Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №161/8024/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8024/26

Провадження № 2/161/4762/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.

за участю секретаря Рудчик А.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Можайка І.О.,

представника органу опіки та піклування Шульгана Ф.П.,

прокурора Шуваринської О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

14.04.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилася у шлюбі, який був укладений сторонами 20.11.2020 та в подальшому розірваний згідно з рішенням суду від 24.11.2022.

В 2021 році відповідач покинув сім`ю і до теперішнього часу проживає за межами України. Він як батько ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, а саме не піклується про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, не утримує її, не проживає разом. Також відповідач не сплачує аліментів на утримання дитини, які стягуються з нього на підставі судового рішення.

ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю і потребує додаткового догляду та витрат. Дитиною опікується лише мати ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним позивач просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності відповідача відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 08.09.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 15.09.2026.

ІV.Фактичні обставини справи

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 02.01.2021, а.с. 6).

ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю віком до 18 років, підгрупа А, він проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (посвідчення серії НОМЕР_2 від 04.12.2023, а.с. 8, Інформація про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі від 19.02.2026 №2039, а.с. 13).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.11.2022 у справі №161/14774/22, яке набрало законної сили 27.12.2022, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 7).

Судовим наказом від 02.10.2023 у справі №161/16782/13, виданим Луцьким міськрайонним судом Волинської області, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.09.2023 та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 65-66).

Станом на 02.03.2026 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становила 36 981 грн (розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, а.с. 16).

В листі Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 23.03.2026 №37291-2026 зазначено, що працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області було проведено перевірку та під час спілкування з мешканцями сусідніх квартир встановлено, що ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2022 року по даний час (а.с. 12).

В листі КЗ «Луцький заклад дошкільної освіти №28 компенсуючого типу (спеціальний) Луцької міської ради» №04 від 11.02.2026 зазначено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відвідує заклад дошкільної освіти з 21.10.2024 в статусі дитини з інвалідністю. Мати ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню та навчанню дитини. Співпрацює з педагогами групи, яку відвідує син. Батько ОСОБА_2 заклад дошкільної освіти не відвідував та освітнім процесом не цікавився (а.с. 17).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (племінниця позивача) пояснила, що проживає в сусідній квартирі та інколи допомагає своїй тітці та її сину. Батько дитини ОСОБА_2 вже приблизно шість років не проживає з ними, не приїжджає до сина, не спілкується з ним та не бере участі в його вихованні та утриманні. Він виїхав з України ще до початку війни і з того часу вона його не бачила. Дитиною, яка є дитиною з особливими потребами, займається лише мама ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 .

Орган опіки та піклування Луцької міської ради вважає, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 (висновок Служби у справах дітей Луцької міської ради №91 від 10.06.2026, а.с. 40-41, рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради №365-1 від 17.06.2026, а.с. 39).

В судовому засіданні прокурор підтримав висновок органу опіки та піклування.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.021991 №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, відповідно до пункту 2 даної статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №753/2025/19).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М.С. проти України», заява №2091/13).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №203/3505/19 зроблено висновок про те, що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам малолітньої дитини, оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з особливими потребами (має статус дитини з інвалідністю до 18 років). Він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не проживає з сином, не спілкується з ним, не піклується про його духовний та фізичний розвиток, матеріально не утримує його, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду. Тобто відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, порушує право дитини на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості.

Реальна, тривала відсутність батька у житті дитини свідчить про його небажання виконувати свої батьківські обов`язки.

Суд не заслуховував думку дитини, врахувавши стан її здоров`я (в силу якого дитина не може висловити свою думку щодо спірного питання) та одностайну думку з цього приводу всіх учасників процесу.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який підтримав прокурор, є обґрунтованим та відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.

За таких умов відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо дитини. Це, безумовно, є крайним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки, як для батька, так і для дитини. Однак така санкція щодо відповідача є доцільною та виправданою, оскільки відповідає якнайкращим інтересам дитини.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Орган опіки та піклування Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Луцької міської ради, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19; код в ЄДРПОУ 04051327.

Дата складення повного заочного рішення суду - 15.09.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін