Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №916/866/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/866/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від ОСОБА_1 – адвокат Стріченко Д.А.

Від Споживчого товариства "Будова-Море" – адвокат Тимчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026, суддя суду першої інстанції Щавинська Ю.М., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 29.06.2026

по справі №916/866/26

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Споживчого товариства "Будова-Море"

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

11.03.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Споживчого товариства «Будова-Море» (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення Загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море» в частині збільшення розміру та визначення порядку сплати паю ОСОБА_1 , оформленого протоколом №1/26 від 27.02.2026.

Позивачка вказує, що вона стала асоційованим членом Споживчого товариства "Будова-Море" з « 13» листопада 2018 р., тобто з моменту підписання договорів асоційованого членства у споживчому товаристві №4/58, 4/59, 4/60 від 13.11.2018 та рішення загальних зборів членів Споживчого товариства.

За укладеними між сторонами договорами асоційованого членства №4/58, №4/59, №4/60 від 13.11.2018 розмір частки (паю) позивача визначений як остаточний, а можливість його одностороннього збільшення відповідачем договорами не передбачена.

В той же час, рішенням Загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море» від 27.02.2026 вирішено збільшити розмір паїв членів Споживчого товариства "Будова-Море" з урахуванням закріпленого за кожним членом Споживчого товариства "Будова-Море" об`єкта, а саме: для об`єктів, що є квартирами або нежитловими приміщеннями — розмір паю збільшити на суму, еквівалентну 150 доларів США за 1 кв.м. площі об`єкта.

Позивач також посилалася на порушення під час проведення Загальних зборів 27.02.2026, зокрема щодо порядку денного, наявності кворуму, повноважень головуючого та розбіжностей у результатах голосування, у зв`язку з чим вважала рішення про збільшення розміру паю та визначення порядку його сплати таким, що порушує її майнові та корпоративні права.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Море» про визнання недійсним рішення Загальних зборів відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Суд першої інстанції виходив з того, що з 10.10.2022 в силу прямої вказівки пункту 4 частини сьомої статті 21 Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» позивач набула статусу повноправного члена Споживчого товариства «Будова-Море», а відтак є носієм корпоративних прав та обов`язків, зокрема зобов`язана виконувати рішення органів управління кооперативу та сплачувати внески, визначені статутом і рішеннями Загальних зборів. Суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про кооперацію» та Статуту відповідача Загальні збори є вищим органом управління товариства та наділені повноваженнями щодо визначення розміру паїв і порядку їх сплати.

Суд також встановив, що Загальні збори членів Споживчого товариства «Будова-Море», оформлені протоколом №1/26 від 27.02.2026, відбулися за участю 508 членів із загальної кількості 831 особи, тобто за наявності передбаченого Статутом та законом кворуму. Позивач була належним чином повідомлена про дату, час, місце проведення зборів та порядок денний, а доводи щодо відсутності кворуму, розбіжностей у результатах голосування, неможливості внесення змін до порядку денного та неправомірного головування іншої особи суд визнав такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. У зв`язку з цим місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного рішення Загальних зборів недійсним.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 у справі №916/866/26.

Позивач вказує, що суд першої інстанції не з`ясував правову природу спірного зобов`язання та фактично ототожнив корпоративні правовідносини із договірними. За твердженням позивача, договорами асоційованого членства №4/58, №4/59 та №4/60 від 13.11.2018 прямо передбачено, що розмір частки є остаточним, а тому рішення Загальних зборів не може бути підставою для одностороннього збільшення вже визначеного і виконаного грошового зобов`язання без згоди сторони договору.

ОСОБА_1 зазначає, що суд не дослідив, чи був пайовий внесок повністю внесений відповідно до умов договорів та чи допускають договір або закон можливість його подальшого одностороннього збільшення. На думку позивача, покладення на неї нового фінансового обов`язку після виконання первісного зобов`язання суперечить положенням статей 525, 526, 629, 651 ЦК України, принципу правової визначеності та незворотності дії закону у часі.

Позивач вважає помилковим застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», оскільки, на її думку, зазначений Закон передбачає лише зміну статусу асоційованого члена кооперативу на повноправного члена, але не змінює умов договорів асоційованого членства та не надає Загальним зборам додаткових повноважень щодо зміни вже виконаних договірних зобов`язань.

Позивач також вказує, що внаслідок оскаржуваного рішення Загальних зборів на неї покладено обов`язок додатково сплатити гривневий еквівалент 25 440 доларів США, виходячи із площі закріплених за нею об`єктів нерухомості, що, на її думку, безпосередньо порушує її майнові права. У зв`язку з цим ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у неї порушеного права чи законного інтересу.

ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не дослідив питання фактичного кворуму Загальних зборів, обмежившись даними протоколу №1/26 та не надавши належної оцінки журналам реєстрації учасників і бюлетеням для голосування. Позивач звертає увагу на розбіжності у результатах голосування з другого питання порядку денного: безпосередньо на зборах, за її твердженням, було оголошено 393 голоси «за», 90 голосів «проти», 15 голосів «утримались», тоді як у протоколі зазначено 392 голоси «за», 88 голосів «проти» та 17 голосів «утримались».

Позивач також вважає, що суд без належного дослідження визнав правомірним головування ОСОБА_2 на Загальних зборах, не перевіривши наявність кворуму на момент розгляду першого питання порядку денного. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що під час зборів членам товариства не було надано можливості доповнити порядок денний питаннями щодо надання кошторису витрат, проведення аудиту та оцінки обґрунтованості збільшення вартості будівництва, що, на її думку, порушує права членів кооперативу.

На думку позивача, суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам і доводам у їх сукупності, зокрема положенню пункту 1.2 договорів щодо остаточності розміру паю, розбіжностям у результатах голосування, журналам реєстрації учасників зборів та доводам про відсутність кворуму, чим порушив вимоги статей 13, 86, 238 ГПК України та принципи змагальності і рівності сторін.

Керуючись викладеним вище, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 у справі №916/866/26 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, визнати недійсним рішення Загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море» в частині збільшення розміру та визначення порядку сплати паю ОСОБА_1 , оформлене протоколом №1/26 від 27.02.2026, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Споживчого товариства «Будова-Море» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 у справі №916/866/26.

Відповідач вказує, що суд першої інстанції правильно визначив правовідносини сторін як корпоративні. Споживче товариство «Будова-Море» зазначає, що договори асоційованого членства були формою вступу позивача до товариства, а з 10.10.2022, у силу прямого припису Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», ОСОБА_1 набула статусу повноправного члена кооперативу. У зв`язку з цим на неї поширюються права та обов`язки члена кооперативу, передбачені Законом України «Про кооперацію» та Статутом товариства.

Споживче товариство «Будова-Море» зазначає, що відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» та положень Статуту визначення розміру паїв і порядку їх сплати належить до компетенції Загальних зборів як вищого органу управління кооперативу. Тому, на думку відповідача, рішення Загальних зборів від 27.02.2026 щодо збільшення розміру паїв прийняте в межах наданих їм повноважень, а позивач як повноправний член товариства зобов`язана виконувати рішення органів управління кооперативу.

Заперечуючи проти доводів позивача щодо порушення порядку проведення Загальних зборів, відповідач вказує, що порядок денний, зазначений у протоколі, відповідав порядку денному, наведеному у повідомленні про проведення зборів, а зміни до нього не вносилися. За твердженням відповідача, відмова головуючого у зміні порядку денного була спрямована на недопущення порушення прав тих членів кооперативу, які не були присутні на зборах та не могли бути обізнані з новими питаннями.

Щодо головування ОСОБА_2 відповідач зазначає, що його було обрано головою Загальних зборів за результатами голосування з першого питання порядку денного: 408 голосів «за», 79 голосів «проти», 13 голосів «утримались», при чотирьох зіпсованих бюлетенях та загальній кількості 504 поданих бюлетенів. Тому Споживче товариство «Будова-Море» вважає його головування на зборах правомірним.

Відповідач заперечує доводи про відсутність кворуму та зазначає, що загальна кількість членів кооперативу становить 831 особу, а на Загальних зборах 27.02.2026 були присутні 508 членів, що підтверджується журналами реєстрації. При цьому по першому питанню бюлетені подали 504 особи, по другому - 501 особа, по третьому - 493 особи, по четвертому - 501 особа, по п`ятому - 501 особа, тобто навіть найменша кількість учасників голосування перевищувала необхідну для кворуму кількість членів.

Щодо результатів голосування з другого питання порядку денного відповідач посилається на дані протоколу, відповідно до яких подано 501 бюлетень, з них 392 з відміткою «за», 88 - «проти», 17 - «утримався», 4 бюлетені зіпсовані. На підтвердження цих обставин Споживче товариство «Будова-Море» посилається на журнали реєстрації та бюлетені голосування, наявні у матеріалах справи.

На думку відповідача, позивачем не доведено порушень порядку скликання та проведення Загальних зборів, відсутності кворуму, невідповідності порядку денного чи результатів голосування, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду.

З огляду на викладене вище, Споживче товариство «Будова-Море» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 у справі №916/866/26 - без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/866/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 по справі №916/866/26 - залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 3 993,60 грн – протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/866/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази сплати судового збору сумі 3 993,60 грн. Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті належним чином.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 по справі №916/866/26; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 25.08.2026; призначено справу №916/866/26 до розгляду на 10.09.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

10.09.2026 у судовому засіданні прийняли участь представник ОСОБА_1 – адвокат Стріченко Д.А. та представник Споживчого товариства "Будова-Море" – адвокат Тимчук О.О.

Фактичні обставини, встановлені судом.

13 листопада 2018 року між Споживчим товариством "Будова-Море" та ОСОБА_1 (Пайовик) було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/58, договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/59 та договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/60 (т. 1 а.с.6-26).

За визначеннями термінів, наведеними у даних договорах:

-пайовик – юридична або фізична особа, яка здійснює участь у статутній діяльності споживчого товариства шляхом вступу в асоційовані члени Товариства та внесення частки;

-частка – внесок пайовика у Товариство, що складається з паю та цільового внеску;

-пай – персоніфікований майновий поворотний внесок асоційованого члена Товариства, який здійснюється шляхом передачі Товариству майна, в тому числі грошей, майнових прав, прав на земельні ділянки з метою матеріального забезпечення будівництва або відшкодування витрат Товариства з будівництва квартири (нежитлового приміщення, місця паркування та інше), закріпленої за асоційованим членом відповідно до умов цього договору про асоційоване членство;

-цільовий внесок – грошовий поворотний внесок, який одноразово оплачується асоційованим членом Товариства для забезпечення поточної діяльності Товариства та реалізації Товариством статутних цілей і завдань. Розмір цільового внеску асоційованого члена визначається умовами договору асоційованого членства;

-об`єкт – житлове приміщення (квартира) з певною площею та характеристиками, зазначеними в додатку № до цього Договору, яке отримує у володіння Пайовик після внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство та введення Будинку в експлуатацію. Право власності Пайовика на Об`єкт виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України. До оформлення права власності Пайовика на Об`єкт, Пайовик не має права розпоряджатися Об`єктом як власністю. Майнове право на Об`єкт може бути предметом іпотеки;

-будинок – група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Гагарінське плато, 4.

Відповідно до п.1.1 вказаних договорів відповідно до Статуту Товариства та цього договору Товариство приймає Пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні даного договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що Пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком Паю, а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням Товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку, і, після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплений за ним Об`єкт, за умови виконання Пайовиком зобов`язань за цим договором. Розмір Частки, зазначений в пункті 2.1, є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також, витрати на утримання Товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (Цільовий Внесок), крім випадків, зазначених у п.2.8 цього договору.

Пунктом 2.1 договору №4/58 передбачено, що Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі 954 000 грн.

Згідно з п.2.1 договору №4/59 Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі 1 560 650 грн.

Відповідно до п.2.1 договору №4/60 Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі 1 712 550 грн.

Згідно з договорами асоційованого членства в споживчому товаристві №4/58, 4/59, 4/60, площа об`єктів нерухомості, які закріплені за позивачем, наступна: за договором №4/58 – 36 кв.м., за договором №4/59 - 63,7 кв.м.; за договором №4/60 – 69,9 кв.м.

04.05.2023 рішенням Загальних зборів членів Споживчого товариства «Будова-Море», оформленим протоколом №3, затверджено Статут товариства у новій редакції (далі – Статут; т. 1 а.с.113-118).

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Споживче товариство «Будова-Море» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, створеним його засновниками на добровільних засадах на підставі рішення установчих зборів (протокол №1 від 24.04.2018) згідно з вимогами цивільного та господарського законодавства України, Законів України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію» та інших чинних законодавчих актів, які регулюють порядок створення і діяльності споживчих товариств.

Споживче товариство створене для організації будівництва житла, його експлуатації та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів у житлі та його експлуатації (пункт 2.2 Статуту). За напрямком діяльності товариство є житлово-будівельним та створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів (асоційованих членів) на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (пункти 3.1, 3.2 Статуту).

Пунктом 3.3 Статуту до цілей діяльності товариства віднесено, зокрема, задоволення потреб членів (асоційованих членів) товариства і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також придбання та реконструкції житла та інших об`єктів, вбудованих у житло; передачу членам товариства створених об`єктів (квартир, нежитлових приміщень, парковочних місць та ін.) відповідно до внесених ними паїв; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності товариства. Товариство має право залучати кошти фізичних та юридичних осіб з метою досягнення мети товариства та задоволення споживчих потреб фізичних та юридичних осіб (членів, асоційованих членів) у житлі (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 Статуту).

Згідно з пунктом 5.1 Статуту членами товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом товариства може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Вступ до товариства здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених Загальними зборами членів товариства (пункт 5.2 Статуту). Рішення голови товариства про прийняття до товариства підлягає затвердженню Загальними зборами його членів (пункт 5.3 Статуту). Товариство зобов`язане вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (пункт 5.4 Статуту).

Пунктом 5.6 Статуту передбачено асоційоване членство для осіб, які визнають його Статут. Асоційованим членом товариства може бути фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу у разі присутності на засіданнях органу управління товариства. Асоційованими членами можуть бути особи, які виявили бажання брати участь у здійсненні статутних цілей і завдань товариства та отримати житлове приміщення (квартиру), нежитлове приміщення, парковочне місце та ін. шляхом укладання та виконання договору асоційованого членства у товаристві. При ліквідації товариства асоційований член має переважне порівняно з членами товариства право на одержання внесеного паю.

Асоційований член товариства набуває права та обов`язки на підставі договору асоційованого членства. Особа, яка уклала такий договір, вносить пай та цільовий внесок у порядку та розмірах, визначених цим договором (пункт 5.7 Статуту). У договорі повинні бути зазначені, зокрема, розмір, строк та форма сплати пайового і цільового внесків, істотні характеристики об`єкта, який повинен отримати асоційований член, а також інші суттєві умови, що регулюють взаємні права та обов`язки сторін (пункт 5.8 Статуту). Особа вважається прийнятою в асоційовані члени товариства з моменту укладення договору асоційованого членства та внесення вступного внеску (пункт 5.9 Статуту).

Підпунктом 5.14.1 пункту 5.14 Статуту передбачено, що для забезпечення поточної статутної діяльності товариства члени товариства на умовах, визначених Статутом, та асоційовані члени на умовах, визначених Статутом і договором асоційованого членства, сплачують вступні, пайові та цільові внески у грошовій або іншій натуральній формі.

Відповідно до підпункту 5.14.5 пункту 5.14 Статуту розмір паю та цільового внеску асоційованого члена товариства визначається Загальними зборами членів товариства з урахуванням фактичної собівартості будівництва квартири (нежитлового приміщення, парковочного місця та ін.), закріпленої за відповідним членом товариства. Розмір та порядок внесення паю та цільового внеску зазначається в договорі асоційованого членства у товаристві.

Згідно з підпунктами 6.1.1, 6.1.5, 6.1.6 пункту 6.1 Статуту член товариства має право на участь у господарській діяльності товариства, а також в управлінні товариством, право ухвального голосу на його Загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи товариства, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю товариства, його посадових осіб із запитами, пов`язаними з членством у товаристві, діяльністю товариства та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Асоційований член товариства має право брати участь у роботі Загальних зборів за бажанням, з правом дорадчого голосу (підпункт 6.2.6 пункту 6.2 Статуту).

Пунктом 6.3 Статуту визначено обов`язки членів та асоційованих членів товариства, серед яких: дотримання Статуту; виконання рішень органів управління товариства; виконання своїх зобов`язань перед товариством; сплата визначених Статутом внесків. До обов`язків асоційованого члена також віднесено сплату визначених Статутом та договором асоційованого членства паю та цільового внесків для забезпечення статутної діяльності товариства, а також виконання умов договору асоційованого членства (підпункти 6.4.4, 6.4.6 пункту 6.4 Статуту).

Вищим органом управління товариства є Загальні збори членів товариства (пункт 8.1 Статуту). До їх компетенції належать, зокрема, визначення розмірів вступного і цільових внесків, паїв та порядку їх сплати (підпункт 8.2.5 пункту 8.2 Статуту), визначення розмірів, порядку формування та використання фондів товариства (підпункт 8.2.6 пункту 8.2 Статуту), затвердження погоджених проєктів і зведених кошторисів на будівництво житлового будинку (будинків) (підпункт 8.2.14 пункту 8.2 Статуту).

Чергові Загальні збори членів товариства скликаються головою товариства у разі потреби, але не рідше одного разу на рік (пункт 8.3 Статуту). Про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (пункт 8.4 Статуту).

Пунктом 8.5 Статуту передбачено можливість скликання позачергових Загальних зборів, зокрема, на вимогу не менше третини членів товариства. Такі збори повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження вимоги, а у разі незабезпечення головою товариства їх скликання вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

За пунктом 8.7 Статуту Загальні збори членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів товариства, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член товариства чи уповноважений товариства має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (пункт 8.8 Статуту).

Відповідно до пункту 8.9 Статуту рішення Загальних зборів членів (зборів уповноважених) товариства про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) товариства, присутніх на його Загальних зборах. Рішення Загальних зборів приймаються відкритим голосуванням (пункт 8.10 Статуту).

Пунктом 8.14 Статуту встановлено, що голова товариства забезпечує схоронність річного кошторису, балансового звіту, висновків ревізійної комісії (ревізора); перелічені документи можуть бути надані для ознайомлення кожному члену товариства на його вимогу. Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства проводяться ревізійною комісією за власною ініціативою, за рішенням Загальних зборів або на вимогу не менш як 10 відсотків членів товариства (пункт 8.25 Статуту).

До джерел формування майна товариства віднесено вступні, членські та цільові внески, паї та додаткові паї (підпункт 9.2.1 пункту 9.2 Статуту). У вартість об`єкта, що створюється товариством, зараховуються всі фактичні витрати, пов`язані з його будівництвом (придбанням), включаючи компенсації мешканцям вартості знесених будинків, вартість більш досконалого обладнання, ніж це передбачено проєктно-кошторисною документацією, вартість утримання управлінського персоналу товариства та інші витрати (пункт 9.5 Статуту).

Згідно з пунктом 9.6 Статуту пайовий фонд майна товариства формується за рахунок паїв, у тому числі додаткових, членів та асоційованих членів товариства. За рахунок пайового фонду товариство забезпечує фінансування будівництва (реконструкції) житлових будинків, виконання усіх необхідних для цього робіт та введення житлових будинків до експлуатації.

08.01.2026 Споживчим товариством «Будова-Море» було направлено ОСОБА_1 повідомлення від 05.01.2026 про скликання чергових Загальних зборів членів товариства на 27.02.2026 о 17:00 за адресою: АДРЕСА_1 , конференц-зал «Айвазовський» у готелі «Лондонська» (т.1 а.с.111-112).

У повідомленні зазначено, що реєстрація членів товариства та їх представників для участі у зборах відбуватиметься 27.02.2026 з 16:00 до 16:45 за вказаною адресою. Після завершення реєстрації доступ до зали проведення Загальних зборів буде обмежено. Для участі у зборах члену товариства необхідно мати при собі паспорт, а представнику члена товариства – паспорт та довіреність. Повідомлення містило перелік п`яти питань порядку денного та було підписане головою товариства ОСОБА_3 .

У позовній заяві ОСОБА_1 підтвердила, що її було повідомлено про дату, час та місце проведення Загальних зборів, проте вона не змогла бути присутньою на зборах та не встигла делегувати представника.

27.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , готель «Лондонська», відбулися Загальні збори членів Споживчого товариства «Будова-Море», прийняті рішення на яких оформлено протоколом №1/26 (т. 1 а.с.27-29, 47-49). За відомостями протоколу збори розпочалися о 17:49 та закінчилися о 18:55.

У протоколі №1/26 зазначено, що загальна кількість членів товариства становить 831 особу, на зборах присутні 508 членів особисто або через представників. У протоколі зафіксовано, що кількість присутніх перевищує 50 відсотків від загальної кількості членів товариства, кворум досягнуто, Загальні збори є правомочними та можуть приймати рішення з усіх питань порядку денного.

У повідомленні від 05.01.2026 та протоколі №1/26 від 27.02.2026 наведено такий порядок денний:

1) про обрання голови та секретаря Загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море», уповноваження голови та секретаря Загальних зборів на здійснення підрахунку голосів та підписання протоколу Загальних зборів;

2) про збільшення розміру паїв членів Споживчого товариства «Будова-Море»;

3) про визначення порядку сплати паю членами Споживчого товариства «Будова-Море»;

4) про підтвердження повноважень голови Споживчого товариства «Будова-Море» ОСОБА_3 , які встановлені Статутом товариства;

5) про продовження строку будівництва будинку до IV кварталу 2027 року.

З першого питання порядку денного, як зазначено у протоколі, заслухано ОСОБА_2 , який уповноважений головою товариства за довіреністю відкривати Загальні збори. За результатами голосування вирішено обрати головою Загальних зборів ОСОБА_2 , секретарем Загальних зборів – ОСОБА_4 та уповноважити їх на здійснення підрахунку голосів і підписання протоколу Загальних зборів. Результати голосування, наведені у протоколі: «за» – 408, «проти» – 79, «утримався» – 13.

З другого питання порядку денного вирішено збільшити розмір паїв членів Споживчого товариства «Будова-Море» з урахуванням закріпленого за кожним членом товариства об`єкта, а саме: для об`єктів, що є квартирами або нежитловими приміщеннями, розмір паю збільшити на суму, еквівалентну 150 доларів США за 1 кв.м площі об`єкта; для об`єктів, що є машиномісцями, розмір паю збільшити до еквівалента 21 000 доларів США. Розмір суми збільшення паю у гривні визначати виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет-сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу. Результати голосування, наведені у протоколі: «за» – 392, «проти» – 88, «утримався» – 17.

З третього питання порядку денного вирішено встановити, що члени Споживчого товариства «Будова-Море» мають у повному обсязі сплатити свої паї згідно з графіком, який індивідуально визначається для кожного члена товариства та узгоджується головою товариства. Результати голосування, наведені у протоколі: «за» – 389, «проти» – 79, «утримався» – 21.

З четвертого питання порядку денного вирішено підтвердити повноваження голови Споживчого товариства «Будова-Море» ОСОБА_3 , які встановлені Статутом товариства. Результати голосування, наведені у протоколі: «за» – 383, «проти» – 83, «утримався» – 31.

З п`ятого питання порядку денного вирішено продовжити строк будівництва будинку до IV кварталу 2027 року. Результати голосування, наведені у протоколі: «за» – 403, «проти» – 73, «утримався» – 18.

На підтвердження відомостей щодо участі членів товариства у зборах та результатів голосування відповідачем до суду першої інстанції подано журнали реєстрації учасників Загальних зборів від 27.02.2026 №1 (т. 1 а.с.50-83), №2 (т. 1 а.с.84-89), №3 (т. 1 а.с.90-93), №4 (т. 1 а.с.94-97), №5 (т. 1 а.с.98-102), №6 (т. 1 а.с.103-106), №7 (т. 1 а.с.107-110), а також бюлетені голосування №2 з другого питання порядку денного в електронному вигляді.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Як встановлено колегією суддів, відповідно до пункту 1.1. статуту Споживче товариство "Будова-Море" є споживчим житлово-будівельним кооперативом, створеним його засновниками на добровільних засадах на підставі рішення установчих зборів (протокол №1 від 24.04.2018) згідно з вимогами цивільного та господарського законодавства України, Законів України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію» та інших чинних законодавчих актів, які регулюють порядок створення і діяльності споживчих товариств.

За статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Положеннями частин першої та другої статті 83 Цивільного кодексу України унормовано, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

У статті 85 Цивільного кодексу України визначено, що непідприємницьким товариством є товариство, діяльність якого спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів і яке не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками. Учасники непідприємницького товариства не можуть брати участі в розподілі прибутку такого товариства. Особливості корпоративного управління в непідприємницьких товариствах визначаються в їхніх установчих документах з урахуванням положень цієї статті та інших актів цивільного законодавства.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (частина третя статті 85 Цивільного кодексу України).

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України «Про кооперацію».

Кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів (стаття 1 Закону України «Про кооперацію»).

Стаття 2 Закону України «Про кооперацію» надає визначення кооперативу, під яким слід розуміти юридичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

У статті 3 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб`єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про кооперацію» (в редакції до внесення змін згідно із Законом України №4751-IX від 13.01.2026) кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Колегія суддів зазначає, що право членства в кооперативі - це сукупність (система) правових норм (правил) стосовно реалізації конституційного права стати членом кооперативу, порядку й умов вступу до кооперативу та виходу з його складу, визначення й реалізації його правомочностей як поєднання членських прав та обов`язків, припинення членства й виходу з кооперативу. Зміст членських правовідносин становлять суб`єктивні права і юридичні обов`язки суб`єктів щодо утворення кооперативної організації або порядку вступу, прийняття в члени вже діючого кооперативу, участі в діяльності кооперативу, вихід (виключення) з нього. Суб`єктами членських правовідносин, з одного боку, виступають особи, які створили кооперативну організацію (засновники), та особи, які стали членами вже діючої кооперативної організації, а з іншого - кооперативна організація як суб`єкт господарювання.

Закон України «Про кооперацію» визначає два види членства в кооперативі: дійсне і асоційоване, та незалежно від статусу такого членства передбачає сплату особою, яка вступає в члени кооперативу, вступного внеску та паю, не встановлюючи жодних винятків (обмежень) такого розподілу членства за типами кооперативу.

Згідно із частинами першою, третьою статті 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Приписами частини першої статті 12 Закону України «Про кооперацію» унормовано, що основними правами дійсного члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

У свою чергу, законодавче визначення асоційованого членства в кооперативі міститься у частині другій статті 14 Закону України «Про кооперацію» (в редакції, чинній з 10.10.2022), згідно з якою асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом лише дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з повними членами кооперативу право на одержання паю.

Таким чином, асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка є членом такого кооперативу та внесла пайовий внесок у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу, що дає переважне порівняно з дійсними членами кооперативу право на одержання паю при ліквідації кооперативу.

Асоційовані члени кооперативу виступають насамперед його інвесторами, оскільки вони беруть лише майнову (інвестиційну) участь у діяльності кооперативу. Асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації. Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути обраними до їх складу.

Водночас 15.08.2022 з метою захисту прав інвесторів будівництва нерухомого майна Верховна Рада України прийняла Закон України №2518-IX від 15.08.2022 «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (набрав чинності 10.10.2022), яким статтю 14 Закону України «Про кооперацію» було доповнено частиною третьою такого змісту:

«Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)».

Пунктом 4 частини сьомої статті 21 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2518-IX (чинного з 10.10.2022) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.

Як зазначалося, Споживче товариство «Будова-Море» створене для організації будівництва житла, його експлуатації та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів у житлі та його експлуатації (пункт 2.2 Статуту). За напрямком діяльності товариство є житлово-будівельним та створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів (асоційованих членів) на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (пункти 3.1, 3.2 Статуту).

Пунктом 3.3 Статуту до цілей діяльності товариства віднесено, зокрема, задоволення потреб членів (асоційованих членів) товариства і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також придбання та реконструкції житла та інших об`єктів, вбудованих у житло; передачу членам товариства створених об`єктів (квартир, нежитлових приміщень, парковочних місць та ін.) відповідно до внесених ними паїв; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності товариства.

Отже, враховуючи, що метою діяльності Споживчого товариства «Будова-Море» є задоволення потреб його членів у житлі, зокрема шляхом будівництва житла, внаслідок набрання чинності Законом України №2518-IX від 15.08.2022 «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», у Споживчому товаристві «Будова-Море» не допускається наявності асоційованих членів, відповідно, статус ОСОБА_1 змінився з асоційованого члена, що був передбачений договорами асоційованого членства у споживчому товаристві №4/58, 4/59, 4/60, на повноправного члена Споживчого товариства «Будова-Море» в силу прямої вказівки про це норми пункту 4 частини сьомої статті 21 вказаного Закону.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_1 з 10.10.2022 є повноправним членом Споживчого товариства «Будова-Море».

Відтак, ОСОБА_1 набула прав та обов`язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про кооперацію», зокрема брати участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Позивач оскаржує рішення загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море» в частині збільшення розміру та визначення порядку сплати паю, оформлене протоколом №1/26 від 27.02.2026, як член Споживчого товариства «Будова–Море».

Обґрунтовуючи порушення своїх прав оспорюваним рішенням загальних зборів, позивач зазначив, що на загальних зборах Споживчого товариства «Будова–Море» було збільшено розмір паю кожного члена споживчого товариства на суму, еквівалентну 150 доларів США за 1 кв.м закріпленого об`єкта нерухомості. Тобто, у зв`язку з прийняттям спірного рішення наразі позивач має доплатити гривневий еквівалент 25 440 доларів США, враховуючи площу об`єктів нерухомості, які закріплені за позивачем. Відтак, зазначене рішення стосується особистих майнових прав позивача, оскільки останнє збільшує фінансові зобов`язання позивача й фактично змінює істотні умови чинного договору зі споживчим товариством без його особистого волевиявлення, а саме, без укладення додаткової угоди до договору асоційованого членства.

Як вказує позивач, оспорювані загальні збори членів Споживчого товариства «Будова-Титан» в частині збільшення розміру та визначення порядку сплати пайового внеску шляхом встановлення додаткового фінансового зобов`язання у розмірі, еквівалентному 150 доларів США за квадратний метр закріпленого за ним об`єкта, були проведені з істотними процедурними порушеннями, зокрема, позбавили можливості зміни або доповнення порядку денного, містили розбіжності між оголошеними та зафіксованими у протоколі результатами голосування, а також у позивача наявні сумніви щодо наявності кворуму. На переконання позивача, такі порушення у сукупності свідчать про незаконність спірного рішення та порушення його прав як члена товариства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2026 відбулися загальні збори членів Споживчого товариства "Будова-Море", які були оформлені протоколом № 1/26.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення №R067076298170 про вручення поштового відправлення, відповідачем, на виконання пункту 6.1. статуту Споживчого товариства "Будова-Море", було направлено ОСОБА_1 повідомлення про скликання загальних зборів членів товариства на 27.02.2026 із переліком питань порядку денного.

Факт отримання позивачем вказаного повідомлення та те, що останню було повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів, не заперечується останньою. Проте, як зазначає позивач, вона не змогла бути присутньої на зборах та не встигла делегувати представника.

У протоколі №1/26 від 27.02.2026 зазначено, що загальна кількість членів Споживчого товариства «Будова-Море» становить 831 особи, на зборах були присутні 508 членів особисто або через представників, що перевищує 50 відсотків від загальної кількості членів товариства.

Також із протоколу №1/26 від 27.02.2026 вбачається, що на розгляд загальних зборів членів Споживчого товариства «Будова-Море» були винесені питання, які відповідають питанням, що зазначені відповідачем у відповідному повідомленні про скликання загальних зборів членів Споживчого товариства «Будова-Море» на 27.02.2026.

На думку позивача, порушення полягає в тому, що під час зборів частина членів кооперативу намагалась ініціювати питання зміни порядку денного, але головуючий перешкодив у реалізації вказаного права.

Однак такі твердження позивача є помилковими, оскільки прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства, позбавляє відсутніх членів можливості ознайомитися з новими питаннями та свідомо вирішити, чи брати участь у загальних зборах, що створює підстави для визнання таких рішень недійсними в судовому порядку.

Щодо кворуму колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про кооперацію» визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Аналогічне положення закріплене й у пункті 8.1. статуту відповідача.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Згідно із частиною третьою статті 10 Закону України «Про кооперацію» кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до положень статуту Споживчого товариства «Будова-Море» членами товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом товариства може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Вступ до товариства здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених Загальними зборами членів товариства (пункт 5.2 Статуту). Рішення голови товариства про прийняття до товариства підлягає затвердженню Загальними зборами його членів (пункт 5.3 Статуту). Товариство зобов`язане вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (пункт 5.4 Статуту). Асоційованим членом товариства може бути фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу у разі присутності на засіданнях органу управління товариства. Асоційованими членами можуть бути особи, які виявили бажання брати участь у здійсненні статутних цілей і завдань товариства та отримати житлове приміщення (квартиру), нежитлове приміщення, парковочне місце та ін. шляхом укладання та виконання договору асоційованого членства у товаристві. (пункт 5.6. статуту). Асоційований член товариства набуває права та обов`язки на підставі договору асоційованого членства. Особа, яка уклала такий договір, вносить пай та цільовий внесок у порядку та розмірах, визначених цим договором (пункт 5.7 Статуту). Особа вважається прийнятою в асоційовані члени товариства з моменту укладення договору асоційованого членства та внесення вступного внеску (пункт 5.9 Статуту).

Отже, з аналізу наведених норм закону та статуту відповідача вбачається, що саме Споживче товариство «Будова-Море» веде облік своїх членів, за правильність, повноту та актуальність якого він відповідає і на підставі якого формує реєстраційні списки членів для участі у загальних зборах.

Згідно із статтею 15 Закону України «Про кооперацію» (в редакції, чинній станом на 27.02.2026 - дату проведення спірних загальних зборів) загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Загальні збори членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів товариства, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених. (пункт 8.7. Статуту) Кожний член товариства чи уповноважений товариства має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (пункт 8.8 Статуту).

Колегією суддів установлено, що відповідно до відомостей з протоколу оспорюваних загальних зборів загальна кількість членів Споживчого товариства «Будова-Море» становить 831 особа.

Оскільки зазначені обставини учасниками справи не оспорюються, то, відповідно, презюмується правильність висновку про те, що враховуючи положення статті 15 Закону «Про кооперацію» та пункту 8.7. статуту Споживчого товариства «Будова-Море», загальні збори членів товариства від 27.02.2026 правомочні були вирішувати питання, якщо на них присутні більше 416 його членів.

В свою чергу, участь у загальних зборах взяли 508 членів (особисто або через представників), що підтверджується журналами №1, №2, №3, №4, №5, №6 та №7 реєстрації на загальних зборах членів Споживчого товариства «Будова-Море», наданими товариством до суду першої інстанції.

Отже, кворум був наявний.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальні збори членів Споживчого товариства «Будова-Море», оформлені протоколом №1/26 від 27.02.2026, відбулися за участю 508 членів, таким чином, кількість присутніх перевищувала 50 відсотків від загальної кількості членів товариства, що відповідає вимогам пункту 8.7. статуту та статті 15 Закону України «Про кооперацію», відтак, загальні збори членів відповідача, які відбулися 27.02.2026, були правомочними для прийняття рішення з питань порядку денного.

При цьому, позивач мала можливість взяти участь у Загальних зборах особисто або через представника та реалізувати свої корпоративні права. Загальні збори були відкриті у встановленому порядку, після чого оголошено порядок денний, до якого включено п`ять питань, зокрема: обрання голови та секретаря зборів, збільшення розміру паїв членів товариства, визначення порядку їх сплати, підтвердження повноважень голови товариства та продовження строків будівництва будинку. Доказів того, що порядок денний був сформований із порушенням вимог Статуту СТ "Будова-Море" у редакції 2023 року або того, що позивач не був з ним ознайомлений до дати проведення зборів, суду не надано.

Натомість доводи позивача про відсутність кворуму з посиланням на те, що за інформацією від інших учасників зборів у приміщенні для голосування були присутні набагато менше осіб, ніж вказано в протоколі, і в певний момент часу частина учасників зборів покинуло зал, чим ще більше зменшилась кількість фактично присутніх на зборах, є голослівними, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Щодо доводів позивача стосовно того, що збори очолював не голова кооперативу, а інша особа, суд зазначає, з першого питання порядку денного Загальні збори розглянули питання щодо обрання голови та секретаря загальних зборів, за результатами голосування головою загальних зборів обрано ОСОБА_2 , відтак, доводи позивача у цій частині є необґрунтованими.

Натомість, сам по собі факт незгоди окремого члена кооперативу з таким рішенням не може свідчити про його незаконність або бути підставою для визнання його недійсним, так як позивач у своїх правових позиціях не викладав обґрунтувань щодо незаконності збільшення розміру паю як за суттю, так і за розміром, окрім того, не було внесено змін з вказаних питань до умов Договорів №4/58, №4/59 та №4/60 від 13.11.2018.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає порушеного права та/або законного інтересу позивача, адже значна частина доводів останньої базується на обставинах, що не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявні бюлетені голосування на загальних зборах членів Споживчого товариства «Будова-Море», оформлених протоколом №1/26 від 27.02.2026, зокрема по другому питанню порядку денного. Колегія суддів дослідила бюлетені голосування та встановила, що викладена у них інформація щодо результатів голосування відповідає інформації, що викладена у протоколі загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море» №1/26 від 27.02.2026.

Відтак, твердження позивача про розбіжності у результатах голосування спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів позивача про порушення її прав у зв`язку зі збільшенням розміру пайового внеску колегія суддів зазначає, що, як вже було встановлено апеляційним судом, внаслідок набрання чинності Законом України №2518-IX від 15.08.2022 «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», статус ОСОБА_1 змінився з асоційованого члена, що був передбачений договорами асоційованого членства у споживчому товаристві №4/58, №4/59 та №4/60 від 13.11.2018, на повноправного члена Споживчого товариства «Будова-Море» в силу прямої вказівки про це норми пункту 4 частини сьомої статті 21 вказаного Закону.

Зазначений Закон набрав чинності 10.10.2022, а отже, з цієї дати ОСОБА_1 набула статусу повноправного члена Споживчого товариства «Будова-Море».

Відтак, правовідносини між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова-Море» регулюються Законом України «Про кооперацію» та статутом споживчого товариства.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі №906/370/22 зазначено, що «Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Подібний висновок міститься постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі №910/14503/23».

Таким чином, як повноправний член кооперативу, позивач є носієм корпоративних прав та обов`язків, зокрема зобов`язаний виконувати рішення органів управління кооперативу, прийняті в межах їх компетенції, а також сплачувати внески, визначені статутом і рішеннями загальних зборів, з огляду на що є неспроможними доводи позивача стосовно того, що питання про збільшення пайового внеску мало вирішуватись шляхом внесення відповідних змін до договорів асоційованого членства у споживчому товаристві №4/58, №4/59 та №4/60 від 13.11.2018.

Відповідно до Закону України «Про кооперацію» та статуту Споживчого товариства «Будова-Море» загальні збори є вищим органом управління товариства та наділені повноваженнями щодо визначення розміру, порядку формування та використання майна кооперативу, у тому числі пайових та додаткових пайових внесків його членів.

Рішення загальних зборів членів кооперативу про збільшення розміру паю кожного члена кооперативу на суму, еквівалентну 150 доларів США за один квадратний метр площі об`єкта нерухомості, було прийнято більшістю голосів присутніх членів товариства та оформлене відповідно до вимог статуту.

Колегія суддів вважає, що позивач, вказуючи про незаконність проведених зборів, висловив незгоду з ухваленим рішенням загальних зборів Споживчого товариства «Будова-Море», які відбулися 27.02.2026. Проте сама по собі незгода члена товариства з таким рішенням не означає безумовної незаконності відповідного рішення.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріалами справи підтверджується дотримання порядку скликання та проведення оспорюваних загальних зборів, а також прийняття оскаржуваних рішень у межах компетенції загальних зборів; рішення загальних зборів членів Споживчого товариства «Будова-Море», оформлені протоколом №1/26 від 27.02.2026, прийняті правомочним органом, з дотриманням вимог закону та статуту товариства, а підстав для визнання їх недійсними судом не встановлено.

Як встановлено вище, доводи апеляційних скарг також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 по справі №916/866/26 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 по справі №916/866/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційних скарг на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 по справі №916/866/26 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.06.2026 по справі №916/866/26 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.09.2026.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран