Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №908/1591/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/77/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 Справа № 908/1591/26

м.Запоріжжя

За позовом: Першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

про стягнення суми 327 908,17 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю:

прокурор: Шульга Л.М.;

від позивача: Тихонова О.В.;

від відповідача: Нємна Т.І., Дригулич П.Г.;

судовий експерт: Рясний П.О.;

вільний слухач: Галагуз М.О.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, подана в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 327908,17 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.07.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1591/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1591/26, присвоєно номер провадження справи 9/77/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Ухвалою суду від 10.08.2026 постановлено здійснювати розгляд справи № 908/1591/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.08.2026. Ухвалою суду від 19.08.2026 відкладено розгляд справи на 25.08.2026.

У судовому засіданні 25.08.2026 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, які підтримані прокурором в повному обсязі, зазначено, що Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Запорізької обласної прокуратури під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42022080000000044 від 25.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 241, ч. 1 ст. 15 ст. 236 КК України, встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» шкоди завданої порушенням природоохоронного законодавства, внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 327908,17 грн. Так, відповідачем у період з 22.08.2022 по 25.09.2022 здійснювалися наднормативні викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря з перевищенням унормованих у Дозволі №2310137500-0344 від 17.08.2018 викидів, що підтверджується актом відбору проб від 22.08.2022 № 13-22 та протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 01.09.2022 № 13-22. Враховуючи викладене, позивачем, на виконання доручення слідчого від 01.12.2025 № 12476-2025 у кримінальному провадженні № 42022080000000044, відповідно до положень Методики та на підставі відповідних документів відповідача розраховано розмір збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Збитки розраховані за вказаний відповідачем фактичний час роботи стаціонарного джерела викидів № 225 на суму 327 908,17 грн. Розмір збитків підтверджено також висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 19.01.2026 № 943-25. Заподіяна державі відповідачем шкода в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 327 908,17 грн не відшкодована.

Позивач підтримав позов прокурора, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у письмових поясненнях, що надійшли до суду 20.07.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.07.2026), які були прийняті судом до розгляду, що відображено в протоколі судового засідання від 25.08.2026, та згідно з якими позивачем підтверджено викладені прокурором обставини щодо виявленого порушення. Також зазначено, що статусу «потерпіла особа», який дозволяє звертатись до суду за стягненням збитків в рамках кримінального провадження, Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) слідчим органом не надавалось. Позивач вважає, що матеріали справи у своїй сукупності підтверджують факт здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, період, протягом якого тривало порушення, правильність визначення тривалості роботи стаціонарного джерела викидів, а також обґрунтованість розрахунку розміру шкоди у сумі 327 908,17 грн, яка станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку не відшкодована.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду через систему «Електронний суд» 22.07.2026 та 03.08.2026 відповідно, і були були прийняті судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 10.08.2026 та протоколі судового засідання від 25.08.2026 відповідно. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначив, що не погоджується із доводами, викладеними у позовній заяві, оскільки вони ґрунтуються на неналежних, недопустимих та недостовірних доказах. Так, зокрема, вказано, що позовні вимоги про стягнення шкоди завданої довкіллю внаслідок понаднормового викиду в атмосферне повітря забруднюючих речовин в розмірі 327908,17 грн обґрунтовані експертним висновком №943-25 Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз Запорізьке відділення від 19.01.2026 року. У висновку експерт посилається на правомірність залучення представників ДЕІ, нібито на виконання ухвали суду від 04.08.2022. Однак з тексту ухвали від 04.08.2022, яка долучена до матеріалів справи вбачається відсутність відомостей про залучення до слідчих дій представників ДЕІ. Крім того, пункт 1.4. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 (далі Методика) в редакції 2022, не передбачала можливості залучення представників ДЕІ як експертів у кримінальному провадженні. Висновки експерта про те що: «Акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» від 22.08.2022 №13-22 був складений спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської обласної Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в ході обшуку від 22.08.2022, на підставі постанови про залучення спеціалістів прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Запорізької обласної прокуратури Селезньової Т.В. від 17.08.2022 на виконання рішення ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В. від 04.08.2022», на думку відповідача, є неправомірними, хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам та нормам закону, та підлягають перевірці. Судовий експерт під час формування висновків про можливість проведення заходів відбору проб/вимірювань розрахунків тощо фахівцями ДЕІ в рамках кримінального провадження у 2022 році допустив або халатність або діяв умисно та упереджено. Також щодо висновків судової експертизи, на які посилається позивач в обґрунтування позову, наголошено, що аналіз змісту висновку експерта свідчить про те, що він не підтверджує розмір заявлених до стягнення збитків, а навпаки містить висновки, які ставлять під сумнів можливість встановлення фактичної шкоди довкіллю. Так, під час проведення експертного дослідження експерту було поставлено, зокрема, питання щодо розміру шкоди, завданої довкіллю внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» за період з 22.08.2022 по 25.09.2022, а також щодо наявності небезпеки для довкілля внаслідок таких викидів. За результатами дослідження експерт встановив факт перевищення затвердженої дозволом гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини – оксидів азоту (оксиду азоту та діоксиду азоту у перерахунку на діоксид азоту) – у 1,2 рази. Однак експерт зазначив, що: «встановити ступінь впливу на довкілля цього наднормативного викиду та оцінити небезпеку від промислової діяльності ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» не надається за можливе у зв`язку з невеликим розміром величини порушення». Водночас позивач фактично використовує висновок експерта лише в частині, де зазначено про наявність перевищення нормативу, та ігнорує іншу частину висновку, в якій прямо зазначено про неможливість встановлення ступеня впливу такого викиду на довкілля. Сума збитків виникла виключно внаслідок застосування Державною екологічною інспекцією розрахункової методики, тобто є результатом математичного обчислення за визначеною формулою. В той же час, математичний розрахунок, здійснений за методикою контролюючого органу, не може автоматично свідчити про реальне виникнення збитків, якщо не доведено сам факт настання негативних наслідків. Сам факт перевищення нормативу може свідчити про необхідність реагування уповноважених органів у межах адміністративних або інших передбачених законом процедур, однак не звільняє позивача від обов`язку довести наявність шкоди, її фактичний розмір та причинний зв`язок між порушенням і заявленими збитками. Також відповідач вказав на тривалий проміжок часу між проведенням перевірки та зверненням із позовом, що , на його думку, додатково свідчить про відсутність належного підтвердження реальних негативних наслідків для довкілля. Крім того, відповідач звернув увагу на наявність рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 21.07.2026 у справі №335/5504/26, яким скасовано постанову № 054/03.2/01 від 14.04.2026 Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу 225,00 грн. Судом було зазначено, що матеріали, зібрані під час заходу контролю (акт про відмову у проведенні перевірки, протокол), не можуть вважатися допустимими доказами в розумінні КУпАП. Зважаючи на те, що вимоги припису не були доведені до суб`єкта господарювання у встановленому законом порядку, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення (невиконання припису). Отже встановлені судом у справі №335/5504/26 обставини додатково підтверджують, що матеріали, складені Державною екологічною інспекцією за результатами перевірочних заходів, не можуть автоматично вважатися безумовними та достатніми доказами правомірності її висновків та заявлених вимог. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

28.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.07.2026), яка була прийнята судом до розгляду, що відображено в протоколі судового засідання від 25.08.2026, в якій на спростування доводів відповідача зазначено, що фактично відзив зводиться до спроби поставити під сумнів допустимість окремих доказів, отриманих у межах кримінального провадження, та висновків судового експерта. Водночас, відповідач не спростовує належними і допустимими доказами встановлений факт здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не заперечує правильність вихідних даних, використаних під час розрахунку шкоди, а також не наводить будь-яких доказів помилковості здійсненого Інспекцією розрахунку.

28.07.2026 до суду від Першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. 11.08.2026 до суду від Першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

В судовому засіданні 25.08.2026, після заслуховування думки інших учасників справи щодо заявленого клопотання, відповідно до ст. 119 ГПК України поновлено прокурору строк для подання відповіді на відзив, відповідь на відзив прийнята судом до розгляду, що відображено в протоколі судового засідання 25.08.2026.

У відповіді на відзив прокурором, зокрема, зазначено, що документи, якими зафіксовано 22.08.2022 порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме: протокол обшуку від 22.08.2022, акт Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відбору проб від 22.08.2022 № 13-22, протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин паливовикористовуючого обладнання від 22.08.2022 № 13-22 та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидів стаціонарних джерел від 01.09.2022 № 13-22, висновок експерта від 19.01.2026 №943-25 є належними, допустимими та достовірними доказами згідно із вимогами ст.ст. 76-78 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін та судового експерта, суд

УСТАНОВИВ:

17.08.2018 Міністерством екології та природних ресурсів України Приватному акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат» (м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Олексія Поради, буд. 44) (відповідачу у справі) видано Дозвіл №2310137500-0344 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії: 7 років, з 17.08.2018 по 17.08.2025 (арк. с. 52), у якому, зокрема, зазначено, що ні для одного з вказаних дозволених видів викидів в атмосферу не повинні перевищуватися затверджені граничнодопустимі викиди та величини масової витрати, наведені в розділі 2 додатку до Дозволу. Інших викидів в атмосферу, що чинять суттєвий вплив на навколишнє середовище, бути не повинно (арк.с. 71).

Як вбачається з постанови від 14.04.2026 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, Спеціалізованою екологічною прокуратурою Запорізької обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022080000000044 від 25.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ст. 236, ч. ч. 1, 2 ст. 241 КК України. Встановлено, що ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44 на підставі дозволу № 2310137500-0344 від 17.08.2018.

Постановою прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Запорізької обласної прокуратури Селезньовою Т.В. від 17.08.2022 у кримінальному провадженні № 42022080000000044 залучено до проведення слідчих дій на земельних ділянках, а також у нежитлових, господарчих, виробничих та адміністративних приміщеннях суб`єктів господарювання м. Запоріжжя в якості спеціалістів – співробітників Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Під час досудового розслідування, 22.08.2022 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області, за участі, зокрема, представників ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», спеціалістів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), проведено обшук на території ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» та здійснено відбір проб викидів від стаціонарного джерела викиду № 225.

За результатами інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів складено акт відбору проб від 22.08.2022 № 13-22 та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 01.09.2022 № 13-22.

Результати вимірювань показали перевищення встановлених у Дозволі №2310137500-0344 від 17.08.2018 величин масових витрат забруднюючої речовини – оксиду азоту.

В подальшому, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (Інспекція, позивач у справі) у період з 19.09.2022 по 30.09.2022 на ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

За результатами вищевказаного заходу державного контролю перевищень гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря по джерелу викидів № 225 Інспекцією не виявлено. Вказане підтверджується актом відбору проб № 7-22/З-1 від 26.09.2022, протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 30.09.2022 № 7-22/З, актом від 30.09.2022 № 159-06/1-11/22 складеним Інспекцією за результатами зазначеного заходу.

Вказане свідчить про усунення відповідачем виявленого порушення (здійснення наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду № 225).

За інформацією «Запорізький абразивний комбінат» від 28.10.2025 № 14/2027 та відповідно до даних журналів обліку роботи газоочисних та пилеуловлюючих установок АУ-3 та АУ-4, фактичний час роботи джерела викиду № 225 в режимі наднормативного викиду за період з 22.08.2022 (дата початку вчинення порушення) по 25.09.2022 включно (дата усунення порушення) становить 346 годин.

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області), на виконання доручення слідчого від 01.12.2025 № 12476-2025 у кримінальному провадженні № 42022080000000044, відповідно до положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» та на підставі відповідних документів відповідача, виконано розрахунок збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» за період з 22.08.2022 по 25.09.2022 (джерело викиду № 225), згідно якого розмір збитків становить 327 908,17 грн (арк.с. 130 – 131 з обох боків).

Розрахунок здійснено з урахуванням інформації відповідача про фактичні часи роботи стаціонарного джерела № 225 та Дозволу від 17.08.2018 № 2310137500-0344.

Судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Рясним П.О., згідно постанови від 21.08.2025 старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Тимохіна Д.О. про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, складено Висновок експерта від 19.01.2026 № 943-25.

Згідно з вказаним Висновком, у досліджуваному випадку мав місце наднормативний вміст у викидах в атмосферне повітря забруднюючої речовини, а саме – оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту. Розмір шкоди завданої довкіллю, внаслідок наднормативного викиду в атмосферне повітря забруднюючої речовини, а саме – оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, від стаціонарного джерела викидів № 225 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», за період з 22.08.2022 до 25.09.2022, складає 327 908,17 грн.

Заподіяні державі відповідачем збитки в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 327 908,17 грн не відшкодовані, тому Перший заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1591/26.

В обґрунтування порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором у позовній заяві, зокрема, зазначено, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо використання природних ресурсів та відповідальності за допущені порушення. За доводами прокурора, невжиття Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на захист інтересів держави заходів із їх судового захисту, призводить до несвоєчасного надходження коштів до державного та місцевих бюджетів, перешкоджає здійсненню державних програм з охорони довкілля, що є порушенням інтересів держави, насамперед у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

В частинах 1, 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтовного переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166»Б», «нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі №908/2153/20.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-й, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам до суду не звернувся.

Статтею 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади (ст.28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Відповідно до положень ст. ст. 20-2, 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» органом, що здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є державна екологічна інспекція.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 № 191, повноваження Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) поширюються на територію Автономної республіки Крим, Запорізької та Херсонської областей, міста Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Пунктами 10, 11 вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

У зв`язку з цим органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом, призводять до негативних екологічних наслідків.

На запити обласної прокуратури з приводу чи планує Інспекція на захист інтересів держави подати до суду позов про стягнення з ПрАТ «Запоріжабразив» збитків від 14.04.2026 та 13.05.2026 № 12-1135-26, орган контролю листом від 28.04.2026 №2270/09-12/06/2-31 та від 25.05.2026 № 2751/09-12/06/2-31 повідомив, що на його рахунку відсутні кошти для сплати судового збору за подання позовної заяви та правові підстави, оскільки не є потерпілою особою у вищевказаному кримінальному провадженні.

Як зазначив прокурор, опрацюванням Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що станом на 29.06.2026 Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) позов до ПрАТ «Запоріжабразив» про відшкодування вказаних збитків самостійно не подавався.

Водночас, на теперішній час в умовах воєнного стану в країні, питання своєчасного наповнення бюджетів коштами, у тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, є надзвичайно важливим, набуває особливого значення, а тому не допускає будь-якого зволікання уповноважених державних органів.

Невжиття Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на захист інтересів держави заходів із їх судового захисту, призводить до несвоєчасного надходження коштів до державного та місцевих бюджетів, перешкоджає здійсненню державних програм з охорони довкілля, що є порушенням інтересів держави, насамперед у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, вищевказані обставини свідчать про порушення інтересів держави та бездіяльність органу, уповноваженого на здійснення їх захисту.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обласною прокуратурою листом від 24.06.2026 № 12-1135-26 повідомлено Інспекцію про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Дослідивши та оцінивши представлені докази, проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема, встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», атмосферне повітря – це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Охорона атмосферного повітря – це система заходів, пов`язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи: нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин. Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», на суб`єкта господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Аналогічні вимоги також передбачено в ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Підприємства, організації та установи в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря, зобов`язані здійснювати контроль у галузі охорони атмосферного повітря (ст. ст. 27, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції станом на 22.08.2022), для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг.

Зі змісту наведених норм слідує, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку проведення робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб`єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - Дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Таким чином, суб`єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов`язані дотримуватися дозволу на викиди та не перевищувати встановлені гранично допустимі нормативи. Це означає, що обсяги викидів не повинні перевищувати показники, зазначені в дозволі, виданому відповідним органом.

Як зазначено судом вище, 17.08.2018 Міністерством екології та природних ресурсів України Приватному акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат» (м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Олексія Поради, буд. 44) (відповідачу у справі) видано Дозвіл №2310137500-0344 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії: 7 років, з 17.08.2018 по 17.08.2025 (арк. с. 52), у якому, зокрема, зазначено, що ні для одного з вказаних дозволених видів викидів в атмосферу не повинні перевищуватися затверджені граничнодопустимі викиди та величини масової витрати, наведені в розділі 2 додатку до Дозволу. Інших викидів в атмосферу, що чинять суттєвий вплив на навколишнє середовище, бути не повинно (арк.с. 71).

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження 22.08.2022 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області, за участі, зокрема, представників ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», спеціалістів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), проведено обшук на території відповідача та здійснено відбір проб викидів від стаціонарного джерела викиду № 225, розташованого на промисловому майданчику по вул. Олексія Поради, 44 у м. Запоріжжі. Результати інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів показали перевищення встановлених у Дозволі №2310137500-0344 від 17.08.2018 величин масових витрат забруднюючої речовини - оксиду азоту.

Відповідно до положень ст.ст. 66, 68 Конституції України, ст.ст. 49, 153 Господарського кодексу України (який був чинним до 27.08.2025 включно), ст.ст. 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні, зокрема: у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697 «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (далі – Методика).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами (далі - суб`єкти господарювання). Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в частині охорони атмосферного повітря та/або їх залучення як спеціалістів у кримінальному провадженні.

Отже Інспекцією при розрахунку розміру збитків правомірно застосовано вказану Методику. Твердження відповідача щодо неправомірності застосування Методики при визначенні розміру збитків є необґрунтованими.

У пп. 2.1.1. п. 2 розділу 2 Методики визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (п. 2.2 розділу 2 Методики).

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань: Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго; суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин. Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання; випробувальних лабораторій з відповідною сферою акредитації, які акредитовані Національним агентством з акредитації України або іншими органами з акредитації, щодо яких у Національного агентства з акредитації України є угода про взаємне визнання акредитації (п. 2.3 розділу 2 Методики).

За результатами інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів представниками Інспекції складено акт відбору проб від 22.08.2022 №13-22 та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 01.09.2022 № 13-22.

Як визначено у п. 3.11 розділу 3 Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Згідно з п. 3.12 розділу 3 Методики, факт усунення порушення (наднормативного викиду) може бути підтверджений даними інструментально-лабораторних вимірювань, проведених уповноваженими територіальними і міжрегіональними територіальними органами Держекоінспекції або лабораторіями суб`єкта господарювання та інших акредитованих на проведення відповідних вимірювань, у присутності державного інспектора (за згодою) у разі перевищення затверджених нормативів викидів.

За результатами інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів, проведених в період з 19.09.2022 по 30.09.2022, перевищень гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (оксид вуглецю та діоксид азоту) у атмосферне повітря по джерелу викидів № 225 Інспекцією не виявлено, що свідчить про усунення відповідачем порушення (здійснення наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду № 225).

Відповідно до наданої ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» інформації від 28.10.2025 № 14/2027 та даних журналів обліку роботи газоочисних та пилеуловлюючих установок АУ-3 та АУ-4, фактичний час роботи джерела викиду № 225 в режимі наднормативного викиду за період з 22.08.2022 (дата початку вчинення порушення) по 25.09.2022 включно (дата усунення порушення) становить 346 годин.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розрахований за формулою, визначеною у п. 4.1 розділу 4 Методики, а саме: З = mi x 1,1П х Аi x Kт х Кзi (16).

І, відповідно до вказаного розрахунку, розмір збитків за наднормативний викид забруднюючої речовини від стаціонарного джерела викидів № 225 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» за період з 22.08.2022 по 25.09.2022 становить 327 908,17 грн.

Суд вважає здійснений Інспекцією розрахунок збитків таким, що відповідає наведеній Методиці.

Розмір шкоди завданої довкіллю, внаслідок наднормативного викиду в атмосферне повітря забруднюючої речовини, а саме – оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, від стаціонарного джерела викидів № 225 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», за період з 22.08.2022 до 25.09.2022, також підтверджено висновком судового експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.01.2026 № 943-25.

Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, зі змісту якої зокрема слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України, в тому числі для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вину. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Згідно з наведеними вище приписами законодавства, обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У даному випадку в діях відповідача наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме:- недотримання відповідачем нормативно визначених умов викидів забруднюючих речовин в атмосферу, зокрема вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», що є протиправною формою поведінки, яка полягає у здійсненні наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконанням ним однієї з обов`язкових умов Дозволу (не перевищувати затверджені граничнодопустимі викиди забруднюючих речовин в повітря та величини масової витрати); - вина полягає в тому, що будучи обізнаним про недопустимість перевищення гранично допустимого викиду, відповідач здійснював наднормативний викид, що зафіксовано у протоколі вимірювання від 01.09.2022 № 13-22.

Відповідачем не доведено відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що докази отримані у кримінальному провадженні №4202208000000044 на підтвердження факту порушення ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» вимог природоохоронного законодавства є недопустимими, неналежними та недостовірними.

Так, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022080000000044 від 25.07.2022, з метою встановлення джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, 22.08.2022 проведено слідчу дію за місцем розташування ПрАТ «Запоріжабразив» по вул. Олексія Поради, 44 у м. Запоріжжі.

Установлено, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі дозволу від 17.08.2018 №2310137500-0344 (далі – Дозвіл), виданого Міністерством екології та природних ресурсів України, терміном дії 7 років.

На підставі постанови процесуального керівника у кримінальному проваджені № 42022080000000044 Селезньової Т.В. від 17.08.2022, відповідно до ст. 71 КПК України, державні інспектори Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залучені для участі в слідчих діях в якості спеціалістів, які мають спеціальні знання та відповідну компетенцію в сфері охорони атмосферного повітря. При цьому, у вищевказаному процесуальному документі прокурора від 17.08.2022 вказано, що спеціалісти залучаються на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 04.08.2022.

В ході слідчих дій, 22.08.2022 спеціалістами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснено відбір проб викидів забруднюючих речовин від стаціонарного джерела викиду № 225, про що зафіксовано у протоколі обшуку. Жодних зауважень стосовно проведення відбору проб чи вимірювань представники ПрАТ «Запоріжабразив» не висловлювали.

Результати обшуку зафіксовано у протоколі, який підписано учасниками слідчої дії без заперечень та один примірник отримано відповідачем.

Окрім того, представниками органу контролю складено акт відбору проб від 22.08.2022 № 13-22 (арк.с. 132 зі зворотного боку - 134) та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання від 22.08.2022 № 13-22 (арк.с. 136 зі зворотного боку - 138), в яких зафіксовано час відбору проби, дані про забруднюючу речовину, тривалість відбору, температуру, тиск тощо.

Відбір проб проведено за допомогою газоаналізатора ОКСІ з заводським номером 131157 (копії Свідоцтв про повірку містяться в матеріалах справи).

Зауваження відповідача щодо висновку експерта від 19.01.2026 № 943-25 суд також вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, визначають, що об`єктом інженерно-екологічної експертизи можуть бути матеріалізовані джерела інформації, зафіксовані у схемах, планах, фотографіях, протоколах та інших матеріалах справи. Вибір методики та способу проведення дослідження належить виключно до компетенції експерта.

Відповідно до висновку експерта від 19.01.2026 № 943-25 розмір шкоди завданої довкіллю складає 327 908,17 грн.

Вищевказане експертне дослідження проведено атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Верховний Суд у постанові від 04.08.2021 по справі № 918/36/19 констатував, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (такий висновок щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/21300/17, від 15.06.2021 у справі № 910/5898/20, від 11.03.2021 у справі №923/188/20).

Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. ст. 76-79, 86 ГПК України (п. 65 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19).

Докази, здобуті в рамках кримінального провадження, можуть бути допустимими доказами у іншому (цивільному/господарському) провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду господарської справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у господарській справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Такі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду 05.02.2020 по справі № 461/3675/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 по справі № 477/2330/18.

Також заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач акцентував увагу на тому, що у висновку експерта від 19.01.2026 №943-25, зокрема, зазначено, що встановити ступінь впливу на довкілля цього наднормативного викиду та оцінити небезпеку від промислової діяльності ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» не вбачається за можливе, у зв`язку з невеликим розміром величини порушення та у зв`язку з недостатньою кількістю критеріїв оцінки небезпеки для навколишнього середовища (висновок щодо питання № 4, абз. 2).

Разом з тим, зазначене не спростовує зробленого у цьому ж висновку експерта висновку, що у досліджуваному випадку мало місце порушення затвердженої дозволом норми гранично допустимої концентрації у викиду забруднюючої речовини, оксидів азоту (оксид та діоксиду азоту) у перерахунку на діоксид азоту, зафіксоване перевищення забруднюючої речовини у 1,2 рази (висновок щодо питання № 4, абз. 1), а також, що у досліджуваному випадку мав місце наднормативний вміст у викидах в атмосферне повітря забруднюючої речовини, а саме – оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксин азоту (висновок щодо питання № 1), що розмір шкоди завданої довкіллю, внаслідок наднормативного викиду в атмосферне повітря забруднюючої речовини, а саме – оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту, від стаціонарного джерела викидів № 225 ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», за період з 22.08.2022 до 25.09.2022, складає 327 908,17 грн (висновок щодо питання № 2).

Посилання відповідача на наявність рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 21.07.2026 у справі № 335/5504/26, яким скасовано постанову № 054/03.2/01 від 14.04.2026 Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу 225,00 грн, суд відхиляє як безпідставні.

Предметом спору у даній справі № 908/1591/26 є стягнення з ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що встановлено відповідними доказами. Обставини ж адміністративної справи № 335/5504/26 не стосуються даної справи.

Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду покладених в основу даного рішення.

При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, практику якого згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ як джерело права, вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44; код ЄДРПОУ 00222226) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 43877338) шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 327 908 (триста двадцять сім тисяч дев`ятсот вісім) грн 17 коп., зарахувавши кошти за наступними реквізитами: отримувач Запорізька міська ТГ- ГУК у Зап. обл/ТГ м. Запорiжжя/24062100; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку UA358999980333129331000008479, код бюджетної класифікації 24062100.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44; код ЄДРПОУ 00222226) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA 438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 3934 (три тисячі дев`ятсот тридцять чотири) грн 89 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва