Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №357/13133/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13133/26

3/357/4108/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції відділення поліції №1 Головного управління національної поліції у Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює вантажником, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні,

за ст. 173 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 30.07.2026 надійшли адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився у судове засідання. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя встановила таке.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, або ж вчиненні інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 25.06.2026 року близько 13 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , виражався в його адресу нецензурною лайкою, намагався затіяти бійку (протокол серії ВАД №974565 від 02.07.2026).

З заяви та пояснень ОСОБА_2 від 25.06.2026 встановлено, що 24.06.2026 року о 13 год 00 хв він був присутній на поминальному обіді у с. Розаліївка, а саме у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Під час того як він сидів за столом, біля нього сиділа наглядно знайома жінка на ім`я ОСОБА_3 . Після того, як вона встала з столу, на підлозі де вона сиділа ОСОБА_2 помітив мобільний телефон, який підняв. Згодом він вийшов на вулицю та ОСОБА_3 у нього запитала де знаходиться її телефон, на що ОСОБА_2 відповів, що телефон у нього, але він поверне його в тому випадку, якщо вона дасть йому шоколад і торт. Того вечора телефон так і залишився у нього та він поклав його до свого автомобіля. В подальшому, 25.06.2026 року близько 12 год 40 хв він на власному автомобілі приїхав до свого місця проживання, в цей час до нього на велосипеді під`їхав ОСОБА_4 , який є товаришем Віти, та сказав ОСОБА_2 , що це його телефон, після чого відразу вдарив рукою в обличчя, після якого як останній впав продовжив бити руками і ногами по голові, всього наніс близько 30 ударів. Після цього ОСОБА_2 віддав ОСОБА_5 телефон та поїхав до поліції.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 від 02.07.2026 зазначив, що 25.06.2026 близько 12 год 30 хв він приїхав у с. Михайлівка до ОСОБА_6 забрати телефон своєї знайомої на ім`я ОСОБА_7 . ОСОБА_7 стояв біля свого будинку, де ОСОБА_1 сказав йому, щоб той віддав телефон, але останній не віддавав. Згодом він взяв його за руку та почав її жати, після чого ОСОБА_1 віддав телефон.

Також до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_8 від 02.07.2026, яка зазначила, що 25.06.2026 близько 11 год 00 хв до будинку в с. Михайлівка, 6, прийшов наглядно знайомий ОСОБА_7 , який запитав де її брат ОСОБА_7 , у якого він хоче забрати свій телефон, який на даний час знаходиться у ОСОБА_7 , на що вона повідомила, що його немає та вона не може йому допомогти. Через декілька годин приїхав брат ОСОБА_7 , який знаходився на подвір`ї, а вона знаходилась в кімнаті, де почула шум та згодом побачила, що ОСОБА_1 . б`є руками в подвір`ї її брата, згодом її брат почав тікати, а ОСОБА_1 взяв доску та доганяв його. Згодом вона вийшла на подвір`я та на місці бійки побачила калюжі крові. ОСОБА_1 стояв на дорозі та клав доску, а брат сидів побитий, а з носа текла кров. Зазначила, що в подальшому її брат поїхав до поліції.

До матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_2 від 02.07.2026, в якій останній просить припинити розгляд матеріалів за його зверненням по факту спричинення тілесних ушкоджень, так як в даній ситуації розібрався самостійно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою винуватість та погодився з обставинами вказаними у протоколі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, при кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства, яка виразилась у нецензурній лайці та намаганнях затіяти бійку.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, суддя вважає, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, 173, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн (п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК