Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №910/7600/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/7600/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, вул. Леонтовича, буд.6, м. Київ, код 35210739)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» (02091, Харківське шоссе, буд. 172-Б, офіс 210, м. Київ, код 40143874)

про стягнення 128 926,86 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» про стягнення 128 926,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2023 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» укладено договір № ДНП-2023-08/10, а 15.11.2023 сторонами підписано акт приймання-передачі майданчика для паркування. Позивач зазначає, що відповідач не оплатив послуги за період з грудня 2025 по травень 2026, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 115 934,00 грн. Посилаючись на направлення відповідачу вимог № 053/05-719 від 24.02.2026 та № 053/05-1052 від 18.03.2026, позивач просить стягнути 115 934,00 грн боргу, 8 625,66 грн пені, 3 507,83 грн інфляційних втрат та 859,37 грн 3 % річних, а всього 128 926,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 позовну заяву Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишено без руху, постановлено позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення належної юридичної адреси відповідача станом на момент звернення з даним позовом до суду; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

01.07.2026 в межах строку, встановленого ухвалою суду від 25.06.2026, від позивача надійшла заява із усуненими недоліками на виконання ухвали суду від 25.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/7600/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» та вручена за довіреністю 07.07.2026, що підтверджується поштовим корінцем № R 06812 0860066, який наявний в матеріалах справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про те, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 02.07.2026 є 07.07.2026.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

25.08.2023 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (далі за текстом-Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» (далі за текстом Сторона-2) укладено Договір про надання для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування № ДНП-2023-08/10 (далі за текстом-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона-1 передає за плату Стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 2, що включає 98 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 3.4 Договору щомісяця до 10-го числа Сторони підписують акт приймання-передачі послуг, наданих у попередньому місяці, а підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням Сторони-1; у випадку не підписання Стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг у строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг, наданих у попередньому місяці, вважається підписаним Стороною-2 без зауважень.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість експлуатації одного машиномісця за один день становить 6 (шість) грн 50 коп., у тому числі ПДВ у сумі 1 (одна) грн 08 коп.

Загальна ціна договору становить 698 152,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 116 358,67 грн (п.4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору оплата вартості експлуатації майданчика для паркування транспортних засобів починається з дня підписання акту приймання-передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування транспортних засобів та здійснюється Стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони-1 у розмірі 100 % місячної вартості експлуатації місць для паркування транспортних засобів з урахуванням кількості календарних днів у місяці, за який проводиться оплата, не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, за який здійснюється розрахунок.

Відповідно до п. 4.4 Договору Сторона-1 не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти Сторони-2 рахунок на оплату.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що відсутність рахунку на дату оплати, визначену пунктом 4.3 Договору, не звільняє Сторону-2 від зобов`язань щодо оплати.

Згідно з п. 5.2 Договору у разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його Сторонами (п.7.1 Договору).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що строк дії договору становить 1096 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування.

15.11.2023 сторони підписали акт приймання-передачі паркувального майданчика, за яким Сторона-1 передала, а Сторона-2 прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик на 109 машиномісць за вказаною адресою.

01.12.2025 виставлено рахунок № 4296 на суму 19 747,00 грн, на підставі якого 31.12.2025 складено акт надання послуг № 4282 за грудень 2025 року на суму 19 747,00 грн.

01.01.2026 виставлено рахунок № 80 на суму 19 747,00 грн, на підставі якого 31.01.2026 складено акт надання послуг № 193 за січень 2026 року на суму 19 747,00 грн.

01.02.2026 виставлено рахунок № 411 на суму 17 836,00 грн, на підставі якого 28.02.2026 складено акт надання послуг № 603 за лютий 2026 року на суму 17 836,00 грн.

24.02.2026 Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» вимогу № 053/05-719 про сплату заборгованості.

01.03.2026 виставлено рахунок № 768 на суму 19 747,00 грн, на підставі якого 31.03.2026 складено акт надання послуг № 902 за березень 2026 року на суму 19 747,00 грн.

18.03.2026 Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» повторну вимогу № 053/05-1052 про сплату заборгованості, зазначивши, що раніше направлялася вимога № 053/05-719 від 24.02.2026.

01.04.2026 виставлено рахунок № 1155 на суму 19 110,00 грн, на підставі якого 30.04.2026 складено акт надання послуг № 1275 за квітень 2026 року на суму 19 110,00 грн.

01.05.2026 виставлено рахунок № 1493 на суму 19 747,00 грн, на підставі якого 31.05.2026 складено акт надання послуг № 1625 за травень 2026 року на суму 19 747,00 грн.

05.06.2026 сформовано акт звірки взаємних розрахунків та оборотно-сальдову відомість за рахунком 3614 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» за Договором № ДНП-2023-08/10 за період з 12.2025 по 05.2026, за даними якого станом на 31.05.2026 заборгованість товариства становить 115 934,00 грн, при цьому зазначені акт звірки та оборотно-сальдова відомість підписані лише з боку Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», а відповідачем не підписані.

Заборгованість за окремими місяцями визначена у такому розмірі: за грудень 2025 року - 19 747,00 грн зі строком оплати до 15.12.2025; за січень 2026 року - 19 747,00 грн зі строком оплати до 15.01.2026; за лютий 2026 року - 17 836,00 грн зі строком оплати до 15.02.2026; за березень 2026 року - 19 747,00 грн зі строком оплати до 15.03.2026; за квітень 2026 року - 19 110,00 грн зі строком оплати до 15.04.2026; за травень 2026 року - 19 747,00 грн зі строком оплати до 15.05.2026, а всього - 115 934,00 грн, жодна із зазначених сум відповідачем сплачена не була.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 115 934,00 грн за період прострочення з 16.12.2025 по 30.05.2026 позивач нарахував пеню у розмірі 8 625,66 грн, 3 % річних у розмірі 859,37 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 507,83 грн, та звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором, що поєднує в собі елементи договору майнового найму (оренди) в частині оплатної передачі Стороні-2 в користування майданчика для паркування транспортних засобів та елементи договору про надання послуг в частині утримання і облаштування такого майданчика.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір); до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами (актом приймання-передачі паркувального майданчика від 15.11.2023), що позивач свої зобов`язання за Договором в частині передачі відповідачу в експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів на 109 машиномісць виконав належним чином та в повному обсязі, що відповідачем не спростовано та не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи надані позивачем докази обсягу та вартості наданих послуг (рахунки на оплату та акти надання послуг за грудень 2025 року - травень 2026 року), суд враховує, що відповідно до п. 3.4 Договору сторони погодили порядок оформлення актів приймання-передачі наданих послуг, за яким акт вважається підписаним Стороною-2 без зауважень у разі його непідписання цією стороною протягом 10 днів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що акти надання послуг за спірний період складені та направлені позивачем, а доказів їх підписання із запереченнями чи доказів направлення відповідачем мотивованої відмови від підписання актів матеріали справи не містять, суд, керуючись погодженою сторонами договірною умовою та у відсутність спростувань з боку відповідача, вважає обсяг та вартість наданих послуг за період з грудня 2025 року по травень 2026 року доведеними та такими, що прийняті відповідачем без зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, а також контррозрахунку заявлених сум не скористався, а тому відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату наданих йому послуг з експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування за період з грудня 2025 року по травень 2026 року на загальну суму 115 934,00 грн, а доказів оплати вказаної заборгованості станом на момент розгляду справи матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 115 934,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів Сторона-1 набуває право вимоги сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені за період з 16.12.2025 по 30.05.2026, суд встановив, що її нараховано за кожним із шести щомісячних платежів окремо, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідні періоди прострочення, та за період, який не перевищує шести місяців.

За результатами перевірки суд встановив правильність розрахунку та його відповідність умовам Договору і вимогам законодавства.

Відповідач розрахунок пені не оспорив, контррозрахунку не надав, доказів на спростування наведених у розрахунку показників не подав.

За таких обставин вимога про стягнення пені у розмірі 8 625,66 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України заходи не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації (плати) за користування чужими грошовими коштами, а тому дія ст. 232 Господарського кодексу України на такі вимоги не поширюється, у зв`язку з чим вони можуть нараховуватися за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних за період з 16.12.2025 по 30.05.2026, суд встановив їх арифметичну правильність, а суми інфляційних втрат у розмірі 3 507,83 грн та 3 % річних у розмірі 859,37 грн обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що наявними у матеріалах справи доказами повністю підтверджуються обставини неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором, а надані позивачем розрахунки основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично правильними, обґрунтованими, у зв`язку з чим позов Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №10679 від 29.05.2026 у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРІ ГРУП» (02091, м. Київ, Харківське шоссе, буд. 172-Б, офіс 210, код 40143874) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код 35210739) заборгованість у розмірі 115934 (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 00 коп., 8625 (вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 66 коп. пені, 3507 (три тисячі п`ятсот сім) грн 83 коп. інфляційних втрат, 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 37 коп. 3 % річних та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА