Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №702/575/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/575/26

Провадження № 2/702/666/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Барської Т.М.

за участю секретаря судового засідання Карабань З. І.

позивач, відповідач - не з`явилися,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Паладич А. О. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник, споживач) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі у тексті також ТОВ «Свеа Фінанс», позивач, фактор) заборгованість за Кредитним договором №1419828 від 02.02.2024 у сумі 103522,38 грн. та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 02.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» (далі у тексті також кредитор, первісний кредитор) та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями та підписанням у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладений Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1419828.

Відповідно до умов цього правочину позичальнику наданий кредит у розмірі 10700,00 грн. строком на 360 днів, визначена стандартна процентна ставка у розмірі 2,50% в день та знижена процентна ставка у розмірі 1,25% в день.

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет https://sloncredit.uа/ та підписанням електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором Х967 направлявся відповідачу 02.02.2024 о 14:36:05 у вигляді повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС.

Кредитні кошти первісний кредитор надіслав відповідачу 02.02.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яку остання вказала при оформленні кредиту.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши обумовлені платежі вчасно, внаслідок чого виник борг.

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений Договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Позивач стверджує, що за Договором факторингу №01.02-30/25 він набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №1419828 від 02.02.2024 на загальну суму 103522,38 гривень, у тому числі 10699,99 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 87472,39 грн. заборгованості за відсотками та 5350,00 грн. пені.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути на свою користь зазначену заборгованість а також понесені ним судові витрати.

Постановленою 08.06.2026 ухвалою позовна заява ТОВ «Свеа фінанс» прийнята до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий строк для подачі відзиву на позов.

У призначене на 14 год 00 хв. 15.09.2026 судове засідання представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, разом з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.33 на звороті, 34).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена шляхом направлення документів в електронному вигляді до її електронного кабінету, жодних заяв і клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов не скористалась.

Зважаючи на відсутність передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, справу розглянуто без участі сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Дослідженням паперової копії електронного Договору №1419828 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» суд встановив, що 02.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит» укладений електронний Договір №1419828 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (далі у тексті також Договір №1419828, правочин, Кредитний договір, Договір), який підписаний одноразовим ідентифікатором Х967(а. с. 7-9).

Згідно умов цього Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 700,00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів (п.1.4.Договору); періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4.Договору); дата повернення кредиту (27.01.2025) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору; стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах кредиту (п.1.5.1. Договору); знижена процентна ставка 1,125 % в день та застосовується за такої умови: якщо споживач до 03.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, тоді він, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (1.5.2. Договору).

Пунктом 1.4.1. сторони правочину обумовили, що у споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого кредитору звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Однак, кредитор, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності споживача, може направити споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, споживачу в Особистому кабінеті/Мобільному застосунку «SlonCredit», стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за Договором. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що направлення кредитором вказаних пропозицій є його правом, а не обов`язком та залежить від можливостей кредитора та/або оцінки кредитоспроможності споживача.

Відповідно до п.1.5. Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає 2,50% в день за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом та 2.39% в день за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки (п.1.7.1., 1.7.2. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору (п. 2.2. Договору ).

Дати надання кредиту: 02.02.2024 або 03.02.2024.

Відповідно до п.5.1. Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування ним включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, визначеного п.5.3 Договору.

Згідно з п.5.3 Договору у разі направлення споживачем коштів з метою дострокового повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за період фактичного його користування, то вважається що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 5.6. цього Договору.

За змістом п.5.6 Договору у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

З додатку №1 до Договору суд встановив, що датою видачі кредиту зафіксоване 02.02.2024; позичальник зобов`язався сплачувати первісному кредитору проценти за користування кредитними коштами у таких розмірах: 03.03.2024 – 3611,25 грн., а з 02.04.2024 по 27.01.2025 з періодом кожні 30 днів по 8025,00 гривень.

27.01.2025 відповідач мала обов`язок, окрім процентів в сумі 8025,00 гривень, повернути кредитору отримані у власність на умовах користування 10700,00 гривень кредиту (а.с.9 на звороті).

Паспорт споживчого кредиту відповідає умовам Договору №1419828 і містить відомості про його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С724 (а.с.10).

Заява-анкета містить персональні відомості відповідача – ПІБ, РНОКПП, дату народження, номер мобільного телефону, Email, місце проживання, дані паспорта громадянина України, Унікальний номер запису в ЄДДР, відомості про місце роботи, контактні дані третьої особи ( ОСОБА_2 ).

Заява-приєнання до публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 02.02.2024 підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х967 (а.с.11).

Довідка щодо ідентифікаційної взаємодії в системі BankID НБУ із ідентифікації особи клієнта і верифікації отриманих ідентифікаційних даних при укладенні договору №1419828 від 02.02.2024 підтверджує, що особу відповідача було однозначно встановлено як ОСОБА_1 (а.с.12).

Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон Кредит», що набрали чинності з 07.10.2022, встановлюють порядок надання ТОВ «Слон Кредит» фінансових послуг (а.с.12 на звороті - 18).

Паперова копія Правил відомостей про ознайомлення з ними відповідача не містить.

Факт перерахування 02.02.2024 в 14:37:11 на платіжну картку № НОМЕР_2 наданих первісним кредитором відповідачу за Кредитним договором коштів в розмірі 10700,00 гривень підтверджує довідка ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів (а. с. 22).

Згідно з розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1419828 від 02.02.2024 відповідач на виконання взятих на себе зобов`язань 04.03.2024 сплатила кредитору 3878,76 гривень, з яких 3878,75 гривень зараховані на погашення зобов`язання зі сплати відсотків, а 0,01 гривні – на виконання основного зобов`язання – сплату тіла кредиту.

Окрім того, за змістом розрахунку, розмір боргу за основним зобов`язанням складає 10699,99 гривень, а борг за процентами 87472,39 гривень. При цьому проценти за зниженою процентною ставкою 1,125% в день кредитор нарахував за період з 02.02.2024 по 02.03.2024, а з 04.03.2024 по 27.01.2025 проценти нараховані за процентною ставкою 2,5% в день. Також первісним кредитором відповідачу нарахований штраф в сумі 5350,00 гривень (а.с.19-21).

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений Договір факторингу № 01.02-30/25 (а.с.22 на звороті - 25).

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п.4.1 Договору факторингу сторони домовились, що фінансування складає 1997803,90 грн.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього Договору після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором (п. 3.1.3.).

Сплата позивачем на користь ТОВ «Слон Фінанс» суми фінансування підтверджено платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 10148 від 18.08.2025 на суму 1997803,90 грн. (а.с.26).

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-30/25 від 13.08.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1419828 від 02.02.2024 в сумі 103522,38 грн, з яких заборгованість за основним боргом – 10699,99 грн, заборгованість по процентах – 87472,39 грн., 5350,00 грн. штраф (а.с.26 на звороті, 27).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Згідно досліджених судом доказів Договорів факторингу №01.02-30/25 від 13.08.2025 з додатками до нього, зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку про доведеність права позивача висунути вимогу про виконання зобов`язань за Кредитним договором № 1419828 від 02.02.2024 відповідачу ОСОБА_1 .

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання за Кредитним договором №1419828, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 10 700,00 грн.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконувала вчасно та у повному обсязі, проценти у визначені Графіком строки сплачувала частково, а тому заборгувала, за доводами позивача, 103522,38 грн., з яких 10699,99 грн. основного боргу, 87472,39 грн. процентів та 5350,00 грн. штраф.

Перевіривши розрахунок заборгованості у розрізі тіла кредиту, за Кредитним договором № 1419828 від 02.02.2024 суд дійшов висновків, що позовна вимога у цій частині підлягає до задоволення.

Згідно з позовними вимогами заборгованість по процентах нарахована кредиторами за встановленою процентною ставкою 2,50 % в день з 04.03.2024 по 27.01.2025.

З 02.02.2024 по 02.03.2024 проценти нараховані за ставкою 1,125% в день.

Однак, на переконання суду, умови договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки є нікчемними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 02 лютого 2024 року Договір №1419828 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, а тому кредитор не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі більшому ніж 1% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності.

Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, зважаючи, що Договір з відповідачем укладений 02 лютого 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому умова правочину щодо встановлення денних процентних ставок на рівні 2,50% і 2,39% в день є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За наведеного, суд приходить до висновку про розрахунок боргу за процентами за користування наданими у кредит грошовими коштами в сумі 10700,00 гривень за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період:

10700,00х1%=107,00 грн.,

107,00 грн.х360днів=38520,00 грн.;

38520,00 – 3878,75 (сплачених відповідачем 04.03.2024) =34641,25 гривень.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5350,00 грн, суд залишає без задоволення і враховує, що відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Законодавець установив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачав, що позичальник також звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 цей пункт був виключений із Закону «Про споживче кредитування». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Виключення Законом України № 3498-IX із Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» пункту 6-1 не дає підстав для висновку про те, що законодавець у такий спосіб відновив можливість стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання умов договору про споживче кредитування під час воєнного стану, оскільки залишається чинною кореспондуюча цьому положенню норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Крім того, слід виходити із принципу верховенства права та системного тлумачення законодавства - норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж положення спеціального закону, що підтверджує пріоритетність застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, під час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені чи штрафів за кредитними договорами.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунок позивача.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленою з умовами кредитування, уклавши Кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають до часткового задоволення і до стягнення з відповідача підлягає 10699,99 гривень основного боргу та 34641,25 гривень за нарахованими процентами, що в загальному становить 45341,24 гривень.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс» - 45341,24 грн, що становить 43,80 % від ціни позову 103522,38 грн, тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1166,13 гривень(43,80%).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфорт» № 1419828 від 02.02.2024 у загальній сумі 45341 (сорок п`ять тисяч триста сорок одна) гривня 24 копійки, з яких заборгованість за основним зобов`язанням 10699,99 гривень, заборгованість за процентами 34641,25 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1166,13 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» місцезнаходження вулиця Іллінська, будинок 8 м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення ухвалене і підписане 15.09.2025.

Суддя Тетяна БАРСЬКА