Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №908/1495/25 (910/1840/26) — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/72/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа № 908/1495/25 (910/1840/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик Олени Валеріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-СИСТЕМС» (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, офіс 216; код ЄДРПОУ 44477735; електронний кабінет наявний)

до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; код ЄДРПОУ 00032767; електронний кабінет наявний)

про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 04.12.2025 № 949-р,

у межах справи № 908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-СИСТЕМС»,

за участю представників:

від позивача (боржника) - арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович;

від відповідача - Бабченко Юлія Юріївна,

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ-СИСТЕМС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Комітету від 04.12.2025 № 949-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Позов мотивовано тим, що вимогу державного уповноваженого Комітету від 20.03.2025 № 127-26.4/03-2988е не було вручено працівникові або уповноваженому представникові позивача. За твердженням позивача, ОСОБА_1, яка одержала поштове відправлення 25.03.2025, звільнено 17.02.2025, а видану їй довіреність того ж дня відкликано. Позивач також посилається на неодержання вимоги від 09.05.2025 № 127-26.4/03-5205е та копії подання з попередніми висновками, вважаючи, що його позбавлено можливості надати інформацію і реалізувати право на захист під час розгляду антимонопольної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1840/26 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/1495/25 про банкрутство ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС».

24.07.2026 матеріали надійшли до Господарського суду Запорізької області та за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передані судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою від 04.08.2026 справу прийнято до провадження, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання та витребувано матеріали антимонопольної справи й докази направлення і вручення кореспонденції.

07.08.2026 Антимонопольний комітет України подав заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, пославшись на пункт 5 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України та постанову Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 920/914/18.

18.08.2026 до суду надійшли витребувані матеріали та відзив Комітету. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що вимогу від 20.03.2025 направлено за місцезнаходженням товариства, указаним у Єдиному державному реєстрі, та 25.03.2025 вручено ОСОБА_1., повноваження якої на одержання поштової кореспонденції підтверджувалися довіреністю від 01.01.2025 зі строком дії до 31.12.2025. Відомостей про повідомлення АТ «Укрпошта» щодо відкликання цієї довіреності матеріали справи не містять. У визначений строк - до 09.04.2025 - товариство інформації не надало і з клопотанням про продовження строку не звернулося.

У судовому засіданні арбітражний керуючий підтримав заявлені вимоги. Представник відповідача просив у позові відмовити.

Вирішуючи заперечення щодо форми провадження, суд виходить із того, що абзац четвертий частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства прямо встановлює спеціальне правило: заяви та позовні заяви учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Наведене правило є спеціальним щодо загальних приписів статті 247 ГПК України та застосовується саме до спорів, сконцентрованих у межах справи про банкрутство. Постанова Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 920/914/18 ухвалена у спорі, який не розглядався в межах справи про банкрутство, та до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства 21.10.2019, а тому викладений у ній висновок не спростовує застосування спеціального припису частини другої статті 7 КУзПБ у цій справі. Отже, заперечення відповідача проти спрощеного позовного провадження задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників та оцінивши докази в їх сукупності, суд установив такі обставини.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У Комітеті розглядалася справа № 127-26.13/130-25 за ознаками вчинення ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (після зміни найменування - ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС») порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду цієї справи державний уповноважений Комітету направив на юридичну адресу ТОВ «УТДК», зазначену в ЄДР, вимогу від 20.03.2025 № 127-26.4/03-2988е. Вимогою товариству запропоновано у п`ятнадцятиденний строк із дня її отримання надати пояснення, інформацію та належним чином засвідчені копії документів.

У вимозі товариство попереджено про обов`язковість її виконання у визначений строк, відповідальність за неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації, а також роз`яснено право до закінчення встановленого строку звернутися з обґрунтованим клопотанням про його продовження.

Вимогу направлено рекомендованим поштовим відправленням № 0601125822871 за адресою товариства, яка на той час містилася в ЄДР: вул. Сєдова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69057.

За рекомендованим повідомленням про вручення та книгою форми 8 поштове відправлення вручено 25.03.2025 ОСОБА_1.

На запит державного уповноваженого АТ «Укрпошта» листом від 15.05.2025 № 1.30.002.-18328-25 повідомило, що рекомендований лист № 0601125822871 вручено 25.03.2025 ОСОБА_1. на підставі довіреності на отримання пошти ТОВ «УТДК». До листа додано копію довіреності ТОВ «УТДК» від 01.01.2025 без номера, якою ОСОБА_1. уповноважено отримувати як представнику товариства документи, що надходять поштою, зі строком дії до 31.12.2025 включно, а також копію книги форми 8.

Останній день строку для надання відповіді на вимогу припадав на 09.04.2025. У цей строк товариство запитувану інформацію не надало. З обґрунтованим клопотанням про продовження строку до Комітету не зверталося.

Розпорядженням державного уповноваженого від 04.09.2025 № 04/197-р розпочато розгляд справи № 127-26.13/130-25 за ознаками вчинення товариством порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Рішенням Антимонопольного комітету України від 04.12.2025 № 949-р визнано, що ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Комітету інформації на вимогу державного уповноваженого від 20.03.2025 № 127-26.4/03-2988е у встановлений ним строк. За це порушення на товариство накладено штраф у розмірі 528 000,00 грн.

Позивач надав наказ від 17.02.2025 № 5-К про звільнення ОСОБА_1. з посади старшого бухгалтера та наказ від 17.02.2025 № 723 про відкликання виданої їй довіреності від 01.01.2025. Водночас належних доказів доведення відкликання довіреності до відома АТ «Укрпошта» до моменту вручення поштового відправлення 25.03.2025 суду не подано. Матеріали, отримані від оператора поштового зв`язку, такого повідомлення не містять.

ПРАВОВА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення перевірки та в інших передбачених законом випадках має право вимагати від суб`єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Статтями 22 та 22-1 цього Закону встановлено, що вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Комітету є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, а суб`єкти господарювання зобов`язані на вимогу органу Комітету подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення та іншу інформацію, необхідну для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання інформації Антимонопольному комітету України у встановлені його органами чи нормативно-правовими актами строки визначено порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. За таке порушення статтею 52 цього Закону передбачено накладення штрафу.

Отже, для кваліфікації дій за пунктом 13 статті 50 Закону достатньо встановити: наявність компетенції органу Комітету витребувати інформацію; належне доведення вимоги до суб`єкта господарювання; сплив визначеного строку; ненадання інформації у цей строк. Причини ненадання інформації можуть оцінюватися з урахуванням конкретних обставин, проте саме порушення є формальним і вважається вчиненим після закінчення строку, встановленого у вимозі.

Верховний Суд послідовно виходить із того, що законодавство про захист економічної конкуренції не обмежує Комітет у способах вручення вимоги, однак обраний спосіб повинен підтверджувати направлення вимоги за місцезнаходженням суб`єкта господарювання та її одержання уповноваженою особою. Такий висновок, зокрема, викладено у постанові Верховного Суду у справі № 910/12310/23.

У постанові від 23.01.2020 у справі № 922/1124/18 Верховний Суд зазначив, що добросовісна поведінка суб`єкта господарювання виключає заперечення отримання кореспонденції за адресою, зазначеною ним у ЄДР, а неналежне виконання оператором поштового зв`язку своїх господарських зобов`язань, навіть якщо воно доведене, саме по собі не звільняє суб`єкта господарювання від виконання обов`язкових вимог органу Комітету та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим у встановленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Регламентом організації доставки (вручення) поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам, затвердженим наказом АТ «Укрпошта» від 29.03.2018 № 385, передбачено обов`язок юридичної особи повідомляти об`єкт поштового зв`язку про зміну складу осіб, уповноважених на одержання пошти. Аналогічний підхід закріплено Регламентом письмової кореспонденції, затвердженим наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 № 6668.

У цій справі Комітет довів як направлення вимоги за офіційним місцезнаходженням товариства, так і її вручення 25.03.2025 особі, повноваження якої для оператора поштового зв`язку підтверджувалися чинною за зовнішніми ознаками довіреністю зі строком дії до 31.12.2025.

Накази позивача про звільнення ОСОБА_1. та відкликання довіреності є внутрішніми актами юридичної особи. Вони підтверджують волевиявлення товариства припинити трудові відносини та представництво, але самі собою не доводять, що до 25.03.2025 оператор поштового зв`язку був повідомлений про припинення повноважень особи, зазначеної у наданій йому довіреності.

За частиною третьою статті 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він дізнався або міг дізнатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність.

Позивач у позовній заяві стверджував, що АТ «Укрпошта» було повідомлено про відкликання довіреності, однак доказів такого повідомлення із зазначенням дати його одержання оператором до матеріалів справи не надав. За відповіддю та документами АТ «Укрпошта», навпаки, вручення здійснено саме на підставі довіреності від 01.01.2025, відомостей про відкликання якої в оператора не було.

Сам факт того, що на день вручення ОСОБА_1 вже не перебувала у трудових відносинах із товариством, не спростовує належності вручення, оскільки її повноваження на одержання поштової кореспонденції перед оператором ґрунтувалися на окремій довіреності, а не лише на посаді працівника.

Доводи про направлення електронної копії вимоги на адресу eneraekspo@gmail.com, яка, за твердженням позивача, не була офіційною електронною адресою товариства, не впливають на висновок суду. Належне вручення оригіналу вимоги засобами поштового зв`язку підтверджено самостійною сукупністю доказів; електронне направлення мало додатковий характер.

Вимога від 09.05.2025 № 127-26.4/03-5205е була адресована АТ «Укрпошта» з метою перевірки обставин вручення поштового відправлення. Вона не є тією вимогою, невиконання якої поставлено позивачеві за вину рішенням № 949-р. Тому доводи ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» про неодержання цієї вимоги не стосуються складу порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону.

Так само обставини вручення у листопаді 2025 року копії подання з попередніми висновками не спростовують установленого факту неподання інформації до 09.04.2025. Крім того, позивач не довів, що можливі недоліки одержання подання призвели до прийняття неправильного рішення по суті або позбавили його можливості оскаржити рішення Комітету в судовому порядку, якою він фактично скористався.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суд, переглядаючи рішення органів Антимонопольного комітету України, перевіряє наявність передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для його зміни, скасування чи визнання недійсним, не підмінюючи собою Комітет та не здійснюючи повторного розгляду антимонопольної справи поза межами заявлених підстав.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Досліджені судом матеріали підтверджують, що Комітет установив юридично значимі обставини: направлення вимоги за належною адресою, її вручення уповноваженій для одержання пошти особі, сплив строку 09.04.2025 та неподання товариством інформації або клопотання про продовження строку. Висновок про наявність у діях позивача порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону, відповідає цим обставинам та нормам матеріального права.

Згідно зі статтями 73, 74, 76- 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування; наявність обставини вважається доведеною, якщо докази на її підтвердження є більш вірогідними, ніж докази на її спростування.

У постанові від 29.09.2023 у справі № 910/19206/21 Верховний Суд зауважив, що принцип змагальності покладає тягар доказування на сторони та не зобов`язує суд уважати доведеною обставину лише тому, що сторона про неї стверджує. Аналогічний підхід щодо стандарту переваги більш вагомих доказів викладено Верховним Судом у постанові від 09.06.2026 у справі № 910/14168/23.

Надані позивачем внутрішні накази без доказів своєчасного повідомлення оператора поштового зв`язку не переважають сукупності доказів відповідача: рекомендованого повідомлення, листа АТ «Укрпошта», довіреності від 01.01.2025 та книги форми 8. Отже, твердження про неналежне вручення вимоги не доведено.

Оцінивши докази за правилами статті 86 ГПК України, суд не встановив неповного з`ясування Комітетом істотних обставин, недоведеності встановлених ним обставин, невідповідності висновків фактичним даним або порушення чи неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, яке могло бути підставою для визнання рішення № 949-р недійсним.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73- 79, 86, 123, 129, 232- 233, 236- 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтями 50, 52, 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-СИСТЕМС» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 04.12.2025 № 949-р - відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 16.09.2026.

Суддя О.О. Юлдашев