Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №712/7205/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/7205/26

Провадження 2/712/4211/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовує тим, що 19.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 1997396, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 8000,00 грн строком на 20 днів, з 19.12.2019 року, з кінцевим терміном повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів 08.01.2020 року.

Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1200,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,75 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також комісії за надання кредиту в розмірі 400,00 грн.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом визначена договором у розмірі 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Позивач зазначає, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі шляхом їх безготівкового перерахування на платіжну картку відповідача.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув та передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1997396 від 19.12.2019 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20800,00 грн, з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 8400,00 грн. - заборгованість за процентами; 400,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту; 4000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1997396 від 19.12.2019 року у загальному розмірі 20800,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 24.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 19.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 1997396.

Відповідно до п.п. 1.2-1.4 договору сума кредиту становить 8000,00 грн., кредит надано строком на 20 днів з 19.12.2019 року, а кінцевим терміном повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів визначено 08.01.2020 року.

Відповідно до п. 1.5 договору сукупна вартість кредиту протягом погодженого сторонами строку кредитування становить 1600,00 грн. та включає комісію за надання кредиту в розмірі 400,00 грн і проценти за користування кредитом у розмірі 1200,00 грн.

Пунктом 1.5.2 договору визначено процентну ставку у розмірі 0,75 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а п. 1.6 договору встановлено стандартну (базову) процентну ставку у розмірі 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 2.2.3 договору у разі невиконання позичальником зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту проценти з дня, наступного за днем, визначеним п. 1.4 договору, продовжують нараховуватися за базовою ставкою, встановленою п. 1.6 договору, протягом 60 днів.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором позивачем надано документи щодо перерахування кредитних коштів.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію щодо належності відповідачу відповідного банківського рахунку та надходження на нього кредитних коштів.

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 07.09.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260901/65007-БТ вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , рахунок IBAN НОМЕР_2 .

Банком також підтверджено, що 19.12.2019 року на зазначений рахунок було здійснено зарахування грошових коштів у сумі 8000,00 грн.

Таким чином, сукупністю наявних у матеріалах справи доказів підтверджується як факт укладення відповідачем кредитного договору № 1997396 від 19.12.2019 року, так і фактичне отримання ним передбаченої договором суми кредиту в розмірі 8000,00 грн.

Відповідачем доказів повернення отриманих кредитних коштів суду не надано.

Аналізуючи доводи позивача щодо розміру процентів за користування кредитом суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2 кредитного договору № 1997396 від 19.12.2019 року відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 договору кредит надано строком на 20 днів, починаючи з 19.12.2019 року, а терміном повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів визначено 08.01.2020 року.

Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом погодженого сторонами строку кредитування становлять 1200,00 грн та нараховуються за ставкою 0,75 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Разом із тим п. 1.6 договору сторонами погоджено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх передбачених ним платежів проценти за користування кредитом з дня, наступного за днем, визначеним п. 1.4 договору, продовжують нараховуватися за базовою ставкою, встановленою п. 1.6 договору, протягом 60 днів.

Таким чином, умовами укладеного сторонами договору визначено як розмір процентної ставки протягом первісного строку кредитування, так і порядок та обмежений період її застосування у разі неповернення кредиту у встановлений договором термін.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна сума нарахованих процентів становить 8400,00 грн.

Зазначений розмір відповідає погодженим сторонами умовам договору та складається із 1200,00 грн процентів, нарахованих протягом первісного 20-денного строку кредитування за ставкою 0,75 % на день, та 7200,00 грн. процентів, нарахованих після настання 08.01.2020 року терміну повернення кредиту протягом 60 днів за базовою ставкою 1,50 % на день. Так, 1,50 % від неповернутої суми кредиту 8000,00 грн. становить 120,00 грн. за один день, а за 60 днів - 7200,00 грн.

Доказів повернення відповідачем кредитних коштів протягом зазначеного періоду, сплати нарахованих процентів або належного виконання зобов`язання в інший спосіб матеріали справи не містять.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростовано та власного контррозрахунку суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8400,00 грн. заборгованості за процентами.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 400,00 грн комісії за надання кредиту.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту встановлена одноразово у розмірі 5 % від суми кредиту та становить 400,00 грн.

Разом із тим встановлення у договорі відповідного платежу саме по собі не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правомірність його стягнення та надання споживачу відповідної послуги, за яку встановлено таку плату.

Із матеріалів справи не вбачається, які саме самостійні дії чи послуги, що не охоплюються безпосередньо процесом укладення та виконання кредитного договору, були надані відповідачу за вказану комісію.

Фактично комісія встановлена саме за надання кредиту, тобто за вчинення кредитодавцем дій, які становлять зміст його основного обов`язку за кредитним договором - надання позичальнику обумовленої договором суми грошових коштів.

Доказів надання відповідачу будь-якої додаткової чи супутньої послуги, яка могла б становити самостійний предмет оплати в сумі 400,00 грн, позивачем суду не надано.

За таких обставин суд не знаходить правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати 400,00 грн комісії за надання кредиту, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4000,00 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд враховує характер спірних правовідносин, розмір отриманого відповідачем кредиту, строк кредитування, розмір установленої договором плати за користування кредитними коштами та загальний обсяг майнових наслідків порушення відповідачем зобов`язання.

Так, відповідачем отримано кредит у сумі 8000,00 грн лише на 20 днів. Унаслідок його неповернення позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення 8400,00 грн.

Доказів завдання первісному чи новому кредитору збитків, які обґрунтовували б необхідність додаткового стягнення з відповідача 4000,00 грн штрафних санкцій поряд із сумою кредиту та нарахованими процентами, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, а також необхідності забезпечення розумного балансу майнових інтересів сторін зобов`язання, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 551 ЦК України підстави для зменшення заявленої позивачем неустойки у розмірі 4000,00 грн до 0 грн.

Щодо переходу права вимоги та загального розміру заборгованості.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ.

Згідно з указаним договором та витягом із реєстру боржників до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1997396 від 19.12.2019 року.

Таким чином, позивач набув статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні та право вимагати від відповідача його виконання в тому обсязі, право на який належало первісному кредитору.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1997396від 19.12.2019 року у загальному розмірі 16400,00 грн, яка складається з 8000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 8400,00 грн заборгованості за процентами.

У задоволенні вимоги про стягнення 400,00 грн. комісії за надання кредиту слід відмовити, а розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій у сумі 4000,00 грн. -зменшити до 0 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов заявлено на суму 20800,00 грн, при цьому суд дійшов висновку про стягнення 16400,00 грн, що становить 78,85 % заявлених майнових вимог.

Відтак із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2099,50 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що позивач просить стягнути 8000,00 грн та на підтвердження таких витрат надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг № Д/23823 від 14.04.2026 року та відомості щодо обсягу виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи характер та складність справи, яка є типовим спором про стягнення заборгованості за кредитним договором, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відсутність необхідності участі представника у судових засіданнях, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, ціну позову, а також критерії реальності, необхідності та розумності відповідних витрат, суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 8000,00 грн неспівмірним із складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Разом із тим, оскільки позов задоволено частково, зазначені витрати відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1971,25 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «КредіАгріколь Банк», місце реєстрації: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, заборгованість за кредитним договором № 1997396 від 19.12.2019 року в розмірі 16 400 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 099, 50 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 971, 25 гривня, а всього стягнути 20 470,75 гривень (двадцять тисяч чотириста сімдесят грн. 75 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 16.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян