Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №533/518/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа №533/518/26

Провадження №2/533/489/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

16 вересня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання – Шуліки Л.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ

28 травня 2026 року позивач ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі – Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено заяву-договір (далі – кредитний договір) про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/734640, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 40 532,68 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту – 69 місяці з дати укладення кредитного договору. Процентна ставка – 52,9 % річних.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором, надавши останньому кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку клієнта. Проте, всупереч умовам кредитного договору, клієнт припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами договору.

09.04.2020 АТ «Райффайзен Банк» на підставі договору № 114/2-31-F було відступлено право вимоги за кредитним договором №014/380805/82/734640 до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» (новий кредитор).

Станом на 26.11.2021 заборгованість відповідача за кредитним договором становила 43898,81 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом – 37402,63 грн; заборгованість за відсотками – 6496,18 грн.

У подальшому ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит.

За розрахунком, сформованим ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 30.09.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором стала складати 119849,21 грн, у тому числі: заборгованість за основним боргом в сумі 37402,63 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 82446,58 грн.

07.10.2025 між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-07/10 із відступленням прав грошової вимоги за кредитним договором, відповідно до якого перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №014/380805/82/734640 від 26.11.2019 до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ».

Позивач враховуючи вище викладене прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 119849,21 грн та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Згідно ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 14.07.2026, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява позивача з проханням слухати справу без участі представника, позов підтримує. В разі неявки відповідача прохає постановити заочне рішення (а.с.95-96).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.11.2019 від імені ОСОБА_1 заповнено та підписано заяву-анкету для отримання кредиту «Кредит готівкою» (а.с. 15).

26 листопада 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 (за договором - клієнт) та АТ «Райффайзен Банк Аваль» (за договором - банк) укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/734640 (далі – кредитний договір) (а.с. 10). Договір містить власноручний підпис від імені відповідача.

У п.1.1 кредитного договору зазначено, що банк відкриває поточний рахунок «для виплат» (далі –поточний рахунок) IBAN НОМЕР_1 в гривнях на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно з цієї заявою-договором, а також внесення клієнтом готівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. Будь-які інші, не передбачені цим пунктом заяви-договору, операції за поточним рахунком не здійснюються та банк відмовляє в прийнятті документів на їх виконання.

Згідно з п.1.2 кредитного договору на умовах цієї заяви-договору з дати надання кредиту банк зобов`язаний надати клієнту кредит у сумі 36900 гривень, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (далі – проценти). В залежності від операційної моделі банку надання кредиту може здійснюватися в один із таких способів: а) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений у пункті 1.1 заяви-договору. Клієнт доручає банку здійснити в дату надання кредиту договірне списання коштів з поточного рахунку у визначеній підпунктом 1.2.1.1 підпункту 1.2.1 пункту 1.2 заяви-договору сумі на картковий рахунок № НОМЕР_2 /IBAN; б) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок з наступним відображенням операції надання кредиту на картковий рахунок через поточний рахунок в дату надання кредиту (у раз його надання в операційний час) або на наступний операційний день (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу). Для контролю за станом та рухом коштів по картковому рахунку клієнт підключається до послуги «Мобільний банкінг», яка передбачає направлення клієнту sms-повідомлень про стан карткового рахунку та проведені по картковому рахунку операції на номер мобільного телефону клієнта НОМЕР_3 .

У п. 1.2.1 кредитного договору передбачені мета, строк кредиту, проценти за кредитом та додаткові умови кредитування:

1.2.1.1. Придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення класних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, - у розмірі 36900 гривень;

1.2.2. Строк кредиту - 48 місяці, з 26.11.2019 (дата надання кредиту) по 26.11.2023 (дата повного погашення кредиту).

Відповідно до п. 1.2.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом фіксована і становить: 52,9% річних (може бути змінена за згодою Сторін шляхом укладення додаткової заяви до цієї Заяви-Договору або в порядку та на умовах, передбачених цією Заявою-Договором).

У відповідності до п. 1.2.4 кредитного договору дата сплати щомісячного ануїтетного платежу 26 числа кожного календарного місяця згідно з графіком.

Дата та сума переказу коштів на картковий рахунок кредитом - з метою виконання грошових зобов`язань за кредитом. Клієнт доручає Банку здійснювати 21 числа кожного місяця Договірне списання коштів з карткового рахунку на поточний рахунок в сумі 1861,4 гривень, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно з графіку (п. 1.2.5).

Проценти сплачуються клієнтом у визначеному графіком дату у складі щомісячного ануїтентного платежу, вказаного у графіку, і розраховуються, виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 заяви-договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт) (п. 2.1 кредитного договору).

Згідно з п.2.2 кредитного договору клієнт здійснює погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 статті 3 розділу 6 Правил.

У відповідності до п.2.3 кредитного договору клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, у визначену підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 заяви-договору дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплати ануїтетного платежу.

У визначений пунктом 2.3 заяви-договору строк клієнт має забезпечити наявність коштів на поточному рахунку для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 заяви про акцепт публічної пропозицій/угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені здійснюється шляхом здійснення банком

договірного списання у визначеному пунктом 9 заяви про акцепт публічної пропозиції угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких банк здійснює договірне списання коштів з метою погашення клієнтом заборгованості за кредитом, погашення клієнтом заборгованості може бути здійснене клієнтом будь-яким іншим шляхом, погодженим банком (п.2.4 кредитного договору).

Відповідно до п.2.7 кредитного договору передбачене пунктом 1.2.5. заяви-договору договірне списання здійснюється банком незалежно від наявності/відсутності на поточному рахунку суми коштів, достатньої для погашення заборгованості клієнта за кредитом, за наявності достатньої суми коштів на картковому рахунку клієнта. У разі недостатності чи відсутності коштів на картковому рахунку. Банк не здійснює часткове списання коштів з карткового рахунку та буде повторювати спробу здійснити Договірне списання з карткового рахунку до того моменту, поки картковий рахунок не поповниться на необхідну суму для повної оплати належної до списання суми коштів. У випадку внесення змін до графіку в майбутньому сторони погодили, що сума щомісячного переказу коштів з карткового рахунку на поточний рахунок визначається в розмірі щомісячного ануїтетного платежу згідно зі зміненим графіком (без внесення змін до цього пункту заяви-договору). Клієнт має право отримувати повідомлення про суми коштів, що були перераховані на поточний рахунок в результаті договірного списання коштів з карткового рахунку, на електронну адресу, звернувшись до відділення банку із відповідною письмовою заявою.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору клієнт підтверджує, що перед підписанням заяви-договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта про його ознайомлення з паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою», та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Надана клієнту інформація є повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною.

У кредитному договорі зазначені такі відомості про клієнта: ОСОБА_1 , відомості про паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Графіком погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору № 014/380805/82/734640, який містить власноручний підпис від імені ОСОБА_1 , встановлено: планова дата платежу, погашення основної заборгованості за кредитом, погашення процентів за користування кредитом, загальна сума погашення заборгованості за кредитом (а.с. 11).

З розрахунку загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, що є додатком № 2 до кредитного договору та який містить підпис відповідача, вбачаються основні умови видачі кредиту, а саме: дата видачі – 26.11.2019; дата першого погашення – 26.12.2019; дата останнього погашення – 26.11.2023; сума кредиту – 36900 грн; строк на який надається кредит – 48 місяця; процентна ставка (% річних) – 52,9%; сума щомісячного платежу на перший місяць пільгового періоду – 1592,09 грн; сума щомісячного платежу рівними частинами – 1861,4 грн. Загальна вартість кредиту – 89150,58 грн (а.с. 12).

У паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою», який містить підпис від імені ОСОБА_1 визначено основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі. Дата надання інформації – 26.11.2019, інформація зберігає чинність та є актуальною до 26.12.2019 (а.с.13-14).

Факт руху грошових коштів по рахунку відповідача підтверджено випискою по рахунку за період з 26.11.2019 по 26.11.2021 (а.с. 20-25).

З виписки по рахунку відповідача, наданої позивачем, вбачається, що відповідач 26.11.2019 отримав кредит у сумі 36900,00 грн та деякий час здійснював платежі на погашення заборгованості за кредитом, за процентами за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 26.11.2021 (а.с.18-19), виконаного первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк», у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання утворилась заборгованість у загальному розмірі 43898,81 грн, яка складається зі: заборгованості за кредитом – 37402,63 грн (в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 1422,75 грн); заборгованості за процентами – 6496,18 грн (в тому числі прострочена заборгованість за процентами 4815,73 грн).

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом відбувалися: за період з 26.11.2019 по 03.04.2020 з розрахунку 52,90% річних; за період з 04.04.2020 по 04.06.2020 з розрахунку 0,01% річних; за період з 05.06.2020 по до повного погашення з розрахунку 52,90% річних.

09.04.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F (а.с.28-32) та низку додаткових угод до нього (а.с. 28-32).

У розділі 1 договору відступлення права вимоги міститься визначення термінів, що вживаються у договорі, зокрема:

«права вимоги» - право грошової вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій, визначених кредитними договорами та інших платежів, що підтверджуються документацією.

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст.512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Згідно з п.2.2 договору відступлення права вимоги (у редакції додаткової угоди № 5) за цим договором здійснюється відступлення права вимоги щодо портфелей заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до п.2.4 договору відступлення внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і, відповідно, вказані у реєстрі (ах) боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не змінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного викупу.

Згідно з п.2.5 договору відступлення новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди первісного кредитора.

У відповідності до п. 2.7 договору відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

З копії платіжних доручень вбачається, що ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» сплатило грошові кошти АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 (а.с.34 на звороті - 43).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.11.2021 до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі 43898,81 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою кредиту – 37402,63 грн, сума заборгованості за процентами – 6496,18 грн (а.с.33).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 07.10.2025 (а.с.26), виконаного ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання утворилась заборгованість у загальному розмірі 119849,21 грн, яка складається зі: заборгованість за кредитом – 37402,63; заборгованість за процентами – 82446,58 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.27), виконаного ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», заборгованість за кредитним договором станом на 07.10.2025 становила 119849,21 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом – 37402,63 грн; заборгованість за процентами – 82446,58 грн.

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що донарахування процентів за користування кредитом другим кредитором здійснено за період з 30.11.2021 по 07.10.2025 з розрахунку 52,9 % річних.

07.10.2025 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги №1-07/10 (далі по тексту – договір відступлення №2) (а.с.45-51).

Відповідно до п.2.1 договору відступлення №2 на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з п.2.2 договору відступлення №2 за цим договором здійснюється відступлення прав вимоги в межах загальної суми заборгованості боржників перед первісним кредитором (без урахування пені) в розмірі 172 739 814,08 грн, з яких 57 121 910,26 грн заборгованість по тілу кредиту та 115 617 903,82 грн заборгованість за відсотками розрахована станом на 30 вересня 2025 року.

У відповідності до п.3.1 договору відступлення №2 загальна вартість прав вимоги за цим договором (ціна договору) є фіксованою та складає 650 000,00 гривень 00 копійок без ПДВ за всіма кредитами, що зазначені у реєстрі боржників. Частина вартості прав вимоги в сумі 100000,00 гривень сплачена первісним кредитором на користь нового кредитора до дати укладення цього договору на підставі попереднього договору відступлення права вимоги № 11/09/2025 від 11.09.2025 , що був укладений між сторонами. Залишок загальної вартості прав вимоги в сумі 550 000 гривень новий кредитор сплачує на користь первісного кредитора в день підписання цього договору на поточний рахунок первісного кредитора. Виконання обов`язку нового кредитора з оплати загальної вартості (ціни) права вимоги вважається виконаним з моменту зарахування зазначеної суми коштів на поточний рахунок первісного кредитора.

З копії платіжних інструкцій вбачається, що ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» сплатило грошові кошти ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» відповідно до договору відступлення права вимоги №1-07/10 за права вимоги до боржників, які належать первісному кредитору, на підставі договору про відступлення прав вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 (а.с. 53).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 07.10.2025 до договору відступлення права вимоги №1-07/10 від 07.10.2025 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі 119849,21 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою кредиту – 37402,63 грн, сума заборгованості за процентами – 82446,58грн (а.с.52).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України (ЦК України або ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦКУ).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦКУ)

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст.509 ЦК України – ЦКУ).

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» укладено договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/734640 у формі заяви. За умовами договору АТ «Райффайзен Банк» надало відповідачу у користування грошові кошти (кредит) у розмірі 36900,00 грн на строк 48 місяці.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, наданими позивачем.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

Відповідач факт укладення кредитного договору та факт отримання кредиту не заперечив.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.

Також суд уважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем факт видачі первісним кредитором кредиту у сумі 36900,00 грн та зарахування коштів саме у такій сумі у на поточний рахунок відповідача.

З виписки за договором та з розрахунку заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідач отримав кредит та певний час здійснював платежі на погашення заборгованості. Проте у повному обсязі кредит не повернув.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Також виписка банку згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц.

Відповідач наведене у позовній заяві не спростував, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористався, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи позивачеві як новому кредитору, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надав.

Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором суд також уважає доведеним належними та достатніми доказами.

Отже, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідача, має законне право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі.

З цих підстав суд позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 37402,63 грн уважає обґрунтованими, доведеними, та неспростованими відповідачем. У цій частині позовні вимоги суд задовольняє.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом суд висновує таке.

У дослідженому судом кредитному договорі встановлено загальний строк користування кредитом - 48 місяця з 26.11.2019 по 26.11.2023 та щомісячні строки погашення ануїтетних платежів – 26 числа кожного місяця (п. 1.2.2). Розмір процентів за правомірне користування кредитом визначений на рівні 52,9% (п. 1.2.3).

Первісним кредитором при нарахуванні заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 26.11.2021 у розмірі 6496,18 грн – умови кредитного договору цілком дотриманні.

У подальшому право вимоги за кредитним договором було відступлено на користь другого кредитора ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», яким здійснено додаткове нарахування процентів з 30.11.2021 по 07.10.2025 на суму 75950,40 грн (а.с. 26, 27).

Однак з дослідженого судом договору про відступлення права вимоги від 09.04.2020 №114/2-31-F не вбачається, що новому кредитору було передано право майбутньої вимоги за кредитними договорами.

Так, у відповідності до умов договору (р. 1) новому кредитору було відступлено право грошової вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій, визначених кредитними договорами, та інших платежів, що підтверджуються документацією.

Відповідно до п.2.1 договору відступлення права вимоги на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст.512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Права вимоги передавалися шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням розміру заборгованостей.

За загальним правилом, закріпленим у ст.514 ЦК України, що має диспозитивний характер, до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов`язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висновував, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (наприклад, постанова ВС від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14).

Оскільки матеріали справи не містять належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження набуття майбутнього права вимоги до відповідача другим кредитором, то слід зробити висновок, що другий кредитор не мав права нараховувати додатково проценти за користування кредитом у розмірі 75950,40 грн. Відповідно, й позивач у такому обсязі право вимоги до відповідача набути від другого кредитора не міг.

Доводи позивача про те, що підставою для нарахування додаткових процентів ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» є наявність ліцензії на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит, є безпідставними. Адже сама по собі наявність ліценції у фінансової установи не надає їй право змінювати приписи ч.1 ст.514 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки право ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювати у подальшому нарахування процентів за набутими правами вимоги до боржників не було передбачено договором відступлення права вимоги та таке право не передбачено іншими законами, то законних підстав для донарахування додаткових процентів за кредитним договором у другого кредитора не було.

Отже, відповідно до витягу з реєстру боржників від 29.11.2021 до договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі 43898,81 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою кредиту – 37402,63 грн, сума заборгованості за процентами – 6496,18 грн. Така сума заборгованості є правомірною до стягнення з відповідача. Саме таку суму заборгованості ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» мало право відступати на користь позивача. Саме таку суму заборгованості правомірно набув позивач та має право стягувати її з відповідача.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за кредитним договором №014/380805/82/734640 від 26.11.2019 у розмірі 43898,81 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою кредиту – 37402,63 грн, сума заборгованості за процентами – 6496,18 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 75950,40 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Щодо стягнення судових витрат

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 119849,21 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 43898,81 грн, що становить 36,63% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 975,24 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію Договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Санфорд капітал» та АО «Альянс ДЛС»; копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №109267 від 07.05.2026, відповідно до якого надано послуги на загальну суму – 11200,00 грн; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3332 на ім`я Маслюженко М.П.; ордер на надання правничої допомоги (а.с.58-67).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43575686, юридична адреса: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, буд.21, 5-й поверх, приміщення 68, 69), заборгованість за кредитним договором №014/380805/82/734640 від 26.11.2019 у загальному розмірі 43898,81 грн (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто вісім гривень 81 копійок), яка складається з: 37402,63 грн – сума заборгованості за основною сумою кредиту; 6496,18 грн - сума заборгованості за процентами.

В частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», судовий збір у розмірі 975,24 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Оксенюк