Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №372/4060/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4060/26

Провадження 2-2797/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря судових засідань Ковтун А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал – Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2026 року позивач ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал – Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5027986 від 09.10.2024 у розмірі 39502,68 гривень, яка складається з: - 10499,99 грн. – заборгованість за кредитом; - 23752,69 грн. – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; - 5250,00 грн. заборгованість за штрафом; - 0,00 грн. заборгованість за комісією та понесені судові витрати у розмірі 2662 грн. 40 грн. та 10000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Обґрунтовуючи заявлені по справі позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 5027986 про надання споживчого кредиту від 09.10.2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування. 18.10.2024 року між Відповідачем та Первісним кредитором було укладено Додаткова угода до Кредитного договору згідно, якого сума кредиту була збільшена до 10500,00 грн. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА", з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА", викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua.

Кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн. були перераховані Відповідачу 09.10.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатковий договір був підписаний 18.10.2024 року шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором надісланого на номер телефону відповідача. Кредитні кошти у розмірі 500,00 грн., згідно Додаткового договору були перераховані відповідачу 18.10.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

25.06.2025 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 25/06/25, у відповідності до умов якого право вимоги за договором № 5027986 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.10.2024 року перейшло то ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25/06/25 від 25.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло права вимоги до відповідача в сумі 39502,68 гривень, яка складається з: - 10499,99 грн. – заборгованість за кредитом; - 23752,69 грн. – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; - 5250,00 грн. заборгованість за штрафом; - 0,00 грн. заборгованість за комісією.

Просили суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 5027986 від 09.10.2024 року в розмірі 39502,68 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс», суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання в якому просив проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав. У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , 09.10.2024 укладено договір № 5027986 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 10000 грн. 00 коп., строком кредитування 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідно умов кредитного договору, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом та застосовується а межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.4.1 цього договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2397,89 % річних /(п. 1.5.1 договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46000 грн. 00 коп. (п.1.6.1 договору). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. (п. 1.8 договору)

Згідно п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 09.10.2024 та 10.10.2024

Згідно п. 9.7.1 договору, він укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, в особистий кабінет/мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору, створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно п. п.5 - 7 ч. 1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» терміни вживаються в такому значенні: електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Згідно ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Вказаний договір № 5027986 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом 51825 (09.10.2024 17:37:06).

До матеріалів позовної заяви представник позивача приєднав копію паспорту споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до договору), інформаційне повідомлення (додаток № 2 до договору) та правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», які відповідно п.9.12 договору є невід`ємною частиною цього договору.

Таким чином, відповідач був ознайомлений з контактними даними кредитодавця, умовами кредитування, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту, порядком повернення кредиту, що підтверджується поміткою про електронний підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, про що зазначив у своєму позові.

Відповідно до ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст.530ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст.627ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, перерахувавши 09.10.2024 17:39:09 кредитні кошти в сумі 10000 грн. 00 коп., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_3 , що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення» вих. №1-3006 від 30.06.2025.

В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

25.06.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу №25/06/25.

Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу, клієнт відступає (передає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Загальний розмір заборгованостей складає 42368755 грн. 35 коп., згідно з реєстром боржників, які складаються сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа (п.2.2 договору факторингу)

Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованостей, що зазначений у п. 2.2. цього договору на дату відступлення(п.3.1.1 договору факторингу)

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору та надходження суми фінансування у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором (п.3.1.3 договору факторингу)

Згідно п.4.1, п. 4.2 договору факторингу, сторони домовилися, що фінансування (ціна договору) складає 2712556 грн. 06 коп. Фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього договору , на рахунок клієнта, вказаного в розділі 14 цього договору, протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26/08/24, клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором, наступні права вимоги: боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер кредитного договору 5027986; дата кредитного договору 09.10.2024; дата закінчення договору 04.10.2025; термін на який отримано кредит 360; сума кредиту 10500 грн.; розмір стандартної процентної ставки у % (в день) 1; заборгованість за сумою кредиту 10499,99 грн.; штрафні санкції/пеня 5250 грн.; заборгованість по нарахованим процентам 23752,69 грн.; сума загальної заборгованості 39502,68 грн.; кількість днів прострочення 201.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2632 від 25.06.2025, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перерахувало на користь ТОВ «Лінеура Україна» 2712556,06 грн., призначення платежу: сплата згідно договору факторингу № 25/06/25 від 25.06.2025 року без ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Договору відступлення права вимоги притаманні такі ознаки: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

Правочин який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. При цьому, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні і підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 4 Закону про фінансові послуги фінансовими вважаються такі послуги: торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій; фінансові платіжні послуги; у сфері страхування; діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринках капіталу; факторинг; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Отже, факторинг є фінансовою послугою.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) (провадження № 12-42гс22).

Зазначений договір факторингу № 25/06/25 містить умови, які передбачають передання грошових коштів новим кредитором у розпорядження кредитору за плату, тобто його умови передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за цим правочином є відносинами у сфері факторингу.

Крім того, на момент укладення договору факторингу № 25/06/25, у ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» була наявна ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг факторингу.

Зважаючи на закріплену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору факторингу, такий договір у розумінні статей 11, 509 ЦК є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_1 по договору №5027986 від 09.10.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 08.05.2026 становить 39502 грн. 68 коп., яка складається з: 10499 грн. 99 коп. тіла кредиту, 23752 грн. 69 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 5250 грн. 00 коп. штрафу.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасила, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

Щодо стягнення нарахованих позивачем штрафів в розмірі 5250,00 грн., суд зазначає, що таке нарахування є необґрунтованим та суперечить п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За наведеного, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу задоволенню не підлягають.

За змістом статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

За таких обставин, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу частково від заявленої суми, зокрема на суму 3000 грн., як таку, що є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача та яка є найбільш справедливою, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, судові витрати, які складаються з оплати витрат на професійну правничу допомогу, визнаних судом обґрунтованими на суму 3000 грн. (підтверджені документально: договором про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024 року; актом приймання-передачі наданих послуг №144 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024; витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 144 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 21.04.2026.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно РОЗМІРУ задоволених вимог. Оскільки позов задоволено на 86,70 % (34252,68 грн. х 100 : 39502,68 грн.), судовий збір слід стягнути в розмірі 2308,30 грн. (2662,40 х 86,70 : 100).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3-13, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал – Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал – Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308) заборгованість кредитним договором у розмірі 34252 грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал – Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308) судовий збір у розмірі 2308 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал – Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Б. Тиханський