Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №910/4208/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа№ 910/4208/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Яковченко О.Г.

від третіх осіб: 1-2 – не зявились;

3. Кулибаба В.О.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024, повний текст рішення складено 17.10.2024

у справі № 910/4208/24 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

треті особи: 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2. Акціонерне товариство «Херсонобленерго»

3. Державне підприємство «Гарантований покупець»

про визнання неправомірними корегування в системі та зобов`язання вчинити дії

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень господарських судів

У квітні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання неправомірними корегування в системі та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно здійснено корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 00:00 год. 01.04.2023 по 24:00 год. 31.05.2023 з визначенням даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год (обнулення), у зв`язку з чим, позивач просить суд визнати неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 31.05.2023 року, здійсненого Відповідачем з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год та зобов`язати відповідача, який виконує функції адміністратора комерційного обліку відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» на рішення Господарського суду міста Київ від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24. Скасувати рішення Господарського суду міста Київ від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає про те, що дії відповідача з обнулення даних комерційного обліку обгрунтовані тим, що позивачем виробництво електричної енергії здійснюється на об`єкті генерації фотогальванічний електростанції потужністю – 2366,7 кВт, що розташована на тимчасово окупованій російською федерацією території Херсонської області, а саме Херсонська обл., Скадовський (Каланчацький р-н), смт. Мирне, вул. Елеваторна, а тому не працюють синхронно з ОЕС України. Разом з тим, жодним учасником ринку електричної енергії, в тому числі Відповідачем рішення про визначення здійснення позивачем несинхронної роботи з ОЕС України у спірний період прийнято не було. Крім того, відповідач отримував дані комерційного обліку електричної енергії Позивача протягом спірного періоду, що є підтвердженням того, що позивач здійснював відпуск електричної енергії.

На думку скаржника, питання, які підлягають встановленню судами у даній справі є: - чи були у відповідача законні та обгрунтовані підстави для здійснення корегування в системі Market Management System (MMS) переданих позивачем даних комерційного обліку виробленої електричної енергії за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год? - який порядок проведення корегування в системі Market Management System (MMS) переданих даних комерційного обліку виробленої електричної енергії? - чи було дотримано відповідачем порядку та строку для проведення корегування в системі Market Management System (MMS) переданих позивачем даних комерційного обліку виробленої електричної енергії за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 30.04.2023 та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023?

Скаржник вважає, що території окуповані після 24.02.2022 відносяться до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України № 1207- VII в тому числі і тимчасово окупована територія Херсонської області. Відповідно, для застосування положень статей 13 та 13-1 Закону України № 1207- VII до територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року, необхідне окреме рішення Кабінету Міністрів України. Наведене також підтверджується висновком Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 19.04.2024 у справі № 908/1162/23. Проте, на сьогоднішній день будь-якого рішення Кабінету Міністрів України щодо поширення дії відповідних статей на сухопутну територію Херсонської області (в тому числі Скадовського району) немає, а тому встановлені статтями 13 та 13-1 Закону України № 1207-VII заборони на переміщення товарів (робіт, послуг) та здійснення господарської діяльності на територію Херсонської області не поширюються.

Скаржник зазначає про те, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням позивача станом на квітень-травень 2023 року та по сьогоднішній день було і є: 02068, місто Київ, вул.Драгоманова, будинок 17, (літ.А) група приміщень 317. Станом на момент виникнення спірних правовідносин (квітень – травень 2023 року) позивач здійснював свою господарську діяльність згідно встановлених законодавством приписів. Також, звертаємо увагу на те, що податковою адресою позивача до моменту повномасштабного вторгнення також було місто Київ. Здійснення господарської діяльності позивачем за податковою адресою на території, яка не була окупована є повністю легітимною, про що зазначено у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Окрім того, важливо підкреслити, що правомірність здійснення або не здійснення діяльності позивачем взагалі не була предметом спору, не ставилась під сумнів відповідачем чи третіми особами.

На думку скаржника, посилання суду першої інстанції на листи АТ «Херсонобленерго» та Служби Безпеки України не можуть вважатися обґрунтованими доказами, оскільки вказані листи містять лише припущення та непідтверджену інформацію. Зокрема, в цих листах наводиться лише ймовірна інформація про функціонування об`єктів ВДЕ на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, які, на думку авторів листів, не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Однак листи не містять офіційних висновків про відключення або конкретних даних щодо припинення синхронної роботи об`єкта позивача з ОЕС України. Зазначені припущення не підтверджені документальною доказовою базою, зокрема, відсутні акти перевірок чи технічні звіти, які б підтвердили факт роботи об`єкта позивача у відключеному режимі або його підключення до іншої енергосистеми. Такий підхід до оцінки доказів, що базується на гіпотетичних припущеннях та даних, які не пройшли належної процедури перевірки, не відповідає вимогам повноти та достовірності доказів, встановлених Господарським процесуальним кодексом України. Таким чином, суд першої інстанції не мав правових підстав приймати ці листи як обґрунтований доказ для підтвердження своїх висновків про можливу несинхронну роботу об`єкта позивача з ОЕС України.

Скаржник зазначає про те, що АКО отримував дані комерційного обліку електричної енергії позивача протягом періоду квітень 2023 року – травень 2023 року, що є підтвердженням того, що позивач у даний період здійснював відпуск електричної енергії. Обсяги електроенергії були сформовані та передані в систему управління ринком MMS ППКО, як остаточні релізи версії 2 за всі дні кожного розрахункового місяця, відповідно до п. 4.3-4.12 Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії. На 17 число місяця, наступного за розрахунковим (тобто, після М1+16)), будь якої інформації, щодо некоректності завантажених даних комерційного обліку в систему управління ринком MMS відповідно останнього релізу версії 2, інформування про зміни термінів підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії від відповідача (Адміністратора комерційного обліку) чи оператора системи не надходило. Інших термінів надання даних комерційного обліку в систему управління ринком MMS та їх версійності, крім тих, що прописані в Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії, нормативно-правовими документами не передбачено та не затверджено.

Скаржник наголошує, що в межах визначених Порядком підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії термінів були завантажені в систему управління ринком MMS дані комерційного обліку (останнього релізу 2 версії) за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год. Дані комерційного обліку, які були передані ППКО АТ «Херсонобленерго» в систему управління ринком ММS з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год є такими, що пройшли валідацію/сертифікацію, адже вони не були позначені як «недійсні» чи «оціночні». З наведеного вбачається, що дані комерційного обліку (останнього релізу 2 версії) позивача за період з 00-00 годин 01.04.2023 року по 24:00 30.04.2023 року в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год. були валідовані та сертифіковані.

Скаржник вважає, що позивач здійснював виробництво електричної енергії, що підтверджено даними обліку; свою чергу перевірені (валідовані) - дані обліку в безпосередньо АТ «Херсонобленерго»; - перевірені дані передані АКО (відповідачу), що підтверджує їх коректність, адже неперевірені дані не підлягають відповідній передачі;- щомісяця, протягом майже року, при загальному зведенні балансу електроенергії АКО (відповідач) не здійснювало будь-яке корегування даних (об`єму виробітку) позивача, що в сукупності свідчить про виробництво, коректний відпуск та постачання в ОЕС України електроенергії позивачем.

Скаржник вказує на те, що повідомлення про інцидент АТ «Херсонобленерго» створено не було, до ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» інформація про визначення даних комерційного обліку за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 31.05.2023 як «недійсні» – не надходила.

На думку скаржника, відсутні будь-які передбачені Кодексом комерційного обліку електричної енергії підстави для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку, які були надані відповідачу по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 30.04.2023 в обсязі 202 807,00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113,00 кВт*год., та відображені в системі управління ринком MMS (останнього релізу 2 версії). Ні відповідач, ні будь-які інші учасники ринку електричної енергії не надали позивачу жодного належного нормативно-правового обгрунтування щодо наявності підстав для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 30.04.2023 в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год. Таким чином, відповідач, як відповідальна особа за обробку, адміністрування та сертифікацію даних комерційного обліку без жодної на те підстави після завершення допустимих строків здійснив корегування сертифікованих даних комерційного обліку по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС».

Скаржник вважає, що факт відсутності оскарження жодним учасником ринку даних комерційного обліку позивача підтверджений самим відповідачем, що свідчить про протиправність корегування даних комерційного обліку. За відсутності жодних підстав для корегування даних комерційного обліку відсутні і будь-які підстави для їх обнулення, яке відбулось внаслідок такого протиправного коригування. Таким чином, наведеними обставинами підтверджується факт неправомірності корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 30.04.2023 та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023, здійсненого відповідачем з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год.

На думку скаржника, у відповідності до актів НКРЕКП на території Херсонської області діє виключно одна торгова зона, а саме «ОЕС України», а тому в розумінні законодавства, вся територія Херсонської області працює синхронно в об`єднаній енергетичній системі України, а тому доводи відповідача про не синхронність є такими, що суперечать вимогам вищезазначених нормативно-правових актів. Проведені коригування є такими, що вчиненні без належних правових підстав та не оформлені жодним належним документом, а саме рішенням адміністратора комерційного обліку (НЕК "Укренерго"), а тому не підтверджуються жодним належним, допустимим та достатнім доказом.

Застосовуючи аналогію закону щодо дії нормативно-правових актів в часі відносно результатів наради, зафіксованої протоколом НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023, слід визнати, що прийняті на такій нараді рішення не можуть впливати та регулювати ринок електричної енергії і господарську діяльність Товариства з виробництва електричної енергії у період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 31.05.2023, тобто період який вже минув, у зв`язку з принципом незворотності дії законодавства в часі. Наведеними обставинами підтверджується факт неправомірності корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 31.05.2023, здійсненого відповідачем з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год.

Скаржник зазначає, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відповідач своїми незаконними діями анулював показники комерційного обліку електричної енергії за період 01.04.2023 – 31.05.2023 по об`єктам генерації позивача, що явно свідчить про порушення права на належний облік даних комерційного обліку щодо виробленої електричної енергії та отримання відповідної винагороди за вироблену електричну енергію. Наведені позовні вимоги спрямовані саме на визнанні незаконними дій відповідача та на відновленні порушених такими діями прав та інтересів позивача, що відповідає загальним принципам цивільного права та є належним способом захисту.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що важлива увага окупаційної влади спрямована на об`єкти критичної інфраструктури та генерації, які агресор наразі контролює і намагається використовувати для своїх цілей, що поміж іншим підтверджується листом АТ «Херсонобленерго» № 01-001280 від 01.06.2023, яким останнє повідомило АКО, що лівобережна частина Херсонської області є тимчасово окупованою. Лінії електропередачи, які забезпечують зв`язок, зруйновані (зв`язок відсутній по даним ПрАТ «Укргідроенерго» з 12.11.2022) . Зазначений лист був долучений до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву. АТ «Херсонобленерго» повідомило, що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022. Перелік об`єктів виробників наведений у таблиці відповідного листа.

Враховуючи втрату контролю над мережами та обладнанням АТ «Херсонобленрерго» (ОСР), а також ту обставину, що мережі позивача були приєднані саме до мереж ОСР, що не заперечується і самим відповідачем, неможливо здійснювати передачу виробленої електричної енергії на неокуповану територію України без передачі такої енергії через мережі, що наразі підконтрольні Російській Федерації. Важливо зауважити, що за таких умов неможливо відстежити ким використана дана енергія. Враховуючи вищевказане, з метою відображення достовірних даних, які будуть підтверджені реальністю операції з виробітку електричної енергії електроустановками позивача та передачею їх до споживачів на підконтрольній території України, було прийнято рішення до деокупації окупованої частини території Херсонської області та перевірки фактичних даних виробітку в системі управління ринком відкоригувати дані позивача за період квітень 2023 року, травень 2023 року за другою версією на рівні « 0» кВт. у зв`язку із повідомленням АТ «Херсонобленерго» листом № 01-001280 від 01.06.2023 про несинхронну роботу з ОЄС України. Після деокупації території України та здійснення перевірки фактичних даних виробітку електроустановкою позивача за умови підтвердження виробітку електричної енергії та передачу її ОЄС України в системі управління ринком, може бути відкориговано дані за період квітень 2023 року, травень 2023 року за третьою версією на рівні фактично встановлених на момент перевірки.

На виконання Протоколу НКРЕКП № 48 від 03.07.2023 НЕК «Укренерго» не сертифікував отримані від ППКО верифіковані ДКО, у зв`язку з відсутністю підтвердження роботи відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. З урахуванням роз`яснень Регулятора та листа АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 АКО не сертифікував дані комерційного обліку по об`єктах виробників електричної енергії, які не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі за відповідні розрахункові періоди. При цьому, на платформу MMS, з урахуванням поточних технічнічних особливостей інтерфейсу системи, для забезпечення перерахунків були завантаженні нульові значення:- липень 2022 року- березень 2023 року (версія 3);- квітень-травень 2023 року (версія 2);- 1 декада червня 2023 року (версія 1); З середини червня 2023 року застосовано процедуру блокування передачі даних комерційного обліку з платформи Датахаб в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об`єктами генерації.

Відповідач зазначає про те, що зміст норм Закону № 1540-VIII дає підстави дійти висновку, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто поширюється на певне коло суб`єктів (учасників ринку). Регулятор може приймати рішення у формі протоколів, постанов, розпоряджень з питань, що належать до його діяльності, та є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідач вказав на те, що Регулятор наголосив, що суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії, електроустановки яких не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, не здійснюють фізичний відпуск електричної енергії в мережі ОЕС України. Електрична енергія, вироблена такими електроустановками, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України. Враховуючи зазначене, електрична енергія, відпущена такими суб`єктами господарювання не може бути реалізована на жодному з сегментів ринку електричної енергії, а також не приймає участі у балансуванні ОЕС України. При цьому, продаж такої електричної енергії та незабезпечення її фактичного відпуску в мережу призведе до виникнення негативного небалансу сторони, відповідальної за баланс.

Відповідач зазначає про те, що не можуть бути задоволені позовні вимоги як «визнання неправомірним корегування даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 31.05.2023, здійснене НЕК «Укренерго», та зобов`язання відновити в системі управління ринком дані комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 31.05.2023», оскільки такий спосіб захисту не передбачений положеннями Цивільного та Господарського кодексами України. Якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, сторона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Згідно з Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.02.2019 № 156, з метою досудового врегулювання спору суб`єкт (суб`єкти) господарювання мають право звернутись до Регулятора із заявою про врегулювання спору. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

На думку відповідача, такі вимоги позивача як «визнання неправомірним корегування даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 31.05.2023, здійснене НЕК «Укренерго», та зобов`язання відновити в системі управління ринком дані комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 31.05.2023», за своєю правовою природою є вимогами про встановлення певних юридичних фактів (що подані дані в системі управління ринком є достовірними, перевірними, валідованими та сертифікованими), що виходить за межі повноважень господарських судів. Відповідач зауважує, що ініціювання розгляду такої справи має на меті встановлення преюдиціальних обставин (фактів). Вимоги щодо встановлення певних фактів/обставин визнання обсягів генерації електричної енергії по ресурсному об`єкту за відповідні періоди не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді.

Узагальнені доводи письмових пояснень

Третя особа-3 у додаткових поясненнях, поданих до суду, вказав на те, що позивач не навів у позовній заяві жодних доводів та аргументів щодо доведеності факту порушення його права чи інтересу зі сторони відповідача у зв`язку з коригуванням даних комерційного обліку за спірний період, не вказав яке саме право чи інтерес було порушеним, з чого саме таке право чи інтерес випливає (чим передбачене) та які реальні наслідки настали для ТОВ «Бі Енерджетікс» у зв`язку з коригуванням даних комерційного обліку. Натомість у позовній заяві позивач лише узагальнено вказав на нібито протиправність дій відповідача, описав у хронологічному порядку листування з НЕК «Укренерго» (НЕК «Укренерго» з іншими учасниками ринку електричної енергії) та навів його зміст, однак без вказівки на порушення конкретно визначеного права чи інтересу ТОВ «Бі Енерджетікс». В силу вищенаведеного, з огляду на обрання позивачем неналежного і неефективного способу захисту, враховуючи недоведення позивачем факту порушення його прав чи інтересів, позовна заява ТОВ «Бі Енерджетікс» задоволенню не підлягає.

На думку Гарантованого покупця, позовні вимоги спростовуються, крім іншого, протоколом НКРЕКП від 03.07.2023 № 48-п, актом перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 № 475 та постановою НКРЕКП від 12.03.2024 № 522. Крім того, в матеріалах справи наявна копія Акта перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 № 475, складеного за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго», яким встановлено, що НЕК «Укренерго» надано Регулятору недостовірну інформацію щодо сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями виробників електроенергії за «зеленим» тарифом, що здійснюють відпуск електроенергії в несинхронному з ОЕС України режимі, які були надані ДП «Гарантований покупець» для розрахунку вартості електроенергії, за яку здійснюється оплата виробникам електроенергії, що здійснюють діяльність з виробництва електроенергії за «зеленим» тарифом. Тобто НКРЕКП додатково підтверджено, що первісні ДКО, у т.ч. по електроустановкам ТОВ «Бі Енерджетікс», є помилковими і підлягали коригуванню.

Дії НЕК «Укренерго» щодо коригування ДКО відносно позивача відповідають постанові НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.

Гарантований покупець вважає, що оскільки позивачем не спростовано, що ані Законом про ринок, ані ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО коригування даних комерційного обліку, позовні вимоги ТОВ «Бі Енерджетікс» не підлягають задоволенню. Позивач не довів належними і допустимими доказами факт відпуску генеруючими одиницями ТОВ «Бі Енерджетікс» електричної енергії у спірний період в іншому обсязі, аніж це визначено НЕК «Укренерго.

В доведення апеляційних вимог скаржник посилається на інші фактичні обставини, аніж ті, на які посилався в суді першої інстанції. В апеляційній скарзі позивачем зазначено, що «адміністратор комерційного обліку (надалі- АКО) провів коригування обсягів в односторонньому порядку безпідставно та без врахування положень низки нормативно-правових актів, а саме розділу Х ККО та додатку 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (надалі Додаток 10), а саме без прийняття жодного рішення». У той же час, обґрунтовуючи позовні вимоги в попередньому суді позивач у жодній мірі не вказував на немовби недотримання НЕК «Укренерго» положень розділу Х Кодексу комерційного обліку та/або Правил врегулювання, що є додатком 10 до Правил ринку. Тобто наведені в якості обґрунтування апеляційної скарги доводи позивача про неправомірність рішення місцевого суду виходять за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, встановлених ст. 269 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до автоматизованого розподілу справу № 910/4208/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24. Призначено справу № 910/4208/24 до розгляду у судовому засіданні 10.12.2024.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та від 28.01.2025 відкладено розгляд справи № 910/4208/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 на 28.01.2025, 04.03.2025, відповідно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» про зупинення провадження у справі №910/4208/24.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 03.03.2025, для розгляду справи № 910/4208/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. – головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 прийнято справу № 910/4208/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя – Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025, 08.04.2025, 06.05.2025 у судових засіданнях оголошувались перерви у розгляді справи № 910/4208/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 до 08.04.2025, 06.05.2025, 01.07.2025.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М., який є суддею-доповідачем, та перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, розгляд справи призначений на 01.07.2025 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 на 26.08.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» про зупинення провадження у справі № 910/4208/24. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 916/5633/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 01.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну учасника справи правонаступника у справі № 910/4208/24. Замінити у справі № 910/4208/24 Державне підприємство «Гарантований покупець» на його правонаступника Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код юридичної особи: 43068454).

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/4208/24 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники позивача та третіх осіб-1, 2 у судове засідання не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представники відповідача та третьої особи-3 у судовому засіданні 01.09.2026 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» на НЕК «УКРЕНЕРГО», як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.20 ч.1 ст.33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з визначеннями, наведеними у ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор комерційного обліку електричної енергії – це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії – це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Повноваження адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) визначені ч.2 ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» у відповідності до яких АКО, зокрема: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (п.4).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (ч.7 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Пунктом 2.1.7 ККОЕЕ визначено основні ролі, які виконуються учасниками при забезпеченні комерційного обліку електричної енергії, та пов`язані з ними процеси вказані в цьому пункті. Зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам.

Відповідно до пп. 5-9, 12 п. 2.2.2 ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.

Згідно з наведеними у пп. 6, 62, 63 п. 1.2.1 ККОЕЕ визначеннями: агрегація даних (агрегація) – упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється АКО з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності; сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) – процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) – набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії. Порядок передачі АКО даних комерційного обліку учасникам ринку унормовано главою 9.14 розділу IX ККОЕЕ.

У п.п. 9.14.1, 9.14.3 ККОЕЕ передбачено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

У статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.9.9 ККОЕЕ перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку (пп.9.9.1.). ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу (пп.9.9.2.). ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО (пп.9.9.3.). Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені (пп.9.9.4.).

Виходячи із вище наведеного, упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує НЕК «УКРЕНЕРГО».

При цьому, ні Законом України «Про ринок електричної енергії», ні ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (НЕК «Укренерго») коригування даних комерційного обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, листом АТ «Херсонобленерго» № 01-001280 від 01.06.2023 надано перелік виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України, до якого включено ТОВ «Бі Енерджетікс» та зазначено, що об`єкти електроенергетики не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 год. 12.11.2022.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що по інформації, якою володіє АТ «Херсонобленерго», тимчасово окупована частина Херсонської області з 04.09.2022 була заживлена з території тимчасово окупованого АР Крим по ПЛ-330 кВ «Джанкойська-Каховська-330» та «Островська-Каховська-330».

Також, суд звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист Служби Безпеки України № 5/7/2/3-16584 від 28.06.2023 в якому зазначено, що наявні дані свідчать про те, що на території Херсонської та Запорізької областей функціонують об`єкти ВДЕ, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та ймовірно, під`єднанні до електромереж енергосистеми АР Крим, про що повідомлялось листами АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 №01-001280 та ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 №007-63/3069 на адресу ПрАТ «НЕК Укренерго», в той же час, представниками зазначених у листах об`єктів ВДЕ надавались дані комерційного обліку фактичного відпуску електричної енергії для подальших розрахунків з ними з боку ДП «Гарантований покупець».

Місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» є Херсонська обл., Скадовський (Каланчацький р-н), смт. Мирне, вул. Елеваторна; об`єкт електроенергетики – фотогальванічна електростанція; встановлена потужність електрогенеруючого обладнання – 2366,7 кВт.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004, вся територія Скадовського району (UA65080000000090947), в тому числі, на якій знаходиться об`єкт генерації є тимчасово окупованою з 24.02.2022

Частиною 5 ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно із ч.9 ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець зобов`язаний продавати електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено «зелений» тариф та об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Відтак, гарантований покупець зобов`язаний не лише купувати всю відпущену електричну енергію в суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, але й продавати її, що є неможливим у зв`язку відсутністю її фізичного відпуску в ОЕС України.

Відповідно до пп.6 п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

При цьому у пункті 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

З огляду на зазначене, з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023, що підтверджується протоколом № 48-п. В межах наради представників ОСП, ДП «Гарантований Покупець» та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.п.10.3.1., 10.3.3. ККОЕЕ якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

Отже, відповідно до положень ККОЕЕ передбачено, що сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення.

Наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 є чинними.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб`єктів господарювання визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України переліки способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпними.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ТОВ «Бі Енерджетікс» про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 31.05.2023, здійсненого відповідачем з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год та зобов`язання відповідача, відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «БІ ЕНЕРДЖЕТІКС» за період з 00-00 годин 01.04.2023 по 24:00 30.04.2023 в обсязі 202 807, 00 кВт*год. та за період з 00-00 годин 01.05.2023 по 24:00 31.05.2023 в обсязі 360 113, 00 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець», таке задоволення позовних вимог не призведе до реального поновлення прав позивача, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ТОВ «Бі Енерджетікс» має вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом.

При цьому, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

У відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України») правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 908/1162/23.

Посилання скаржника на відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про поширення положень статей 13 та 13-1 Закону № 1207-VII на тимчасово окуповану територію Херсонської області не спростовує факту її тимчасової окупації та не виключає застосування передбачених цими нормами правових наслідків.

Отже, доводи скаржника про те, що рішення Кабінету Міністрів України щодо поширення дії відповідних статей на сухопутну територію Херсонської області (в тому числі Скадовського району) немає, а тому встановлені статтями 13 та 13-1 Закону України № 1207-VII заборони на переміщення товарів (робіт, послуг) та здійснення господарської діяльності на територію Херсонської області не поширюються, є безпідставними.

Зміна податкової адреси має значення для правового статусу самого суб`єкта господарювання, але не перетворює тимчасово окуповану територію на територію, інтегровану до ОЕС України, і не створює фізичної можливості передавати електроенергію з такої території до об`єднаної енергосистеми України.

Процес комерційного обліку електричної енергії передбачає не механічне перенесення будь-яких переданих учасником ринку показників до інформаційних систем, а формування, перевірку, валідацію та використання даних відповідно до встановлених нормативними актами процедур, у зв`язку з чим Адміністратор комерційного обліку не може бути позбавлений можливості реагувати на отриману від належного учасника процесу комерційного обліку інформацію про невідповідність раніше переданих даних установленим вимогам.

Так, у даній справі встановлено, що підставою для відповідних дій відповідача була інформація, отримана від АТ «Херсонобленерго» щодо спірних даних комерційного обліку, отже, здійснення відповідачем відповідних дій у MMS не було довільним або таким, що здійснювалося виключно з власної ініціативи відповідача, а було обумовлене необхідністю забезпечення коректності даних, які використовуються у функціонуванні ринку електричної енергії.

Скаржник, посилаючись на відсутність підстав для коригування, фактично не спростовує наявность інформації від відповідного учасника процесу комерційного обліку про необхідність коригування раніше переданих даних.

Визначення сертифікованих даних на рівні 0 кВт·год за відповідні розрахункові періоди не може оцінюватися виключно як результат довільного волевиявлення відповідача, оскільки таке значення є наслідком застосування передбаченого нормативними документами механізму формування/коригування даних комерційного обліку за умови, коли первісні дані не можуть бути використані як належні сертифіковані дані.

Щодо визначеного скаржником кола питань, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що дані питання не спростовують висновків суду першої інстанції, водночас підтверджують необхідність дослідження судом усієї сукупності правовідносин, пов`язаних із формуванням, перевіркою, валідацією та використанням даних комерційного обліку, при цьому, правомірність відповідного коригування визначається передусім наявністю передбачених нормативними документами підстав для зміни раніше сформованих даних та повноваженнями Адміністратора комерційного обліку щодо їх обробки.

Довід скаржника про те, що листи не містять «офіційного висновку» про відключення об`єкта позивача або припинення його синхронної роботи з ОЕС України, сам по собі не свідчить про недопустимість чи неналежність таких листів.

За своєю правовою природою письмовий доказ не зобов`язаний містити остаточний висновок суду щодо обставини, яка є предметом спору.

Завдання доказу полягає у тому, щоб містити відомості, на підставі яких суд може встановити відповідні обставини в сукупності з іншими доказами.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував листи АТ «Херсонобленерго» та Служби безпеки України, є необґрунтованими, оскільки зазначені документи є письмовими доказами у розумінні ГПК України, містять інформацію, що має значення для встановлення обставин справи, походять від суб`єктів, які володіють відповідною інформацією у силу характеру їх діяльності, та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами. Відсутність у цих листах категоричного формулювання про припинення синхронної роботи саме об`єкта позивача не позбавляє їх доказового значення та не означає, що суд першої інстанції не мав права їх враховувати.

Доводи апеляційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції доказів та не свідчать про порушення ним норм процесуального права щодо їх належності, допустимості та оцінки.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сам факт отримання Адміністратором комерційного обліку даних комерційного обліку електричної енергії позивача за квітень – травень 2023 року свідчить про фактичний відпуск позивачем електричної енергії у відповідних обсягах, оскільки факт надходження до системи управління ринком MMS даних комерційного обліку, сформованих та переданих ППКО як релізи версії 2, не є достатнім для безумовного висновку про достовірність таких даних та фактичне здійснення відповідного обсягу відпуску електричної енергії.

Передача даних до MMS є елементом процедури їх формування та обміну між учасниками процесу комерційного обліку, однак не означає, що такі дані за будь-яких обставин набувають статусу незмінних та остаточних і не можуть бути скориговані у разі встановлення обставин, які впливають на їх достовірність або можливість використання для цілей комерційного обліку.

Із положень Порядку не вбачається, що визначення даних як релізу версії 2 позбавляє Адміністратора комерційного обліку повноважень щодо їх подальшої обробки у випадку отримання інформації про їх невідповідність установленим вимогам або неможливість їх використання, тобто, поняття «остаточний реліз» у межах відповідної процедури передання даних не може ототожнюватися з безумовним та неспростовним підтвердженням факту фізичного відпуску електричної енергії у зазначених у такому релізі обсягах, а відсутність повідомлення про некоректність завантажених даних на відповідну дату не свідчить про неможливість подальшого встановлення обставин, які мають значення для достовірності даних комерційного обліку, та не припиняє повноважень відповідних суб`єктів щодо реагування на інформацію, отриману після цієї дати, при цьому предметом розгляду у цій справі є правомірність дій відповідача щодо коригування даних комерційного обліку в MMS, а не сам по собі факт своєчасності первісного передання таких даних ППКО.

Посилання скаржника на пункти 9.8-9.10 ККОЕЕ є безпідставним, оскільки зазначені положення регулюють порядок дій ППКО у випадку виявлення недійсних або відсутніх результатів вимірювання та формування оціночних даних, тоді як спірні правовідносини стосуються визначення АКО сертифікованих даних після проведення передбачених Кодексом перевірок та обчислень.

Відсутність позначок недійсні чи оціночні може характеризувати стан відповідних даних у MMS на певний момент часу, однак не доводить ані фактичного відпуску електричної енергії у зазначених обсягах, ані неможливості їх подальшого коригування, таким чином, доводи скаржника про те, що спірні дані були валідовані та сертифіковані лише з огляду на відсутність у MMS позначок недійсні або оціночні, є недостатнім для висновку про їх остаточність та неможливість подальшого коригування.

Посилання скаржника на визначення торгової зони «ОЕС України» саме по собі не спростовує встановлених обставин, оскільки поняття торгової зони та фактичного електричного зв`язку конкретного об`єкта генерації з ОЕС України не є тотожними.

Віднесення відповідної території до торгової зони «ОЕС України» визначає правовий режим функціонування ринку та не свідчить безумовно про фактичне синхронне з`єднання кожної електроустановки, розташованої на цій території, з ОЕС України у конкретний період.

Отже, довід апелянта про те, що перебування об`єкта в межах торгової зони «ОЕС України» автоматично підтверджує його синхронну роботу з ОЕС України, є необґрунтованим.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність у АКО правових підстав для коригування даних комерційного обліку та визначення їх на рівні нульових значень.

При цьому колегія суддів враховує правовий висновок, викладений Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23, відповідно до якого можливість коригування даних комерційного обліку, у тому числі шляхом визначення відповідних обсягів електричної енергії на рівні « 0», існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 № 759. Верховний Суд зазначив, що ця постанова не запровадила принципово нового механізму, а конкретизувала окремі випадки застосування вже наявних механізмів комерційного обліку.

Також у зазначеній постанові у справі № 916/5633/23, Об`єднана палата зазначила, що Протокол НКРЕКП від 03.07.2023 №48-П підлягає застосуванню до спірних відносин як акт рекомендаційного характеру, яким скористався позивач, і яким було перебачено:

1) Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі;

2) Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.

Об`єднана палата також зазначила, що лист оператора системи розподілу про те, що об`єкти генерації ВДЕ (за наданим переліком) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв`язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності оператора системи розподілу, з неокупованою територією певної області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями, є достатнім доказом того, що електроенергія не передавалася в об`єднану систему України, а відтак є достатньою підставою для коригування даних комерційного обліку та встановлення показників "0" поряд із відповідним протоколом НКРЕКП.

Водночас попередня валідація та сертифікація даних комерційного обліку не виключає можливості їх подальшого уточнення у разі надходження нової або уточненої інформації, яка впливає на визначення фактичних обсягів електричної енергії. Тому доводи скаржника про те, що після передачі ППКО та сертифікації дані набули статусу остаточних і не могли бути змінені АКО, також є безпідставними.

Позивач помилково ототожнює вимогу про відновлення конкретних обсягів даних із вимогою про припинення порушення права. Фактично заявлена вимога про зобов`язання відповідача внести до MMS конкретні обсяги 202 807 кВт·год та 360 113 кВт·год передбачає встановлення судом факту належності саме цих обсягів до сертифікованих даних комерційного обліку, тобто фактично встановлення обставини, яка має юридичне значення для подальших розрахунків. Суд не може підміняти собою АКО та визначати дані комерційного обліку поза передбаченою нормативними актами процедурою їх формування, перевірки та сертифікації. Тому визнання дій неправомірними не створює правової підстави для судового «відновлення» конкретних показників, а обраний спосіб захисту не забезпечує належного вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4208/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/4208/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 15.09.2026.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич