Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №163/861/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/861/26

Провадження № 2/163/404/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач ОСОБА_3 просить ухвалити рішення про розірвання зареєстрованого 07.09.2024 з відповідачем ОСОБА_2 шлюбу, у період якого дітей у них не народилося. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через психологічну несумісність, різне ставлення до сімейного життя, відсутність порозуміння та втраті спільних інтересів. Через постійні протиріччя у поглядах на вирішення сімейних проблем та ігнорування спроб налагодити стосунки, між ними втрачено почуття близькості та взаєморозуміння. Наразі мають різне бачення майбутнього, що робить подальше збереження шлюбних відносин неможливим.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 28.05.2026, розгляд позову пос-тановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлен-ня сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ух-вали для подання відзиву на позовну заяву.

В межах встановленого судом строку відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи заявлені позовні вимоги, просив надати термін на примирення строком на три місяці. Обґрунтовуючи надання строку на примирення, вказав на бажання зберегти шлюб та готовність докласти для цього зусилля. Рішення позивача про розірвання шлюбу вважає передчасним та прийнятим під впливом тимчасового емоційного стану. Також зазначив, що подружнє спільне життя з позивачем було щирим, взаємним, турботливим. Конфлікти мали місце побутового характеру, які вирішувались без залучення третіх осіб. Неодноразово ініціював відновлення стосунків, звернення до психолога для спільного опрацювання конфліктних ситуацій, що свідчить про реальність його намірів зберегти сім`ю.

Позивач подала відповідь на відзив відповідача, у якій заперечила доводи останнього. Зазначила, що поведінка відповідача у період шлюбу свідчила про його повну неготовність до створення сім`ї та забезпечення базових потреб дитини. Також не відповідає дійсності твердження відповідача щодо забезпечення ним сімейного добробуту та вирішення фінансових проблем. На примирення не згідна, оскільки має категоричне бажання розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 09.07.2026 провадження в справі зупинено та надано сторонам термін для примирення строком на один місяць до 09.08.2026.

Ухвалою суду від 13.08.2026 провадження в справі поновлено.

Відповідач ОСОБА_2 в канцелярію суду подав заяву про повне визнання позову.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідженням змісту позовних вимог та їх обґрунтування встановлено, що вони відповідають положенням ч.1 ст.24, ст.112 СК України.

Враховуючи вказані положення матеріального та процесуального закону, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, встановлено підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Викладена в позовній заяві вимога про відновлення позивачу дошлюбного прі-звища узгоджується з положеннями ст.113 СК України, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.141, 142 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача. При цьому у зв`язку з визнанням позову 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, позивачу слід повернути з державного бюджету, решту 50 відсотків стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Зареєстрований у Ірпінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 07 вересня 2024 року за актовим записом № 554 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, сплаченого нею згідно з квитанцією АТ «Таскомбанк» від 02.04.2026 № 8291-5568-6159-2976.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_3 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ; місце проживання – АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя О.С. Павлусь