Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №369/745/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/745/25

Провадження № 2/369/2814/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 січня 2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96084455000. Підписавши зазначений договір, відповідач погодився з його умовами, а також із Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК», що є невід`ємною частиною договору та розміщені на офіційному вебсайті банку. Відповідно до пункту 2.1.1 Договору відповідачу було надано споживчий кредит у формі встановленого ліміту кредитування в розмірі 20 000,00 грн зі строком користування до 05 лютого 2022 року.

25.01.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та TOB «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу №237, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 .

Всупереч умовам Договору Відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на 25.11.2024 р. заборгованість Відповідача 32 935,20 грн., з яких: 19 914,65 грн. - заборгованість за основним боргом; 12 955,55 грн. - заборгованість за відсотками, 65,00 грн.- заборгованість за комісіями. На даний час відповідачк продовжує ухилятись від виконання зобов`язання, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» та стало підставою для звернення до суду.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за Договором про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №96084455000 від 08.01.2020 у сумі 32 935,20 грн., з яких: 19 914,65 грн. - заборгованість за основним боргом; 12 955,55 грн. - заборгованість за відсотками, 65,00 грн.- заборгованість за комісіями та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвалити по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання відповідач та представник відповідача не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомила. Судова кореспонденція направлена відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, конверти повертались з відмітками «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.

Відповідно до вимог ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених нижче підстав.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей 55,124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.01.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96084455000.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, Відповідач отрималв на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 20 000,00 гривень зі строком дії до 05.02.2022 р.

25.01.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та TOB «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу №237, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 2.2 договору факторингу № 237 від 25.01.2023 до позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед кредитором, що передбачені умовами первинних договорів та визначені у реєстрі боржників. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано належним чином завірений витяг з реєстру боржників щодо відповідача, платіжну інструкцію від 25 січня 2023 року щодо здійснення оплати по договору про відступлення прав вимоги. На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач надав докази переходу права вимоги про кредитному договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи станом на 25.11.2024 р. заборгованість Відповідача становить 32 935,20 грн., з яких: 19 914,65 грн. - заборгованість за основним боргом; 12 955,55 грн. - заборгованість за відсотками, 65,00 грн.- заборгованість за комісіями.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до боржника.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Відповідно до частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається.

Відповідно до пунктів 60-62, 65 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій та належними доказами руху коштів за рахунком.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17 та від 24.06.2021 у справі № 686/19271/19 зроблено висновок, що факт отримання та повернення грошових коштів підтверджується банківськими виписками та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Наявними у матеріалах справи доказами, зокрема наданою АТ «УКРСИББАНК» випискою по банківському рахунку відповідача, підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами, часткового погашення заборгованості та неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань або спростування наданого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

Суд також враховує, що договір факторингу № 237 від 25.01.2023 у встановленому законом порядку недійсним не визнавався та не оспорювався.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає, що укладений договір вважається правомірним та породжує відповідні правові наслідки до моменту спростування такої презумпції.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 32 870,20 грн., з яких: 19 914,65 грн. - заборгованість за основним боргом; 12 955,55 грн. - заборгованість за відсотками,

Щодо вимог позивача про стягнення комісії, суд зазначає таке.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із відповідним запитом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості, надає виписку з рахунку та іншу інформацію щодо виконання договору.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату лише за надання інформації про стан кредиту, якщо така інформація запитується споживачем частіше одного разу на місяць. Умова договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яка надається один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Встановивши, що позивачем заявлено вимоги про стягнення комісії за надання та обслуговування кредиту, при цьому належних доказів фактичного надання відповідачу додаткових платних послуг суду не надано, суд доходить висновку про безпідставність нарахування комісії у розмірі 65,00 грн.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у розмірі 3 022,02 грн.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якого суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, та враховує, згідно що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Керуючись статтями526,625,651,1046,1049,1050,1054 ЦК України, статтями3,4,5,12,13,76-81,141,206,223,247,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №96084455000 від 08.01.2020 у розмірі 32 870,20 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят гривень 20 коп.)., з яких: 19 914,65 грн.(дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 65 коп.) - заборгованість за основним боргом; 12 955,55 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесята п`ять гривень 55 коп.) - заборгованість за відсотками,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3 022,02 грн. (три тисячі двадцять дві гривні 02 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс», місцезнаходження - місто Одеса, вулиця Гімназична, будинок № 11, код ЄДРПОУ 42633165.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ