Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №572/2491/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________________________________________________________

Справа № 572/2491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Слободянюка Б. К.

за участю секретаря судових засідань – Кардаш К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку та 1/4 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом

У С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася з позовом до Сарненського районного суду Рівненської області в якому просить визнати за нею право власності на: - 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; - 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 5625482300:01:001:0226, площею 0,25 га в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 , якому належало право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла вона та відповідачка. 12.05.2025 приватний нотаріус Сарненського районного нотаріального округу Рівненської область Войцехович О. О. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з тим, що розмір обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_1 становить половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом (тобто 1/4), а саме: 11903 грн 03 коп, а вартість 1/2 частки земельної ділянки, яку вона спадкує за законом становить 13608 грн 58 коп. Отже вартість майна не охоплена заповітом більша ніж вартість обов`язкової частки у спадщині. Таким чином на майно померлого ОСОБА_3 є спадкоємці, які прийняли спадщину: ОСОБА_2 - за заповітом на цілий житловий будинок та на 1/2 частку земельної ділянки за законом та ОСОБА_1 на 1/2 земельної ділянки за законом. Вважає, що її право на спадкування порушене, тому звернулася до суду з даним позовом.

Представник позивача адвокат Михалець Г. В. позов підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтовує тим, що постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу правомірна, оскільки вартість майна не охоплена заповітом більша ніж вартість обов`язкової частки у спадщині.

Дослідивши надані докази суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим повторно серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є : - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією довідки виданої приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу від 30.01.2025.

12.05.2025 приватний нотаріус Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О. О. виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про права на спадщину, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 5625482300:01:001:0226, площею 0,25 га.

Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 1241 ЦК України право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до п.5.10 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 (надалі - Порядок) при визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині нотаріус враховує всіх спадкоємців за законом, які могли 6 бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем.

Відповідно до п. 5.11 Порядку при призначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, шо не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку.

Відповідно до п. 5.12 Порядку, якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає із заповіданої частини спадкового майна.

Відповідно до п.5.13 Порядку, якщо спадкоємець за заповітом є одночасно і спадкоємцем за законом, частина спадкового майна, яка залишилася поза заповітом, ділиться порівну між усіма спадкоємцями за законом, у тому чисті й спадкоємцем, зазначеним у заповіті.

Спадкодавцем ОСОБА_3 при житті був складений заповіт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на ім`я своєї дочки ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла, так як подала заяву про прийняття спадщини. Іншим спадковим майном, невключеним у заповіт є земельна ділянка, кадастровий номер: 5625482300:01:001:0226, площею 0,25 га, право спадкування за законом на яку має дочка спадкодавця ОСОБА_2 .

Вартість житлового будинку, становить 20394 грн 97 коп, згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку 29.04.2025.

Вартість земельної ділянки, становить 27217 грн 15 коп, згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку 29.04.2025. Розмір обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_1 становить половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (тобто 1/4), а саме 11903 грн 03 коп, а вартість 1/2 частки земельної ділянки, яку вона спадкує за законом становить 13608 грн 58 коп. Отже, вартість майна не охопленого заповітом більша ніж вартість обов`язкової частки у спадщині.

Таким чином, на майно померлого ОСОБА_3 є спадкоємці, які прийняли спадщину: ОСОБА_2 — за заповітом на цілий житловий будинок та на 1/2 частку земельної ділянки за законом; ОСОБА_1 - частку земельної ділянки за законом.

10.02.2026 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О. О. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Право власності на вказаний будинок зареєстроване за ОСОБА_2 10.02.2026 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

Крім того, 10.02.2026 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О. О. видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5625482300:01:001:0226, площа 0,25 га. У свідоцтві зазначено, що ОСОБА_1 має право на 1/2 вказаної земельної ділянки, однак свідоцтво про право на спадщину ще не видано.

Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ст.1233, 1235 ЦК України).

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст. 1241, 1245 ЦК України).

Згідно зі ст. 1296, 1301 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на обов`язкову частку в спадщині зазначена відмова може бути оскаржена до суду в порядку позовного провадження.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити, оскільки свідоцтва про право на спадщину на спірне майно видані відповідачці, позивачка вибрала не належний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок неодноразово робила Велика Палата (ВП) Верховного Суду (ВС).

Відповідно до ст.141 ЦК України судові витрати залишити за позивачем

Керуючись статтями 10-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку та 1/4 частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: