Суд: Тальнівський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №704/1130/26
Суддя: Воронкова І. Г.
704/1130/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.09.2026 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді: Воронкової І.Г.
секретаря судового засідання: Джуській Л.О.
за участю представника заявника Діхтяренко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні померлого,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 2011 року проживала без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 . За час спільного проживання з ОСОБА_2 вони вели спільне господарство, піклувалися один про одного, ОСОБА_2 повністю фінансово утримував заявницю, допомогав їй з вихованням онуків. На початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 добровольцем пішов служити в лави ЗСУ, приймав участь в бойових діях, та звільнився з лав ЗСУ в зв`язку з погіршенням стану здоров`я. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Заявниці необхідно встановити факт проживання однією сім`єю та факт перебування на утриманні померлого ОСОБА_2 для реалізації права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також для отримання належних пільг члену сім`ї померлого ветерана військової служби.
В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заяву та просили її задовольнити. Пояснили, що з 2011 року заявниця проживала разом однією сім`єю з ОСОБА_2 , разом виховували її онуків, вели спільне господарство, чоловік ОСОБА_2 утримував її, оскільки заявниця є непрацездатною, є пенсіонеркою за віком, також сторони здійснювали благоустрій житла та спільного господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Після того, як ОСОБА_2 захворів, заявниця здійснювала постійний догляд та піклування за хворим, супроводжувала його до медичних закладів, після його смерті здійснила поховання.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, надав клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі. Заперечив проти задоволення заяви з підстав, викладених в письмовій заяві.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що добре знав покійного ОСОБА_2 , це його побратим, знайомі вони були більше 20 років. Знає, що заявниця ОСОБА_1 жила із ОСОБА_4 довгий час, вони жили повноцінною родиною, вели спільне господарство, виховували онуків.
Свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що добре знає заявницю та її родину, так як є старостою села та ще є її сусідом. Знає заявницю з 2011 року, коли вона почала жити з чоловіком ОСОБА_2 по сусідству з ним. Вони жили разом однією сім`єю весь час, тримали і обробляли городи, мали спільне господарство, худобу, ремонтували будинок, виховували онуків заявниці.
Свідок ОСОБА_6 дала показання про те, що вона є класним керівником онучок заявниці. З даною родиною вона працює з 2015 року, щонайменше двічі на рік вона відвідувала цю родину для складання актів обстеження умов проживання родини, так як онучки заявниці позбавлені батьківських прав, і заявниця є їх опікуном. Дуже добре знає заявницю та її чоловіка - покійного ОСОБА_2 , який за життя приймав активну участь у житті навчального закладу. Він проживав разом із заявницею однією родиною, як чоловік та дружина, разом виховували онуків заявниці.
Свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що вона є подругою заявниці, часто зустрічаються на свята. Знайомі вони близько 20 років, заявниця ще тоді проживала в с. Легедзине, потім заявниця познайомилася із ОСОБА_2 та переїхала до нього жити в с. Веселий Кут. Жили вони разом добре, вели спільне господарство, тримали худобу, покійний дуже любив онучок заявниці, допомагав їй в усьому.
Суд, заслухавши заявницю, її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по справі, дійшов до наступного висновку.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади Тальнівської територіальної громади, ОСОБА_1 з 18.08.2017 року зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Згідно свідоцтва про смерть, актовий запис № 244 від 22.05.2026 р., ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
До заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 04.05.2017 року Черкаським облвійськкоматом про те, що він має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби (а.с. 10).
Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, від 13.10.2017 р., виданої ОСОБА_2 про те, що в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , станом на 01.10.2017 року, проживають ОСОБА_2 (власник), ОСОБА_9 (мати власника), ОСОБА_1 (дружина власника) (а.с. 11).
Також, довідкою від 12.10.2017 року, виданою Веселокутською сільською радою, встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_2 входить його мати ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та дружина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 13).
На підтвердження факту отримання грошової допомоги на поховання чоловіка, заявниця надала квитанцію АТ "ОщадБанк" від 27.05.2026 року про зарахування одноразової допомоги в розмірі 30 988,00 гривень (разові виплати від ПФУ, згідно ПКМУ 1596), на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 (а.с. 12).
ОСОБА_2 за життя мав захворювання, через яке настала його смерть (а.с.14-24, 29-32).
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 05.11.2013 р., ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є пенсіонером (а.с. 25) та отримує пенсію в невеликому розмірі, що підтверджується наданими заявницею банківськими виписками з її рахунку (а.с. 27, 28).
Спільне сімейне життя з померлим ОСОБА_2 також підтверджується наданими суду світлинами, на яких зображена заявниця з ОСОБА_2 та її онуками (а.с. 33-37).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд у порядку окремого провадження, крім іншого, розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно п. 6 Рішення Конституційного Суду України, від 03.06.1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення статті 74 СК України.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у Рішенні від 13.07.2000 року в справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) суд вказав, що «поняття сім`ї (за ст. 8 Європейської конвенції з прав людини) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року (остаточне - 18.09.2015 року), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосовуванню судами як джерело права, вказано, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Заявниця вказує, що встановлення цього факту пов`язане з її бажанням реалізувати право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 виснувала, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, які були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника, так як дозволить їй використати своє право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заперечення заінтересованої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, які надійшли до суду на заяву ОСОБА_1 щодо встановлення факту, що має юридичне значення, в яких представник просить відмовити в задоволенні вимог заявниці, оскільки вважає такі вимоги безпідставними, необгрунтованими - не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, на підставі повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин справи, які підтверджені належними доказами, беручи до уваги обумовленість звернення позивачки до суду з даною заявою настанням юридичних наслідків у вигляді можливості набуття нею права на отримання пенсії по втраті годувальника, і зазначені факти суд визнав доведеними, тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 263-265, 315 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 01.06.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.06.2013 року по 19.05.2026 року перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.Г. Воронкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua