Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №921/257/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/257/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДАВИД"

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2026 (повну ухвалу складено 22.07.2026, суддя Н.О. Андрусик) про призначення судової експертизи

у справі № 921/257/26

за позовом Акціонерного товариства "ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО", м.Тернопіль

до відповідача Приватного підприємства "ДАВИД", м.Тернопіль

про стягнення 1 969 426,32 грн

За участю представників:

від позивача – Балда-Денисюк Л.М.

від відповідача – Маланій І.Я.

Господарський суд Тернопільської області в ухвалі від 09.07.2026 у справі № 921/257/26 постановив: - задоволити частково клопотання Приватного підприємства "ДАВИД" про призначення судової експертизи; - призначити у справі № 921/257/26 комплексну судову трасологічну та електротехнічну експертизу; - зобов`язати Акціонерне товариство «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» надати суду у строк до 25.07.2026 прилад обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 №13233347, металеву пломбу з відтисками знаків «NIK ЦОВ 2К3 ДВ/ШV К», полімерну пломбу з номерним позначенням GА0385848, металеву пломбу з відтисками знаків ВАТ ТОЕ/39, полімерну пломбу з номерним позначенням С72610175 ВАТ ТОЕ; - відмовити в іншій частині заявленого клопотання; - проведення судової експертизи доручити Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС УКРАЇНИ (вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 25574765); - зобов`язати Приватне підприємство "ДАВИД" здійснити оплату проведення призначеної судом експертизи згідно пред`явленого експертною установою рахунку і докази такої оплати надати суду негайно.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд: - задоволити апеляційну скаргу, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2026 скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ПП «ДАВИД» задоволити повністю; - призначити у справі судову електротехнічну експертизу; - проведення експертизи доручити спеціалістам Інституту судових експертиз та права (79005, м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 9); - зобов`язати АТ «Тернопільобленерго» надати експерту прилад обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 № 1323334; - витрати на проведення експертизи покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2026, справу № 921/257/26 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ДАВИД", поданою на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2026 про призначення судової комплексної експертизи у цій справі.

24.08.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 921/257/26.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про призначення комплексної судової трасологічної та електротехнічної експертизи, місцевий суд виходив із того, що для встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення спору про стягнення 1 969 426,32 грн вартості необлікованої електричної енергії, необхідні спеціальні знання у сфері трасології та електротехніки. Суд врахував, що наданий позивачем висновок № 3644-Е від 29.10.2025 не дає відповідей на всі спірні питання, зокрема, щодо можливості втручання у внутрішню будову лічильника за умови цілісності основних пломб та впливу виявлених сторонніх елементів на правильність обліку електроенергії, а відповідач заперечує факт свого втручання. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність призначення комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи. Водночас, суд не задовольнив клопотання відповідача повністю в частині запропонованих питань, а визначив їх перелік та редакцію на власний розсуд, зазначивши, що окремі питання щодо технічної справності лічильника та правильності обліку електроенергії охоплюються питанням про наявність сторонніх елементів та їх вплив на облік і тому не потребують окремого формулювання. Крім того, суд визначив експертну установу відмінну від запропонованої відповідачем, мотивуючи це тим, що Івано-Франківський НДЕКЦ МВС України є територіально найближчою до суду державною експертною установою, у якій наявні фахівці за обома необхідними спеціальностями — трасологічною та електротехнічною, що забезпечить проведення комплексного дослідження в межах одного експертного провадження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що:

- місцевий суд, встановивши необхідність застосування спеціальних знань для з`ясування обставин, які мають значення для справи, безпідставно призначив комплексну судову трасологічну та електротехнічну експертизу, хоча відповідач клопотав про проведення саме судової електротехнічної експертизи. Запропоновані відповідачем питання стосувалися технічної справності електролічильника, правильності обліку електричної енергії, можливості втручання у його внутрішню будову за умови цілісності пломб та наслідків такого втручання, тобто обставин, для встановлення яких необхідні спеціальні знання у сфері електротехніки. Відтак, суд не мав підстав для призначення саме комплексної експертизи;

- суд не включив до остаточного переліку питань питання щодо справності електролічильника NIK 2307 №13233347 та його відповідності нормативним вимогам, а також питання щодо правильності відображення ним кількості спожитої електричної енергії. На думку апелянта, ці питання не є тотожними питанню про наявність сторонніх елементів усередині лічильника та можливість їх впливу на облік, а тому не можуть вважатися такими, що вже охоплені поставленими судом питаннями. Їх вирішення є необхідним для встановлення фактичної справності приладу, правильності обліку та, відповідно, наявності або відсутності підстав для нарахування вартості необлікованої електроенергії. Саме встановлення факту та характеру втручання у роботу приладу, а не лише наявності слідів чи сторонніх деталей, має визначальне значення для оцінки правомірності вимог позивача;

- обґрунтовуючи необхідність експертизи, суд сам визначив коло обставин, які необхідно дослідити, та сформулював питання таким чином, щоб з`ясувати механізм можливого втручання, стан пломб і вплив сторонніх елементів на облік. Така ініціатива суду фактично призвела до виконання ним функцій сторони щодо визначення предмета доказування. При цьому, відповідач заперечує факт свого втручання, а наданий позивачем висновок трасологічного дослідження прямо підтверджує цілісність окремих основних пломб та не встановлює технічного впливу виявлених елементів на правильність обліку. Тому, на переконання апелянта, саме запропоновані ним питання мали бути поставлені перед експертом у повному обсязі для забезпечення повного та об`єктивного дослідження;

- суд безпідставно визначив експертною установою Івано-Франківський НДЕКЦ МВС України та поклав усі витрати на експертизу на відповідача. Відмова у проведенні експертизи в Інституті судових експертиз та права у м. Львові є необґрунтованою, оскільки відповідачем було заявлено саме цю установу та зазначено про наявність у неї можливості проведення електротехнічного дослідження. Сама лише територіальна близькість Івано-Франківського НДЕКЦ до суду не є достатньою підставою для відхилення запропонованої стороною експертної установи, особливо за відсутності необхідності проведення комплексної експертизи. Крім того, апелянт вважає неправомірним покладення всіх витрат на проведення експертизи виключно на відповідача, оскільки суд фактично змінив обсяг і предмет експертного дослідження, врахувавши при цьому позицію позивача щодо запропонованих ним питань.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він покликається, зокрема, на таке:

- суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що встановлення обставин, пов`язаних із можливим втручанням у внутрішню будову електролічильника, станом та цілісністю пломб, наявністю сторонніх елементів і можливим впливом таких змін на правильність обліку електричної енергії, потребує спеціальних знань. Вказані обставини безпосередньо пов`язані з предметом спору та мають істотне значення для встановлення обґрунтованості заявлених позовних вимог. Саме тому, суд першої інстанції правомірно визначив перелік питань, необхідних для проведення експертного дослідження та відхилив окремі запропоновані відповідачем питання. Посилання апелянта на те, що висновки суду щодо обставин порушення не відповідають матеріалам справи, є передчасними, оскільки на стадії підготовчого провадження суд не здійснює остаточного встановлення обставин справи та оцінки доказів по суті. Відповідно, призначення експертизи спрямоване саме на отримання спеціальних знань, необхідних для подальшого повного та об`єктивного розгляду справи;

- апеляційна скарга не містить належного обґрунтування того, які саме норми процесуального права були порушені судом першої інстанції під час вирішення питання про призначення експертизи. Згідно положень процесуального закону, саме суд визначає питання, з яких має бути проведена експертиза, а також має право самостійно визначити експерта або експертну установу. Таким чином, незгода відповідача із визначеним судом переліком питань або порядком проведення експертизи сама по собі не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали;

- суд обґрунтовано доручив проведення комплексної експертизи Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, оскільки саме ця установа є територіально наближеною до Господарського суду Тернопільської області та має у штаті атестованих фахівців за необхідними для проведення комплексного дослідження спеціальностями — трасологічною та електротехнічною. Такий вибір дозволяє провести необхідні дослідження в межах одного експертного провадження, мінімізувати витрати на транспортування об`єкта дослідження та забезпечити його належне збереження. Відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неможливість або недоцільність проведення експертизи Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України, а також не доведено, яким саме чином визначення цієї установи порушує його процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши повноважних представників сторін, судова колегія встановила такі обставини:

Акціонерне товариство «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства «ДАВИД» про стягнення 1 969 426,32 грн вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої згідно з актом про порушення № 009611 від 18.07.2025 та рішенням комісії № 110 від 03.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.07.2025 під час проведення перевірки об`єкта, який належить відповідачу, а саме центру молодіжного дозвілля «The RiverPremium club», було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке полягало у втручанні в роботу приладу обліку, зокрема, у його внутрішню будову, про що складено акт про порушення № 009611 від 18.07.2025.

Вказаним актом зафіксовано порушення вимог п. 2.3.4, 5.5.5, 8.2.4, 8.2.5, 8.4.1, 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку; у внутрішню (схематичну) будову лічильника самовільно внесено зміни шляхом встановлення стороннього пристрою, що блокує роботу лічильника; порушено голограму ОСР 1290678 та пломбу кожуха GA 0385848.

Відповідно до висновку експерта ЛНДІСЕ № 3644-Е від 29.10.2025, встановлено сліди на зовнішніх і внутрішніх поверхнях кришки та корпуса засобу обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 №13233347 стороннього втручання, спрямованого на відкривання кришки електролічильника; встановлено на внутрішніх конструктивних елементах засобу обліку ознаки стороннього втручання, що полягають у закріпленні на зворотній стороні електронної плати з маркуванням « 687254-025-08» нехарактерним для заводського способом, а саме за допомогою двосторонньої клейкої стрічки та методом ручного паяння, електронних компонентів, які на відповідних ділянках зворотної сторони електронної плати з маркуванням « 687254-025-08» наданого як зразок засобу обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 №12664948 відсутні; відтиски знаків «NIK ЦОВ 2К3 ДВ/IV К» на контактних поверхнях пломби досліджуваного засобу обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 №13233347 та відтиски знаків «NIK ЦОВ 2К3 ДВ/IV К» на контактних поверхнях пломби засобу обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 №12664948, наданого як зразок, виконані різними пломбувальними матрицями; полімерна пломба з номерним позначенням «GA0385848 NIK» засобу обліку NIK 2307 ART.T.1600.MC.21 №13233347 піддавалась перевстановленню.

Щодо полімерної пломби з номерним позначенням «C72610175 BAT TOE», експертом встановлено, що на внутрішніх поверхнях корпуса та якірної вставки зазначеної пломби містяться ознаки витягування пломбувального дроту з корпуса пломби.

Водночас, експертом зазначено, що встановити трасологічними методами, чи піддавалася дана пломба перевстановленню, не вдалося, що зумовлено відсутністю інформації про загальний вигляд розташування пломби на об`єкті та спосіб її навішування на момент вилучення.

На підставі зазначеного висновку експерта комісією позивача прийнято рішення про проведення нарахування відповідачу вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлено протоколом засідання комісії № 110 від 03.12.2025.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії проведено за методикою, визначеною главою 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема пунктом 8.4.10. Період нарахування, становить 12 місяців — з 19.07.2024 до 18.07.2025, що передбачено для випадків втручання в роботу приладу обліку. Величину необлікованої електричної енергії розраховано виходячи з дозволеної потужності об`єкта, яка становить 65 кВт, 24-годинного режиму роботи та коефіцієнта використання потужності 0,6.

Відтак, за підрахунками позивача, загальний обсяг необлікованої електричної енергії склав 202 727 кВт/год, що за тарифами, які діяли у період порушення, становить 1 969 426,32 грн, у тому числі ПДВ.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення вартість проведеного трасологічного дослідження.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

23.06.2026 ПП «ДАВИД» подало до Господарського суду Тернопільської області клопотання про виклик експерта для надання пояснень щодо висновку № 3644-Е від 29.10.2025 та про призначення у справі судової електротехнічної експертизи.

У поданих клопотаннях відповідач ставить під сумнів висновок експерта про перевстановлення пломбиNIK, оскільки, за текстом висновку, пломбувальний дріт і якірна вставка пломби не мають пошкоджень. Також, ПП «ДАВИД» вказує на неналежну ідентифікацію лічильника, використаного для порівняння, та відсутність чіткої відповіді щодо можливості втручання у внутрішню будову лічильника без пошкодження пломб.

Обґрунтовуючи необхідність електротехнічної експертизи, відповідач зазначив, що проведене трасологічне дослідження не вирішує технічних питань щодо справності лічильника, його відповідності нормативним вимогам та можливості втручання в його роботу без пошкодження пломб. При цьому відповідач стверджує, що основні пломби та голографічна наклейка не знімалися і не перевстановлювалися.

З огляду на це, ПП «ДАВИД» вважає, що за умови цілісності пломб, втручання у внутрішню будову лічильника могло відбутися лише до його опломбування — на стадії виробництва або постачання. У зв`язку з необхідністю спеціальних знань, відповідач просить призначити судову електротехнічну експертизу, визначивши перелік відповідних питань та доручивши її проведення фахівцям Інституту судових експертиз та права (м. Львів).

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Необхідність призначення експертизи у цій справі зумовлена не самим по собі запереченням відповідачем висновку експерта, а характером обставин, які мають бути встановлені для вирішення спору. Зокрема, наявний у матеріалах справи висновок № 3644-Е від 29.10.2025 містить результати трасологічного дослідження стану лічильника та пломб, однак не дає можливості встановити низку технічних обставин, на які посилається відповідач, заперечуючи факт несанкціонованого втручання у роботу засобу обліку.

Йдеться, зокрема, про технічну можливість доступу до внутрішньої будови лічильника за умови збереження цілісності окремих запірно-пломбувальних пристроїв, функціональне призначення виявлених усередині лічильника сторонніх елементів та їх можливий вплив на правильність обліку електричної енергії, а також механізм утворення виявлених пошкоджень пломб. З`ясування зазначених обставин без застосування спеціальних знань у відповідних галузях неможливе.

При цьому, правове значення для вирішення спору має не лише встановлення факту наявності певних змін у конструкції лічильника чи слідів на пломбах, а й з`ясування характеру таких змін, способу їх утворення та можливих технічних наслідків. Саме сукупність цих обставин дає змогу оцінити доводи сторін щодо наявності чи відсутності втручання в роботу засобу обліку та відповідність зафіксованих обставин вимогам ПРРЕЕ.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що наявні у справі докази не дають змоги без застосування спеціальних знань встановити всі обставини, що входять до предмета доказування, а відтак, призначення судової експертизи відповідає передбаченим ст. 99 ГПК України процесуальним умовам.

Щодо доводів апелянта про те, що за встановленої місцевим судом необхідності проведення експертного дослідження достатнім було призначення виключно електротехнічної експертизи, а також про безпідставність призначення саме комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи замість запропонованої відповідачем електротехнічної, колегія суддів зазначає таке:

Процесуальне законодавство не обмежує суд запропонованими учасниками справи видом експертизи та формулюванням питань, поставлених на вирішення експерта. Визначаючи вид експертного дослідження та коло питань, суд має виходити з характеру обставин, що підлягають встановленню, та необхідності застосування спеціальних знань для їх з`ясування.

В даному випадку, предмет дослідження охоплює не лише технічні характеристики внутрішніх елементів лічильника, функціональне призначення виявлених компонентів та їх можливий вплив на правильність обліку електричної енергії, а й встановлення характеру та механізму утворення слідів на запірно-пломбувальних пристроях, корпусі та інших конструктивних елементах лічильника, можливості та способу перевстановлення пломб, а також технічної можливості доступу до внутрішньої будови приладу за умови збереження цілісності окремих пломб.

Зазначені питання за своїм змістом належать до різних спеціальних галузей знань. Встановлення характеру та механізму утворення слідів, стану пломб, можливості та способу їх перевстановлення потребує спеціальних знань у галузі трасології, тоді як дослідження внутрішньої будови лічильника, функціонального призначення його елементів та їх можливого впливу на правильність обліку електричної енергії — спеціальних знань у галузі електротехніки.

Отже, сукупність поставлених на вирішення експертів питань об`єктивно потребує застосування спеціальних знань як у сфері трасології, так і електротехніки, а їх спільне дослідження в межах комплексної експертизи забезпечують повне та всебічне з`ясування технічних обставин, що мають значення для вирішення спору.

Посилання апелянта на те, що ним пропонувалося поставити перед експертами виключно питання електротехнічного характеру, зазначеного висновку не спростовує, оскільки запропонований учасником справи обсяг питань не охоплює всіх обставин, які підлягають встановленню у цій справі, зокрема, характеру та механізму утворення виявлених слідів, а також можливості та способу перевстановлення пломб.

Не приймаються колегією суддів і доводи скаржника щодо необґрунтованого невключення до переліку питань запропонованих відповідачем питань про технічну справність лічильника та правильність відображення ним кількості спожитої електричної енергії.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий суд не усунув із предмета дослідження відповідні обставини, а сформулював питання таким чином, щоб отримати від експерта відомості щодо наявності сторонніх елементів всередині лічильника та їх можливого впливу на правильність обліку. Відтак, за змістом поставленого питання фактично охоплено те коло технічних обставин, на постановленні яких наполягав відповідач.

Водночас питання про те, чи є конкретні дії порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, чи вчинені вони саме споживачем та чи наявна його вина, є питаннями правового характеру та не можуть бути предметом висновку експерта. Тому обґрунтованим є визначення судом питань у спосіб, за якого експерт має встановити фактичні технічні обставини, а їх правову оцінку здійснить суд при вирішенні спору по суті.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що призначення експертизи свідчить про перебрання судом на себе функцій сторони у доказуванні, а також про те, що місцевий суд до проведення експертного дослідження фактично встановив факт втручання у роботу лічильника. У відповідності до вимог процесуального закону, експертиза може бути призначена судом як за клопотанням учасника справи, так і з його власної ініціативи. Вирішення питання про необхідність застосування спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи, належить до процесуальних повноважень суду та саме по собі не свідчить про здійснення ним функцій сторони у доказуванні.

Не свідчить про попереднє встановлення судом факту втручання у роботу лічильника і зазначення в ухвалі про призначення експертизи обставин, які зумовили необхідність проведення відповідного дослідження. Наведення судом таких обставин має на меті визначення предмета та меж експертного дослідження і не є остаточною оцінкою наявних у справі доказів чи встановленням факту порушення.

Таким чином, дії місцевого суду щодо призначення експертизи та викладення в ухвалі обставин, які обґрунтовують необхідність її проведення, відповідають його процесуальним повноваженням і не свідчать ані про перебрання судом функцій сторони у доказуванні, ані про попереднє встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню за результатами експертного дослідження.

Призначення експертизи на цій стадії розгляду справи саме по собі не означає встановлення факту порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Питання щодо наявності чи відсутності такого порушення підлягає вирішенню судом за результатами дослідження та оцінки всіх доказів у справі, в тому числі висновку експерта, відповідно до встановлених законом правил оцінки доказів.

Щодо визначення експертної установи колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Зміст оскаржуваної ухвали свідчить про те, що при виборі експертної установи суд врахував не лише її територіальне розташування, а передусім необхідність проведення комплексного дослідження за двома спеціальностями та наявність у відповідній установі фахівців, компетентних у вирішенні поставлених питань.

У свою чергу, скаржник не навів конкретних обставин, які б свідчили про відсутність у визначеної судом установи відповідних спеціалістів, її неспроможність провести призначене дослідження або обставини, що ставили б під сумнів об`єктивність такого дослідження.

Саме по собі бажання відповідача провести експертне дослідження в іншій, запропонованій ним установі не створює для суду обов`язку визначати таку установу.

Не вбачає колегія суддів підстав і для висновку про неправомірність покладення попередніх витрат на проведення експертизи на відповідача.

Згідно з ч.2 ст. 125 ГПК України, суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

В даному випадку, саме відповідач звернувся з клопотанням про призначення судової експертизи, в якому просив витрати на її проведення покласти на відповідача. Визначення його стороною, на яку покладається попереднє фінансування експертного дослідження, не означає остаточного вирішення питання про розподіл судових витрат та не позбавляє відповідача права заявити відповідні вимоги за результатами розгляду спору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди з процесуальними рішеннями суду першої інстанції щодо виду експертизи, формулювання питань, вибору експертної установи та порядку авансування витрат, однак не свідчать про порушення місцевим судом норм процесуального права чи необґрунтованість висновку про необхідність спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства "ДАВИД" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2026 про призначення судової експертизи у справі № 921/257/26 підлягає залишенню без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "ДАВИД" відмовити.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2026 про призначення судової експертизи у справі № 921/257/26 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 14.09.2026.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік