Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №904/1879/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/1879/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 (ухвалене суддею Новіковою Р.Г. у м. Дніпрі, повне рішення складене 30.06.2026) у справі № 904/1879/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (м. Дніпро)

до Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (особовий рахунок № 010000071) у загальному розмірі 21 573 грн 77 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просило стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради (далі по тексту - відповідач) заборгованість за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (особовий рахунок № 010000071) у загальному розмірі 21 573 грн 77 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 21 080 грн 52 коп. - основний борг;

- 359 грн 84 коп. - інфляційні втрати;

- 133 грн 41 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (особовий рахунок №010000071) у частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у грудні 2025 року послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 10 996 кВт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 21 080 грн 52 коп. Позивач зазначив, що відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги з розподілу електричної енергії до 07.01.2026. У зв`язку з простроченням оплати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за січень та лютий 2026 року у сумі 359 грн 84 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 08.01.2026 по 25.03.2026 у сумі 133 грн 41 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі №904/1879/26 позовні вимоги задоволені частково;

- стягнуто з Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" суму боргу у розмірі 21 080грн 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 359 грн 84 коп., 3% річних у розмірі 129 грн 95 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 661 грн 97 коп.;

- відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 03 грн 46 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- законодавством на відповідача (споживача / користувача) покладений обов`язок повідомити позивача (оператора системи розподілу) про намір припинити дію відповідного договору не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та / або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору. Відповідач повинен був направити на адресу позивача (оператора системи розподілу) документальне підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта;

- суд вважав недоведеним твердження відповідача про припинення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.03.2020 № 010000071 щодо п`яти спірних точок обліку, оскільки у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача (оператора системи розподілу) повідомлення про розірвання / припинення такого договору, а також докази направлення відповідачем на адресу позивача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) вказаних точок обліку до моменту звернення позивача з позовом до суду;

- частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд послався на невірне визначення позивачем періоду їх нарахування.

Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 51600 від 17.07.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- обов`язок оплати за договором про надання послуг виникає виключно як зустрічний обов`язок за фактично надану (спожиту) відповідачем послугу, а не лише через формальне існування договору між сторонами спору. При цьому положення Кодексу систем розподілу, на яке посилається позивач і суд в оскаржуваному рішенні, прямо не зобов`язує оплачувати послугу, що не була спожита відповідачем, а лише посилається на договірні умови оплати. Таким чином, суд обов`язково мав встановити факт споживання послуги саме відповідачем як обов`язкову умову виникнення у нього обов`язку здійснення її на користь позивача;

- суд встановив факт відсутності у відповідача правовідносин з постачання електричної енергії по спірних об`єктах, що виключає факт будь-якого споживання послуг з розподілу такої електричної енергії відповідачем. Оскільки відповідач не купував електричну енергію на названих об`єктах, отже він не споживав послугу з її розподілу. Відповідач не мав з 2020 року фізично підключених та наявних в управлінні об`єктів за предметом спору, що визначає неможливість нарахувань вартості послуг з розподілу електричної енергії, оскільки без експлуатації системи послуга надаватись не може. Обов`язковою умовою надання послуг з розподілу електроенергії є фізичне підключення. З 2020 року об`єкти вже не належали відповідачу, відповідно об`єкт (електроустановка) належала іншій особі, яка стала новим покупцем, споживачем електроенергії і відповідно саме нова третя особа споживала послуги систем розподілу;

- з моменту припинення управління спірними об`єктами точка комерційного обліку вже не визначала об`єми споживання послуг для відповідача, який вибув з правовідносин управління нерухомим майном. Відсутність у відповідача точки комерційного обліку є підставою для висновків про відсутність у позивача можливості надавати послугу з розподілу електроенергії, оскільки немає можливості проводити визначення об`єму розподілу особі, яка не споживає послугу;

- рахунок за предметом спору було виставлено позивачем саме за послугу розподілу електричної енергії, а не як "розумну плату" у розумінні частини 2 статті 903 Цивільного кодексу України, відповідно доведена в суді відсутність факту споживання послуги виключає право на її оплату, а протилежне прирівнює виставлений рахунок до правовідносин штрафної санкції або компенсації збитку позивача;

- при переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до Правил, крім випадків, передбачених законодавством;

- припинення відповідних правовідносин підтверджується листом ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (YASNO) від 30.12.2020 № 60914/DNMR, наданим на адресу відповідача, який було надано у відповідь на його звернення щодо припинення постачання електричної енергії по об`єктах і у якому зазначено, що договір про постачання електричної енергії між ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради розірвано з 26.01.2021, тобто з цієї дати припинено постачання електричної енергії по зазначених об`єктах, відповідач втратив статус споживача електричної енергії, припинено договірні відносини у сфері енергопостачання, тому відсутні правові підстави для нарахування будь-яких платежів. Розподіл електричної енергії є похідним від її постачання та фактичного споживання, отже, припинення договору постачання електричної енергії, виключає можливість надання послуг розподілу та виключає виникнення обов`язку щодо їх оплати;

- у спірний період з грудня 2025 року у відповідача існують чинні договірні відносини з постачальником електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії №045156-83 від 06.04.2020, укладеним між ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (YASNO), відповідно до умов якого строк його дії встановлено до 31.12.2025 та передбачено автоматичну пролонгацію. На виконання зазначеного договору відповідач щомісячно отримує від YASNO рахунки за спожиту електричну енергію, які включають оплату електричної енергії, у тому числі плату за послуги розподілу електричної енергії, плату за послуги передачі електричної енергії. Тобто відповідач вже здійснює оплату послуг розподілу електричної енергії, але через постачальника (YASNO), що відповідає умовам ринку електричної енергії та положенням договору;

- наявні в матеріалах справи рахунки за грудень 2025 року (тобто за той самий період, за який позивач заявляє вимоги) містять перелік точок обліку (об`єктів), за якими здійснюється нарахування. У зазначеному переліку відсутні об`єкти, на які посилається позивач, а саме: м.Дніпро, пров. Архітектурний, 1, м. Дніпро, пров. Архітектурний, 8, м. Дніпро, вул.Енергетична, 1, м. Дніпро, вул. Холодноярська, 16, м. Дніпро, вул. Макарова, 11. Зазначене свідчить про те, що спірні об`єкти не обліковуються за відповідачем як споживачем електричної енергії, відповідач не здійснює споживання електричної енергії по цих об`єктах, не отримує послуги розподілу електричної енергії щодо таких об`єктів, відповідач не є належним боржником спожитих послуг розподілу електроенергії за такими об`єктами;

- починаючи з моменту передачі спірних об`єктів у 2020 році і до моменту подання позову у даній справі, позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогами щодо оплати послуг розподілу електричної енергії по спірних об`єктах, позивач не виставляв рахунків не надсилав актів, розрахунків або будь-яких інших первинних документів, претензій та вимог. Лише у 2026 році позивач сформував односторонній документ - рахунок, визначив обсяг споживання у 10 996 кВт не встановленою особою за невстановлений період, заявив вимоги про оплату та звернувся безпосередньо до суду без попереднього належного врегулювання питання з відповідачем;

- позивачем не надано належного пояснення, яким чином здійснено розрахунок, не підтверджено джерела походження даних про обсяг електричної енергії, не доведено, що такі показники отримані з приладів обліку, доступ до яких мав відповідач; не надано первинних документів (актів зняття показників, актів огляду, звітів тощо);

- вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат є похідними від недоведеного основного зобов`язання та не можуть підлягати задоволенню. Відсутність самого боргу виключає можливість застосування будь-якої відповідальності;

- фотознімки приладів обліку, на яких проставлені печатки із датами (15.12.2025, 17.12.2025 тощо) та зафіксованими показниками не підтверджують обсяг спожитої електричної енергії, оскільки не зазначено попередніх показників лічильників, відсутня інформація про дату попереднього зняття показників, не наведено жодного розрахунку різниці між показниками, не визначено період, за який здійснено нарахування, не пояснено, яким саме способом із зафіксованих показників отримано обсяг 10 996 кВт/год;

- відповідач не укладав договорів із ДПЗД "Укрінтеренерго", не подавав заяв про приєднання, не отримував рахунків, не був повідомлений про переведення на постачальника останньої надії, отже, посилання на ДПЗД "Укрінтеренерго" є безпідставним, а Заявка DataHub не є належним та допустимим доказом. Надані позивачем скріншоти не містять повної інформації, є фрагментарними та не пов`язані між собою, не дозволяють встановити, чи відносяться вони до однієї заявки чи до різних, не дають можливості ідентифікувати, яка саме з відображених заявок відповідає заявці № 1247064, на яку посилається позивач;

- згідно з листом № 185 від 30.04.2020, направленим на адресу ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК", відповідач повідомив про передачу житлових будинків в управління іншій особі, прямо звернувся з вимогою виключити відповідні об`єкти з договору на постачання електричної енергії, зазначив конкретні точки обліку та EIC-коди. Таким чином, відповідач належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення оператора системи розподілу про припинення користування об`єктами. Після направлення відповідного звернення відповідачем усі подальші дії щодо внесення змін до облікових систем, оформлення припинення електропостачання, а також відображення інформації у відповідних інформаційних платформах є виключною компетенцією оператора системи розподілу та постачальника електричної енергії.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без виклику та повідомлення учасників справи.

З приводу дотримання прав позивача під час апеляційного перегляду слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

При цьому колегією суддів встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду від 22.07.2026 позивачу та відповідачу до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими вказана ухвала суду доставлена до їх Електронних кабінетів - 22.07.2026 до 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 22.07.2026).

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання позивачем ухвали суду, граничним строком для подання відзиву на апеляційну скаргу було 03.08.2026 (з урахуванням вихідних днів).

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх. № суду 12073/26 від 07.09.2026), в яких позивач зазначає, що мешканці будинків за спірними адресами продовжували споживати електричну енергію на освітлення місць загального користування, відключення електропостачання не відбулося, управляючі компанії до позивача з питань внесення змін до Договору з розподілу електричної енергії, укладеного з ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" не зверталися. Також заявник просить долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме копії: відповіді Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 15.07.2026 № 3/12-10418; запиту ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" про надання публічної інформації щодо ОСББ від 20.082026 № 1124/010.-03; відповіді Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 31.08.2026 № 3/12-113789; рішення Дніпровської міської ради від 25.09.2013 № 52/40 "Про затвердження Порядку надання згоди на підписання акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу комунального житлово-експлуатаційного підприємства на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та внесення доповнень і змін до Положення про управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради"; рішення Дніпровської міської ради від 22.12.2021 № 34/14; рішення Дніпровської міської ради від 21.01.2020 № 39 "Про визначення управителів багатоквартирних будинків"; рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 05.08.2016 № 336 "Про визначення відповідальних за зберігання та розміщення протоколів зборів співвласників багатоквартирних будинків" та відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав наведених у цих поясненнях.

Слід наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення позивачем відзиву на апеляційну скаргу або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, встановлений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026, закінчився 03.08.2026.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційного господарського суду від учасників справи не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами, оскільки згідно з частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо клопотання про долучення вказаних вище доказів слід зазначити наступне.

За положеннями частин 1- 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За приписами частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме у суді першої інстанції.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання до суду першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому у розумінні положень вказаної статті апеляційний суд не наділений правом надавати оцінку доводам апеляційної скарги, які не заявлялися до суду першої інстанції, не розглядалися і не могли бути розглянуті цим судом.

Системний аналіз статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими учасник справи обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача (у даному випадку на заявника) покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом апеляційної інстанції доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

У даному випадку, скаржник не навів належних доводів щодо обґрунтування неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції раніше з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Позивач не зазначав у суді першої інстанції про намір подати відповідні докази, а також те, що ці докази не можуть бути подані з об`єктивних причин у відповідності до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у встановлені у цьому Кодексі строки.

При цьому слід враховувати, що відсутність існування доказу на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.

Так, відповіді Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 15.07.2026 № 3/12-10418 та від 31.08.2026 № 3/12-113789, а також запит ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" про надання публічної інформації щодо ОСББ від 20.08.2026 № 1124/010.-03, додані до пояснень, не існували на час ухвалення оскаржуваного рішення (30.06.2026); заявником не наведено обставин, що позбавили його можливості звернутись з відповідними запитами раніше.

З огляду на викладене, надані позивачем до пояснень документи не можуть бути враховані судом під час апеляційного перегляду справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах повернення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

На підставі Заяви-приєднання Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради від 03.03.2020 (додаток № 1 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) між Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі - Оператор системи) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради (далі - споживач) був укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.03.2020 (особовий рахунок споживача 010000071), відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 якого Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом споживача, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу електричної енергії, який є додатком 2 до Договору, в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС-кодами) в додатку 3 до Договору.

Споживач оплачує за розподіл електричної енергії та інші послуги Оператора системи згідно з умовами глави 5 договору, додатком 4 "Порядок розрахунків" та додатком 10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" (у випадках, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (пункти 4.33, 4.34) та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії).

Відповідно до пунктів 11.1 - 11.4 договору від 03.03.2020 № 010000071 договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Дія договору достроково припиняється у разі:

- отримання Оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт;

- остаточного припинення користування електричною енергією споживачем за його заявою.

У разі знаходження об`єкту у строковому користуванні (оренда, найм, управління, позичка, тощо), термін дії договору встановлюється на строк, що не перевищує строк користування об`єктом чи земельною ділянкою, зазначений у документах, якими визначено право користування об`єктом чи земельною ділянкою, що надані споживачем разом із заявою-приєднання до умов договору.

У разі припинення дії договору, договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

Відповідно до пункту 1.1 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі - споживач) як послуги Оператора системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору.

Отже, судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є публічним договором приєднання. Сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, Заява-приєднання до цього договору підписана представниками уповноважених представників сторін, їх підписи скріплені печатками товариств.

Статтею 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 Договору від 03.03.2020 № 010000071 визначено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог договору.

За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт / год).

За підсумками розрахункового місяця (розрахункового періоду) постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача.

Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць (розрахунковий період) зазначаються Оператором системи в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за договором, у тому числі, якщо оплату за договором забезпечує електропостачальник споживача.

За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць, споживач (його постачальник) має укласти із Оператором системи або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, в якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності).

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (розрахункового періоду) надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (розрахунковий період), безпосередньо звернувшись до обслуговуючих розподільних електричних мереж, або через особистий кабінет юридичного споживача за допомогою цифрового підпису. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду засобу комерційного обліку.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (розрахункового періоду) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.

Пунктами 5.1 - 5.5 Договору від 03.03.2020 № 010000071 передбачено, що ціною договору є:

- вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені в Паспорті точки розподілу електричної енергії (додаток 2 до договору);

- вартість послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, для споживачів, які уклали додаток 10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" у випадках, встановлених Правилами розподілу ринку електричної енергії (підпункти 4.33, 4.34) та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата за перетікання реактивної електроенергії за договором здійснюються на поточний рахунок Оператора системи.

Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та розміщується на офіційному веб-сайті Оператора системи cek.dp.ua.

Терміни оплати послуги з розподілу електричної енергії зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків", терміни оплати за перетікання реактивної електроенергії зазначаються в додатку 10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії".

Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує Постачальник.

Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно з пунктом 6.1 Договору від 03.03.2020 № 010000071 Оператор системи зобов`язується, виконувати умови договору; здійснювати розподіл електричної енергії споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

У Паспорті точки розподілу електричної енергії (додаток № 2 до договору від 03.03.2020 №010000071) був наведений перелік точок розподілу (зазначені адреси об`єктів споживача, їх ЕІС-код, номер та тип приладу обліку, приєднана потужність, дозволена потужність, рівень напруги), у тому числі, були зазначені об`єкти, розташовані за адресами:

- пров. Архітектурний, 1, 1 - ЕІС-код 62Z3339272118154, номер приладу обліку 2485198 (пункт 30);

- вул. Енергетична, 1 - ЕІС-код 62Z9574850898837, номер приладу обліку 04131137 (пункт 32);

- вул. Холодноярська, 16 - ЕІС-код 62Z6214500014056, номер приладу обліку 01844412 (пункт 45);

- вул. Макарова, 11, 1 - ЕІС-код 62Z4041237529933, номер приладу обліку 01831399 (пункт 54);

- пров. Архітектурний, 8/2 - ЕІС-код 62Z5785029315019, номер приладу обліку 04141167 (пункт 86).

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За умовами підпунктів 7, 8 пункту 6.2 Договору від 03.03.2020 № 010000071 споживач зобов`язується у разі зміни власника об`єкта (звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити Оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені додатком 4 до договору.

У підпункті 1 пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу ХІ Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310, (далі - Кодекс системи розподілу) перелічені випадки припинення розподілу електричної енергії за заявою користувача: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об`єкт користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо).

Пунктом 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (в редакції на станом на квітень-травень 2020 року) (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії) передбачено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договорів може бути достроково припинена електропостачальником та/або оператором системи у разі отримання документального підтвердження факту зміни власника об`єкта. У такому разі відповідні договори припиняють свою дію в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) продовжують діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (у разі наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів. виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення.

Згідно з пунктом 11.5.11 глави 11.5 розділу ХІ Кодексу системи розподілу припинення/обмеження розподілу електричної енергії за заявою користувача здійснюється:

- у разі тимчасового припинення/обмеження розподілу електричної енергії користувач зобов`язаний повідомити ОСР не пізніше ніж за 10 робочих днів до бажаної дати припинення/обмеження розподілу електричної енергії;

- у разі остаточного припинення експлуатації електроустановки та/або продажу/передачі прав власності/користування на електроустановку (об`єкт) користувач зобов`язаний повідомити про це ОСР не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати настання зазначеної події та остаточно розрахуватись з ним за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

За наявності технічної можливості ОСР зобов`язаний припинити / обмежити розподіл електричної енергії користувачу із заявленої ним дати бажаного тимчасового припинення/обмеження розподілу електричної енергії або остаточного припинення експлуатації електроустановки та/або продажу/передачі прав власності/користування на електроустановку (об`єкт).

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення користувачем ОСР про остаточне припинення експлуатації електроустановки та/або продаж/передачу прав власності/користування на електроустановку (об`єкт) користувач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до умов договору.

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим користувачем укладається після припинення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії із користувачем, який здійснив продаж/передачу прав власності/користування на електроустановку (об`єкт). За умови одночасного розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з попереднім користувачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідним договором, та звернення нового користувача щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об`єкта не здійснюється.

Таким чином на відповідача (споживача/користувача) покладений обов`язок повідомити позивача (оператора системи розподілу) про намір припинити дію відповідного договору не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору. Відповідач повинен був направити на адресу позивача (оператора системи розподілу) документальне підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Також чинне законодавство передбачає наслідки несвоєчасного повідомлення користувачем (споживачем) оператора системи розподілу про остаточне припинення експлуатації електроустановки та/або продаж/передачу прав власності/користування на електроустановку (об`єкт) - зобов`язання здійснювати оплату послуг за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до умов договору.

У даному випадку, докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою в матеріалах справи відсутні.

Посилання скаржника на лист від 30.04.2020 № 185 "Щодо розірвання договору (виключення об`єкту з договору) про надання послуг з розподілу електричної енергії", адресований заступнику начальника Дніпровського РЕМ ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" Мельник О.О., комерційному директору ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" Коломійчук Г.П., відхиляються колегією судів, оскільки у цьому листі відповідач посилався на передачу з управління КП "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради в управління Управляючої компанії "Перспектива" будинку № 11 по вулиці Макарова, будинку № 16 по вулиці Холодноярська та просив виключити з 01.05.2020 з договору на поставку електричної енергії від 01.02.2013 № 65-156-1 точок обліку, розташованих за адресами: 456 - вул. Макарова, 11 з присвоєним ЕІС-кодом 62Z4041237529933 (63-492/11.695 сходові клітини із встановленою потужністю 0,18кВт); 736 - вул. Холодноярська, 16 з присвоєним ЕІС-кодом 62Z6214500014056 (63-492/11.645 сходові клітини із встановленою потужністю 0,18кВт), тобто не за всіма спірними точками.

Також, зі змісту листа вбачається, що відповідач просив позивача виключити точки обліку з договору на поставку електричної енергії від 01.02.2013 № 65-156-1, а не з договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.03.2020 № 010000071.

При цьому до листа від 30.04.2020 № 185 відповідач не долучав документальне підтвердження факту зміни власника (користувача) точок обліку за адресами вул. Макарова, 11 з присвоєним ЕІС-кодом 62Z4041237529933 (63-492/11.695 сходові клітини із встановленою потужністю 0,18кВт та вул. Холодноярська, 16 з присвоєним ЕІС-кодом 62Z6214500014056 (63-492/11.645 сходові клітини із встановленою потужністю 0,18 кВт).

У матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача (оператора системи розподілу) повідомлення про розірвання/припинення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.03.2020 № 010000071 щодо п`яти спірних точок обліку, а також докази направлення відповідачем на адресу позивача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) п`яти спірних точок обліку до моменту звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведення належними доказами твердження відповідача про припинення Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.03.2020 № 010000071 щодо п`яти спірних точок обліку.

Наслідком несвоєчасного повідомлення користувачем (споживачем) оператора системи розподілу про остаточне припинення експлуатації електроустановки та/або продаж/передачу прав власності/користування на електроустановку (об`єкт) є зобов`язання користувача (споживача) здійснювати оплату послуг за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до умов договору.

Підпунктом 1 пункту 7.1 договору від 03.03.2020 № 010000071 визначено, що Оператор системи має право на отримання від споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії у разі, якщо умовами глави 5 договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу споживач здійснює безпосередньо Оператору системи розподілу та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії від постачальника у разі, якщо умовами глави 5 договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу Оператору системи розподілу здійснює постачальник.

Пунктами 1, 4 - 6 Порядку розрахунків (додаток № 4 до Договору від 03.03.2020 №010000071) визначено, що при розрахунках за фактично розподілену електроенергію розрахунковий період (розрахунковий місяць) співпадає з назвою календарного місяця, на який припадає останній день розрахункового періоду.

Споживач оплачує послугу з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати або авансово-плановими платежами на підставі самостійно отриманих у Оператора системи рахунків.

Попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду у розмірі 100% вартості очікуваного обсягу споживання (розподілу) електричної енергії, розрахованої за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок.

Визначення фактичного обсягу спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий період здійснюється за показами засобів обліку, вказаних у "Звіті про покази засобів обліку" (додаток 11 до договору), який надається споживачем протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (розрахункового періоду).

До третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. В разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведених попередніх платежів у поточному розрахунковому періоді. При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

На підставі показників засобів обліку та договору від 03.03.2020 № 010000071 позивач сформував рахунок від 31.12.2025 № 8091054149142 на суму 21 080 грн 52 коп. (з ПДВ), яка становить вартість послуг з розподілу електричної енергії в обсязі 10 996 кВт/год за грудень 2025 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював розрахунок вартості послуги з урахуванням затвердженого тарифу 2 класу - 1 грн 59759 коп. / кВт / год.

Згідно з відомістю використання активної електроенергії (додаток до рахунку від 31.12.2025 № 8091054149142) позивач нарахував вартість послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2025 року за такими точками обліку:

- пров. Архітектурний, 8, п.2, лічильник 04141167(4978 - 4795) - 183 кВт/год;

- вул. Холодноярська, 16, лічильник 01844412 (64968.7 - 58062) - 6907 кВт/год;

- вул. Макарова, 11, 1, лічильник 01831399 (29578 - 26465) - 3113 кВт/год;

- пров. Архітектурний, 1/1, лічильник 2485198 (21208 - 20634) - 574 кВт/год;

- вул. Енергетична, 1, лічильник 04131137 (16324.1 - 16105.4) - 219 кВт/год.

При цьому відповідачем наведена у вказаних вище документах інформація не спростована. Доводи скаржника щодо незазначення попередніх показників лічильників, ненаведення розрахунків різниці між показникам та способу отримання із зафіксованих показників обсягу 10 996 кВт / год спростовуються змістом відомості використання активної електроенергії (арк. с. 20).

Засобами електронного зв`язку відповідачу направлений Рахунок від 31.12.2025 №8091054149142 за грудень 2025 року на суму 21 080 грн 52 коп., який останнім не оплачений. У рахунку від 31.12.2025 № 8091054149142 був зазначений строк остаточного розрахунку - до 07.01.2026 включно.

Також, позивачем на адресу відповідача 28.01.2026 направлено попередження від 27.01.2026 № 272/380-05 про припинення розподілу електричної енергії з 26.02.2026 (номер поштового відправлення АТ "Укрпошта" № R067089350317). У попередженні зазначено, що станом на 27.01.2026 відповідачем не сплачено за фактично надані послуги з розподілу електричної енергії у сумі 21 080 грн 52 коп. за грудень 2025 року.

У силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2 Договору від 03.03.2020 № 010000071 споживач зобов`язується виконувати умови договору.

Укладений між сторонами Договір передбачає регулярні щомісячні платежі.

Згідно з пунктом 6 Порядку розрахунків (додаток №4 до Договору від 03.03.2020 №010000071) до третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. В разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.

У матеріалах справи відсутні докази внесення змін до пункту 6 Порядку розрахунків (додаток № 4 до Договору від 03.03.2020 № 010000071).

Таким чином відповідач повинен був отримати рахунок від 31.12.2025 № 8091054149142 на суму 21 080 грн 52 коп. (з ПДВ) до 02.01.2026 та сплатити вартість послуг до 09.01.2026 включно.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як зазначено вище, відповідач не довів надання позивачем послуг з розподілу електричної енергії в іншому обсязі та на іншу суму, ніж зазначив позивач, та не спростував інформацію, наведену у додатку до рахунку.

Доказів на підтвердження оплати послуг з розподілу електричної енергії на суму 21 080 грн 52 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення основного боргу за договором є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд погоджується з перерахунком судом першої інстанції розміру 3% річних, з огляду на неправильно визначений позивачем період їх нарахування.

Як встановлено судом першої інстанції, з огляду на умови Договору та Порядку розрахунків, 3% річних слід розраховувати з 10.01.2026, а не з 08.01.2026 як вважав позивач. З урахуванням перерахунку суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 129 грн 95 коп. за загальний період з 10.01.2026 - 25.03.2026.

Також апеляційний господарський суд враховує, що заперечення щодо перерахунку судом першої інстанції 3% річних сторонами не наведені.

За встановлених у справі обставин вимоги щодо стягнення інфляційних втрат також вірно були задоволені судом першої інстанції.

Слід також зазначити, що звернення у квітні 2026 року до суду із позовом про сплату боргу за грудень 2025 року є правом позивача.

Доводи скаржника про те, що лише у 2026 році позивач сформував рахунок також не спростовує обставин щодо наявності боргу за заявлений позивачем період.

Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов (постанова у справі № 990/150/23 від 22.02.2024 тощо).

Стосовно листа ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (YASNO) від 30.12.2020 №60914/DNMR, то за його змістом, відповідач мав звернутися до ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" з письмовою заявою про розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Між тим, як встановлено вище, належні докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою в матеріалах справи відсутні.

Доводи скаржника про те, що рахунки ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" за грудень 2025 року не містять об`єкти, на які посилається позивач, а саме: пров. Архітектурний, 1 та 8, вул. Енергетична, 1, вул. Холодноярська, 16, вул. Макарова, 11 у м.Дніпрі, не спростовують факт наявності вказаних об`єктів у переліку, наведеному у Паспорті точок розподілу електричної енергії , який є додатком № 2 до Договору споживання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного з ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК") (арк. с. 14).

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі № 904/1879/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі №904/1879/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі №904/1879/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради.

4. Матеріали справи № 904/1879/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 15.09.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк