Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №536/2209/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 536/2209/26

Номер провадження 2/948/668/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря

судового засідання - Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 536/2209/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 представник позивача звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 липня 2026 року цивільну справу передано на розгляд до Машівського районного суду Полтавської області.

28 липня 2026 року від Кременчуцького районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог, представник зазначила, що 17.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів у кредит №45826214, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 7500,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісія за надання кредиту складає 1200,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання, передав у власність грошові кошти в розмірі 7500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.

Враховуючи умови договору кредиту, заборгованість відповідача складає 24748,50 грн, зокрема: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1048,50 грн - сума заборгованості за процентами, 15000,00 грн - заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом/пеня, 1200,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 24748,50 грн, а також понесені судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Позивач, повідомлений належним чином, шляхом направлення електронних листів до його електронного кабінету та його представника (а.с.57-59) у судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача просить позов розглядати без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить у разі неявки у судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення (а.с.4).

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, які він не отримав, а поштовий конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.60).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відповідач причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

17.01.2026 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір надання коштів у кредит №45826214, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 7500,00 грн (п.2.2.1); строком на 30 днів (п.2.2.2); процентна ставка на день 0,466% фіксована; дата повернення кредиту 15.02.2026, денна ставка 0,999%, (п.2.2.3, 2.2.4). Комісія за надання кредиту 16,00 від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 862,50 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 22962,50 грн, загальні витрати за кредитом 1200,00 грн (п.2.2.4). Орієнтовна реальна процентна ставка 2611,9% (п.2.2.4), денна процентна ставка 0,999% в день (п.2.2.41) (а.с.27-35).

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 33118.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Одноразовий ідентифікатор 33118. Час відправки ідентифікатора позичальнику 17.01.2026 10:35:18 год. на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Згідно довідки ТОВ «Європейська Платіжна Система», відповідно умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, 17.01.2026 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у сумі 7500,00 грн, на картку № НОМЕР_2 , що також підтверджується платіжною інструкцією від 17.01.2026 (а.с.23,38).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання та надав відповідачу кошти у розмірі 7500,00 грн, як встановлено у кредитному договорі.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором №45826214 від 17.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 складає 24748,50 грн, з яких: 7500,00 грн - тіло кредиту, 1048,50 грн - проценти, 1500,00 - пеня, 1200, 00 грн - комісія, (а.с.41-42).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 7500,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 1048,50 грн - суми заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Судом із досліджених доказів встановлено, що за кредитним договором №45826214 від 17.01.2026, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 7500,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами встановлений у кредитному договорі відповідає розміру встановленому в ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов`язання з їх повернення не виконав, відсотки у встановлених договором розмірі не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7500,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 1048,50 грн - суми заборгованості за відсотками є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доказів щодо повернення кредиту та спростування вказаного розміру заборгованості відповідачем суду не надано.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 15000,00 грн неустойки/пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 17 Кредитного договору визначено, розмір неустойки, який становить: 37,50 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Представник позивача зазначив, що при стягненні неустойки за даним договором слід застосовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Також зазначив, що за договорами укладеними з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснення нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, що врегульовано пунктом 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з дня набрання чинності Законом №3498- IX.

Вирішуючи питання який саме закон підлягає застосуванню, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Суд констатує, що частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність» встановлено ієрархію нормативно-правових актів, відповідно до якої кодекс і закони є актами однієї юридичної сили.

Разом з тим, згідно ч.ч.1,2 ст. 11 ЗУ «Про правотворчу діяльність» кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання. При прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом.

Отже аналізуючи вказану норму закону, суд зауважує, що оскільки при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом, суд дійшов висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості неустойки за кредитним договором в розмірі 15000,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором неустойки в розмірі 15000,00 грн задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 1200,00 грн комісії, суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, пунктом 2.2.4 Договору передбачена комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 1200,00 грн.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зазначає таке.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах формує єдину судову практику, надаючи обов`язкові для всіх правові позиції та висновки щодо застосування норм права, що забезпечує сталість та однаковість у правосудді, а ці висновки є важливим джерелом для судів нижчих інстанцій та інших суб`єктів владних повноважень .

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.2.4 Кредитного договору №45826214 від 17.01.2026, є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1200,00 грн комісії до задоволення не підлягає.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 24748,50 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 8548,50 грн що становить 34,54 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 919,59 грн, що складає 34,54 % від 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273,352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість за кредитним договором 45826214 від 17.01.2026:

7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту,

1048,50 грн - заборгованість за процентами,

а всього 8548,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», судовий збір у розмірі 919,59 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», 01010, м. Київ, площа Арсенальна, 1Б, код за ЄДРПОУ: 39861924;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.Л.Тимофєєва