Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №694/1095/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1095/26

Провадження № 2/710/904/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сивоконя С.С.,

секретаря судового засідання – Шпиці О.Е.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

11.06.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов згаданий позов, у якому представник позивача просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №51386250 від 04.11.2024 в розмірі 15221,96 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 04.11.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (надалі – Позивач, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») був укладений кредитний договір № 51386250 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 3000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Сума заборгованості відповідача становить 15221,96 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 3000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 10271,96 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 450,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами становить – 1500,00 грн.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 15.06.2026, відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд цієї цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 16.09.2026 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Представник позивача до суду не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити без участі представника позивача і не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Судом встановлено, що 04.11.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (надалі – Позивач, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») був укладений кредитний договір (договір про споживчий кредит) № 51386250.

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на суму та умовах зазначених у кредитному договорі, але відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

Факт перерахування коштів підтверджується листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 16 лютого 2026 року (вих. № 144017-1504554843-16022026), згідно з яким 04 листопада 2024 року о 06:42 було успішно виконано платіжну операцію (транзакція № 1504554843) з перерахування ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561909) кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості сума боргу відповідачки за кредитним договором становить 15221,96 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 3000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 10271,96 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 450,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами становить – 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», (у редакції, яка була чинною на дату укладання договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України" Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача несплачену заборгованість у розмірі 13721,96 грн, що складається: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 3000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків– 10271,96 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту– 450,00 грн із огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань перед позивачем, а тому суд уважає, що позовні вимоги за користування кредитними коштами за вказаним договором є законними і їх потрібно задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу) у сумі 1500,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, в Україні уведено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався.

Заборгованість за неустойкою (пенею) в сумі 1500,00 грн нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу) за таке прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 2400,04 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн суд зазначає таке.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Ураховуючи фактичні обставини справи, критерій складності позову, який містить лише одну позовну вимогу, ураховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження, сталість судової практики щодо предмету позову, а також з позиції пропорційності і розумності розміру витрат на правову допомогу, суд зменшує розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягує із відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. 12-13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 625, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», код ЄДРПОУ – 43561909, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, інші відомості про особу суду не відомі, заборгованість за кредитним договором №51386250 від 04.11.2024 в розмірі 13721,96 грн (тринадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня 96 копійок), що складається: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 3000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків– 10271,96 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту– 450,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», код ЄДРПОУ – 43561909, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір у розмірі 2400,04 грн (дві тисячі чотириста гривень 04 копійки) та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя С.С. Сивокінь