Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №916/5191/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. Одеса Справа № 916/5191/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лічман Л.В.,

судді Павленко Н.А., Філінюк І.Г.,

секретар судового засідання Шаповал А.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кемінь В.В.,

від відповідача: Ганущак І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р., ухвалене суддею Бездолею Ю.С.,

у справі № 916/5191/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Житло-2008’’

про стягнення 799141,84 грн,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ (далі – ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України’’) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Житло-2008’’ (далі – ОСББ ,,Житло-2008’’) про стягнення боргу у загальній сумі 799141,84 грн, з яких: 607095,55 грн основного боргу; 143480,19 грн пені; 17068,59 грн 3% річних; 31497,51 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позову вказано на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 09.10.2024 р. № 9146-ОСББ(24)-14 у частині повної та своєчасної сплати вартості природного газу, спожитого в період з листопада 2024 р. по березень 2025 р.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 29.12.2025 р. відкрито провадження у справі № 916/5191/25.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. у справі № 916/5191/25 (суддя Бездоля Ю.С.): закрито провадження у справі № 916/5191/25 в частині позовних вимог ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ до ОСББ ,,Житло-2008’’ про стягнення 607095,55 грн основного боргу за відсутністю предмету спору; позовні вимоги ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ задоволено частково; стягнуто з ОСББ ,,Житло-2008’’ на користь ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ 14348,02 грн пені, 17068,59 грн 3% річних, 31497,51 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору; в решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване наступним.

Господарським судом Одеської області на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України закрито провадження у справі № 916/5191/25 у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки ОСББ ,,Житло-2008’’ сплатило заявлений до стягнення основний борг у розмірі 607095,55 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

При цьому, враховуючи встановлені обставини щодо прострочення сплати відповідачем вартості поставленого газу, місцевий господарський суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки та з`ясувавши їх правильність, задовольнив позовні вимоги про стягнення 17068,59 грн 3% річних та 31497,51 грн інфляційних втрат.

З приводу заявленої до стягнення пені господарський суд першої існтанції зазначив наступне.

Приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами договору, а також встановлені судом обставини стосовно порушення відповідачем його умов, наявні підстави для нарахування позивачем неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розрахунок якої складено арифметично вірно.

Між тим, вирішуючи за клопотанням відповідача питання про зменшення на 90% розміру заявленої до стягнення пені, Господарський суд Одеської області врахував: ненадання позивачем доказів завдання йому збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань; статус відповідача, зокрема те, що ОСББ, яке використовує природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, є колективним побутовим споживачем; значний розмір заявлених 3% річних, інфляційних втрат та пені для відповідача як для неприбуткової організації, створеної мешканцями будинку для їх забезпечення комунальними послугами, з урахуванням того, що оплата комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців; фінансовий стан відповідача як неприбуткової організації, що створена мешканцями будинку, підтверджений довідкою про розмір дебіторської заборгованості в сумі 1534690,03 грн; військову агресію та її негативні наслідки для населення, а також віднесення з 26.05.2025 р. Одеської міської територіальної громади до переліку територій можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 р. № 376; неможливість відповідача відмовитись від договірної умови про нарахування пені при укладенні договору, а також ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань, а саме повну сплату основного боргу після відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципу збалансованості інтересів обох сторін, враховуючи також стягнення судом заявлених на підставі ст.625 ЦК України сум, суд першої інстанції зменшив на 90% розмір пені, яку належить стягнути з відповідача, та визначив її у сумі 14348,02 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. у справі № 916/5191/25 у частині, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ щодо стягнення 129132,17 грн пені; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ щодо стягнення 129132,17 грн пені, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити; судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3993,60 грн покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що:

- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме ч.1 ст.550 ЦК України, ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України (у редакції, чинній на період виникнення спірних відносин);

- умови воєнного стану впливають на діяльність обох сторін правочину, в т.ч. позивача, ряд об`єктів якого пошкоджено під час війни;

- відповідачем допущено значне прострочення виконання грошових зобов`язань за договором, а сума основного боргу погашена тільки після відкриття провадження у справі;

- невиконання обов`язків боржником та відсутність у нього необхідних коштів у відповідності до положень ст.617 ЦК України не є підставою для звільнення від відповідальності у вигляді сплати неустойки;

- сума неустойки (пені) у співвідношенні до суми несвоєчасно сплаченого основного боргу становить 23,63%. Стягнення пені у такому розмірі не ставить під загрозу діяльність відповідача та не призведе до втрати ним платоспроможності;

- за змістом ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання;

- відповідно до положень податкового законодавства статус неприбуткової організації означає лише особливий режим оподаткування доходів юридичної особи та полягає у звільненні її від сплати податку на прибуток. Сам по собі факт наявності статусу неприбуткової організації не є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання;

- зменшення розміру пені на 90% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання та може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності, який призводить до порушення балансу інтересів сторін;

- судом першої інстанції не обґрунтовано, чому ним зменшено заявлену до стягнення пеню саме на 90%.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. у справі № 916/5191/25; встановлено ОСББ ,,Житло-2008’’ строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 29.07.2026 р.

23.07.2026 р. від ОСББ ,,Житло-2008’’ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Відповідач зазначає, що основний довід скаржника зводиться до того, що суд першої інстанції нібито не обґрунтував, чому пеню зменшено саме на 90%, а не на інший відсоток, однак це не відповідає змісту рішення, оскільки в ньому наведено перелік обставин, якими керувався суд.

Також ОСББ ,,Житло-2008’’ вказує, що апелянт наводить власний розрахунок, за яким пеня становить 23,63% від суми несвоєчасно сплаченого основного боргу, і на цій підставі стверджує, що стягнення пені у повному обсязі не є надмірним. При цьому ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ не враховує, що суд першої інстанції вже стягнув на користь позивача 17068,59 грн 3% річних та 31497,51 грн інфляційних втрат, тому додаткове стягнення пені в повному обсязі призведе до подвійного покарання відповідача за допущене порушення, що не узгоджується з компенсаційним характером заходів цивільно-правової відповідальності.

Крім того, відповідач зазначає, що законодавство прямо пов`язує право суду на зменшення неустойки з тим, чи значно перевищує її розмір збитки кредитора. Між тим, позивач під час розгляду справи не надав жодного доказу завдання йому будь-яких збитків внаслідок прострочення оплат відповідачем.

На думку ОСББ ,,Житло-2008’’, скаржник помилково тлумачить рішення як таке, що звільняє відповідача від відповідальності виключно на підставі його неприбуткового статусу. Відповідач погоджується, що статус неприбуткової організації сам по собі не є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, проте суд першої інстанції такого висновку не робив, а врахував його як один з кількох факторів, які у сукупності дозволяють зменшення пені.

Окремо ОСББ ,,Житло-2008’’ наголошує на тому, що не здійснює підприємницьку діяльність і не отримує дохід від використання придбаного природного газу, використовуючи його виключно для потреб мешканців будинку, кошти від яких надходять виключно як плата за комунальні послуги, тому покладення на відповідача обов`язку сплатити пеню в повному обсязі неминуче призведе до збільшення фінансового тягаря мешканців багатоквартирного будинку, які не є стороною спірних договірних відносин.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не ухилявся від виконання зобов`язань, а навпаки систематично, щомісячно, окремими платежами протягом грудня 2025 р. – травня 2026 р. погасив всю суму основного боргу ще до ухвалення рішення.

Окрім цього, суд першої інстанції правомірно врахував, що справа розглядається в умовах воєнного стану, а Одеська міська територіальна громада з 26.05.2025 р. віднесена до території можливих бойових дій, що є об`єктивною обставиною, яка вплинула на своєчасність надходження коштів від співвласників багатоквартирного будинку і, відповідно, на спроможність відповідача розраховуватися з позивачем.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 р.: призначено справу № 916/5191/25 за апеляційною скаргою ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. до розгляду в судовому засіданні; повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 08.09.2026 р.

У судовому засіданні 08.09.2026 р. за участю представників сторін згідно з приписами ст.ст.233,240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти них, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За правилами ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги те, що рішення суду відповідачем в апеляційному порядку не оскаржено взагалі, а позивачем оскаржено лише в частині зменшення на 90% розміру заявленої до стягнення пені, суд апеляційної інстанції на підставі ч.1 ст.269 ГПК України не перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частинах, якими ним закрито провадження у справі за вимогою про стягнення основного боргу та задоволено позовні вимоги.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ст.629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з приписами ч.1 ст.12 Закону України ,,Про ринок природного газу’’ постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором…

09.10.2024 р. між ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ (постачальник) та ОСББ ,,Житло-2008’’ (споживач) укладено договір про постачання природного газу № 9146-ОСББ(24)-14, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві… природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Сторонами не заперечується те, що на виконання договору, який за своєю правовою природою є письмовою угодою на постачання природного газу, у період з листопада 2024 р. по березень 2025 р. поставлено природний газ, який оплачувався неповно та несвоєчасно, у зв`язку з чим станом на момент звернення до господарського суду основний борг складав 607095,55 грн. Останній погашено після відкриття провадження у даній справі, тому місцевий господарський суд частково закрив провадження у справі № 916/5191/25 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім того, оскаржуваним рішенням на підставі ч.2 ст.625 ЦК України стягнуто на користь позивача 17068,59 грн 3% річних та 31497,51 грн інфляційних втрат, а також 14348,02 грн пені, розмір якої зменшено за клопотанням відповідача на 90%.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції зменшенням пені з огляду на таке.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання... Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання…

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.7.2 договору від 09.10.2024 р. № 9146-ОСББ(24)-14 у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення…

Апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, вважає, що на підставі п.7.2 договору постачальник вправі був нарахувати 143480,19 грн пені, з яких 8664,99 грн ? за несвоєчасну оплату газу, поставленого в листопаді 2024 р., 24344,49 грн – за несвоєчасну оплату газу, поставленого в грудні 2024 р., 39522,38 грн – за несвоєчасну оплату газу, поставленого в січні 2025 р., 43218,24 грн – за несвоєчасну оплату газу, поставленого в лютому 2025 р., 27730,09 грн – за несвоєчасну оплату газу, поставленого в березні 2025 р.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Також потрібно зауважити, що завданням неустойки є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у т.ч. у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Отже, метою застосування неустойки являється, перш за все, захист інтересів кредитора, однак останній повинен здійснюватися з урахуванням інтересів боржника та не може призводити до настання непропорційних для нього наслідків, тобто застосування неустойки має відбуватися з дотриманням принципів розумності та справедливості.

Чинники, які є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах мають індивідуальний характер. Відтак, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Аналогічні висновки зроблено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 р. у справі № 911/2269/22.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені, вірно послався на:

- відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору;

- значний розмір заявлених 3% річних, інфляційних втрат та пені для відповідача як для неприбуткової організації, створеної мешканцями будинку для забезпечення комунальними послугами, з урахуванням того, що оплата комунальних платежів здійснюється за рахунок власників майна в багатоквартирному будинку;

- статус відповідача, адже ОСББ, яке використовує природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, є колективним побутовим споживачем;

- військову агресію та її негативні наслідки для населення, а також віднесення з 26.05.2025 р. Одеської міської територіальної громади до переліку територій можливих бойових дій;

- ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань, а саме повну сплату основного боргу після відкриття провадження у справі;

- скрутний фінансовий стан відповідача як неприбуткової організації, виходячи з наявної довідки про склад дебіторської заборгованості в розмірі 1534690,03 грн.

Колегія суддів додатково зазначає, що під час воєнного стану суттєво збільшилась кількість випадків порушення мешканцями будинків платіжної дисципліни, яке зумовлене об`єктивними обставинами, а саме втратою джерел для отримання доходів, виїздом за кордон з безпекових міркувань тощо.

В контексті розгляду даної справи ці обставини заслуговують на особливу увагу, оскільки, як доречно вказав суд першої інстанції, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не здійснює підприємницької діяльності, а функціонує виключно для реалізації потреб мешканців будинку, в т.ч. придбаває газ для їх забезпечення тепловою енергією.

Таким чином, стягнення пені в повному обсязі неминуче призведе до збільшення фінансового тягаря безпосередньо мешканців багатоквартирного будинку, які не є учасниками процесу та які в умовах воєнного стану знайшли можливість сприяти у погашенні основного боргу ще до ухвалення рішення по суті спору.

Враховуючи усе вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення заявленої позивачем до стягнення пені в сумі 143480,19 грн до 14348,02 грн, частково задовольнивши відповідну позовну вимогу.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи ТОВ ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ щодо того, що суд першої інстанції неправильно застосував норму ч.3 ст.551 ЦК України, не врахувавши інтереси позивача, оскільки за результатами розгляду справи останній, окрім плати за спожитий газ, отримав справедливу компенсацію, яка полягає у відшкодуванні втрат від інфляційних процесів та плату за користування відповідачем коштами позивача (інфляційні втрати та 3% річних відповідно), а також 10% від нарахованої пені, що є достатнім, беручи до уваги обставини цієї справи.

Щодо посилань скаржника на те, що зменшення розміру пені на 90% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язань, колегія суддів вказує, що стягнення пені має стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинно призводити до отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків, яке могло б мати місце у випадку стягнення судом пені в повному обсязі.

З приводу тверджень апелянта про те, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано, чому зменшено заявлену до стягнення пеню саме на 90%, слід вказати на наведення в тексті рішення достатніх мотивів для зменшення розміру неустойки, а відсоток стягнутої неустойки визначається на підставі дискреційних повноважень, реалізуючи які місцевий господарський суд керувався конкретними обставинами даної справи та дійшов законного висновку про стягнення з відповідача 14348,02 грн пені. Для незгоди з такою позицією суду першої інстанції у колегії суддів жодних суттєвих причин не існує.

Решта доводів апеляційної скарги теж не мають наслідком зміну чи скасування оскаржуваного рішення, яке, будучи ухваленим Господарським судом Одеської області у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника за правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236,269,270,275,276,281,282,284 ГПК України, постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. у справі № 916/5191/25 – без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг’’.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 15 вересня 2026 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Павленко Н.А.

Філінюк І.Г.