Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №539/4293/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4293/26

Провадження № 3/539/690/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Лубнах Полтавської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_1 ), за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшов (вхідний № 18579/26) адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2026 року справа № 539/4293/26 передана для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2026 року серії ЕПР1 № 756104, складеним поліцейським Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області сержантом поліції Теремінько О. А., ОСОБА_1 27 серпня 2026 року о 00.28 год на вулиці Вокзальній, 6 у місті Лубнах Полтавської області керував транспортним засобом ЗАЗ 110207, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проведено в медичному закладі - Комунальному підприємстві «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради (далі - КП «ЛЛІЛ»). Стан алкогольного сп`яніння становив 0,58 проміле, що підтверджується висновком КП «ЛЛІЛ» від 27 серпня 2026 року № 201. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), відповідальність за що передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2026 року серії ЕПР1 № 756104 наявний підпис ОСОБА_1 у пункті 13 (роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, і ознайомлення з місцем розгляду справи); у пункті 14 (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) ОСОБА_1 власноруч зазначено, що пояснення викладено на окремому аркуші; у пункті 18 (підпис особи про ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення) наявний підпис ОСОБА_1 . Свідки події не залучалися (пункт 9 указаного протоколу).

У судове засідання, призначене на 15 вересня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать довідка про доставку СМС-повідомлення на номер мобільного телефону, вказаний ним у заявці на отримання судових повісток і повідомлень в електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлення від 27 серпня 2026 року, а також поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, а вину у вчиненні правопорушення визнав у письмових поясненнях від 27 серпня 2026 року, суд визнає причини його неявки неповажними та, враховуючи строки накладення адміністративного стягнення, встановлені статтею 38 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними в справі матеріалами.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 130 КУпАП).

Отже, керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2026 року серії ЕПР1 № 756104; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27 серпня 2026 року, яким у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 серпня 2026 року; відеозаписом, здійсненим нагрудною відеокамерою (боді-камерою) поліцейського.

Так, у письмових поясненнях від 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 повідомив, що 27 серпня 2026 року близько 00.05 год вживав спиртні напої, а саме три чарки горілки «Пшеничної», а потім безалкогольне пиво, після чого на прохання брата поїхав на залізничний вокзал у місті Лубнах Полтавської області, керуючи належним йому транспортним засобом ЗАЗ 110207, державний номерний знак НОМЕР_2 . На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі погодився добровільно. Вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, а також зазначив, що зобов`язується з`явитися в судове засідання за викликом суду.

З дослідженого судом відеозапису, здійсненого нагрудною відеокамерою (боді-камерою) № 906484 поліцейського Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, який міститься на оптичному носії, долученому до матеріалів справи, убачається, що 27 серпня 2026 року о 00:32:01 працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про підставу зупинки керованого ним транспортного засобу, а саме про те, що в темну пору доби на автомобілі не працювала ліва фара, що є порушенням Правил дорожнього руху. Під час спілкування зі ОСОБА_1 у поліцейських виникла обґрунтована підозра, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки з порожнини його рота відчувався запах алкоголю. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу або в медичному закладі (00:33:20). ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, при цьому повідомив, що вживав пиво (00:33:31). Перебуваючи в службовому автомобілі поліції, який прямував до медичного закладу, ОСОБА_1 повідомив, що вживав горілку «Пшеничну» (00:37:01). Відеозаписом зафіксовано перебування ОСОБА_1 у приміщенні КП «ЛЛІЛ», де медичним працівником проведено його огляд на стан сп`яніння (00:47:02), за результатами якого складено висновок від 27 серпня 2026 року про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Відеозапис, здійснений нагрудною відеокамерою працівника поліції, досліджено судом; він повністю відображає подію, обставини якої відповідають викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом враховано, що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на стан сп`яніння, а також визнав факт вживання ним алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом.

Доказів та доводів, які б об`єктивно спростовували зазначені факти та обставини щодо вчиненого адміністративного правопорушення, при розгляді справи не встановлено. При складанні протоколу поліцейським здійснено опис встановлених обставин, сформульовано суть вчиненого правопорушення.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 указаного Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

За наведених обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У рішенні від 25 березня 2021 року у справі «Сміляніч проти Хорватії» Європейський суд з прав людини наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху.

У рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, щире розкаяння винного, про що свідчить визнання ним вини у письмових поясненнях, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 КУпАП є обставиною, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Санкція частини першої статті 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає накладення на водіїв штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд вважає необхідним накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

До суду не подано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 належить до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, тому відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 33, 34, 38, 40-1, 130, 245, 251, 252, 255, 256, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до статті 303 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя М. М. Пилипчук