мазепи, 11, у м. Києві є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗВ РІЕЛТІ» на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2018.

19.12.2018 між Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Департамент) та ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» укладено охоронний договір № 3947 на пам`ятку культурної спадщини за адресою: вул. Мазепи, буд. 11, м. Київ.

Підпунктом 5.3 пункту 5 та пункту 13 договору визначено, зокрема, обов`язок власника утримувати пам`ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані, а також виконати ремонтно-реставраційні роботи вказаної пам`ятки згідно з науково-проєктною документацією, розробленою та погодженою у встановленому порядку, в тому числі з органом охорони протягом 2018-2021 років.

20.01.2025 уповноваженою особою Департаменту проведено візуальне обстеження пам`ятки місцевого значення – Будинку готелю Військово-Микільського монастиря, розташованого на вул. Івана Мазепи, 11 у м. Києві, за результатами якого складено акт візуального обстеження від 20.01.2025.

У даному акті зафіксовано, що об`єкт культурної спадщини є цегляною, чотириповерховою будівлею на цокольному півповерсі, прямокутною та багатосекційною у плані, яка наразі перебуває в неналежному (незадовільному) занедбаному технічному стані. А саме, наявні часткові пошкодження декоративних елементів фасадів: пошкодження цегли (цегляної кладки) та опорядження фасадів (фарбування); спостерігається замокання в місцях розташування труб водовідведення. Віконні отвори цокольного, першого та частково інших поверхів заповнені фанерними плитами. Головний фасад на рівні першого поверху забруднено написами та малюнками. Доступ до дворової частини будинку обмежено. Будівля відключена від інженерних комунікацій та не має ознак використання. Такий стан будівлі повністю підтверджується долученими до акта візуального обстеження від 20 січня 2025 року матеріалами фотофіксації.

Відтак, уповноваженою особою Департаменту винесено припис від 22.01.2025 № 790/П, адресований власнику пам`ятки ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ», із вимогами:- привести об`єкт культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11 до належного експлуатаційного стану. Роботи на об`єкті культурної спадщини виконувати згідно вимог пам`яткоохоронного законодавства;- розробити та погодити в установленому порядку науково-проєктну документацію з реставрації об`єкта культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11;- вжити заходів для внесення змін до охоронного договору від 19 грудня 2018 року № 3947 в частині перенесення термінів виконання необхідних ремонтно реставраційних робіт на об`єкті культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул.. Івана Мазепи, 11;- оновити акт технічного стану від 19 грудня 2018 року № 1 об`єкта культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11.

Даний припис направлено на поштову адресу ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0407143165097) вручено відповідачу 28.01.2026.

У зв`язку з цим, позивачем складено акт про вчинення правопорушення від 06.04.2026 № 06 26, в якому відповідачу, зокрема роз`яснено його право протягом трьох днів з моменту отримання акту подати письмові пояснення до нього, що передбачено частиною другою статті 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до роздруківки відстеження пересилання поштового відправлення з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» рекомендований лист (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0306107455274) отриманий відповідачем 14.04.2026.

Надалі, постановою Департаменту від 16.04.2026 № 7 на ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» накладено фінансові санкції у загальному розмірі 35 700,00 грн, з яких: 34 000,00 – за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам`ятки (відповідно до абзацу другого частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини»); 1 700,00 грн – за невиконання припису органів охорони культурної спадщини (відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Зазначену суму коштів відповідач мав сплатити за реквізитами, вказаними у постанові від 16 квітня 2026 року № 7, для їх подальшого зарахування до спеціального фонду відповідного бюджету. Вказаною постановою відповідача попереджено, що у разі несплати фінансових санкцій, зазначена сума буде стягнута в судовому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що постанова від 16.04.2026 № 7 направлена на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0407040621302), що вручений відповідачу 22.05.2026.

Однак, відповідачем фінансові санкції не сплачені, постанову Департаменту від 16.04.2026 № 7 не оскаржено.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

У статті 66 Конституції України закріплено за кожним обов`язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

За змістом частини першої статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (частина перша статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 травня 2026 року № 611/11078, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади. З питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Основними завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини на території міста Києва; сприяння збереженню культурної спадщини.

За змістом статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:- за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, – у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації – у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за вчинення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, щодо об`єкта всесвітньої спадщини, його території, буферної зони – у розмірі від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об`єкти культурної спадщини – у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки – у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за невиконання припису органів охорони культурної спадщини – у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду. Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Статтею 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції. Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у статті 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем припис від 22.01.2025 № 790/П та постанова про накладення фінансових санкцій від 16.04.2026 № 7 у встановленому законом порядку не оскаржувалися та не були скасовані.

Водночас, відповідачем у добровільному порядку зазначеного припису та постанови не виконані, у зв`язку з чим із відповідача підлягають стягненню фінансові санкції у розмірі 35 700,00 грн. за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська,6, ідентифікаційний код 41449165) на користь Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська,12, ідентифікаційний номер 42475311) 35 700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. фінансової санкції, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.09.2026

Суддя Д.В. Мандичев