Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №910/4212/26 — Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 910/4212/26

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до фізичної особи-підприємця Волинець Оксани Василівни

про стягнення 189 516,13 грн,

Суддя Ремецькі О.Ф.

За участю представників: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з вимогами до фізичної особи-підприємця Волинець Оксани Василівни про стягнення суми грошових коштів у розмірі 189 516, 13 грн, з яких: 149 289, 81 грн основний борг, 30 235, 98 грн інфляційні втрати, 9 191, 84 грн 3% річних та 798, 50 грн пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до фізичної особи-підприємця Волинець Оксани Василівни про стягнення 189 516, 13 грн та додані до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Коцюбинського, будинок 2-А).

Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: - відзив на позов в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу; - документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), - оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи. Зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив в порядку статті 166 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання вказаних документів відповідачу. Зобов`язано відповідача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання зазначених документів позивачу. Звернуто увагу учасників справи на те, що заяви, клопотання, відзив і заперечення необхідно подавати тільки в письмовій формі у визначені даною ухвалою та ГПК України строки. Звернуто увагу учасників справи на можливість врегулювання спору за участі судді з урахуванням норм глави 4 ГПК України та на можливість врегулювання спору мирним шляхом з урахуванням норм статті 192 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відповідач - Волинець Оксана Василівна з 22.05.1998 є фізичною особою- підприємцем та у своїй господарській діяльності використовує нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152, загальною площею 134,5 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 27.01.2000 та договору оренди приміщення від 01.11.2015.

10.10.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та фізичною особою-підприємцем Волинець Оксаною Василівною укладено Договір №220214-10 на постачання теплової енергії, відповідно до якого Позивач зобов`язується виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення, вентиляції, а Відповідач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

У Додатку №8 до Договору відображено адреса постачання теплової енергії/надання послуги з постачання теплової енергії: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152, особовий рахунок, опалювальна площа 134,5 кв.м. (110,8 кв.м. + 23,7 кв.м.), тощо.

30.09.2021 року Позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

Відповідач, який є власником/користувачем зазначених вище нежитлових приміщень, після публікування Позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

З огляду на наведені обставини. Договір про надання послуги з постачання теплової енергії між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ФОП Волинець О.В. є укладеним (далі Договір) з 11.2021 та відповідно присвоюється особовий рахунок №022021410960110.

Факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152.

Таким чином слід зробити висновок, що Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та надав послуги з постачання теплової енергії Відповідачу. Позивачем складено акти надання послуг з постачання теплової енергії Відповідачу в яких зазначено, кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з 11.2021 по 12.2025.

Позивачем сформовано: Розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії ФОП Волинець О.В. за період 11.2021-12.2025; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період 11.2021-12.2025; Деталізована інформація про коригування нарахувань за послуги з постачання теплової енергії за період 01.11.2021- 31.12.2025.

Зауважує, що Відповідач здійснювача часткові платежі, однак не виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, та не сплатив вартість спожитої послуги з постачання теплової енергії повністю.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання Відповідачу теплової енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 заборгованість станом на 12.2025 становить 149 289,81 грн. Таким чином інфляційна складова боргу становить 30 235,98 грн., 3% річних становить 9 191,84 грн. Пеня за прострочення виконання зобов`язання відповідно до розрахунку складає 798,50 грн.

Відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач доводи відповідача вважає безпідставними.

Зауважує, що як вбачається із відзиву на позовну заяву Відповідач факту перебування у власності нежилого приміщення загальною площею 134,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152 у спірний період не заперечує.

Натомість, Відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі, та на спростування посилається на те, що у спірний період Позивачем нібито не прийняти до розрахунку показники індивідуального приладу обліку. Позивач заперечує проти таких висновків, виходячи з наступного.

10.10.2019 між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ФОП Волинець О.В. укладено Договір №220214-10 на постачання теплової енергії (далі – Договір №220214-10). У Додатку №8 до Договору №220214-10 відображено адреса постачання теплової енергії/надання послуги з постачання теплової енергії: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152, особовий рахунок, опалювальна площа 134,5 кв.м. (110,8 кв.м. + 23,7 кв.м.), тощо. Пунктом 4 Додатку №1 до Договору №220214-10 встановлено, що датою зняття Абонентом показників приладів обліку 22 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК (Центр обслуговування клієнтів) не пізніше 25 числа звітного місяця. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунки виконуються згідно договірних навантажень.

Додатком №3 до Договору №220214-10 визначені тарифи станом на дату укладання Договору. Відповідно до п.3 Додатку №4 до Договору №220214-10 Абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд.№42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт (приймання-передавання товарної продукції).

З урахування положень чинного законодавства України Договір №220214-10 діяв до жовтня 2021 року включно. Заборгованість за Договором №220214-10 відсутня.

Беручи до уваги здійснені Відповідачем часткові платежі, останній отримував розрахункові документи, та відповідно обізнаний про здійсненні нарахування та про наявну заборгованість. Факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152.

Відповідно до п.11-12 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - Індивідуальний споживач зобов`язаний, в тому числі: п.11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; п.12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів- розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»: Зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою , що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором . Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.- Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/ приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Позиція відповідача

Відповідач - фізична особа-підприємець Волинець Оксана Василівна, щодо задоволення позову заперечує. Вказує на незаконність нарахування плати за площею при наявності приладу обліку. Зауважує, що в обґрунтування позову «Теплоенерго» зазначає, що розрахунок заборгованості проведено за нормативами споживання (за площею житла). Проте Позивач навмисно приховав від суду факт того, що нежиле приміщення Відповідача за адресою м. Київ, вул. Кирилівська 152 (загальною площею 134,5 кв. м.) оснащена індивідуальним приладом обліку (лічильником) теплової енергії №67423057. Цей лічильник є належним чином введеним в експлуатацію, сертифікованим та повіреним, що підтверджується актом прийняття на комерційний облік, свідоцтвом про повірку.

Стверджує, що Відповідач регулярно та вчасно передавав фактичні показники лічильника до початку воєнної агресії рф. Потім ФОП Волинець О.В. була вимушена виїхати за кордон та показники не подавалися. Але після повернення одразу надала оновлені показники.

Крім того, вважає, що доданий Позивачем до позову «розрахунок заборгованості» є звичайною внутрішньою односторонньою таблицею, яка не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач не надав жодних доказів (актів зняття показників, фіксації обсягів теплової енергії), які б підтверджували легітимність вказаних у таблиці об`ємів споживання. Фактично, цифри у розрахунку є вигаданими, не підтвердженими жодними первинними документами та не відображають реального обсягу отриманих Відповідачем послуг.

Оскільки Позивач проігнорував законні показники лічильника Відповідача та самовільно здійснив нарахування за площею, наданий ним розрахунок боргу є повністю неправильним та незаконним, а отже, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Позивач у своїх доводах може посилатися на те, що Відповідачем було пропущено строк періодичної повірки лічильника тепла, що нібито дає право здійснювати нарахування за нормативами (за площею). Проте такий підхід повністю суперечить сталій судовій практиці та принципу справедливості.

Нарахування Позивачем сум заборгованості, які не базуються на фактичних показниках індивідуального приладу обліку, є грубим порушенням закону. Позивач намагається стягнути кошти за послуги, які фактично не надавалися Відповідачу в такому об`ємі.

Позивач не надав Відповідачу жодного попереднього попередження, акту звірки взаєморозрахунків чи деталізованого щомісячного обґрунтування переходу на розрахунок за площею. Натомість Позивач одразу звернувся до суду із загальними цифрами, позбавивши Відповідача можливості врегулювати питання у досудовому порядку, що свідчить про зловживання Позивачем своїми процесуальними правами.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

Відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Ураховуючи викладене вище, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює позивач.

Відповідач - Волинець Оксана Василівна з 22.05.1998 є фізичною особою- підприємцем та у своїй господарській діяльності використовує нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 134,5 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 27.01.2000 та договору оренди приміщення від 01.11.2015.

10.10.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та фізичною особою-підприємцем Волинець Оксаною Василівною укладено Договір №220214-10 на постачання теплової енергії, відповідно до якого Позивач зобов`язується виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення, вентиляції, а Відповідач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

У Додатку №8 до Договору відображено адреса постачання теплової енергії/надання послуги з постачання теплової енергії: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152, особовий рахунок, опалювальна площа 134,5 кв.м. (110,8 кв.м. + 23,7 кв.м.), тощо.

З набранням чинності Закону України від 03.03.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абзацу другого частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Отже, в силу приписів частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач, який є власником зазначеного вище нежитлового приміщення, після публікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

З огляду на наведені обставини, Договір про надання послуги з постачання теплової енергії КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та Товариством є укладеним (далі - Договір), було присвоєно особовий рахунок № 022021410960110.

Відповідно до п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з пунктом 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Згідно з пунктом 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець (пункт 22 Договору).

Відповідно до пункті 23 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 5-го по 30 (31) число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) виконавцю в один із перелічених у пункті 23 Договору способів.

Виконавець періодично, не менш як один раз на рік, проводить контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитої послуги та проведення перерахунку із споживачем.

Споживач повідомляє виконавцеві про недоліки в роботі вузла розподільного обліку протягом п`яти робочих днів з дня виявлення засобами зв`язку, зазначеними в розділі «Реквізити виконавця» цього договору.

Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам в обсязі, необхідному для розподілу, але не більш як за дванадцять розрахункових періодів.

У разі ненадання споживачем виконавцю у визначений сторонами строк показань вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання зобов`язаний знімати споживач, для цілей визначення обсягу теплової енергії, спожитої споживачем, протягом трьох місяців визначається середній обсяг споживання споживачем теплової енергії у попередньому опалювальному періоді, а за відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів (пункт 25 Договору).

У пункті 30 Договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/10/Taryfy-dlya-KP-KYYIVTEPLOENERGO-vstanovleni-rozporyadzhennyam-KMDA-vid-19-zhovtnya-2021-roku-2176-.pdf?x56614. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (пункт 31 Договору).

У відповідності до пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

У пункті 33 Договору визначено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

За умовами пункту 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з пунктом 41 Договору споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

На підтвердження надання послуг у спірному періоді позивачем долучено до матеріалів справи копії корінців нарядів на включення та відключення об`єкту теплоспоживання; рахунки на оплату з постачання теплової енергії; акти надання послуг з постачання теплової енергії.

Проте, як стверджує позивач, відповідач оплату за спожиту теплову енергію за період листопад 2021 року - грудень 2025 року не здійснював, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за особовим рахунком № 022021410960110 у сумі 149 289, 81 грн. (із урахуванням коригувань).

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків позивачем нараховано та заявлено до стягнення 30 235, 98 грн інфляційні втрати, 9 191, 84 грн 3% річних та 798, 50 грн пені.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог,

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг і на ці правовідносини розповсюджується Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина 2 пункт 1 та 5 статті 7).

Такі положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору на постачання теплової енергії.

Статтею 5 Закону України "Про теплопостачання" визначено особливості відносин у сфері теплопостачання та передбачено, що регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Кодексу).

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Окрім того, як зазначалося судом вище, відносини між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України "Про теплопостачання" та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила, чинні на час виникнення спірних правовідносин).

Частинами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Розглянувши матеріали даної справи та доводи позивача, господарський суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору з жовтня 2021 регулюються Індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.

Так, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 "Про житлово-комунальні послуги" (надалі - Закон).

Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).

Так, з обставин справи вбачається, що тексти Індивідуальних договорів було розміщено на офіційному сайті позивача.

Зазначені Індивідуальні договори є публічними договорами приєднання, які встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води індивідуальному споживачу.

Ці договори укладаються сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Дані договори є публічними договорами приєднання, які набирають чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http://teplo-hp.in.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті підприємства (п. 1-3 Індивідуальних Договорів).

Враховуючи викладене, слід зазначити, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).

Отже, враховуючи факт опублікування текстів договорів на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуальних договорів.

Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).

В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуальних Договорів).

Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).

Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.

Крім того, відповідно до п. п. 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі Правила ПКТЕ), для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію.

Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Так, з огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання, та, водночас, враховуючи обставини справи, зокрема:

- забезпечення позивачем будинку за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.152 тепловою енергією від системи централізованого теплопостачання;

- ведення позивачем обліку теплової енергії у вказаному будинку, суд приходить до висновку про доведеність факту приєднання відповідачем до Індивідуальних договорів.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Матеріали справи не містять доказів відмови (подачі заяви про відключення) відповідача від мереж централізованого опалення у встановленому чинним законодавством порядку.

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається та сторонами не заперечується факт отримання відповідачем послуг за період з 11.2021 по 12.2025 року грн.

Водночас, як встановлено судом приміщення Відповідача (площею 134,50 кв. м.) оснащене індивідуальним приладом обліку теплової енергії № 67423057.

Згідно з пунктом 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець (пункт 22 Договору).

Відповідно до пункті 23 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 5-го по 30 (31) число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) виконавцю в один із перелічених у пункті 23 Договору способів.

Виконавець періодично, не менш як один раз на рік, проводить контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитої послуги та проведення перерахунку із споживачем.

Споживач повідомляє виконавцеві про недоліки в роботі вузла розподільного обліку протягом п`яти робочих днів з дня виявлення засобами зв`язку, зазначеними в розділі «Реквізити виконавця» цього договору.

Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам в обсязі, необхідному для розподілу, але не більш як за дванадцять розрахункових періодів.

У разі ненадання споживачем виконавцю у визначений сторонами строк показань вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання зобов`язаний знімати споживач, для цілей визначення обсягу теплової енергії, спожитої споживачем, протягом трьох місяців визначається середній обсяг споживання споживачем теплової енергії у попередньому опалювальному періоді, а за відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів (пункт 25 Договору).

Судом встановлено, факти ненадання споживачем виконавцю у визначений сторонами строк показань.

Позивачем до матеріалів справи долучено, у тому числі, Розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за о/р № НОМЕР_1 . У Розрахунку заборгованості відображено період/місяць нарахувань, здійснені Позивачем нарахування, здійсненні Позивачем коригування, здійснені Відповідачем часткові оплати, вихідне сальдо. Із наданого розрахунку вбачається: при нарахуванні за листопад, грудень 2021 року – оплати відсутні, при нарахуванні у січні 2022 року 13 678,87 грн., Відповідачем здійснено платіж у січні 2022 року у розмірі 5 509,47 грн., при нарахуванні у лютому 2022 року 6 330,20 грн., Відповідачем здійснено платіж у лютому 2022 року у розмірі 7 612,35 грн., при нарахуванні та коригуванні з березня 2022 року по вересень 2022 року оплати відсутні, при нарахуванні у жовтні 2022 року 925,15 грн., Відповідачем здійснено платіж у жовтні 2022 року у розмірі 12 622,03 грн., при нарахуванні та коригуванні з листопада 2022 року по жовтень 2025 року оплати відсутні, при нарахуванні у листопаді 2025 року 11 100,28 грн. і коригуванні у бік зменшення -9 150,18 грн., Відповідачем здійснено платіж у листопаді 2025 року у розмірі 695,60 грн., при нарахуванні у грудні 2025 року 11 146,16 грн., Відповідачем здійснено платіж у грудні 2025 року у розмірі 11 100,28 грн.

Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок заявлених сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 910/1265/17.

Доказів невідповідності здійснених позивачем розрахунків до матеріалів справи не надано, як і не надано власного контррозрахунку.

В свою чергу, у матеріалах немає доказів, що у вказаний період відповідач не був споживачем вказаної послуги у зазначеному об`єкті (особовий рахунок №022021410960110).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається факт отримання відповідачем послуг за період з за період листопад 2021 року - грудень 2025 року. При цьому, відповідач не здійснив повністю плати з отримані послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 149 289, 81 грн.

Враховуючи відсутність будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 149 289, 81 ггрн, суд приходить до висновків про порушення відповідачем умов договору.

Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає саме ця сума основного боргу.

Твердження відповідача щодо недоведеності позивачем зазначених у поданих останнім документах обсягів споживання відповідачем теплової енергії суд не бере до уваги, оскільки відповідач не представив суду інших показників споживання, відмінних від тих, що зазначені у поданих позивачем документах, відповідно, не спростував повідомлені суду позивачем обставини.

Таким чином, облік/нарахування плати за надану послугу з постачання теплової енергії відповідачеві здійснювався відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства України.

Надані позивачем докази на підтвердження обсягу нарахувань та вартості послуги, є більш вірогідними, ніж нічим не підтверджені заперечення Відповідача.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором 30 235, 98 грн інфляційні втрати, 9 191, 84 грн 3% річних та 798, 50 грн пені.

Згідно ст. 625 ЦК України у зв`язку з невиконанням зобов`язання з оплати за відпущену теплову енергію позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 9 191, 84 грн (загальний період нарахування з 01.12.2021 року по 31.12.2025 року) та втрати від інфляційних процесів в розмірі 30 235, 98 грн (загальний період нарахування з грудня 2021 року по грудень 2025 року).

Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що такі розрахунки є арифметично правильними, обґрунтованими та відповідають вимогам законодавства у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявлених.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Суд перевіривши розрахунок пені, в розмірі 798,50 грн за період з 31.05.2025 по 31.12.2025 грн, зазначає що він є правильним, а тому зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до фізичної особи-підприємця Волинець Оксани Василівни про стягнення 189 516,13 грн, підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця Волинець Оксани Василівни ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) суму 189 516,13 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 13 коп.) в т.ч. 149 289, 81 грн заборгованості, 30 235, 98 грн інфляційних втрат, 9 191, 84 грн 3% річних та 798, 50 грн пені, а також суму 3328,00 грн ( три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.09.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі