Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №912/653/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м.Дніпро Справа №912/653/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Віннікова С.В., Висоцького А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 (суддя Коваленко Н.М.) у справі №912/653/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП"

про стягнення 353149,39 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 у справі №912/653/26 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 353149,39 грн, в тому числі 296872,49 грн неустойки, 56276,90 грн 15% річних за користування грошовими коштами, а також судовий збір у розмірі 4237,79 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 у справі №912/653/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026 у справі №912/653/26 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 у справі №912/653/26 залишено без змін.

28.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2026 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Левшина Г.В. (доповідач), судді: Андрейчук Л.В., Вінніков С.В.

В період з 31.08.2026 по 04.09.2026 (включно) головуючий суддя Левшина Г.В. перебувала в щорічній запланованій відпустці.

На підставі службової записки головуючого судді Левшиної Г.В. від 07.09.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Андрейчука Л.В., розпорядженням №774/26 від 07.09.2026 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №912/653/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Віннікова С.В., Висоцького А.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового рішення до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дати отримання відповідної ухвали надати відповідні заперечення щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

14.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, за змістом якого товариство просить відмовити у задоволені заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши заяву Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткової постанови та заперечення відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" дотрималось вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат до вказаної заяви позивачем надано: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180330/ЦГЗК від 30.03.2018; додаткові угоди №2056 від 30.12.2022, №б/н від 01.11.2023, №1/25 від 09.01.2025, №2/25 від 23.12.2025; акт прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги №26 від 26.06.2026; рахунок на оплату №26 від 26.06.2026; довіреність та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У даному випадку, з наданих суду документів вбачається, що 30.03.2018 між ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180330/ЦГЗК (далі - Договір), згідно умов якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають в процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом додаткових угод до нього.

Додатковою угодою №2056 від 30.12.2022 продовжено строк дії Договору до 31.12.2023 (п. 1) та узгоджено, що КЕП/УЕП не підписуються електронною (кваліфікованою/удосконаленою) печаткою (п. 2).

За умовами додаткової угоди від 01.11.2023 сторонами погоджено, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, сторони не направили одна одній вимоги щодо розірвання чи припинення Договору, строк дії Договору вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах.

23.12.2025 між клієнтом та Адвокатським об`єднанням укладено додаткову угоду №2/25 до Договору (далі - Додаткова угода), яка визначає обсяг і вартість професійної правничої допомоги, яка буде надаватися Адвокатським об`єднанням на користь клієнта, та порядок її оплати (п. 1. Додаткової угоди).

За умовами Додаткової угоди Адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати клієнту допомогу, серед іншого - здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій відповідно до підсудності, встановленої Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (п. 2 Додаткової угоди).

Сторони погодили надання Адвокатським об`єднанням наступного обсягу допомоги на користь клієнта: консультування, підготовка всіх необхідних процесуальних документів та представництво інтересів (вчинення процесуальних дій в інтересах) клієнта у суді першої інстанції (п. 3.1 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди сторони домовились про те, що винагорода Адвокатського об`єднання (гонорар) за надану згідно із умовами даної Додаткової угоди допомогу, відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є фіксованою за супроводження кожної справи у суді кожної інстанції, не змінюється в залежності від обсягу послуг/витраченого часу в справі. Розмір винагороди (гонорару) встановлюється Додатком №1 до даної Додаткової угоди, яка є її невід`ємною частиною та змінюється в залежності від виду спору, його складності та судової інстанції, на розгляді якої перебувала справа.

Оплата клієнтом отриманої допомоги здійснюється протягом сімдесяти календарних днів після підписання сторонами акта прийому - передачі отриманої професійної правничої допомоги за супроводження конкретної судової справи у суді кожної інстанції, а також отримання клієнтом відповідних рахунків від Адвокатського об`єднання (п. 6 Додаткової угоди).

За змістом п. 8.1 Додаткової угоди правова допомога (юридичні послуги) вважається наданою після підписання акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих) за супроводження справи у суді кожної інстанції, який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Разом з тим, згідно п. 11.8 Договору (в редакції додаткової угоди №2056 від 31.12.2022 до Договору) клієнт та Адвокатське об`єднання домовились, що КЕП/УЕП не підписуються електронною (кваліфікованою/удосконаленою) печаткою.

З аналізу умов укладеного Договору №180330/ЦГЗК від 30.03.2018 слідує, що сторони погодили фіксований розмір гонорару.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, на виконання умов Договору та Додаткової угоди, 26.06.2026 між клієнтом та Адвокатським об`єднанням за допомогою КЕП підписано акт №26 прийому-передачі отриманої професійної правничої допомоги до Договору, в якому міститься детальний опис наданої правничої допомоги, а саме:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 у справі №912/653/26;

- складення та надсилання до суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №912/653/26;

- складення та надсилання до суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2026 у справі №912/653/26;

- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в Центральному апеляційному господарському суді у справі №912/653/26.

Загальний розмір винагороди за надану правничу допомогу визначений у сумі 20000 грн.

Колегія суддів встановила, що заявлені відповідачем витрати пов`язані з апеляційним переглядом саме цієї справи.

Разом з тим сам по собі факт надання правничої допомоги та підтвердження її зв`язку з розглядом справи не означає автоматичного покладення на іншу сторону всієї заявленої суми витрат.

Як вже було зазначено апеляційним судом, від ТОВ "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, за змістом якого товариство просило відмовити у задоволені заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

За змістом поданого клопотання відповідач, зокрема висловив незгоду із заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх очевидно завищеними, неспівмірними зі складністю справи, ціною позову та такими, що не відповідають критеріям розумності та реальності.

Оцінюючи заявлену ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн за критеріями реальності, необхідності, розумності, співмірності та пропорційності, колегія суддів виходить із таких обставин.

Так, згідно приписів сталої та послідовної судової практики, вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №905/716/20).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, як вже зазначено вище, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Дослідивши матеріали даної справи, враховує, що правова позиція відповідача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду спору у в судах першої та апеляційної інстанцій, представництво його інтересів здійснювалось тим саме адвокатським об`єднанням, адвокат, який складав відзив на апеляційну скаргу був обізнаний з обставинами даної справи.

Колегія суддів вважає, що складність виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг) з надання юридичних послуг в суді апеляційної інстанції не є співмірною із заявленим розміром витрат на правничу допомогу (загальна сума 20000 грн).

Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наведені у заяві ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткової постанови обставини, надані заявником докази в їх сукупності, а також заперечення позивача, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та реальності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлені товариством до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн є завищеними у даному випадку.

Разом з тим, підстави для відмови у задоволенні заяви ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі, як просив відповідач у поданих запереченнях, відсутні.

Отже, оцінюючи обсяг наданої адвокатом під час апеляційного перегляду справи правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12000,00 грн.

Решта заявленої ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" суми у розмірі 8000,00 грн не підлягає покладенню на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП", оскільки її необхідність, розумність та співмірність у контексті саме апеляційного перегляду цієї справи належними та достатніми доказами не доведена.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №912/653/26 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС АЙ ГРУП" на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи №912/653/26 у суді апеляційної інстанції, у розмірі 12000 грн.

У задоволенні решти вимог заяви Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 15.09.2026.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя С.В. Вінніков

Суддя А.М. Висоцький