Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №904/3155/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3155/26

Суддя Ярошенко В.І. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "ТЕХІНВЕСТ", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "ТЕХІНВЕСТ" про стягнення заборгованості в розмірі 63 747, 26 грн, з яких: основна заборгованість - 59 056, 02 грн, пеня - 773, 63 грн, 3 % річних - 635, 86 грн, інфляційні втрати - 2 884, 37 грн, плата за абонентське обслуговування - 397, 38 грн.

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито провадження у справі № 904/3155/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 499 від 13.07.2026 у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 904/3155/26.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 справу № 904/3155/26, передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 15.07.2026 справу № 904/3155/26 прийнято до свого провадження.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 03.06.2026 надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Івана Мазепи, буд. 16, приміщення 21.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

15.06.2026 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 03.06.2026, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8, 5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за типовим договором про надання послуг постачання теплової енергії № 3365/жб від 01.11.2021 в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 “Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства “Криворіжтепломережа” до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” до ДП “Криворізька теплоцентраль” передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (нове найменування Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 16 по вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), буд. 16, прим. 21 є Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль”.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "ТЕХІНВЕСТ" є власником нежитлового приміщення по вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), буд. 16, прим. 21, що у місті Кривому Розі, загальною площею 242,9 кв.м.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), буд. 16, прим. 21, є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку №16 вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), м. Кривий Ріг протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, 01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО "ТЕХІНВЕСТ" фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 3365/жб, відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830,

в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

Частиною 11 пункту 41 Індивідуального договору, визначено, що у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту.

Згідно з частинами 32, 33 Правил 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.

Відповідно до залученого до матеріалів справи акту-припису № 25 від 01.12.2006 нежитлове приміщення відповідача за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), буд. 16, прим. 21 проведено відімкнення від систем централізованого опалення. Опалювальні прибори демонтовано, стояки централізованого опалення ізольовані.

При цьому, підпунктом 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону № 169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

При цьому, суд наголошує на положеннях частини 2 Методики № 315, відповідно до якої нарахування відповідачу здійснюються, як співвласнику багатоквартирного будинку, на підставі показів приладу обліку теплової енергії саме багатоквартирного будинку за місця загального користування, на функціонування внутрішньобудинкових мереж, тощо.

Факт поставки теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.11.2025 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 16, вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка) у місті Кривий Ріг, згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради:

№ 490 від 22.09.2021 про початок опалювального сезону 2021/2022;

№ 158 від 23.03.2022 про закінчення опалювального сезону 2021/2022;

№ 760 від 28.09.2022 про початок опалювального сезону 2022/2023;

№ 338 від 22.03.2023 про закінчення опалювального сезону 2022/2023;

№ 1162 від 20.09.2023 про початок опалювального сезону 2023/2024;

№ 339 від 18.03.2024 про закінчення опалювального сезону 2023/2024;

№ 1157 від 20.09.2024 про початок опалювального сезону 2024/2025;

№ 401 від 24.03.2025 про закінчення опалювального сезону 2024/2025;

а саме актами:

№ 397 від 27.10.2021 про подачу теплоносія;

№ 378 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія;

№ 150 від 02.11.2022 про подачу теплоносія;

№ 364 від 23.03.2023 про припинення подачі теплоносія;

№ 196 від 13.11.2023 про подачу теплоносія;

№ 362 від 28.03.2024 про припинення подачі теплоносія;

№ 568 від 11.12.2024 про подачу теплоносія;

№ 372 від 27.03.2025 про припинення подачі теплоносія;

№ 452 від 14.11.2025 про подачу теплоносія;

Також протягом всього часу надання послуг проводилось абонентське обслуговування споживача.

У будинку № 16 по вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка) у м. Кривий Ріг, встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 28.08.2019 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а також актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 19.10.2022 з технічною документацією на лічильник..

Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315 від 22.11.2018.

Таким чином, відповідно до Методики № 315 у період з 01.11 2021 року по 30.11.2025 відповідачем, як власником 1/3 частини приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), буд. 16, приміщення 21 спожито теплову енергію на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення на загальну суму 59 056,02 грн.

Згідно з актами передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) позивачем поставлено теплової енергії:

№ 64494 від 25.11.2025 на суму 443,83 грн (з ПДВ) (перерахунок вартості);

№ 64647 від 25.11.2025 на суму 1 893,14 грн (з ПДВ) (перерахунок вартості);

№ 65083 від 25.11.2025 на суму 186,60 грн (з ПДВ) (перерахунок вартості);

та надано послуги з абонентського обслуговування:

№ 63506 від 30.11.2025 за листопад 2021 на суму 7,02 грн (з ПДВ);

№ 63507 від 30.11.2025 за грудень 2021 на суму 7,02 грн (з ПДВ);

№ 63508 від 30.11.2025 за січень 2022 на суму 7,02 грн (з ПДВ);

№ 63509 від 30.11.2025 за лютий 2022 на суму 7,27 грн (з ПДВ);

№ 63510 від 30.11.2025 за березень 2022 на суму 7,27 грн (з ПДВ);

№ 63511 від 30.11.2025 за квітень 2022 на суму 7,28 грн (з ПДВ);

№ 63512 від 30.11.2025 за травень 2022 на суму 7,28 грн (з ПДВ);

№ 63513 від 30.11.2025 за червень 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63514 від 30.11.2025 за липень 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63515 від 30.11.2025 за серпень 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63516 від 30.11.2025 за вересень 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63517 від 30.11.2025 за жовтень 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63518 від 30.11.2025 за листопад 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63519 від 30.11.2025 за грудень 2022 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63520 від 30.11.2025 за січень 2023 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63521 від 30.11.2025 за лютий 2023 на суму 8 грн (з ПДВ);

№ 63522 від 30.11.2025 за березень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63523 від 30.11.2025 за квітень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63524 від 30.11.2025 за травень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63525 від 30.11.2025 за червень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63526 від 30.11.2025 за липень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63527 від 30.11.2025 за серпень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63528 від 30.11.2025 за вересень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63529 від 30.11.2025 за жовтень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63530 від 30.11.2025 за листопад 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63531 від 30.11.2025 за грудень 2023 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63532 від 30.11.2025 за січень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63533 від 30.11.2025 за лютий 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63534 від 30.11.2025 за березень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63535 від 30.11.2025 за квітень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63536 від 30.11.2025 за травень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63537 від 30.11.2025 за червень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63538 від 30.11.2025 за липень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63543 від 30.11.2025 за серпень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63544 від 30.11.2025 за вересень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63545 від 30.11.2025 за жовтень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63546 від 30.11.2025 за листопад 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63547 від 30.11.2025 за грудень 2024 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63548 від 30.11.2025 за січень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63549 від 30.11.2025 за лютий 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63550 від 30.11.2025 за березень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63551 від 30.11.2025 за квітень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63552 від 30.11.2025 за травень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63553 від 30.11.2025 за червень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63554 від 30.11.2025 за липень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 63555 від 30.11.2025 за серпень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 55129 від 30.11.2025 за вересень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

№ 57582 від 30.11.2025 за жовтень 2025 на суму 8,34 грн (з ПДВ);

Також, позивачем відповідно до акту передачі-приймання теплової енергії (наданих послуг) № 61746 від 30.11.2025, надано послуги з абонентського обслуговування за листопад 2025 на суму 6,95 грн (з ПДВ) та надано послуги за постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2025 на суму 51 316,33, а разом 61 587,93 грн (з ПДВ).

Вказані акти разом з рахунками-фактурами були надіслані на адресу відповідача, проте останнім не підписані.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду. В якому позивач просить стягнути основну суму боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 59 056,02 грн, пеню у розмірі 773,63 грн, 3% річних у розмірі 635,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 884,37 грн, плату за абонентське обслуговування в розмірі 397,38 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо суми основного боргу та плати за абонентську обслуговування

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

З наведеного вбчається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Як вже було зазначено вище, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Так, матеріали справи не містять доказів надходження на адресу позивача від відповідача протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, на виконання умов якого Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" у період з листопада 2021 по листопад 2025 поставило відповідачеві теплову енергію (на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку) на загальну суму 59 056,02 грн та надано послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 397,38 грн.

Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням приписів пункту 34 спірного договору строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по листопад 2025 є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію (на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку) на загальну суму 59 056,02 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 397,38 грн за період з листопада 2021 по листопад 2025 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені в розмірі 773,63 грн, яка розрахована за період прострочення оплати з 01.01.2026 по 11.05.2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є правильною.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 773,63 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 884,38 грн та 3 % річних у розмірі 635,86 грн, за загальний період з 01.01.2026 по 11.05.2026.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків та встановлено, що розрахунки здійснено арифметично правильно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 635,86 грн - 3 % річних та 2 884,38 грн – інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "ТЕХІНВЕСТ" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Івана Мазепи (раніше вул. Бурмистренка), буд. 16, код РНОКПП 31736160) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) заборгованість за спожиту теплову енергію (на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку) у розмірі 59 056,02 грн, пеню в розмірі 773,63 грн, 3 % річних в розмірі 635,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 884,37 грн, плату за абонентське обслуговування в розмірі 397,38 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко