Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №544/979/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/979/26

пров. № 2/544/744/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О. О.,

за участю секретаря Костенко Т. В.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у розмірі 8 167 грн. 96 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачкою ОСОБА_1 05.01.2024 було укладено кредитний договір (оферти) № 05.01.2024-100002688. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 05.01.2024. Строк, на який надається Кредит - 28 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту – 01.02.2024; Період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі – «черговий період»); Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі – «процентна ставка. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 1,62% = (2727,66 / 6000)/28 х 100%. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн.; Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов`язання. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7538.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі.

Відповідачка, в свою чергу, свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 8 167,96 грн., що складається з: тіла кредиту – 6000,00 грн., процентів – 1267,96 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 900,00 грн.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 05.01.2024-100002688 від 05.01.2024 у розмірі 8167,96 грн., а також просить стягнути судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає частково в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту. Відсотки та комісію просить суд не стягувати. При винесенні судового рішення просить врахувати, що вона є дружиною військовослужбовця, про що надала підтверджуючі документи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 05.01.2024-1000002688 від 05.01.2024 (матеріали справи в електронній формі).

Так, відповідачка ОСОБА_1 05.01.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора «Е659», поставивши електронний підпис, підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти) та заявку кредитного договору, за умовами якого їй надано кредит у розмірі 6000,00 грн., Строк, на який надається Кредит - 28 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту – 01.02.2024; Період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі – «черговий період»); Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі – «процентна ставка. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 1,62% = (2727,66 / 6000)/28 х 100%. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн.; Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов`язання (матеріали справи в електронній формі).

У статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією, згідно якої: ID операції - 2411843807, ідентифікатор еквайєра – АТ КБ ПриватБанк, ідентифікатор платіжного пристрою – І02203Р9, сума та валюта операції – 6000,00 UAH, дата та час операції – 2024.01.05 17:31, призначення платіжної операції – видача за договором №05.01.2024-100002688, номер платіжного інструменті – 444111*38 (матеріали справи в електронній формі).

Проте, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 8 167,96 грн., що складається з: основного боргу – 6 000,00 грн., залишку відсотків – 1 267,96 грн., залишку комісій – 900,00 грн. (матеріали справи в електронній формі).

Після встановлення вказаних обставин суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту в установлений договором строк, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн.

Щодо стягнення відсотків, штрафу та комісії нарахованих позивачем.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту. У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

18 травня 2024 року набрала чинності нова редакція п.15 ст.14 Закону, у зв`язку із набранням із цієї дати чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», де пункт 15 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".

Дія цього Закону поширюється на:1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).

У відповідності до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Таким чином, статус військовослужбовця надається громадянину, який проходить військову службу відповідно до чинного законодавства України. Такого статусу особа набуває з часу початку проходження нею військової служби, визначеного законодавством.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як вбачається з наданої відповідачкою копії свідоцтва про шлюб, вона є дружиною ОСОБА_2 . Згідно довідки № 247 від 27.06.2026 року, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі за контрактом з 19.08.2025 по теперішній час.

Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період виключається нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час.

Крім того, в прикінцевих положеннях Закону №1275-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Отже, відповідачка ОСОБА_1 , як дружина військовослужбовця, звільняється під час дії особливого періоду від сплати нарахованих за кредитним договором № 05.01.2024-100002688 від 05.01.2024 року процентів за користування кредитом та заборгованості за комісією.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21 суд касаційної інстанції роз`яснив, що під поняттям «проценти за користування кредитом» у розумінні пункту 15 статті 14 Закону №2011-XII слід розуміти усі платежі, що мають компенсаційний або платний характер за користування кредитними коштами, незалежно від їх найменування у договорі (проценти, комісії, винагороди тощо).

Таким чином, будь-які комісії, що нараховуються банком у зв`язку з користуванням кредитом або його обслуговуванням, за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами кредитора. Тому на період дії особливого періоду нарахування та стягнення таких комісій із військовослужбовців та членів їхніх сімей є протиправним.

З огляду на вище викладене позов підлягає частковому задоволенню.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір", що підтверджується копією платіжної інструкції №СЦ00094546 від 08.04.2026 (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме в сумі 1955,74 грн. з розрахунку: 6 000,00 грн. х 2662,40 грн. / 8 167,96 грн. = 1955,74 грн.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором 05.01.2024-100002688 від 05.01.2024 у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору у сумі 1955 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 74 копійки.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2026.

Суддя О.О.Сайко