Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №904/4028/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4028/26

за позовом Фізичної особи - підприємця Савельєва Андрія Андрійовича, Дніпропетровськ область, с. Мар`янівка

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ”, Дніпропетровська область, м. Жовті Води

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Фізична особа - підприємець Савельєв Андрій Андрійович звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ”, в якій просить суд стягнути заборгованість за договором № 79/10/24 про надання послуг від 10.10.2024 у загальному розмірі 44 042, 13 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 21 157, 89 грн, пеня у розмірі 19 259, 45 грн, 3 % річних у розмірі 920, 17 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 704, 62 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4028/26. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

27.07.2026 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” до суду надійшов відзив на позовну заяву.

28.07.2026 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” надійшли додаткові пояснення у справі.

31.07.2026 від Фізичної особи - підприємця Савельєва Андрія Андрійовича надійшла заява про зменшення позовних вимог, з змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 79/10/24 про надання послуг від 10.10.2024 у розмірі у розмірі 19 473, 68 грн, пеню у розмірі 17 715, 78 грн, 3 % річних у розмірі 855, 46 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 510, 53 грн.

31.07.2026 від Фізичної особи - підприємця Савельєва Андрія Андрійовича надійшла до суду відповідь на відзив.

06.08.2026 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” надійшли заперечення на відповідь на відзив.

10.08.2026 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” надійшло клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів.

12.08.2026 від Фізичної особи - підприємця Савельєва Андрія Андрійовича надійшли заперечення на клопотання відповідача щодо залучення третьої особи та витребування доказів.

12.08.2026 від Фізичної особи - підприємця Савельєва Андрія Андрійовича надійшло клопотання про долучення доказів.

19.08.2026 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” надійшли заперечення на заперечення позивача проти залучення третьої особи та витребування доказів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8, 5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалам

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Узагальнена позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 79/10/24 про надання послуг з улаштування навісів ґанку у будинку за адресою: м. Жовті Води, вул. Героїв України, 32. Позивачем виконі роботи в повному обсязі, що підтверджується актом наданих послуг (робіт) № 79/10/24 від 04.11.2024 на загальну суму 21 157,89 грн (з урахуванням додатково узгоджених робіт — штукатурення, зварювання перил та фарбування), який підписано виконавцем; замовник акт не підписав, жодних вмотивованих заперечень щодо обсягу чи вартості фактично наданих послуг не заявив. Позивач зазначає, що відповідачем в порушення зобов`язання за договором не здійснено своєчасну оплату наданих послуг.

23.11.2024 комісією, яка була сформована замовником, складено акт огляду конструкцій будівель і споруд № 1/11/2024, та зазначено про «грубі дефекти» металевих конструкцій та висунуто вимогу демонтувати навіси і повернути сплачені кошти. Позивачем підписано акт із застереженням про незгоду з його змістом. Позивач зазначає, що вказаний акт огляду конструкцій не є належним доказом наявності дефектів, оскільки його складено одноособово замовником без наявності спеціальних знань чи проведення будівельно-технічної експертизи, а також виявлені дефекти стосуються якості самих металевих конструкцій, які були придбані замовником

Листом № 06/11 від 28.11.2024 відповідач повідомив про одностороннє розірвання договору. Крім того, листом № 05/11 від 28.11.2024 відповідач розірвав і договір купівлі-продажу № 29/09 з ФОП Захарченко І. В. та вимагав від неї повернути частково сплачені кошти в сумі 45 000 грн.

03.12.2024 позивач на виконання вимоги замовника безоплатно демонтував 4 навіси, не вимагаючи компенсації витрат на демонтаж, що підтверджується актом демонтажу навісів від 03.12.2024. Листом № 17 від 26.12.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити надані послуги. Листом № 1 від 27.12.2024 відповідач в оплаті відмовив, пославшись на «нікчемність» договору та акта наданих послуг, а також на розірвання договору. Позивач зазначає, що дії відповідача суперечать законодавству, оскільки він замовив роботи, отримав їх результат, вимагав демонтажу навісів і прийняв безоплатний демонтаж, сплатив кошти продавцю матеріалу (ФОП Захарченко І. В.).

Відповідач у відзиві не заперечує, а прямо підтверджує обставини, на яких ґрунтується позов, а саме: укладення між сторонами договору № 79/10/24 про надання послуг від 01.10.2024; фактичне виконання позивачем робіт; складення акта огляду конструкцій № 1/11/2024 від 23.11.2024 щодо вже змонтованих навісів; пред`явлення відповідачем вимоги про демонтаж уже встановлених навісів; фактичний демонтаж навісів та підписання акта до договору № 79/10/24 від 03.12.2024 про демонтаж 4 навісів з відливами, профнастилом та опорними стійками; відсутність будь-якої оплати на користь позивача за договором № 79/10/24. Таким чином, відповідачем заперечується виключно якість виконаних робіт. Відзив не містить жодної вказівки на незгоду відповідача, зокрема, з такими обставинами: виконання позивачем робіт за позиціями 1– 4 акта наданих послуг № 79/10/24; демонтажу плит перекриття з армованого бетону (8,96 м2), прибирання та вивозу сміття, штукатурення стіни після демонтажу бетону, зварювання перил і фарбування; розміру погоджених сторонами розцінок за кошторисом та актом наданих послуг; позивач не отримав від відповідача жодного платежу за договором № 79/10/24; строків, у які відповідно до пункту 2.3 договору виникало грошове зобов`язання відповідача; правильності розрахунку інфляційних втрат, 3 % річних і пені — жодного контррозрахунку, жодного заперечення щодо методики або сум відзив не містить.

Позивач зазначає, що ним не виготовлялись металеві конструкції, а він змонтував конструкції, придбані та надані самим відповідачем. Предмет договору № 79/10/24 не охоплював виготовлення конструкцій. Конструкції виготовив і продав ФОП Захарченко І.В., тобто конструкції є матеріалом замовника (він самостійно обрав постачальника, самостійно визначив і оплатив предмет купівлі), які передані позивачу для монтажу. Позивач стороною договору № 29/09 не був, у виборі виробника участі не брав і жодних коштів за конструкції не отримував.

Позивач передусім заперечує наявність недоліків узагалі, оскільки вони не доведені жодним належними доказом. Позивач не обирав виробника, не визначав марку сталі, товщину профілю, діаметр опорних стійок, тип і геометрію заводських з`єднань, не наносив заводське антикорозійне покриття і не виконував статичних розрахунків. Усі ці рішення належали замовнику та обраному ним продавцю. Розірвання договору не звільняє відповідача від оплати фактично наданих до розірвання договору послуг. Послуги за договором № 79/10/24 надані у жовтні та на початку листопада 2024 року, тобто до 28.11.2024 (дата листа відповідача про розірвання). Обов`язок з оплати виник на підставі статей 837, 903 ЦК України та пунктів 1.2, 2.3 договору і зберігся після припинення договірних відносин.

Позивач посилається на те, що твердження відповідача у відзиву про «угоду про розірвання договору», укладену за взаємною згодою сторін, не відповідає дійсності. Вказаного документу не існує, однак є лист ОСББ «Гагаріна 32ЖВ» № 06/11 від 28.11.2024, складеним на бланку відповідача, підписаним виключно головою правління ОСББ і адресованим позивачу. У якому міститься одностороннє волевиявлення відповідача, що договір № 79/10/24 від 01.10.2024 вважається розірваним. Двосторонньої угоди (правочину) про розірвання договору сторони не укладали. Розмір основного боргу відповідачем фактично не заперечується. Суму 19 473,68 грн відповідачем міститься у відзиві як таку, що зазначена в акті наданих послуг; ця ж сума погоджена сторонами в пункті 2.1 договору та в кошторисі, підписаному головою правління ОСББ «Гагаріна 32ЖВ» без жодних застережень. Заперечень щодо переліку позицій, обсягів або розцінок відповідач не заявляв ані в акті огляду № 1/11/2024, ані в листах № 06/11 від 28.11.2024 і № 1 від 27.12.2024, ані у відзиві, ані в додаткових поясненнях.

Позивач зазначає, що договір не встановлював вимог до якості у вигляді будівельних норм і стандартів, не містить жодного посилання на ДБН, ДСТУ або іншу нормативну документацію, як на вимоги до результату послуг. Сторони не погоджували ані технічного завдання, ані вимог до несучої здатності, ані класу антикорозійного захисту, ані категорії зварних з`єднань. Відповідач, таких умов до договору не включив. Роботи не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом або технічним переоснащенням — тому будівельні норми, на які посилається відповідач, до них не застосовуються. Предметом договору було улаштування чотирьох навісів над ганками житлового будинку. Ці роботи не є будівництвом об`єкта, не змінюють його несучої схеми, геометричних розмірів чи функціонального призначення, не потребують ані проектної документації, ані права на виконання будівельних робіт, ані прийняття об`єкта в експлуатацію. Договір № 79/10/24 не покладав на позивача обов`язку розробляти проектну документацію, конструктивні креслення чи виконувати статичні розрахунки. Жодної позиції щодо проектування кошторис не містить, і відповідач такої послуги не замовляв і не оплачував. Обов`язок передати документи виробника, паспорти виробів і документи про походження конструкцій, законом покладено на продавця — ФОП Захарченко І. В..

Позивач посилається на то, що п. 3.2.3 договору покладено на виконавця обов`язок виконати гарантійний ремонт у разі, якщо впродовж одного року від дня підписання акту виконаних робіт замовником будуть виявлені недоліки виконаних робіт та про них буде письмово повідомлений виконавець. Тобто перебіг гарантійного строку за цим пунктом починається з дня підписання акта замовником. Відповідач акт не підписав — отже, сам унеможливив початок перебігу гарантійного строку, на який тепер посилається.

Позивач не заперечує, що отримав лист відповідача про одностороннє розірвання договору. Проте визнання факту розірвання не є ані визнанням наявності недоліків, ані визнанням відсутності боргу. Розірвання договору припиняє зобов`язання на майбутнє і не скасовує грошового зобов`язання, яке на цей момент уже виникло.

Узагальнена позиція відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що позивач фактично просить суд стягнути оплату за результат робіт, а саме заборгованості за договором № 79/10/24 про надання послуг від 01.10.2024 у загальному розмірі 44 042, 13 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 21 157, 189 грн, пеня у розмірі 19 259, 45 грн, 3 % річних у розмірі 920, 17 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 704, 62 грн. Відповідач зазначає, що виконана робота не прийнята, так як встановлені конструкції металевих навісів містили істотні недоліки, що передбачено п. 3.2.3 договору № 79/10/24. Вказані дефекти зафіксовані актом огляду № 1/11/2024 від 23.11.2024 з обґрунтуванням й описаними дефектами, претензіями та фотоматеріалами, відповідно до ст. 858 ЦК України. Відповідач вказує на те, що після отримання акту огляду з зазначеними претензіями позивач не усунув недоліки й заперечував наявність дефектів, що зафіксовано в акті огляду № 1/11/2024 від 23.11.2024. Відповідач посилається на те, що позивач не надав проектної документації, конструктивних креслень, статичних розрахунків, розрахунків несучої здатності, технічних висновків або інших доказів, що підтверджують правильність прийнятих конструктивних рішень та належну якість виконаних робіт. Враховуючи істотний характер виявлених дефектів самих конструкцій та грубі порушення при монтажі навісів, сторони розірвали договір відповідно до п. 4.3 договору, що підтверджує лист № 06/11 від 28.11.2024. Про розрив договору № 29/09 від 01.10:2024 р. із ФОП Захарченко 1. В. свідчить лист № 05/11 від 28.11.2024.

ОСББ належним чином виконало свої обов`язки за договором договору № 29/09 від 0.1.10.2024 щодо організації виконання робіт та здійснило передбачену договором попередню часткову оплату із ФОП Захарченко у розмірі 45 000 грн.

Відповідач вказує на те, що металеві конструкції демонтовані й повернуті, оплачені кошти (часткова оплата) у розмірі 45 000 грн. від ФОП Захарченко І.В. В той же час, позивач направив на адресу ОСББ «Гагаріна 32ЖВ» акт від 03.12.2024 про демонтаж 4 навісів з відливами, профнастилом та опорними стійками, де підтверджується сам факт демонтажу без зазначення оплати за виконану послугу. Оскільки сторони уклали угоду про розірвання договору, договірні зобов`язання між ними були припинені. В подальшому, позивачем направлено акт наданих послуг № 79/10/24 від 04.11.2024 та лист № 17 від 26.12.2024 і зазначенням, що складений ат огляду № 1/11/2024 від 23.11.2024 з описаними та обґрунтованими претензіями є «нікчемним», оскільки не залучено жодного спеціаліста.

Відповідач зазначає, що дії позивача призвели до неможливості використання виготовлених металевих конструкцій та до виникнення додаткових витрат та інших несприятливих наслідків для ОСББ, яких можна було уникнути за умови належного виконання договору підряду.

Відповідач посилається на то, що позивач фактично просить суд стягнути вартість робіт, результат яких визнаний відповідачем таким, що не відповідає умовам договору, після сторонами за взаємною згодою припинено договірні відносини, конструкції демонтовані, а отримана попередня оплата повернута. За таких обставин вимоги про оплату робіт після добровільного припинення договору суперечать діям позивача під час виконання та припинення договору.

Відповідач вказує на те, що позивач визнає факт отримання ним поштового повідомлення від ОСББ «Гагаріна 32ЖВ» про одностороннє розірвання договору, а також підтверджує, що договір є розірваним. Вимоги позивача в частині нарахування пені та інфляційних витрат за період після припинення договору є протиправними та грубо порушують норми права, відповідно до статей 598, 651 ЦК України та частини другої статті 653 ЦК України.

Відповідач посилається на те, що позивач особисто був присутній при складанні акта огляду № 1/11/2024 від 23.11.2024, про що свідчить його власноручний запис. Даний запис є доказом того, що він належним чином повідомлений про виявлені дефекти та вимогу усунути їх у встановлений договором 5-денний строк, відповідно до п. 3.2.3. Проте позивач свідомо відмовився від виконання свого обов`язку, що дало відповідачу законне право розірвати договір на підставі ч. 3 ст. 852 ЦКУ та п. 4.2. договору № 79/10/24 про надання послуг від 01.10.2024.

Позивач заявляє вимоги про стягнення вартості додаткових робіт. Відповідач зазначає, що жодних додаткових робіт він не замовляв, кошторис на них не затверджував і згоду на їх проведення не надавав. Будь-які акти приймання-передачі додаткових робіт між сторонами не складалися та відповідачем не підписувалися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.10.2024 між Фізичною особою - підприємцем Савельєвим Андрієм Андрійовичем (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” (замовник) укладено договір № 79/10/24 про надання послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з улаштування навісів ганку у будинку за адресою: м. Жовті Води, вул. Героїв України, 32.

Замовник зобов`язується прийняти послуги, оплатити їх у порядку й на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору, визначено, що загальна вартість послуги за договором визначається згідно кошторису і складає 19 473, 68 грн без ПДВ.

Акти наданих послуг, надані виконавцем, розглядаються замовником не більше ніж 3 робочі дні (пункт 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3 договору, оплата наданих послуг здійснюється частинами в наступні строки: до 25 числа кожного місяця, в розмірі не менше 5 000 гривень, з моменту підписання акту наданих послуг та до повної оплати вартості отриманих послуг замовником. Оплата здійснюється на підставі акту наданих послуг в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Замовник зобов`язаний, своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих виконавцем послуг; надати виконавцю доступ до об`єктів для проведення ремонту (пункт 3.1.1 та 3.1.2 договору).

Замовник має право: розірвати в односторонньому порядку цей договір у разі невиконання зобов`язань виконавцем, повідомивши про це виконавця письмово у строк за 5 календарних днів; відмовитись від прийняття результатів надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам цього договору та вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем взятих на себе обов`язків за цим договором (п.п.3.4.1-3.4.2 договору).

Сторонами підписано додаток № 1 до договору – кошторис з улаштування навісі ганку у будинку за адресою: м. Жовті Води, вул. Героїв України, 32.

Вказаним кошторисом погоджено наступні послуги: демонтаж плит перекриття з армованого бетону у кількості 8, 96 м 2, за ціною 950 грн, в сумі 8 512 грн; прибирання та вивіз сміття у кількості 1 газон, за ціною 1 700 грн; монтаж металевого навісу з врізанням відлива в стіну у кількості 4 шт, за ціною 2 072 грн, в сумі 8 288 грн. Всього без ПДВ 19 473, 68 грн.

Позивач зазначає, що ним виконувались роботи з матеріалу наданого замовником, а саме металеві конструкції ґанків, з яких улаштовувалися навіси, замовник придбав їх самостійно у ФОП Захарченко І. В. за окремим договором купівлі- продажу № 29/09 від 01.10.2024. Це зафіксовано в акті огляду конструкцій № 1/11/2024 від 23.11.2024.

Як зазначає позивач, погоджені кошторисом роботи за договором № 79/10/24 від 04.11.2024 виконані в повному обсязі, що підтверджується складеним позивачем актом наданих послуг № 79/10/24 від 04.11.2024 на суму 19 473, 68 грн.

23.11.2024 комісією, сформованою замовником, складено акт огляду конструкцій будівель і споруд № 1/11/2024, у якому заявлено про «грубі дефекти» металевих конструкцій та висунуто вимогу демонтувати навіси і повернути сплачені кошти. Позивачем підписано акт із застереженням про незгоду з його змістом.

Листом № 06/11 від 28.11.2024 відповідач повідомив про одностороннє розірвання договору № 79/10/24 від 04.11.2024.

Одночасно з цим, листом № 05/11 від 28.11.2024 відповідач розірвав і договір купівлі-продажу № 29/09 з ФОП Захарченко І. В. та вимагав від неї повернути частково сплачені кошти в сумі 45 000 грн.

03.12.2024 позивач на виконання вимоги замовника демонтував 4 навіси, що підтверджується актом до договору № 79/10/24 від 01.10.2024 демонтажу навісів від 03.12.2024, що підписаний сторонами.

Листом № 17 від 26.12.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити надані послуги та надіслав акт наданих послуг № 79/10/24 від 04.11.2024.

Листом № 1 від 27.12.2024 відповідач в оплаті відмовив, пославшись на «нікчемність» договору № 79/10/24 від 04.11.2024 та акта наданих послуг договором № 79/10/24 від 04.11.2024, а також на розірвання договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення замовником своєчасної та в повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт сторонами не надано суду.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 19 473, 68 грн, а також, у зв`язку з також порушення строків оплати вказаних робіт позивачем нараховано пеню у розмірі 17 715, 78 грн, 3 % річних у розмірі 855, 46 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 510, 53 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в справі договір, він є змішаним, що містить в собі елементи договору підряду та надання послуг.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 Цивільного кодексу України).

Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов`язки в учасників цивільних правовідносин.

До односторонніх правочинів відноситься, зокрема, одностороння відмова від договору.

При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Аналіз розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини є вольовими діями суб`єкта, вчиняються суб`єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов`язків та спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків).

Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини, відповідно, поділяються на:

- суворо односторонні не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особами. До них відноситься, зокрема, відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини;

- такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 Цивільного кодексу України).

Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або з підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору.

При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18.

За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами у даній справі договір за своєю правовою природою змішаним договором, що містить в собі елементи договору підряду та надання послуг.

Статтею 849 Цивільного кодексу визначені підстави для вчинення замовником одностороннього правочину щодо відмови від договору підряду, частина четверта якої встановлює, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Так частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України законодавець встановив безумовне право замовника відмовитися від договору підряду, яке не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника і не може бути обмежене.

Як вбачається, відповідач на адресу позивача надіслав лист № 06/11 від 28.11.2024, за змістом якого замовник зазначив, що у зв`язку з виявленими грубими дефектами встановленої металоконструкції, договір № 79/10/24 від 04.11.2024 вважаємо розірваним.

Тобто відповідач скористався своїм безумовним правом на відмову від договору підряду у будь-який час до завершення робіт, вчинив односторонній правочин щодо відмови від договору № 79/10/24 від 04.11.2024, що не суперечить нормам цивільного права.

Суд звертає увагу на те, що частина четверта статті 849 Цивільного кодексу України не ставить право замовника на вчинення одностороннього правочину щодо відмови від договору підряду до виконання робіт у залежність від будь-яких умов (підстав) здійснення цього безумовного права.

Таким чином, відмова від договору вчинена на підставі частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що диспозиція частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору підряду, покладає на замовника обов`язок зі сплати підрядникові плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків, завданих відмовою від договору підряду.

Поряд з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач наголошував на тому, що замовником виявлені грубі дефекти встановленої позивачем металевої конструкції, що підтверджується складеним замовником актом № 1/11/2024 огляду конструкцій будівлі і споруд від 23.11.2024.

Згідно зі висновком комісії, призначеною замовником, за результатами огляду змонтованих консольних навісів, що представляють собою металеві зварні конструкції, визначені неприпустимі дефекти та пошкодження, які є грубими порушеннями технології виготовлення та монтажу, тому зроблено висновок про неможливість безпечної експлуатації даних конструкції.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що ним належним чином виконані наступні роботи, а саме: демонтаж плит перекриття з армованого бетону у кількості 8, 96 м 2, за ціною 950 грн, в сумі 8 512 грн; прибирання та вивіз сміття у кількості 1 газон, за ціною 1 700 грн; монтаж металевого навісу з врізанням відлива в стіну у кількості 4 шт, за ціною 2 072 грн, в сумі 8 288 грн, що підтверджується актом наданих послуг № 79/10/24 від 04.11.2024.

Однак, замовник відмовляє підряднику в оплаті фактично виконаної частини роботи, а саме демонтаж плит перекриття з армованого бетону у кількості 8, 96 м 2, за ціною 950 грн, в сумі 8 512 грн; прибирання та вивіз сміття у кількості 1 газон, в сумі 1 700 грн, посилаючись на виявлені дефекти металевих конструкції після монтажу металевого навісу з врізанням відлива в стіну у кількості 4 шт, за ціною 2 072 грн, в сумі 8 288 грн

В той же час, замовником не надано суду заперечень чи зауважень щодо виконаної частини робіт підрядником, що вказує на фактичне прийняття замовником вказаних підрядником робіт у цій частині. Вартість виконаних підрядником робіт погоджена сторонами в кошторисі, який є додатком до договору, і складає 10 212 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відмовляючись в односторонньому порядку від договору підряду, відповідач повинен виконати свій обов`язок щодо сплати позивачу вартості фактично виконаної частини робіт, покладений на нього частиною четвертою статті 849 Цивільного кодексу України.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 10 212 грн.

Щодо стягнення пені

В силу ч.3 ст.651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

При цьому в силу положень частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України допускається одностороння відмова від зобов`язання частково або у повному обсязі, що призводить до зміни зобов`язання і воно припиняється у відповідній частині, у даному випадку - в частині виконання відповідачем своїх обов`язків за договором в частині оплати за монтаж металевого навісу з врізанням відлива в стіну у кількості 4 шт, в сумі 8 288 грн.

Суд зазначає, що підрядник фактично не заперечував щодо припинення зобов`язання у вказаній частині, оскільки сторонами підписано акт до договору № 79/10/24 від 01.10.2024 демонтажу навісів від 03.12.2024.

В той же час, листом № 17 від 26.12.2024 позивач звертається до відповідача з вимогою оплатити виконаних робіт та надає акт наданих послуг № 79/10/24 від 04.11.2024, вже після припинення зобов`язань за договором.

Згідно з п. 2.3 договору, оплата наданих послуг здійснюється частинами в наступні строки: до 25 числа кожного місяця, в розмірі не менше 5 000 гривень, з моменту підписання акту наданих послуг та до повної оплати вартості отриманих послуг замовником. Оплата здійснюється на підставі акту наданих послуг в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Однак, в порушення пункту 2.3 договору акт наданих послуг сторонами не підписано та припинено зобов`язання за договором.

Позивач просить суд, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань в частин оплати за виконані роботи, стягнути пеню за період з 01.12.2024 по 31.08.2025 у розмірі 17 715, 78 грн.

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що по своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності).

У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Враховуючи те, що договір є розірваним, нарахування пені погодженої умовами п. 4.4 договору № 79/10/24 від 04.11.2024 після його розірвання є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги щодо нарахування пені у розмірі 17 715, 78 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.12.2024 по 02.07.2026 у розмірі 885, 46 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 510, 53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильну початкову дату періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також використано неправильний розмір заборгованості, на яку здійснено нарахування.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що позивач листом № 17 від 26.12.2024 звернувся до відповідача з вимогою оплатити фактично виконані роботи, а судом вимоги визнано обґрунтованими в частині стягнення заборгованості у розмірі 10 212, грн, то судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 03.01.2025 по 02.07.2026 на суму 10 212 грн.

За перерахунком суду 3 % річних складають у розмірі 458,28 грн, а інфляційні втрати у розмірі 1 443,70 грн.

З огляду на викладене, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 458, 28 грн – 3% річних, 1 443, 70 грн – інфляційних втрат. В решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо клопотання про залучення у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізичну особу – підприємця Захарченко Ірини Володимирівни та витребування від неї первинної документації за договором № 29/09 від 01.10.2024, суд зазначає наступне.

В обґрунтування залучення третьої особи відповідач посилається на те, що матеріал з якого виготовлені металеві конструкції навісів був придбаний за договором купівлі-продажу № 29/09 від 01.10.2024, укладеним між відповідачем та ФОП Захарченко І.В.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Заява про залучення Фізичної особи – підприємця Захарченко Ірини Володимирівни у якості третьої особи без самостійних вимог, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача не містить достатнього обґрунтування того, як рішення у цій справі може вплинути на конкретні права або обов`язки Фізичної особи – підприємця Захарченко Ірини Володимирівни, а тому відмовляє в його задоволенні.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 3-4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд зазначає, що матеріали справи містять докази (первинні документи за договором № 29/09 від 01.10.2024) надані відповідачем, а саме: акт приймання – передачі (повернення) товару за договором № 29/09 від 01.10.2024 від 03.12.2024, платіжну інструкцію № 176 від 02.12.2024, лист № 05/11 від 28.11.2024 про розірвання договору.

Таким чином, заявлене відповідачем клопотання про витребування доказів залишається судом без задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Гагаріна 32ЖВ” (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Героїв України, буд. 32, код ЄДРПОУ 43810907) на користь Фізичної особи-підприємця Савельєва Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 212 грн – заборгованості, 458, 28 грн – 3% річних, 1 443, 70 грн – інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в розмірі 795, 26 грн

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко